Справа № 303/5547/20
Закарпатський апеляційний суд
06.04.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , у відсутності учасників судового розгляду, розглянув в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/37/21 за апеляційною скаргою прокурора Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22. 01. 2021.
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 172 КК України.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_8 у відповідності до ч. 5 ст. 194 покладено обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановлено до 21. 03. 2021 включно.
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що у провадженні СВ Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070040003853 від 23. 08. 2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 172 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , будучи на посаді директора приватного підприємства «Баукра» (с. Чопівці, вул. Виноградна, 44 Мукачівського району), тобто являючись службовою особою, з метою отримання кредиту, 20. 09. 2007, умисно по місцю проживання в АДРЕСА_1 склав документ, а саме довідку про доходи про те, що він працює в ПП «Баукра» на посаді директора і йому з березня по серпень 2007 року нараховано заробітну плату на загальну суму 15 320 грн., в тому числі за березень - 2 450 грн., за квітень - 2200 грн., за травень - 2500 грн., за червень 2750 грн., за липень 2700, за серпень 2720 грн., хоча в дійсності вищевказана заробітна плата ОСОБА_8 не нараховувалася та не видавалася.
Після чого, ОСОБА_8 на даній довідці власноручно розписався в графі «Посада керівника юридичної особи» напроти прізвища « ОСОБА_9 » та в графі «Головний бухгалтер» навпроти вигаданого прізвища « ОСОБА_10 » і наніс на довідку відбитки кутового штампу та круглої печатки приватного підприємства «Баукра».
-2-
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_8 будучи на посаді директора приватного підприємства «Баукра» (с. Чопівці, вул. Виноградна, 44 Мукачівського району), з метою отримання кредиту, 28. 09. 2007, умисно, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 склав документ, а саме довідку про доходи про те, що ОСОБА_11 працює в ПП «Баукра» на посаді прораба і йому з березня по серпень 2007 року нараховано заробітну плату на загальну суму 12 900 грн., в тому числі за березень 1950 грн., за квітень 2300 грн., за травень 2250 грн., за червень 2200 грн., за липень 1950 грн., за серпень 2250 грн., хоча ОСОБА_11 в дійсності на вказаній посаді в ПП «Баукра» не працював та заробітна плата йому не нараховувалася. Після чого, ОСОБА_8 на даній довідці власноручно розписався в графі «Директор» напроти вигаданого прізвища « ОСОБА_12 » та в графі «Головний бухгалтер» напроти вигаданого прізвища « ОСОБА_13 » і наніс на довідку відбитки кутового штампу та круглої печатки приватного підприємства «Баукра».
Вказані довідки про доходи ОСОБА_8 в подальшому надав у відділення № 15 філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородського РУ (м. Мукачево вул. Горького, 25) для оформлення та отримання кредитів стосовно себе та громадянина ОСОБА_11 на загальну суму 26 500 грн.
Крім того, ОСОБА_8 будучи на посаді директора приватного підприємства «Баукра» (с. Чопівці, вул. Виноградна, 44 Мукачівського району), тобто являючись службовою особою, з метою отримання кредиту зловживаючи службовим становищем, 20. 09. 2007 умисно по місцю свого проживання АДРЕСА_1 , склав документ, а саме довідку про доходи про те, що він працює в ПП «Баукра» на посаді директора і йому із березня по серпень 2007 року заробітна плата не видавалася.
Після чого ОСОБА_8 на даній довідці власноручно розписався в графі «Посада керівника юридичної особи» напроти прізвища « ОСОБА_9 » та в графі «Головний бухгалтер» навпроти вигаданого прізвища « ОСОБА_10 » і наніс відбитки кутового штампу та круглої печатки приватного підприємства «Баукра» на вищевказану підроблену довідку, яку в пакеті разом із іншими документами надав у відділення № 15 філії ВАТ КБ «Надра Ужгородського» РУ (м. Мукачево, вул. Горького, 25), для оформлення та отримання кредиту стосовно себе 14 500 грн. Після оформлення документів та підписання кредитного договору № 15217/09-2007 від 20. 09. 2007 ОСОБА_8 , умисно, без наміру виконання зобов'язань щодо повернення кредиту в сумі 12 000 грн., який був оформлений і наданий йому, витратив їх на власні потреби.
Продовжуючи свої протиправні дії будучи на посаді директора приватного підприємства «Баукра» (с. Чопівці, вул. Виноградна, 44 Мукачівського району), тобто будучи службовою особою, з метою отримання кредиту, зловживаючи службовим становищем, 28. 09. 2007, умисно по місцю проживання в АДРЕСА_1 склав документ, а саме довідку про доходи про те, що громадянин ОСОБА_11 працює в ПП «Баукра» на посаді прораба і йому з березня по серпень 2007 року нараховано заробітну плату на загальну суму 12 900 грн., хоча ОСОБА_11 в дійсності на вказаній посаді в ПП «Баукра» не працював та заробітна плата йому не нараховувалася та не видавалась.
Після чого, ОСОБА_8 на даній довідці власноручно розписався в графі «Директор» напроти вигаданого прізвища « ОСОБА_12 » та в графі «Головний бухгалтер» напроти вигаданого приз віща « ОСОБА_13 » і наніс на вказану підроблену довідку про доходи, відбитки кутового штампу та круглої печатки приватного підприємства «Баукра», яку в пакеті разом із іншими необхідними документами надав у відділення № 15 філії ВАТ КБ 2 Надра» Ужгородського РУ (м. Мукачево, вул. Горького, 25), для оформлення та отримання кредиту стосовно ОСОБА_11 на суму 12 000 грн.
-3-
Після оформлення документів та підписання ОСОБА_11 кредитного договору № 15230/09-2007 від 28. 09. 2007 ОСОБА_8 , умисно без наміру виконання зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів по ньому, заволодів грошовими коштами по кредиту в сумі 12 000 грн., який був оформлений і наданий ОСОБА_11 , та витратив їх на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_8 з метою отримання кредитів, без наміру виконання зобов'язань щодо їх повернення та сплати процентів по них, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, підробивши довідки про доходи до банку «Надра» Ужгородського РУ (м. Мукачево вул. Горького, 25), отримав грошові кошти по кредитах, оформлених стосовно себе та ОСОБА_11 на загальну суму 26 500 грн., заволодів ними та витратив на власні потреби.
Крім того, 15. 12. 2006 ОСОБА_8 , попередньо підробивши довідку від 13. 12. 2006 про отримання громадянином ОСОБА_14 заробітної плати за роботу кровельщиком в приватному підприємстві «Баукра» (с. Чопівці, вул. Виноградна, 44 Мукачівського району) та довідку від 13. 12. 2006 про отримання ОСОБА_15 заробітної плати за роботу паркетником в приватному підприємстві «Баукра», хоча у дійсності вищевказана заробітна плата ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не нараховувалася та не видавалася, після чого, умисно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом зловживання довірою громадянина ОСОБА_14 схилив його до оформлення у Мукачівській районній філії кредитної спілки «Сяйво Карпат» на ім'я ОСОБА_14 кредитного договору, для чого надав йому пакет разом із іншими необхідними документами, вищевказану підроблену довідку, а також, спонукав ОСОБА_15 до поручительства даної позики і також, надав йому пакет документів із підробленою довідкою про доходи, потім ОСОБА_14 уклав кредитний договір № 328 Л від 15. 12. 2006, згідно з яким отримав в КС «Сяйво Карпат» позику в розмірі 5000 грн., якими ОСОБА_8 шляхом обману заволодів, переконавши ОСОБА_14 , що сам поверне дану позику, однак взяті на себе зобов'язання по виплаті позики не виконав, внаслідок чого заподіяв Мукачівській районній філії КС «Сяйво Карпат» матеріальну шкоду на суму 5000 грн.
Вказані дії ОСОБА_8 , органом досудового розслідування кваліфіковано як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Також, ОСОБА_8 будучи на посаді директора приватного підприємства «Баукра» (с. Чопівці, вул. Виноградна, 44 Мукачівського району), тобто являючись службовою особою, будучи наділений правом приймати працівників, в порушенні вимог Конституції України, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, на протязі серпня-листопада 2008 року працевлаштував для виконання ремонтних робіт в деревообробному комбінаті (ДОК) в с. Вилок, вул. Центральна, 19, Виноградівського району робітників, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , з якими не уклав трудової угоди, не зареєстрував їх у Мукачівському центрі зайнятості, і не вніс відповідні дані про їх працевлаштування у трудові книжки.
Клопотання обґрунтоване необхідністю застосування щодо ОСОБА_8 найсуворішого запобіжного заходу, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , тяжкістю покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також ризиків пов'язаних з тим, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
-4-
Частково задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що обґрунтована підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх тяжкість, а також доведеність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не свідчать про достатність підстав стверджувати, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний буде перешкоджати повному, швидкому та об'єктивному розслідуванню кримінального провадження будь-яким способом. Також підозрюваний ОСОБА_8 не судимий, одружений, має постійне місце проживання, злочини, у вчиненні яких він підозрюється, не пов'язані з насильством, тому слідчий суддя дійшов висновку про те, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 22. 01. 2021 скасувати, постановити нову та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою і такою, що не відповідає об'єктивно з'ясованим фактичним обставинам, є невмотивованою, оскільки слідчим суддею не наведено належних і достатніх підстав для ухвалення вказаного рішення.
В доповненні до апеляційної скарги прокурор зазначає про те, що слідчий суддя, при розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не дотримався вимог ст. ст. 177, 178 КПК України. Зазначає, що поза увагою слідчого судді залишилось те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими, а також наявність ризиків того, що ОСОБА_8 розуміючи невідворотність покарання за вчинені злочин, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 , що в подальшому може призвести до невиконання останнім процесуальних рішень. Також прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_8 за місцем фактичного проживання відсутній вже кілька років, його місце перебування не відоме, у зв'язку з чим 21. 06. 2016 був оголошений в розшук, що свідчить про факт його переховування від органу досудового розслідування та суду. Також, 28. 09. 2020 слідчим суддею було прийнято рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на виконання якої ОСОБА_8 був затриманий на території Київської області. Таким чином, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_8 не має постійного місця проживання, оскільки за місцем реєстрації через переховування від слідства не проживає, офіційно не працює, міцних соціальних зв'язків не має.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Крім того, апеляційний суд враховує клопотання прокурора про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
-5-
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) констатував, що Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства, водночас вимагаючи також, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, яка полягає в захисті людини від свавілля.
Таким чином, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: а) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; б) наявність конкретних фактичних та правових підстав.
Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту й затримання, закріпленої в статті 5 Конвенції.
Відповідно практики ЄСПЛ «розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться в статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин».
Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.
Колегія суддів враховує, що стандарт переконання «розумна підозра» достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження.
Апеляційний суд звертає увагу учасників провадження на те, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов'язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість особи, а тому правильність кваліфікації діяння, встановлення наявності чи відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення на даній стадії слідчим суддею та судом не перевіряється, так як входить до повноважень суду при судовому розгляді справи.
Колегія суддів враховує, що підозра, яка повідомлена ОСОБА_8 є обґрунтованою, а долучені до клопотання докази є такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.
-6-
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дослідив відомості, на яких ґрунтується вручена та оголошена підозра та перевірив достатність та належність цих відомостей для формулювання розумної підозри.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ретельно перевірялись при розгляді клопотання.
Частиною 3 статті 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є недостатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першої цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри, яка підтверджується долученими до матеріалів клопотання даними, які на даній стадії є достатніми для висновку про обгрунтованість підозри. При прийнятті рішення слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини та п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя в ухвалі врахував всі обставини з якими закон пов'язує можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу. Зокрема, зазначено, що клопотання не містить обґрунтування того, що більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, а необхідність застосування виняткового запобіжного заходу жодним чином не доведена.
Слідчий суддя обгрунтовано прийшов до висновку про існування ризику незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, однак, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, не судимий, вчинив злочини без застосування насильства, визнав достатнім застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, пов'язаних з тим, що підозрюваний за місцем фактичного проживання відсутній вже кілька років, його місце перебування не відоме, у зв'язку з чим був оголошений в розшук та був затриманий на території Київської області, що свідчить про факт його переховування від органу досудового розслідування та суду, колегія суддів відхиляє, оскільки слідчим суддею встановлено, що підозрюваний наміру ухилятися від слідства не мав, не переховувався, оскільки поїхав на роботу в м. Київ, щоб прогодувати свою сім'ю. За першим телефонним дзвінком він відразу добровільно прибув у відділ поліції в м. Києві, тому зазначена в апеляційній скарзі прокурора дана обставина не може свідчити про переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування, суду та про неявки його в судові засідання, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує й те, що під час апеляційного розгляду судового провадження прокурор не посилався на обставини, які можуть свідчити про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також, не посилався на те, що із часу постановлення слідчим суддею рішення про застосування особистого зобов'язання, ОСОБА_8 не виконує покладені на нього обов'язки.
-7-
Колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд не задовольнив клопотання слідчого, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий у клопотанні, прокурор в суді першої інстанції та апеляційному суді в повному обсязі не довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
Зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо наявності ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду є лише припущеннями, які жодним чином не підтверджені, а тому апеляційний суд відхиляє їх, як необґрунтовані.
Єдиною наявною підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_8 ..
У контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину, не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Наведені обставини дають підстави апеляційному суду вважати, що забезпечення виконання процесуальних обов'язків підозрюваного можливо із застосуванням менш суворого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання.
За таких обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Необхідності обмеження права ОСОБА_8 на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін, оскільки колегія суддів уважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу прокурора Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.01.2021 про часткове задоволення клопотання слідчого СВ Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: