Ухвала
Іменем України
02 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 725/3272/19
провадження № 61-4714ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Максимчук Анжели Вікторівни, на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення районного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 жовтня
2019 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 жовтня 2019 року.
Заяву обґрунтовано тим, що нововиявленими обставинами, на його думку,
є рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 травня
2020 року у справі № 725/6302/19, яким визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладеного 14 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвою Н. В. за реєстровим № 14125, у зв'язку із чим скасовано право власності ОСОБА_3 . Крім того, постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 725/1776/18 визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,60 кв. м, житловою площею 26,50 кв. м., по 1/2 частині за кожним.
Вважав, що оскільки на момент розгляду по суті справи № 725/3272/19 не було визнано недійсним договору дарування спірної квартири, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14 вересня 2019 року (справа № 725/6302/19),
а також у зв'язку із тим, що постанова Верховного Суду у справі
№ 725/1776/18, якою визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру по 1/2 частині за кожним, прийнята 12 лютого 2020 року, тобто після набрання законної сили рішенням у справі
№ 725/3272/19, є підстави для перегляду рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня
2020 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Першотравневого районного суду
м. Чернівців від 21 жовтня 2019 року відмовлено.
У березні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Максимчук А. В., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року (надійшла до суду 22 березня 2021 року), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Максимчук А. В., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки наявним у справі доказамта неповно з'ясовано фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення судових рішень із порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду 19 березня 2021 року,
тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, проте представник ОСОБА_1 - адвокат Максимчук А. В., просить цей строк поновити, посилаючись на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Чернівецького апеляційного суду
від 02 лютого 2021 року було отримано ОСОБА_1 17 лютого 2021 року, на підтвердження чого надала докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Ураховуючи наведені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено
з поважних причин, а тому його слід поновити.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК Українине є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Частиною п'ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені
в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Першотравневого районного суду
м. Чернівці від 21 жовтня 2019 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно виходив із того, що наведені заявником підстави та обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
При цьому, судами вірно зазначено, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці
від 25 травня 2020 року, не могли бути враховані судами під час ухвалення рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2019 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 20 січня 2020 року, оскільки дані обставини є новими, а тому не можуть розглядатися судом як нововиявлені, так як вони не існували на час розгляду справи.
Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала
в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,
3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень,
а зводяться до незгоди заявника з висновками суду щодо оцінки доказів та їх переоцінки судом касаційної інстанції, що заборонено частиною першою статті 400 ЦПК України.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Максимчук Анжели Вікторівни, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Максимчук Анжелі Вікторівні, строк на касаційне оскарження ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2020 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Максимчук Анжели Вікторівни, на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення районного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод
у користуванні житловим приміщенням відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць