Справа № 632/645/20 Головуючий суддя І інстанції Библів С. В.
Провадження № 22-ц/818/2007/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: споживчого кредиту
24 березня 2021 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.
суддів колегії: Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 грудня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Библіва С.В., по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
15 квітня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначало, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 22.05.2012 року був укладений договір № б/н, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.09.2017 року. На час відкриття спадщини вона проживала та була зареєстрована разом з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , який є її спадкоємцем.
ОСОБА_2 . порушила умови договору, не виконала їх і станом на дату смерті існує заборгованість у сумі - 10989 грн. 98 коп..
На підставі вищевикладеного, банк уточнивши позовні вимоги 30.07.2020, остаточно просив суд стягнути на свою користь заборгованість у сумі - 10989 грн. 98 коп. зі спадкоємця, а також понесені судові витрати за подання позову до суду
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 грудня 2020 року позовну заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням районного суду АТ КБ «Приватбанк» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим, безпідставним, незаконним.
Вказав, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано доказів наявності, об'єму та вартості спадкового майна після смерті позичальника ОСОБА_2 , проживання зі спадкодавцем за однією адресою не є безумовною підставою для стягнення заборгованості, оскільки не з'ясовано питання про наявність інших спадкоємців.
Зазначав, що ОСОБА_1 протягом строку, передбаченого ст.1270 ЦК України не відмовився від прийняття спадщини, доказів, що відповідач не проживав разом із позичальником на день його смерті матеріали справи не містять, тому відповідач вважається таким, що фактично прийняв спадщину.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 , за відсутності інших учасників судового засідання, які повідомлялись судом апеляційної інстанції відповідно до ст.ст. 128, 131 ЦПК України, що згідно ст. 372 України не перешкоджає її подальшому розгляду, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.05.2012 року між позивачем по справі та ОСОБА_2 укладено договір б/н, згідно якого вона отримала кредит у розмірі 13 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується заявою (а.с. 11).
З розрахунку заборгованості вбачається, що за договором б/н від 22.05.2012 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , станом на дату смерті заборгованість становить - 10989,98 грн. (а.с.7-10 т.1).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 50 т.1).
Претензія кредитора до спадкоємців після смерті ОСОБА_2 направлена Приватному нотаріусу Первомайського районного нотаріального округу Вовк І.В. за вих. № SAMDNWFC00009589899 від 19.07.2018 року до спадкоємців ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримано нотаріусом 23.08.2018 року та долучена до спадкової справи № 135/2017 (а.с.56 т.1).
Згідно з відповіддю, наданою Приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Вовк І.В. за вих. № 678/02-14 від 17.09.2018, претензія долучена до спадкової справи №135/2017, зведеної нею після померлої ОСОБА_2 (а.с.57 т.1)
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дійсне коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після нього, позивачем не встановлено. Матеріали справи будь-яких обставин, пов'язаних із з'ясуванням кола спадкоємців та прийняття ними спадщини не містять, реєстрація боржника та відповідача за однією адресою відповідно до наданих копій паспортів та відсутність відомостей про те, що померлий та відповідач є співвласниками квартири, не є безумовними підставами для висновку про обов'язок відповідача задовольнити вимоги кредитора, доказів щодо наявності майна, яке є спадковою масою, та в межах якого має відповідати спадкоємець та за рахунок якого можливо задовольнити вимоги Банку не надано.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно з ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ "Приватбанк" на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Коло спадкоємців за законом, черговість спадкування ними визначена ст. ст. 1258, 1261-1255 ЦК України.
Згідно ч.1 , ч.2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За ст. ст. 1261, 1263, 1264, 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, частина 6 статті 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд діє відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, ст.ст. 12, 13 ЦПК України, які передбачають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки у справі відсутні дані про те, що позивач був обмежений у здійсненні своїх прав, і зокрема у витребуванні та наданні доказів, які сторони визначають самостійно, сторони мали рівний доступ до суду та можливості у наданні до суду доказів на підтвердження своїх доводів і заперечень. Позивач всупереч передбаченому ч. 4 ст. 83 ЦПК України обов'язку не заявляв до суду першої інстанції про неможливість надання тих доказів, з приводу яких подано клопотання до суду апеляційної інстанції. Ніяких поважних причин для такої затримки матеріали справи не містять
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, за відсутності належних і допустимих доказів щодо розміру спадкового майна, в межах якого у даному випадку згідно наведених норм матеріального права можливе стягнення, які позивач всупереч процесуального обов'язку вчасно не надав до суду першої інстанції, суд першої інстанції дійшов до правильних висновків про недоведеність позову. Позивач, АТ КБ "Приватбанк", зобов'язаний довести, не лише що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 та прийняв після неї спадщину, але наявність спадкового майна, в межах якого можливе стягнення боргу.
Наведені на обґрунтування скарги доводи цього висновку не спростовують.
Обґрунтовуючи позовні вимоги обов'язком спадкоємця сплатити заборгованість в межах вартості спадкового майна, АТ КБ «ПриватБанк» не зазначив та не надав жодного доказу про наявність у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості.
Вищезазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13 лютого 2019 року у цивільній справі № 336/5443/16 та від 13 березня 2019 року у цивільній справі № 360/1568/16-ц, що відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами нижчих інстанцій.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, ухвалив рішення відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, ст.ст. 12, 13 ЦПК України.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 05 квітня 2021 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді І.В.Бурлака.
О.М.Хорошевський.