31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 753/5609/17
провадження № 61-992ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шумило Наталією Миколаївною, на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю,
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Позов обгрунтований тим, що 12 липня 1997 року між сторонами укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського району м. Києва, актовий запис № 345. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року шлюб розірвано. За час шлюбу позивач та відповідач придбали квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що квартира є спільною сумісною власністю подружжя. Після припинення сімейних відносин сторони не дійшли згоди щодо поділу спільного майна подружжя, тому позивач звернулась до суду.
ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання спірної квартири особистою приватною власністю.
Просив суд визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що за час шлюбу він та ОСОБА_2 проживали у квартирі АДРЕСА_2 , 1/2 частини цієї квартири належали йому на праві власності, з яких 1/6 частини квартири отримана ним у спадщину, а 1/3 частини квартири - 31 березня 1993 року отримана у власність шляхом її приватизації.
За аналогічними підставами мати відповідача ОСОБА_3 набула право власності на такий же розмір майна. 21 листопада 2000 року він та його мати ОСОБА_3 продали квартиру АДРЕСА_2 , та за кошти отримані від її продажу придбали квартиру АДРЕСА_1 , яку зареєстрували на ім'я ОСОБА_1 , та квартиру АДРЕСА_3 , яку зареєстрували на ім'я ОСОБА_3 .
Спірна квартира АДРЕСА_1 придбана за його особисті кошти, які набуті ним до шлюбу.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2020 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухваливши рішення про відмову в позові про поділ майна подружжя та визнавши спірну квартиру приватною власністю ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що спірна квартира придбана за спільні кошти подружжя. Спірна квартира придбана за кошти, отримані внаслідок продажу квартири, що належала матері ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
У зустрічному позові відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя тому, позов ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.
У січні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Шумило Н. М. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків, а саме запропоновано надати належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання ним оскаржуваного судового рішення або зазначити інші поважні та обґрунтовані підстави пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази на їх підтвердження.
На виконання ухвали суду заявник надав належні докази про отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 16 січня 2021 року.
Строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки Київський апеляційний суд ухвалив постанову 17 грудня 2020 року, постанова отримана заявником 16 січня 2021 року, із касаційною скаргою він звернувся 19 січня 2021 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року, провадження № 6-843цс17, від 23 вересня 2015 року, провадження №6-606цс15, від 25 листопада 2015 року, провадження № 6-2333цс15.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.
Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Визнати поважними причини для поновлення процесуального строку та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Витребувати із Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу № 753/5609/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 30 квітня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко