Рівненський апеляційний суд
Іменем України
05 квітня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2021 року, якою застосовано ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12020180000000118,
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2021 року призначено до розгляду кримінальне провадження №12020180000000118 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.3 ст.187 КК України.
Також цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та застосовано щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 13 травня 2021 року, без визначення розміру застави.
Мотивував своє рішення суд тим, що ризики переховування від суду та вчинення нових злочинів, на даний час не зменшились та продовжують існувати.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить вказану ухвалу в частині застосування запобіжного заходу змінити та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, звільнивши обвинуваченого з-під варти.
На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що заявлені ризики є непідтвердженими. Зокрема, щодо ризику переховування від суду вказав, що ОСОБА_6 раніше не судимий, а тримання під вартою порушує його право на працевлаштування. При цьому зазначив, що серйозність покарання не злякало ОСОБА_6 , а навпаки спонукало прийти до правоохоронних органів та зізнатись у вчиненому, а під час судового розгляду справи він вчинив дії для примирення з потерпілими, відшкодував їм завдану шкоду.
З огляду на те, що досудове розслідування кримінального провадження завершено, то ризик знищення, спотворення чи схову будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для справи, на думку захисника, вже є неактуальним. Крім того, вважає не підтвердженими і інші ризики, заявлені стороною обвинувачення.
Апелянт покликався на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, зазначивши, що він хворіє з народження та потребує регулярних медичних оглядів та профілактики захворювань.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як визначено ч.4 ст.422-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що захисник в апеляційній скарзі не порушує питання про розгляд його скарги за участю сторін кримінального провадження, тому апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін.
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ч.1, 2 ст.331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів цієї судової справи, у провадженні Сарненського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №12020180120000118 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187 КК України.
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, і зокрема ст.199 цього Кодексу, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, колегія суддів, перевіривши матеріали судового провадження, погоджується з тим, що ризики, заявлені стороною обвинувачення, на даний час не зменшились та продовжують існувати.
Зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду стверджується тим, що він не має міцних соціальних зв'язків, не має на утриманні непрацездатних осіб або дітей, не працевлаштований, відсутні відомості щодо наявності у нього законного джерела отримання доходів. Вказане, з врахуванням тяжкості можливого покарання, у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, свідчить про можливість його ухилення від суду.
Стосовно наявності ризику вчинення нового злочину, то місцевим судом правомірно взято до уваги те, що ОСОБА_6 інкримінуються два особливо тяжких злочини проти власності, вчинені у короткий проміжок часу, у поєднанні відсутністю відомостей про наявність у нього законного джерела отримання доходів.
При цьому, колегія суддів зауважує, що місцевий суд, застосовуючи під час підготовчого судового засідання до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, не обґрунтовував своє рішення наявністю ризиків знищення, спотворення або схову будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, незаконного впливу на свідка, потерпілого, експерта, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на що покликався захисник у своїй апеляційній скарзі.
Вказані обставини у своїй сукупності, на переконання колегії суддів, свідчать не лише про наявність зазначених ризиків, але й підтверджують, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З наданих стороною захисту медичних документів не вбачаться, що на даний час стан здоров'я ОСОБА_9 не дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, а він потребує невідкладеного лікування, яке не може отримати в умовах перебування у слідчому ізоляторі.
Зазначене вище дозволяє зробити висновок, що ця ухвала є законною, обґрунтованою та постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування і обрання обвинуваченому ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2021 року, якою застосовано ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3