Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 квітня 2021 р. Справа№200/909/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з виплатою виниклою заборгованості, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливо важливі завдання 45%, а також премії 25%, з 01 січня 2016 року; зобов'язання подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/909/21-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії за вислугою років. З 01 січня 2016 року його пенсію перераховано на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 1 січня 2016 року виданої уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України. При цьому, з розрахунку його пенсії було виключено надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 45% та премію у розмірі 25%.
Позивач вважає, що з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне збезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виникли підстави та обов'язок відповідача для перерахунку його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, надбавки за особливо важливі завдання 45%, а також премії 25%.
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що перерахунок позивачу пенсії проведено з 01 січня 2016 року на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 13 березня 2018 року №1350 лк, в якій зазначені певні складові, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням підполковник міліції, надбавка за стаж служби 40%, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень. Вказаною довідкою надбавка за особливо важливі завдання у розмірі 45% та премія в розмірі 25% не передбачені, а Головне управління не має повноважень самостійно змінювати грошове забезпечення позивача, оскільки це є виключною компетенцією того структурного підрозділу, де особа проходила службу. Відповідач також зазначив, що до моменту отримання належної довідки від органу, з якого звільнився позивач, у Пенсійного фонду не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача, отже позовні вимоги є такими як передчасні.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
До відзиву на позовну заяву відповідачем надано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розглянувши вказане клопотання,суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В клопотанні відповідача не наведені конкретні обставини, що ускладнюють розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Крім того, відповідачем надано відзив на позовну заяву та матеріали пенсійної справи позивача. Ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
17 березня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з запереченнями, викладеними відповідачем у відзиві, та вважає, що відповідачем при здійсненні перерахунку його не враховано всі види його грошового забезпечення та не перераховано пенсію у новому розмірі.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського УМВС в Донецькій області 08 грудня 1998 року), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , є пенсіонером за вислугою років з 10.12.1998 року. Відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 1348610) є суб'єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ОСОБА_1 N/A 24382, пенсія позивачу призначена (обчислена) з 10.12.1998 року та складається з сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 1 350,00 грн.,
- оклад за військове звання - 130,00 грн.,
- процентна надбавка за вислугу років 35% - 518,00 грн.,
- робота з таємн.виробами, носіями, док.15% - 202,50 грн.,
- надбавка за особливо важливі завдання 45% - 899,10 грн.,
- премія 25% - 774,90 грн.
Всього - 3 874,50 грн.,
Основний розмір пенсії 53% грошового забезпечення (вислуга років 21) у розмірі - 2 053,49 грн.
Підсумок пенсії (з надбавками) - 2 053,49 грн.
Згідно попереднього розрахунку пенсії позивача станом на 14.02.2013 року, підсумок пенсії (з надбавками) складає - 2 772,21 грн. (підвищення у розмірі 718,72 грн. за пост.КМУ 2012р. №355 (35% від 2 053,49 грн.=718,72, макс. Розмір 1 106,09) (з 01 по 28).
Відповідно до довідки Головного управління МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року №1350 лк про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) виданої ОСОБА_1 про те, що відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського/заступник начальника закладу (установи та заклади Національної поліції (навчальні заклади професійного навчання)) до посади на день звільнення зі служби ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ПО РЛС МАРІУПОЛЬСЬКОГО УЧИЛИЩА ППРМ УМВС УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ становить:
- посадовий оклад - 3 100,00 грн.
- оклад за військовим (спеціальним званням) (підполковник міліції) - 2 200,00 грн.
- надбавка за стаж служби (40%) - 2 120,00 грн.,
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15,00%) - 465,00 грн
Усього - 7 885,00 грн.
З наданої до суду паперової копії протоколу за пенсійною справою N/A 24382 (МВС) від 30.03.2018 року, вбачається, що позивачу на підставі довідки від 13.03.2018 року №1350 лк проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та розмір його грошового забезпечення становить 4 179,05 грн. (основний розмір пенсії 53%) та складається: з посадового окладу - 3 100,00 грн., окладу за військове звання - 2 200,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 40% - 2 120,00 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15,00% - 465,00 грн.
16 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про складові його грошового забезпечення.
16 листопада 2020 року відповідачем надано відповідь на звернення позивача, в якій останній зазначив, що в березні 2018 року управлінням здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 13.03.2018 №1350-лк Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, що визначені станом на 1 січня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» починаючи з 1 січня 2016 року.
Не погодившись із зазначеними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивач змушений був звернутися до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України визначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі- Закон № 2011-XII) зазначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 63 Закону № 2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до частини 4 цієї статті усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною другою цієї статті якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Положення статті 51 Закону № 2262-XII визначають:
- при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина перша);
- перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга);
- перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя).
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку № 45).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналогічні положення містяться і в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Судом встановлено, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Пунктом 3 Постанови №103 визначено: перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р., N45 .
Згідно з пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393», а саме пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача надійшла довідка Головного управління МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року №1350 лк про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), видана позивачу.
Довідка складена відповідно до ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 і постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 щодо розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016р. за прирівняною посадою ЗАСТУПНИКА НАЧАЛЬНИКА ПО РЛС МАРІУПОЛЬСЬКОГО УЧИЛИЩА ППРМ УМВС УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ:- посадовий оклад - 3 100,00 гривень;- оклад за військовим (спеціальним званням) підполковник міліції - 2 200,00 гривень;- надбавка за стаж служби (40%) - 2 120,00 гривень;- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15,00%) - 465,00 гривень. Усього - 7 885,00 гривень.
Зазначені складові були в повному обсязі враховані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 року.
Разом з тим, суд зазначає, що жодних інших додаткових видів грошового забезпечення зазначена довідка не містила, з огляду на що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для їх врахування при перерахунку пенсії позивачу.
При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що до відповідача надходили інші довідки, про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням таких додаткових видів грошового забезпечення, як надбавка за особливо важливі завдання та премія.
Права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, пенсійний орган не наділений.
Суд вважає, що до моменту отримання належної довідки в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у зразковій справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19), яка в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України повинна бути врахована при ухваленні рішення в даній адміністративній справі.
Підсумовуючи зазначене, у даному випадку, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані уповноваженим органом, та, відповідно, не мало права визначити і врахувати будь-які інші складові, окрім тих, що були включені до належним чином оформленої довідки, що відповідає вимогам чинного законодавства України.
При цьому, суд зазначає, що Законом № 2262-ХІІ, Порядком № 45, Порядком № 3-1 чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено повноваження пенсійного органу самостійно визначати складові грошового забезпечення, які відрізняються від тих, що зазначені у відповідній довідці.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні
Відповідно до частини 1 статті 72 та частини 1 статті 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначені обставини, враховуючи, що до органу Пенсійного фонду України довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням у ній додаткових видів грошового забезпечення не надходила, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача та врахування на свій розсуд додаткових видів грошового забезпечення позивача з урахуванням грошового забезпечення за відповідною посадою.
Крім того суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право особи на судовий захист і передбачено право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду у разі, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Конституційний Суд України в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Верховний Суд України в постанові від 15 грудня 2015 року (справа №800/206/15) вказав на те, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» пункт 50; «Тенасе проти Молдови»).
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 15.12.15 року у справі № 800/206/15, від 26.03.2013 року у справі № 21-438а12, від 10.04.2012 року у справі № 21-1115во10.
З огляду на зазначене суд вважає передчасними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені в адміністративній справі №200/909/21-а позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з виплатою виниклою заборгованості, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливо важливі завдання 45%, а також премії 25%, з 01 січня 2016 року, оскільки такої довідки від Головного управління МВС України в Донецькій області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (на момент звернення позивача до пенсійного органу та до суду) не надавалось. При цьому, до моменту отримання такої довідки від уповноваженого органу у Пенсійного фонду не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
У зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог, судом не розглядається питання щодо встановлення судового контролю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення прийнято та підписано в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 05 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Троянова