Дело №2-332/07
РІШЕННЯ Іменем України
07 березня 2007 р.
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Романовой Л.В.
при секретарі - Самойловой К.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Красноперекопськ АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Між сторонами укладено шлюб від 14.09.2001 p., від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказуючи, що відповідач зловживає алкогольними напоями, з відповідачем спільно не проживають з серпня 2006 г., в даний час позивачка проживає з іншим чоловіком, з яким утворила сім"ю. Спільне господарство сторони не ведуть, відносини не підтримують, шлюб існує формально.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, наполягає на розірванні шлюбу. При цьому пояснила, що вона у липні 2006 р. переїхала з м. Чернівці, дитина проживає з позивачкою. Під час спільного проживання відповідач зловживав алкогольними напоями, вчиняв скандали, допускав спричинення тілесних ушкоджень, з липня 2006 р. не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільне господарство не ведуть, примирення між сторонами не можливо.
Відповідач в судове засідання не з'явився, допитаний у порядку судового доручення за місцем проживання Шевченківським районним судом м. Чернівці. Згідно з протоколом допиту, відповідач згоден з причинами розпаду сім"ї, просить розглянути справу за його відсутністю, позов визнає.
Суд, вислухавши позивачку, перевіривши матеріали справи, вважає можливим позов задовольнити.
Судом встановлено, що між сторонами укладено шлюб від 14.09.2001 p., від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З липня 2006 р. сторони не проживають спільно, сімейний бюджет, сумісне спільне господарство не ведуть, шлюбно-сімейні стосунки не підтримують. Сторони наміру в примиренні не мають, вважають не можливим збереження сім'ї та шлюбу, у позивачки склалася інша сім'я.
2
Відповідно до ст. 112 СК України суд, з'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги обставини, що мають істотне значення, приходить до висновку, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін. За таких обставин суд вважає, що збереження сім"ї не можливо, а подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін і моральним основам суспільства.
Оскільки між сторонами немає спору про місце проживання неповнолітньої дитини, суд вважає можливим при розгляді питання про розірвання шлюбу вирішити питання про залишення неповнолітнього сина на виховання матері, позивачці у справі.
Судові витрати у справі повинні бути стягнуті із відповідача, позивачку від витрат звільнити.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 104 ч.2, 105 ч.3,112 Сімейного кодексу України, суд
Шлюб, зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького обласного управління юстиції м. Чернівці від 14 вересня 2001 p., актовий запис НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.
Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. залишити на виховання матері, ОСОБА_1.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито у прибуток держави у розмірі 17 грн., ОСОБА_1 від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.
Суддя: