18.03.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4417/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.) від 22.12.2020р. у справі № 904/4417/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 391 892,16 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020р. у справі № 904/4417/20 позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами в розмірі 379 264,44 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 12 627,72 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 878,38 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020р. у справі № 904/4417/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:
- позивачем не доведено належними доказами зайнятості всіх колій ст. Терни, що було підставою для затримки вагонів на підходах до станції призначення та нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу; наданий Позивачем наказ № 674 від 10.02.2020р. підписаний начальником Дніпровської дирекції, але доказів, які б підтверджували наявність повноважень у начальника Дніпровської дирекції на підписання наказу про затримку вагонів, позивачем додано не було. Отже, наказ є таким, що підписаний особою, яка на момент його підписання не мала на це відповідних повноважень, а тому не є належним та допустимим доказом вини ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в затримці вагонів, що прямували на його адресу, на станції підходу, та вину останнього в затримці вагонів не доводить;
- судом першої інстанції не надано цим обставинам належної оцінки та безпідставно стягнуто з відповідача плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021р. поновлено Приватному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020р. у справі № 904/4417/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020р. у справі № 904/4417/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.03.21р. о 11:00 год.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на доведення ним належними та допустимими доказами затримки, з вини відповідача, вагонів на підходах до станції призначення, що згідно з Статутом залізниць України, пунктами 3, 4, 6, 8, 12 Р. II Правил користування вагонами та контейнерами, п.3 Правил складання актів, пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів, нормами Тарифного керівництва № 1, відповідно до умов Договору, на підставі актів про затримку, актів загальної форми станції затримки, які є підставою для матеріальної відповідальності, актів загальної форми станції призначення, які в сукупності з іншими документальними доказами доводять вину відповідача в затримці вагонів на підходах, згідно наказів про затримку, з урахуванням витягів з Книг повідомлень ф.ГУ-2, є підставою для нарахування та стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Позивач наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористався та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, але звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника позивача, відхиливши клопотання останнього про відкладення розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії ЄРЦ.
У п. 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
В лютому 2020 року за залізничними накладними №№ 53641148, 53641189, 53641197, 53641205, 53641114, 53641122, 53641130, 53633293, 53633301, 53633319, 53633913, 53638573, 53638615, 53633251, 53633269, 53633277, 53633285, 53630869, 53630893, 53630901, 53630851, 53629861, 53629879, 53630844, 53629812, 53629820, 53629838, 53629846, 53629853, 53629697, 53629788, 53629796, 53629804, 53629374, 53629408, 53629432, 53629606, 53629630, 53628632, 53628640, 53628624, 53628590, 53628608, 53628616, 53625448, 53627519, 53628558, 53628566, 53628582, 53628574, 53624821, 53624847, 53624854, 53624862, 53624771, 53624789, 53624797, 53624805, 53624813 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" порожні власні вагони. На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, дані вагони було затримано на підставі наказу № 674 від 10.02.2020 у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку вагонів залізницею надіслано повідомлення про затримку вагонів № 59 (арк.с. 140 Т.1).
Накази на початок і кінець затримки надавалися враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
Зокрема, затримка вагонів пов'язується із фактами накопичення вагонів на станції призначення Терни з вини Відповідача. За фактом затримки вагонів станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено: акти про затримку вагонів форми ф.ГУ-23: № 6 від 10.02.20, № 5 від 20.02.20, акти загальної форми ГУ-23 № 4552 від 10.02.20, № 4560 від 20.02.20 (арк.с. 141-145 Т.1).
При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда (лист Міністерства інфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018).
За пунктом 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Залізниці прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам Комбінату вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз.4 п.10 Р.Ш Правил користування вагонами та контейнерами.
Виходячи з положень ст.ст. 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 22029046, 22029072, 24029076, 26029049 на суму 379 264,44 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 №17039036 на суму 12 627,72 грн.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, були підписані Відповідачем із запереченнями, а саме: "З актом № 6 ст. Верхівцеве не згодні, станом на 10.02.20р на 23год.00 хв. на станції Терни були вільні колії".
Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 379 264,44 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 12 627,72 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 379 264,44 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 12 627,72 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Як зазначено у п. 14 договору про експлуатацію, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); збір за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Згідно Статуту залізниць України:
- стаття 46: "Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу...";
- стаття 125: "Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач";
- стаття 119: "За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи рвані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати".
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як встановлено місцевим господарським судом, станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 22029046, 22029072, 24029076, 26029049 у загальній сумі 379 264,44 грн., а також збір за зберігання вантажу у сумі 12 627,72 грн.
Отже, як вірно вказано місцевим господарським судом, в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, тому позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.
Вірним є і висновок суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача щодо відсутності належних доказів його вини у затримці вагонів та не доведення позивачем факту неможливості доставити спірні вагони на станцію Терни.
Так, згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи, за фактом затримки вагонів станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено відповідні акти про затримку вагонів форми ф.ГУ-23: № 6 від 10.02.20, № 5 від 20.02.20, акти загальної форми ГУ-23 № 4552 від 10.02.20, № 4560 від 20.02.20.
При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда (копія роз'яснювального листа Мініфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018р. є в матеріалах справи).
Зайнятість приймально - відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Аналогічну правову позицію містить п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019р. по справі № 904/5461/18.
Колії станції Терни зазвичай зайнято: вагонами, що прибули на адресу ПрАТ "ПІВНГЗК" та знаходились під обробкою; під накопичення вагонів; виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами.
Згідно вимог ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під навантаження справні придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту... вагони. В Розділі II Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "ПівнГЗК" і станцій примикання Терни і Рядова (далі - ЄТП) наведено перелік операцій, що виконуються при обробці поїзда після його прибуття та перед відправленням. Найдовшими за часом є операції з технічного та комерційного обслуговування вагонів.
Відповідно до Технологічного процесу роботи станції Терни технічне обслуговування вагонів - це комплекс операцій з підтримання дієздатності або справності вантажного вагону у сформованих чи транзитних поїздах, а також порожнього вагону при підготовці до перевезень без його відчеплення від состава або групи вагонів.
Згідно абз. 9 п.2.1 ЄТП технічний огляд вагонів на станціях Терни і Рядова виконують працівники пунктів технічного обслуговування... . При технічному огляді виявляються вагони з несправностями і визначається їх придатність під навантаження... .
Комерційний огляд вагонів - система обслуговування вантажних вагонів і контейнерів, що перебувають у составах поїздів, а також порожніх вагонів та контейнерів до і після навантаження з оглядом вантажу, його збереженості, правильності розміщення та кріплення, усунення несправностей, які не потребують відчеплення вагонів від поїзда.
Окрім технічного та комерційного огляду вагонів, обробка состава поїзду після прибуття на станцію Терни включає і ряд інших операцій: контрольну перевірку состава, одержання перевізних документів від локомотивної бригади і їх звірка з натурним листом, крейдову розмітку состава згідно документів, підготовку состава до розформування, відчеплення технічно несправних і непридатних під навантаження вагонів (п. 2.1 ЄТП). Обробка состава поїзду при відправленні включає операції з контрольної перевірки состава з натури, технічного обслуговування і безвідчіпного ремонту, комерційного огляду і усунення несправностей, огляду ф випробування автогальм, вручення документів на вантаж локомотивній бригаді, вилучення гальмівних башмаків (п.2.2 ЄТП).
Отже, підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23, є порушенням вимог ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів.
Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові ВГСУ від 03.09.2013 по справі № 904/2287/13, в постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18, в п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.
Підпунктом 4.1 п. 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.
Виходячи з положень пунктів 8,10 Договору про експлуатацію, подавання вагонів на під'їзну колію і здавання вагонів з під'їзної колії на стацію Терни здійснюється за повідомленнями власника колії відповідальному працівнику залізниці, яке передається в телефонному режимі не пізніше ніж за 2 години до готовності прийняти або здати вагони залізниці. Таким чином, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони, певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується; це є гарантією того, що вантаж вчасно, без перешкод буде виставлено та відправлено (прийнято).
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції затримки Верхівцеве Придніпровської залізниці актах загальної форми ф.ГУ-23. Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.
Таким чином, затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірним наказом відбулася з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці. На час дії спірного наказу на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під 'їзну колію, що зафіксовано актами ф. ГУ-23. При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під'їзну колію, була відсутня.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про затримання на шляху прямування, прийнятих позивачем до перевезення спірних вагонів, через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
Матеріали справи свідчать, що позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами та Правилами зберігання вантажів.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.
Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Заперечення апелянта щодо прийняття місцевим господарським судом в якості належного доказу факту затримки вагонів спірного наказу, апеляційним судом відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, передбачено, що про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
Порядок затримки поїздів на підходах до станції призначення визначений в Інструкції оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровський залізниці від 08.02.2011 №75/Н, затвердженої начальником залізниці.
Відповідно до п.3 даної Інструкції, на підставі одержаної інформації та наявності кількості вагонів на підходах до станції призначення дирекцією залізничних перевезень видається наказ про затримку вагонів з вини вантажовласника за формою, наведеною в додатку №4 пункту 9 Правил користування вагонами.
Наказ про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласників на підходах до станції призначення видається і підписується заступником начальника залізниці - начальником дирекції залізничних перевезень. У випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції залізничних перевезень та у неробочий час обов'язки щодо видачі та підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення покладаються на заступників начальників дирекцій залізничних перевезень, начальників відділів перевезень дирекцій, чергових по дирекціях. Порядок видачі наказів посадовими особами дирекцій установлюється начальниками дирекцій залізничних перевезень.
Наказ № 674 від 10.02.2020 підписано начальником Дніпровської дирекції залізничних перевезень (копія довіреності від 06.08.2019№ 1098, яка дійсна до 24.04.2020, наявна в матеріалах справи). Про затримку спірних вагонів 10.02.2020, в силу вимог п. 10 Р.ІІІ Правил, відповідач був належним чином повідомлений 10.02.2020 о 21:05, про що в повідомленні № 59 є відповідна відмітка та підпис прийомоздавальника ПрАТ «Північний ГЗК».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо оформлення належним чином затриманих поїздів на підходах до станції призначення, зокрема спірного наказу, а доводи апелянта з приводу його неналежності та відсутності підстав для затримки вагонів не відповідають фактичним обставинам справи та наведеним вище нормативним положенням, а тому суд апеляційної інстанції визнає їх безпідставними, оскільки відсутність повноважень на вчинення таких дій в особи, яка підписала наказ, апелянтом не доведена.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обгрунтованих висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, яке відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 22.12.2020р. відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 817,57 грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020р. у справі № 904/4417/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020р. у справі № 904/4417/20 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та строки оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 06.04.2021 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз