05 квітня 2021 року Справа 160/4923/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,-
31.03.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: приміщень готелю, за адресою: АДРЕСА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: приміщень готелю, за адресою: АДРЕСА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши подану позовну заяву, встановив, що позивачем - начальником ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Кульбач А. підписано позовну заяву, але на підтвердження своїх власних повноважень відповідні документи суду не надані.
Згідно із ч.3 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до положень ч.3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Тобто, відповідно до вимог КАС України позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
Судом встановлено, що позовну заяву підписано начальником ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Кульбач А.
Однак, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують факт призначення ОСОБА_2 на посаду начальника ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Так, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривні.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач, звертаючись до суду з немайновою вимогою повинен був сплатити до суду судовий збір в розмірі 2270 гривень.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, до матеріалів адміністративного позову не надано.
Разом з позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає, що у задоволенні даного клопотання необхідно відмовити, виходячи з такого.
Так, частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Із змісту чинного правового регулювання вбачається, що термін "майновий стан сторони" не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у даному спорі є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Частиною першою статті 5 Закону України Про судовий збір визначений вичерпній перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Також, згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в цьому випадку, не відноситься до категорії позивачів, які звільнені від сплати судогового збору, а також яким може бути відстрочено або розстрочено сплату судового збору.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 2270,00 грн., сплаченого на реквізити: Платіжні реквізити для перерахування судового збору за розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом є наступними:
Отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області, Чучел.р./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження повноважень особи, якою було підписано позовну заяву;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн. на платіжні реквізити, які вказані в ухвалі суду;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Короленко, 4, код ЄДРПОУ 38598371).
Відповідач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В Ільков