Єдиний унікальний номер: 379/190/21
Провадження № 3/379/91/21
06 квітня 2021 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі судді Музиченко О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 09.03.2021 з відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Таращанського районного суду Київської області 09.03.2021 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 437504 від 05.03.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що: «05.03.2021 о 00 год. 48 хв. в м. Тараща Київської області по вул. В.Сікевича, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «DELTA-50», який не зареєстрований у встановленому законом порядку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, від проходження медосвідування в установленому законом порядку огляду на факт вживання алкогольних напоїв відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП».
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що 12.03.2021 отримав повістку про виклик до суду у справі за № 379/190/21 як правопорушник. Зі змісту повістки дізнався, що його притягують до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Цей факт його здивував і обурив, оскільки він ніколи не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, його ніколи не зупиняли працівники поліції та ніколи ніяких протоколів щодо нього не складали. У зв'язку із цим 15.03.2021 він звернувся у відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області для з'ясування обставин складення на нього протоколу, та з пояснень поліцейських дізнався, що поліція при складанні протоколу не встановила особу правопорушника, а записала дані «зі слів». При цьому його анкетними даними назвалась якась інша особа. Того ж дня він звернувся із заявою до поліції про анулювання постанови серія БАВ №134869 від 05.03.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності та відкликання вказаного протоколу із суду. Відповідаючи на запитання повідомив, що 05.03.2021 з вечора і до ранку наступного дня був вдома з дружиною і дитиною по АДРЕСА_1 , о 00 год. 48 хв. транспортними засобами не керував, оскільки в цей час уже відпочивав. Мопед «DELTA» він у власності чи в користуванні не має, раніше - в 2012 році він дійсно мав такий мопед, однак, на даний час мопед розібраний на деталі і частини від нього зберігаються в гаражі, а деякі запчастини він віддав старшому брату ОСОБА_3 . Натомість, він має у власності автомобіль, яким і користується. Зазначив, що має двох братів: молодшого ОСОБА_4 1991 р.н., який має у власності автомобіль, і старшого ОСОБА_3 , 1989 р.н., який має мопед «DELTA». Всі вони мають водійські права. Хто міг назватись його анкетними даними - не знає, але припускає, що це може бути його старший брат ОСОБА_5 .
Прокурор Таращанського відділу Білоцерківського окружної прокуратури Київської області, який викликався в судове засідання відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (заява №926/08), до суду не з'явився.
Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали адміністративної справи за ч.1 ст.130 КУпАП, заслухавши показання свідка, проглянувши відеозапис із нагрудної боді-камери, дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист право людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно усталеної практики ЄСПЛ адміністративне розслідування може тягнути за собою «кримінальне обвинувачення» з урахуванням автономного тлумачення цього питання (справа «Саундерс проти Сполученого Королівства», п.67).
В силу серйозності санкції, адміністративне провадження слід вважати «кримінальним» для цілей Конвенції та протоколів до неї, а тому воно повинно залучати весь спектр гарантій статті 6 Конвенції та, відповідно, статті 2 Протоколу № 7 (справа «Михайлова проти України», п.46).
Частина 2 стаття 6 Конвенції визначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
А згідно ч.2 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить чотири обов'язкові елементи: об'єкт; об'єк¬тивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б одного із указаних елементів означає відсутність складу правопорушення в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.
Аналізуючи питання наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суддею встановлено наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 437504 від 05.03.2021, складеного поліцейським СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП сержантом поліції Гребініченком Я.Ю. на громадянина ОСОБА_2 , в графі «особу встановлено - серія та номер посвідчення водія або назва, серія та номер документа, що посвідчує особу» міститься запис «згідно бази АРМОР: п/в ВХТ004882 від 29.09.2015»; в графі «тимчасово вилучені документи» запис: «не вилучались».
Переглядом відеозапису із нагрудної боді-камери, що долучений до матеріалів справи, неможливо перевірити візуальну схожість особи, зупиненої працівниками поліції, з ОСОБА_2 , оскільки якість відеозйомки на вкрай низькому рівні, відео затемнене, на ньому ледве проглядаються силуети, чутно тільки голоси. Водночас, прослуховуванням встановлено той факт, що особа порушника «вгадується» працівником поліції після зачитування певних даних, порушнику пропонується обрати анкетні дані із декількох осіб з прізвищем « ОСОБА_6 », так само вгадується рік народження та адреса проживання порушника.
Із наведеного суд висновує, що при встановленні особи порушника та складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не було перевірено документи, що посвідчують її особу, а отже, особа - суб'єкт правопорушення - не встановлений.
Поліцейський СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП Київської області сержант поліції Гребініченко Я.Ю., який склав протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №437504 від 05.03.2021 на ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, двічі викликався в судове засідання (на 31.04.2021 та 06.04.2021) для дачі пояснень в якості свідка, судову повістку про виклик отримав, однак, до суду не з'явився.
Водночас, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що вона є дружиною ОСОБА_2 .. 12 чи 13 березня 2021 рони вони з чоловіком отримали повістку про виклик до суду, з якої дізнались про те, що на ОСОБА_2 складено протокол за ст.130 КУпАП, від чого були шоковані. В ході з'ясування обставин складення цього протоколу з пояснень поліцейських дізнались, що протокол помилково склали не на ту особу. Побачивши чоловіка, поліцейський сказав: «це були не ви». Свідок ствердила, що в ніч з 04 на 05 березня 2021 року її чоловік ОСОБА_2 був з нею та їхньою неповнолітньою дитиною вдома по АДРЕСА_1 , алкогольні напої він практичної не вживає і ніколи не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Повідомила, що вони з чоловіком мають у власності автомобіль «Мерседес», 5-6 років тому у них дійсно був мопед, але його розібрали на запчатини і деякі деталі лежать в гаражі, колесо у дворі.
Крім того, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 було надано суду і досліджено в судовому засіданні відповідь ВП №2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 24.03.2021 №542/109/1103/01/-202111а, з якої вбачається, що відділенням поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області скасовано постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №134869 від 05.03.2021.
Копія вказаної постанови серії БАВ №134869 від 05.03.2021 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпаП за керування 05.03.2021 о 00 год. 58 хв. мопедом, який не зареєстрований у встановленому порядку, та без посвідчення водія була додана до даного протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.7).
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки в судовому засіданні було достеменно встановлено той факт, що ОСОБА_2 не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Досліджені у судовому засіданні докази виключають винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а тому суд вважає за необхідне закрити відносно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284, 290, 291 КУпАП України, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України - ЗАКРИТИ у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко