22.03.2021 Справа № 904/3750/19
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача: Полянський Є.А. адвокат, довіреність №743-7/20 від 30.12.2020
від відповідача: не з'явився
від органу ДВС: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 у справі №904/3750/19 (суддя Ліпинський О.В.; ухвалу постановлено о 14:37 год. у місті Дніпро, повний текст ухвали складено 02.02.2021)
за скаргою Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на постанову про повернення виконавчого документа від 15.10.2020 стягувачу у виконавчому провадженні №61091792
у справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "АГРАРНИЙ ФОНД", м.Київ
до Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "ХЛІБ УКРАЇНИ" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів", м.Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення збитків
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 у справі №904/3750/19 у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.10.2020 - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Аграрний фонд" (скаржник) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 у справі №904/3750/19; визнати неправомірними дії державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Берковської Марини Сергіївни у виконавчому провадженні №91091792; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 15.10.2020 у виконавчому провадженні №91091792; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Берковської Марини Сергіївни у виконавчому провадженні №91091792; зобов'язати Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відновити виконавче провадження №91091792; зобов'язати Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно, кошти та майнові права боржника.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
АТ "Аграрний фонд" вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповноти і неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильного дослідження та оцінки доказів, порушень норм матеріального і процесуального права.
Скаржник заперечує проти висновку суду про здійснення державним виконавцем запитів щодо наявності відкритих рахунків боржника, про зареєстровані за боржником транспортні засоби, та наявні рахунки боржника. Товариство зазначає про неможливість встановлення у якому виконавчому провадженні, ким та стосовно якого боржника вчинялись запити; відсутності дати засвідчення копій даних документів відповідно до Національного стандарту України "Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163-2003; відсутності підтвердження повноваження Палуна В.О., яким засвідчувалися копії документів.
Оскільки станом на 20.10.2019 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" були включені дані про підприємство боржника, як об'єкт, що не підлягає приватизації, вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на державне майно, яке закріплено за боржником на праві господарського відання, в тому числі будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 1-А, заборонено в силу закону до 20.10.2022.
На думку скаржника на підставі вказаних норм, суд прийшов до помилкового висновку, стосовно того, що за вищенаведених обставин, враховуючи представлені суду докази, які свідчать про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, суд не вбачає ознак неправомірної бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні щодо виконання наказу господарського суду від 11.12.2019 по справі №904/3750/19, що є підставою для відмови в задоволенні скарги. Не погоджуючись з даним висновком, товариство вказує, що оскільки у Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) і матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази відсутності грошових коштів у боржника (в тому числі, але не виключно, на підтвердження здійснення перевірки наявності дебіторської заборгованості у порядку ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження") та переданих у заставу за кредитними договорами товарів.
Скаржник вказує, що в порушення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" оскаржувана постанова Павлоградським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції була надіслана через 64 дні після її винесення.
Також скаржник вказує на безпідставність посилання судом на акт від 17.04.2020, який не стосується виконавчого провадження ВП №61091792, яке було відкрито лише 28.01.2020. Матеріали справи не містять доказів перебування цього виконавчого провадження у складі зведеного виконавчого провадження №61866869 станом на 17.04.2019.
Судом не надано оцінки відсутності роз'яснення при винесенні державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, порядку повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до ст. 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012.
Скаржник зазначає, що державним виконавцем не направлялись запити щодо отримання результатів інвентаризації та запити до органу, що уповноважений управляти державним майном та затверджує окремо перелік майна, що включається та перелік майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства стосовно Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів". Отже, підстав стверджувати, що всі будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 1-А, були включені до цілісного майнового комплексу, відсутні, водночас не встановлено, яке майно до складу цілісного майнового комплексу включено не було.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - орган ДВС, дії якого оскаржуються у відзиві на апеляційну скаргу стосовно доводів апеляційної скарги надав заперечення, в яких висловив наступне.
Щодо тверджень скаржника про неможливість встановлення у якому виконавчому провадженні, ким та стосовно якого боржника вчинялись запити до ДПС України для виявлення розрахункових рахунків та до МВС для виявлення транспортних засобів, які зареєстровані за боржником, то, як вважає державний виконавець, вони спростовуються даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, з якої вбачається, що виконавче провадження №61091792 перебувало в складі зведеного виконавчого провадження №61866869, в яке входило понад 30 виконавчих проваджень про стягнення коштів з ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" на загальну суму 10011883,40 грн. Перевірка майнового стану боржника здійснювалась державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження, а не кожного окремо.
Як вказує державний виконавець, відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №Б15/29/40/41/04 провадження про банкрутство боржника було закрито, оскільки згідно аналізу фінансового стану ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" судом встановлено, що підприємство боржника несе ознаки надкритичної неплатоспроможності і подальша процедура розпорядження майном призведе до подальших витрат за відсутності реальної можливості погашення кредиторських вимог. Рішення про стягнення з ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" на користь АТ "Аграрний фонд" заборгованості у цій справі було винесено вже після ухвалення попереднього рішення про надкритичну неплатоспроможність боржника. Тому державний виконавець вважає, що у даному випадку така обставина спростовує аргумент позивача, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду.
За твердженням державного виконавця перевіркою майнового стану боржника встановлено, що фактично господарська діяльність боржником не здійснюється, майно, на яке можливо здійснити стягнення, відсутнє, про що був складений акт державного виконавця, як і кошти на розрахункових рахунках боржника.
ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" (боржник) відзив на апеляційну скаргу не надало.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 у справі №904/3750/19; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.03.2021 о 14:00 год. з проведенням його в режимі відеоконференції в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Представник Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в судове засідання не з'явився у відзиві на апеляційну скаргу просив провести слухання справи за його відсутності
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 22.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 позов Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд до Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" про стягнення збитків задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" на користь Публічного акціонерного товариства " Аграрний фонд " 2274460,56 грн. збитків та 34116,91 грн. витрат зі сплати судового збору.
11.12.2019 на виконання вказаного рішення видано наказ.
03.08.2020 ПАТ "Аграрний фонд" звернулося до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 у справі №904/3750/19.
Постановою державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Берковською Мариною Сергіївною від 28.01.2020 року, за результатами розгляду заяви ПАТ "Аграрний фонд", відкрито виконавче провадження ВП №61091792 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3750/19 від 11.12.2019 року про стягнення з ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" на користь ПАТ "Аграрний фонд" 2308577,47 грн.
На запит державного виконавця з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" 28.01.2020 сформовано інформаційну довідку №198015426.
Державним виконавцем встановлено, що за боржником, на праві господарського відання зареєстровані будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 1-А та перебувають у власності Державної акціонерної компанії "Хліб України".
З використанням інформаційної системи ДП "НАІС" 13.01.2020 державним виконавцем було здійснено запит про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
31.01.2020, 18.02.2020, 19.03.2020, 06.04.2020, 15.09.2020, 06.10.2020 надано відповідь про відсутність в МВС даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
За запитом державного виконавця від 13.01.2020 про наявні за боржником рахунки з використанням інформаційної системи ДП "НАІС" було отримано відповіді 28.01.2020,07.02.2020, 18.02.2020, 18.03.2020, 06.04.2020, 15.09.2020 і 07.10.2020.
За результатами отриманої інформації щодо назви фінансових установ та номерів рахунків боржника, 25.03.2020 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника на відповідних рахунках у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів - 2 539 835, 22 грн.
Копії даної постанови направлено на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження супровідним листом №34/38119 від 25.03.2020.
Відповідно до наданих відповідей банків "Південний" (вих №232-001-13434БТ-2020 від 08.04.2020, ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" (вих №996 від 06.04.2020),АТ "Банк Кредит Дніпро" (вих №16-2250/БТ від 07.04.2020), АТ "ПУМБ" (вих №116/2060-2/07БТ від 07.04.2020), АТ "ОТП Банк" (вих №25-4/5261-БТ від 08.04.2020), АТ "Райффайзен Банк Аваль" (№81-15-8/43436-БТ від 07.04.2020). кошти на рахунках боржника для виконання постанови держвиконавця відсутні, а за повідомленням АБ "УКРГАЗБАНК" (вих БТ-3335 від 21.04.2020) таких коштів недостатньо на рахунку боржника.
АТ "АЛЬФА-БАНК" листом №32996 від 07.04.2020 повідомило про накладання арешту на грошові кошти ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів".
12.04.2020 державний виконавець звернувся до ДАК "Хліб України" та Фонду державного майна з метою отримання інформації щодо можливості реалізації належного боржнику нерухоме майно. Зазначений запит перенаправлено безпосередньо до органу управління - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
У відповідь ПАТ "ДАК "Хліб України" листом №1-2-283/2-10/96 від 15.05.2020 повідомило, що не має фінансових і правових підстав щодо сплати на користь держави та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 6988367,55 грн., відповідно до зведеного виконавчого провадження про стягнення з ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів".
17.04.2020 державним виконавцем прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, відповідно до якого приєднано виконавче провадження №61091792 з примусового виконання наказу №904/3750/19, виданого 11.12.2019 Господарським судом Дніпропетровської області, до зведеного виконавчого провадження №61866869.
При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 1-А відсутні будь-які представники боржника, будівлі та споруди знаходяться у півзруйнованому стані, доступ до території необмежений через зруйнування огорожі. Вказаний факт оформлено актом державного виконавця від 17.04.2020.
21.04.2020 за №В4/47307 державний виконавець з вернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з поданням про винесення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" до виконання юридичною особою своїх зобов'язань за виконавчими документами.
В цей же день за №В4/47309 державний виконавець звернувся до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Крім того, виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.
хвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.05.2020 у справі № 185/3149/20 в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України відмовлено.
15.10.2020 державним виконавцем у виконавчому провадженні №61091792 встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи виявились безрезультативними; на розрахункових рахунках кошти відсутні, у зв'язку з чим прийнято постанову про виведення виконавчого провадження №61091792 із зведеного виконавчого провадження №61866869.
Постановою державного виконавця від 15.10.2020 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернуто стягувачу. В пункті 2постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 15.10.2023.
05.01.2021 АТ "Аграрний фонд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на постанову державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Берковської М.С. про повернення виконавчого документа стягувачу. Вимогами скарги були:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Берковської М.С. у виконавчому провадженні №61091792;
- скасувати постанову про повернення виконавчого документу від 15.10.2020 стягувачу у виконавчому провадженні № 61091792;
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Берковської М.С. у виконавчому провадженні №61091792;
- зобов'язати Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відновити виконавче провадження №61091792;
- зобов'язати Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно, кошти та майнові права боржника.
Скарга обґрунтована посиланням на невчинення держвиконавцем належних, повних та об'єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду, які зокрема передбачені статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження", що в подальшому сприяло винесенню оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
За частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений, зокрема, правами:
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну(п.3);
- за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (п.4);
- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх (п.5);
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку(п.6);
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.7);
- залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (п.15);
- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16);
- застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис (п.17);
- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п.18);
- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п.19);
- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.21);
- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п.22).
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина п'ята статті 18 Закону).
Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Підстави повернення виконавчого документа стягувачу визначені статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
За приписами статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Аналогічні норми містить стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження", за якою рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Заперечуючи проти документів наданих органом державної виконавчої служби скаржник звертав увагу на порушення при засвідченні копій документів вимог пункту 5.27.Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003, а саме відсутності дати засвідчення копій документів та відсутності підтвердження повноважень В.О. Палуна, яким засвідчувались копії документів.
Відхиляючи ці доводи колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 5.27. Стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Вимоги до засвідчення паперових копій документів визначені і в Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018. №55.
Пунктами 71,72 вказаної Інструкції встановлено, що напис про засвідчення паперової копії документа у паперовій формі складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа "Підпис". Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
Як вбачається з наданих державною виконавчою службою копій документів їх засвідчення складається зі штампу з написом слів "Згідно з оригіналом", штампу з найменуванням посади особи, яка засвідчує копії "Начальник Павлоградського МР ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області", його особистого підпису, власного імені та прізвища - В.О.Палун та печатки.
Щодо відсутності дати засвідчення копій і відсутності підтвердження повноважень В.О.Палуна., то суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність в документах лише дати засвідчення не може свідчити в цілому про їх неналежність та недопустимість відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Чинним законодавством не вимагається при наданні документів до суду надавати документи в підтвердження повноважень особи, яка засвідчила копії документів.
У будь-якому випадку, незалежно від порядку засвідчення копій, учасник справи, як зацікавлена сторона, бере на себе відповідальність за те, що такі копії дійсно відповідають оригіналу.
Відповідно до пункту 70 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії), а також у випадках, передбачених цим пунктом.
З розділу Інструкції "Відмітка про засвідчення паперових копій документів" не вбачається надання повноважень на засвідчення копій документів окремими посадовими особами.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать, що заперечуючи на врахуванні судом наданих державною виконавчою службою документів, як доказів у справі, виключно з тих підстав, що вони не в повній мірі відповідають положенням законодавства при засвідченні копій таких документів, позивач тим самим прагне довести, що певні дії державною виконавчою службою не вчинились, всупереч фактичним обставинам, які дійсно мали місце у спірних правовідносинах. Тобто не погоджується з певними фактами суто з формальних підстав, а не через те, що дійсно такі факти не мали місця.
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційний адміністративний суду в постанові від 20.03.2019 у справі №1940/1737/18 і в постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 наголосив на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України "Документи, що підтверджують повноваження представників" слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).
Згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Враховуючи, що державною виконавчою службою не було порушено порядок подання таких доказів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно враховано ці докази для встановлення фактичних обставин в тих межах, які входили в предмет доказування у цій справі пр розгляді скарги позивача на певні дії та бездіяльність державної виконавчої служби.
Суд апеляційної інстанції також погоджується з попереднім судом, який вказав, що пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Оскільки станом на 20.10.2019 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" були включено дані про підприємство боржника, як об'єкт, що не підлягає приватизації, вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на державне майно, яке закріплено за боржником на праві господарського відання, в тому числі будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 1-А, заборонено в силу закону до 20.10.2022 року.
Зміст даної норми свідчить про її спрямування на необхідність збереження об'єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Тобто, вказаною нормою Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, стягнення грошових коштів боржника у будь-яких правовідносинах, а також стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Аналогічні висновки щодо застосування пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих і Перехідних положень Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/12809/19.
Щодо порушення відділом державної виконавчої служби вимог абз. 3 частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", а саме направлення скаржнику оскаржуваної постанови через 64 дні після її винесення.
Відповідно до положень частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Направлення органом державної виконавчої служби на адресу ПАТ "Аграрний фонд" постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.10.2020 підтверджується супровідним листом Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 15.10.2020 за №34/85606. Проте, за відсутності рекомендованого поштового відправлення неможливо встановити дійсну дату направлення постанови, що оскаржується. В той же час і твердження скаржника про направлення йому постанови через 64 дні після її винесення також не підтверджені жодним належним доказом. З копії наданого поштового конверту не вбачається не лише, який саме був направлений документ, а й не можливо встановити відправника.
Твердження скаржника про відсутність у матеріалах справи доказів перебування виконавчого провадження №61091792 у складі зведеного виконавчого провадження №61866869 суд визнає помилковими та безпідставними.
Перебування ВП №61091792 у складі зведеного ВП №61866869 підтверджується постановою державного виконавця від 17.04.2020 у виконавчому провадженні №61091792 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Вказана постанова направлена сторонам виконавчого провадження супровідним листом №34/46815 від 17.04.2020 і її отримання не заперечується скаржником. Щодо копії акту державного виконавця, то оскільки в додатках до відзиву на скаргу та до інших документів вказана дата 17.04.2020, а в самому акті вбачається виправлення року 2019 на 2020.
Питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню регулюються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5).
Пунктом 20 Інструкції встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Колегія суддів погоджується із зауваженням скаржника, що зі змісту оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.10.2020, ПАТ "Аграрний фонд" не роз'яснено порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим в пункті 2 постанови вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 15.10.2023.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина п'ята статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").
Нероз'яснення державним виконавцем порядку повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання не може позбавити стягувача наданого йому права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання або бути підставою для відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання.
Щодо посилання скаржника на неправомірну бездіяльність державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Берковської М. С. у провадженні щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 у справі № 904/3750/19, то враховуючи надані державним виконавцем докази, які свідчать про вжиті ним заходи виявлення та розшуку майна боржника, перевірки його майнового стану, направлення запитів до органів, установ, які можуть володіти інформацією стосовно активів боржника, здійснення перевірки отриманої інформації, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність ознак неправомірної бездіяльності вказаного державного виконавця.
Матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що приватним виконавцем виконавчі дії були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: своєчасно виявлені рахунки боржника, на які накладено арешт, до банківських установ направлені платіжні вимоги, виявлено нерухоме майно, здійснений вихід за місцем реєстрації боржника, в ході якого встановлено, відсутність будь-яких представників боржника, півзруйнований стан будівель та споруд і необмежений доступ до території через зруйнування огорожі. З метою належного виконання рішення суду, державним виконавцем за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження були сформовані запити.
Виходячи зі змісту статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" з метою виконання судового рішення виконавець самостійно визначається із необхідністю вчинення тих чи інших виконавчих дій під час виконавчого провадження з урахуванням його фактичних обставин.
Проаналізувавши вимоги скаржника, оцінивши надані докази та обставини справи, колегія суддів погоджується, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що оскільки відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.10.2020 державним виконавцем було вжито заходів в межах наданих йому законом прав для виконання рішення суду, виконавче провадження не закінчено, а відповідна постанова винесена з підстав відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, відсутності коштів на розрахункових рахунках та безрезультативності здійснених виконавцем заходів, і скаржником не доведено неправомірності дій державного виконавця щодо винесення цієї постанови, зокрема, невчинення виконавчих дій, наявність майна у боржника, яке не розшукано у зв'язку з бездіяльністю державного виконавця, допущені державним виконавцем формальні помилки щодо самого змісту постанови в частині роз'яснення порядку на повторне звернення з виконавчим документом не є підставами для скасування цієї постанови через невідповідність закону.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції прийшла до висновку про відсутність переконливих і достатніх доводів для скасування ухвали суду про відмову у задоволенні скарги на постанову органу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачу.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2270,00 грн. на оплату судового збору, понесені Акціонерним товариством "Аграрний фонд" у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Аграрний фонд" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 у справі №904/3750/19 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Аграрний фонд".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 06.04.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна