. Справа № 1-489/2007 рік.
20 березня 2007року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Лазаріва О.Б.,
секретаря Чеверди В.М..,
з участю прокурора Чугунової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, освіта середня-спеціальна, не працює, розлучений, українець, громадянин України, раніше судимий - 06.04.2004 р. Івано-Франківським міським судом за ст.309 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України - на один рік, 06.04.2005 року Івано-Франківським міським судом за ст.185 ч.2 КК України, ст.71 КК України - до 2 років 2 місяці позбавлення волі,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, -
Підсудний ОСОБА_1, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Злочин скоєно за наступних обставин.
Підсудний ОСОБА_1, відносно якого постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 17.05.2006 року встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік шість місяців, з 15.01.2007 року по 06.02.2007 року самовільно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив місце проживання в м. Івано-Франківську і місце його перебування залишилось невідомим.
Підсудний у судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно з 15.01.2007 року по 06.02.2007 року він перебував у своїх родичів в АДРЕСА_2, а саме в маминої двоюрідної сестри, якій допомагав провидите в будинку ремонт. Підсудний у вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.
Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного.
Крім визнання вини підсудним, його вина доведена зібраними по справі доказами, які останній не оспорював і вважав їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ст.395 КК України, оскільки він самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом»якшують покарання. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.
Враховуючи обставини, а саме: повне визнання підсудним вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, на утриманні у підсудного перебуває одна малолітня дитина, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливає на пом'якшення покарання, суд вважає можливим застосувати до підсудного ч.1 ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.395 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
2
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі 600 грн.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. - підписку про невиїзд - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області
протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Івано-
Франківський міський суд.