"26" березня 2021 р. Справа № 608/1578/20
Номер провадження2/608/52/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого суду судді Парфенюка В. І.
з участю секретаря Южди Л. С.
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В серпні 2020 року позивач акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В позовній заяві позивач зазначив, що 4 січня 2006 року АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 770/38-1. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до умов Кредитного Договору позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 15 000,00 доларів США, а відповідачка зобов'язалася в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит. В свою чергу, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 18 грудня 2019 року виникла заборгованість, яка складається з: сума заборгованості за кредитом - 7 685,94 дол. США; сума заборгованості за відсотками - 9 765,10 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2673,21 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2019 року становить 62 737,92 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 3 173,95 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2019 року становить 74 489,85 грн. Відповідно до умов Договору, відповідачка зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Графіком погашення кредиту.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором від 04 січня 2006 року між Кредитором та Іпотекодавцями, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладено Іпотечний договір №770/38-1, відповідно до якого останні передали Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, магазин загальною площею 52,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З врахуванням наведеного, АТ «Альфа-Банк» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: нежиле приміщення, магазин загальною площею 52,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 770/38-1 від 04 січня 2006 року, в сумі 546 788,53 грн., а саме: сума заборгованості за кредитом - 7 685,94 дол. США; сума заборгованості за відсотками - 9 765,10 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 62 737,92 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 74 489,85 грн. на користь АТ «Альфа-Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 201,83 гривень.
В вересні 2020 року від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони зазначили, що позивач, який є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк», з яким укладався спірний договір кредиту, вже скористався своїм правом на захист порушеного права щодо стягнення з позичальника ОСОБА_1 та майнового поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором достроково, а саме: позивач 01 травня 2009 року подав аналогічний позов до Чортківського районного суду про дострокове розірвання договору кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 770/38-1-від 04 січня 2006 року, Чортківським районним судом 14.05.2009 року було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення-магазин, загальною площею 52,7 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 770/38-1-від 04 січня 2006 року. При подачі цього позову позивач, що є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк», на підставі вимог п. 4.5 Договору кредиту та вимог ст. 1050 ЦК України просив достроково розірвати договір кредиту та стягнути з них достроково заборгованість за Договором кредиту № 770/38-1 від 04.01.2006 року станом на 23 січня 2009 року в загальній сумі 10 391,59 дол. США та пені в розмірі 337,26 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на 23 лютого 2009 року складало 80 352,50 гривень за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки -нежитлове приміщення магазину загальною площею 52,7 кв.м. В цю суму боргу входили наступні суми: вся сума заборгованості за кредитом в розмірі 9179,3 7 дол. США; вся сума заборгованості по нарахованих процентах в розмірі 312,22 дол. США; сума штрафу за порушення договору кредиту в сумі 900 доларів США; сума нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредиту та нарахованих відсотків в розмірі 337,26 гривень станом на дату подачі позову до суду. 14 травня 2009 року даний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі 10 391,59 дол. США та пені в розмірі 337,26 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на 23 лютого 2009 року складало 80 352,50 гривень Чортківським районним судом по цивільній справі № 2-354/2009, було задоволено в повному обсязі. Дане рішення суду ніким не оскаржувалось і тому воно вступило в законну силу.
На підставі зазначеного рішення суду 01 липня 2009 року Чортківським районним судом було видано виконавчий лист за № 2-354/2009 про звернення стягнення на предмет іпотеки -нежитлове приміщення-магазин, загальною площею 52,7 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 770/38-1 від 04 січня 2006 року в загальній сумі 10391/59 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23 лютого 2009 року складає 80 352,50 гривень,а також 803 гривні 52 копійки судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених ним при подачі позову. Даний виконавчий лист позивачем було направлено до відділу Державної виконавчої служби Чортківського РУЮ для виконання. На підставі цього виконавчого листа головним державним виконавцем відділу ДВС Чортківського РУЮ Будзінською З.В. 20 липня 2009 року було відкрито виконавче провадження ВП № 13853187 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення-магазин, загальною площею 52,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 770/38-1 від 04 січня 2006 року. В ході здійснення виконавчих дій працівники ДВС неодноразово виставляли на торги приміщення магазину, проте майно реалізовано не було, у зв'язку з чим за заявою стягувача від 17 квітня 2019 року згідно постанови від 19 квітня 2019 року, винесеної головним державним виконавцем Чортківського міського відділу ДВС ГУЮ у Тернопільській області Ляхович М.В., виконавчий документ було повернуто стягувачу. В 2019 році даний виконавчий лист позивачем було повторно пред'явлено до виконання до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура О.Ю., яким 11жовтня 2019 року повторно було відкрито виконавче провадження ВП № 602855, яке на даний час перебуває у нього на виконанні.
Відповідачі вважають, що Банк безпідставно вимагає повторно стягнути з них заборгованість за договором кредиту шляхом повторного звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки існує аналогічне рішення по даному кредитному договору, яке в даний час перебуває на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_4
Залишок боргу за кредитом, що залишився виник виключно за рахунок безпідставного нарахування позивачем процентів за користування кредитом після звернення Банку в 2009 році з позовом до суду про дострокове стягнення з позичальника боргу за кредитом за рахунок продажі предмету іпотеки та безпідставного нарахування пені за прострочення погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом після звернення Банку в 2009 році з позовом до суду про дострокове стягнення боргу за кредитом. З ухваленням Чортківським районним судом 14 травня 2009 року рішення про задоволення вимог кредитора про дострокове погашення всієї суми існуючої на той час заборгованості із ОСОБА_1 за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, її кредитний договір припинив свою дію, а правовідносини сторін, що ґрунтувалися на кредитному договорі, зокрема сплата та нарахування процентів припинилися, оскільки судове рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України, які не є заборгованістю за договором кредиту, а є штрафними санкціями, що застосовуються у процесі виконання судового рішення. Оскільки позивач, подаючи повторний позов з цих самих підстав і з цим самим предметом позову про звернення стягнення на той самий предмет іпотеки, не визнає факту припинення зобов'язання за договором кредиту № 770/38-1 від 04.01.2006 року та у зв'язку із закінченням терміну дії кредитного договору 01.01.2013 року просять суд надати цим обставинам належну правову оцінку та відмовити у задоволенні даного позову.
Також вважають, що згідно умов п. 4.5 договору кредиту позивачем пропущено і строки позовної давності подачі повторного позову до суду, оскільки Банк подавши в 2009 році позов про стягнення з відповідачів заборгованості вже скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості за кредитом і з цього часу судом було розірвано договір кредиту, а з позовом Банк звернувся до суду тільки в 2020 році, тобто з пропуском строків позовної давності, що передбачені вимогами ст. 257 ЦК України.
В жовтні 2020 року від АТ «Альфа-Банк» надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач вказав, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 травня 2009 року по справі № 2-354/2009 за позовом АКБ СР «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки було винесено рішення, яким було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, магазин, загальною площею 52,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить іпотекодавцям для задоволення вимог іпотекодержателя АКБ СР «Укрсоцбанк» на суму 10391,59 доларів США, що по курсу НБУ станом на 23 лютого 2009 року складає 80 352,50 гривень, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Таким чином, судом винесенням рішення зафіксовано станом на 23 січня 2009 року суму до стягнення в розмірі 10 391,59 доларів США. Тому АТ «Альфа-Банк» як правонаступник АТ «Укрсоцбанк» має право на задоволення своїх вимог іншим способом в межах стягнутої судом суми заборгованості 10391,59 доларів США, а саме шляхом стягнення даної суми заборгованості з основного боржника. Згідно позиції ВП Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 908/1506/17 інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов'язань, взятих на себе боржником, а тому за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не буде вважатися подвійним стягненням вимог кредитора про стягнення заборгованості за основним зобов'язанням у непогашеній частині. Тому АТ «Альфа-Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 770/38-1 в розмірі 10 391,59 доларів США та витрати по сплаті судового збору.
В жовтні 2020 року відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначила, що посилання позивача на вказану правову позицію Верховного Суду не може братись до уваги при розгляді даної справи, оскільки в постанові Верховного суду зовсім інші обставини справи, вважає, що банк подав позов, що розглядається, з пропуском строків позовної давності.
Також ОСОБА_1 подала відзив на заяву по зміну позовних вимог, в якому зазначила, що позивач вже скористався своїм правом на захист порушеного права щодо стягнення з позичальника ОСОБА_1 та майнового поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором достроково, а саме: позивач 01.05.2009 року подав аналогічний позов до Чортківського районного суду про дострокове розірвання договору кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 770/38-1-від 04.01.2006 року, Чортківським районним судом 14.05.2009 року було прийнято рішення про задоволення позову, дане рішення суду ніким не оскаржувалось і тому воно вступило в законну силу. Позивачем не було зазначено, що частина заборгованості, яка була визначена судовим рішенням Чортківського районного суду від 14.05.2009 року впродовж 2012-2020 років позичальником була погашена в добровільному порядку в рамках відкритого виконавчого провадження № ВП 13853187, що підтверджується наступними документами: Довідкою за вих.. .№ 10.1-186/96-3677 від 09.03.2017 року, яка була видана начальником Чортківського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час являється АТ «Альфа-Банк», згідно якої вбачається, що після винесення в 2009 році рішення суду про дострокове стягнення з ОСОБА_1
заборгованості за кредитом, нею на виконання цього рішення суду станом на
08.03.2017 року було сплачено в добровільному порядку в загальній сумі 72 990,32 гривень 32 коп., що в еквіваленті складало 6 029 дол. США 43 центи; довідкою Чортківського міського відділу ДВС за вих. № 15193 від 27.03.2020 року про стан здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженню
№ ВП 13853187, згідно якої окрім вищезазначених сум погашення, які були
підтверджені Довідкою Банку станом на 08.03.2017 року позичальником додатково було сплачено наступні суми: -10.03.2017 року - 1 614,52 гривні, що в еквіваленті за курсом НБУ (26,908б32) складало 60,00 дол. США; - 27.03.2017 року - 1 627,47 гривні, що в еквіваленті за курсом НБУ (27,124559) складало 60,00 (шістдесят) дол. США; - 27.04.2017 року - 1 595,33 гривні, що в еквіваленті за курсом НБУ (25,588876) складало 60,00 дол. США; -20.06.2017 року - 2 602,31 гривні, що в еквіваленті за курсом НБУ (26,023126) складало 100,00 дол. США, що в загальній сумі становить 7 439,63 гривень коп., та відповідно в еквіваленті за курсом НБУ складало 280 дол. США. Окрім цього, вищезазначені суми погашень за договором кредиту в період з 2012 по 2017 роки підтверджено і самим Позивачем у наданому ним як доказ при подачі позову до суду розрахунку заборгованості станом на 18.12.2019 року.
Квитанцією № 0.0.1646046866.1 від 12 березня 2020 року, виданою Чортківським відділенням АТ КБ «ПриватБанк», згідно якої окрім вищезазначених сум погашення, що були підтвердженні довідкою Банку, Розрахунком Банку та довідкою ДВС, ОСОБА_1 як Позичальником, 12.03.2020 року додатково на рахунок приватного виконавця Снігура О.Ю. було сплачено 6 387,37 гривень 37 коп. на погашення заборгованості згідно Виконавчого листа № 2-354/2009 від 14.05.2009 року, які були перераховані на рахунок приватного виконавця Снігура О. Ю., що в еквіваленті за курсом НБУ (25,624) складало 249,27 дол. США 27 центи. Таким чином, залишок заборгованості, який залишився непогашеним станом на 19 жовтня 2020 року становить 3833,20 дол. США 20 центів (10 391,59 дол. США (борг за рішенням суду) - 6 558,70 дол. США (сплачені кошти впродовж 2012-2020 рр.) = 3 833,20 дол. США (залишок несплачених коштів за рішенням суду). З огляду на вищенаведені аргументи, вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів того, що за кредитним договором обліковується заборгованість саме в розмірі 10 391,59 дол. США, яку він просить повторно стягнути з неї, адже значна частина цієї заборгованості погашена впродовж 2012-2020 років, а залишок цього боргу стягується приватним виконавцем Снігур О.Ю в рамках відкритого ним виконавчого провадження № ВП 60285541.
Крім того, позивачем при подачі заяви про зміну позовних вимог при визначенні суми боргу, яка підлягає до стягнення, не враховано нової судової практики зробленої Верховним судом у своїх Постановах під час розгляду справ у аналогічних правовідносинах, згідно яких позивач був позбавлений права нараховувати проценти та інших нарахувань за договором кредиту, окрім штрафних санкцій, передбачених вимогами ст. 625 ЦК України. Як зазначається в абзаці 2 п. 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5 з розгляду цивільних та кримінальних справ щодо практики застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 р., наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, і не надає права на нарахування і отримання відсотків за Кредитним договором (нарахування і отримання яких можливо лише у разі стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса, згідно положень абзацу 3 пункту 17 цієї Постанови Пленуму ВССУ № 5. Аналогічного правового висновку дотримується і Верховний суд у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), згідно з якими, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання , а не стягнення заборгованості за кредитом. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного суду від 04 липня 2018 року по справі № 310/11534/13-ц, Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі. У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору. Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року позов акціонерного товариства «Альфа-Банк» в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за клопотанням представника позивача залишено без розгляду.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 січня 2021 року зупинено провадження в справі за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 211/5281/16-ц за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.
Представник позивача - АТ "Альфа-Банк" Панченко Д.В. в судове засідання 26 березня 2021 року не з'явився, від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги він підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги заперечує з мотивів, викладених у відзивах, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 4 січня 2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, був укладений кредитний договір № 770/38-1, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15 000 доларів США зі сплатою відсотків 12,5 % процентів річних та визначеним порядком погашення суми основної заборгованості (до 10 числа кожного місяця - по 178 доларів США, остання сума до 01.01.2013 р. - 226 доларів США) з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 01.01.2013 року на умовах визначених цим Договором.
Також 4 січня 2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з іншої сторони, був укладений іпотечний договір № 770/38-1, згідно якого іпотекодавці передають в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання боржником зобов'язань за Договором кредиту № 770/38-1 від 04 січня 2006 року наступне майно: нежиле приміщення, магазин, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв. м. Загальна заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 106 500 гривень.
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків стало АТ «Альфа-Банк», що підтверджується рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року. Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникло в АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит. В свою чергу, відповідачка неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, чим порушувала істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 18.12.2019 року виникла заборгованість, яка складається з: сума заборгованості за кредитом - 7 685,94 дол. США; сума заборгованості за відсотками - 9 765,10 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2673,21 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.12.2019 р. становить 62 737,92 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 3 173,95 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.12.2019 р. становить 74 489,85 грн., що підтверджується розрахунком вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 77/38-1 від 04.01.2006 року.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 травня 2009 року вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, магазин, загальною площею 52,7 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для задоволення вимог іпотекодержателя Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на суму 10 391 доларів США та 59 центів , що по курсу НБУ станом на 23 лютого 2009 року складає 80 352,50 гривень, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а також 803 гривні 52 копійки судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених ним при подачі позову. .
01 липня 2009 року Чортківським районним судом було видано виконавчий лист за № 2-354/2009 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, магазин, загальною площею 52,7 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для задоволення вимог іпотекодержателя Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на суму 10 391 доларів США та 59 центів , що по курсу НБУ станом на 23 лютого 2009 року складає 80 352,50 гривень, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження., а також 803 гривні 52 копійки судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених ним при подачі позову.
20 липня 2009 року головним державним виконавцем Будзінською З.В. відкрито виконавче провадження ВП № 13853187 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, магазин, загальною площею 52,7 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . та належить іпотекодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для задоволення вимог іпотекодержателя Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на суму 10 391 доларів США та 59 центів , що по курсу НБУ станом на 23 лютого 2009 року складає 80 352,50 гривень, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а також 803 гривні 52 копійки судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених ним при подачі позову.
З листа Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) № 15193/20.12-30/2 від 27.03.2020 року вбачається, що по виконавчому листу № 2-354/2009 відповідно до квитанцій, що знаходяться в матеріалах виконавчого провадження протягом 2012-2017 років проводилась добровільна сплата боргу на загальну суму 75 704,70 гривень.
Постановою головного державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу ДВС ГУЮ у Тернопільській області Ляхович М. В. від 19 квітня 2019 року виконавчий лист № 2-354/2009 був повернутий стягувачу на підставі письмової заяви про повернення виконавчого документа від 05.04.2019 року № 551-1424398.
11 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О. Ю. відкрито виконавче провадження ВП № 6028554 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, магазин, загальною площею 52,7 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . та належить іпотекодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для задоволення вимог іпотекодержателя Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на суму 10 391 доларів США та 59 центів , що по курсу НБУ станом на 23 лютого 2009 року складає 80 352,50 гривень, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а також 803 гривні 52 копійки судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених ним при подачі позову.
Згідно довідки № 10.1-186/96-3677 від 09.03.2017 року, виданої начальником Чортківського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», вбачається, що по кредиту згідно договору кредиту № 770/38-1 від 04.01.2006 року, укладеного з ПАТ "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості за період з 20.07.2009 року по 08.03.2017 року ОСОБА_1 оплачено 1493,43 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 31 789,16 гривень.
Залишок заборгованості, який залишився непогашеним станом на 19 жовтня 2020 року становить 3833,20 дол. США 20 центів (10 391,59 дол. США (борг за рішенням суду) - 6 558,70 дол. США (сплачені кошти впродовж 2012-2020 рр.) = 3 833,20 дол. США (залишок несплачених коштів за рішенням суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статтей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч.1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет застави не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.
Зазначена у попередньому абзаці правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 921/107/15-г/16 (провадження № 12-117гс18) від 18 вересня 2018 року.
Таким чином, посилання відповідачки на те, що рішенням Чортківського районного суду від 14 травня 2009 року було вже стягнуто заборгованість за кредитним договором № 770/38-1 від 4 січня 2006 року, а тому в задоволенні уточненого позову АТ "Альфа-Банк" слід відмовити, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки вищезазначеним рішенням суду було звернуто стягнення на предмет іпотеки, що не позбавляє кредитора права стягнути з боржника заборгованість за кредитним договором.
З врахуванням наведеного, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором є частково обґрунтованою, в зв'язку з чим підлягають задоволенню вимоги Банку щодо стягнення залишку заборгованості за кредитним договором у розмірі 3833,20 доларів США.
Відповідачка ОСОБА_1 просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
У Постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
У Постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 161/15679/15-ц, провадження № 61-765св18, міститься висновок по застосуванню частини першої статті 264 ЦК України та вказано, що з тлумачення цієї норми слідує, що вона пов'язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов'язаного суб'єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб'єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згодою чи уповноважує на це відповідного іншого суб'єкта.
У Постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 3-269гс16 зроблено висновок про те, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акту звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій».
У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 регулярно здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором від 04.01.2006 року, останнє погашення за договором мало місце 12 березня 2020 року, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про переривання перебігу позовної давності та відсутності правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Також відповідачка, посилаючись на правові висновки Верховного суду, вважає безпідставним нарахування позивачем процентів та пені за кредитним договором.
Проте з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що після уточнення в жовтні 2020 року позивачем позовних вимог такі нарахування перестали бути предметом судового розгляду, а тому такі обставини судом при винесенні рішення до уваги не приймаються.
У відповідності з вимогами ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в загальній сумі 3 833,20 доларів США, що становить 36,89 % від суми позову 10 391,59 доларів США (3 833,20 х 100% : 10391,59), а тому з відповідачки в користь позивача слід стягнути 3 025,45 гривень понесених судових витрат по сплаті судового збору (8 201,83 х 36,89% : 100%).
Керуючись ст.ст. 256, 257, 264, 267, 525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 770/38-1 в розмірі 3 833 (три тисячі вісімсот тридцять три) долари США 20 центів, а також 3 025 (три тисячі двадцять п'ять) гривень 45 копійок судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 05 квітня 2021 року.
Суддя: В. І. Парфенюк