проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"31" березня 2021 р. Справа № 922/1125/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.
за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.
за участю представників сторін
від позивача Ворожбянов А.М., витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
від відповідача адвокат Крючко О.В., довіреність № б/н від 02.04.2019
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”, м. Харків (вх.№ 2866Х/З), на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі № 922/1125/19 (суддя - Ольшанченко В.І., повний текст складено 16.08.2019)
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до: Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”, м. Харків
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства “Харківобленерго”, м. Харків
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Харківська міська рада, м. Харків звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”, м. Харків з вимогами про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 2,2115га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, яка використовується відповідачем, шляхом демонтажу споруди ТА 1130-1133 площею 80кв.м., трансформаторної підстанції площею 128кв.м., двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24кв.м (т.1, а.с. 4-10).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2019р. відкрито провадження у справі №922/1125/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с. 2-3).
Протокольною ухвалою Господарським судом Харківської області від 01.07.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство “Харківобленерго”, м. Харків (т.2, а.с. 60-62).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2019р. у справі №922/1125/19 позовні вимоги Харківської міської ради задоволені в повному обсязі.
Вирішено усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. Ювілейному, 5 (колишня назва просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ) у м. Харкові, яка використовується Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" (вул. Сумська, буд. 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код: 22649344), шляхом демонтажу споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв м, трансформаторної підстанції площею 128 кв м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв м (т.2, 169-177).
Оскаржуване рішення суду обґрунтоване встановленням матеріалами справи факту розміщення споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв.м., трансформаторної підстанції площею 128 кв.м., двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щиту площею 24 кв.м. на земельній ділянці комунальної форми власності з істотним порушенням інтересів Харківської міської ради щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, на яких вони розміщені, оскільки вказані об'єкти не увійшли до переліку об'єктів самочинного будівництва, щодо яких рішенням Харківської міської ради №1183/18 від 22.08.2018 надано дозвіл на їх збереження та надання земельних ділянок для їх експлуатації і обслуговування, відтак розміщення означених об'єктів нерухомого майна з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства є підставою для усунення перешкод у користуванні Харківською міською радою цією земельною ділянкою шляхом демонтажу цих об'єктів.
Приватне акціонерне товариство “Концерн АВЕК та Ко”, м. Харків, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційної скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі №922/1125/19, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради. Стягнути з Харківської міської ради на користь ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" 2881,50 грн. судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги (т.2, а.с. 190-199).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що серед доказів по справі в матеріалах справи відсутнє рішення сесії Харківської міської ради, яким закріплено волевиявлення останньої на уповноваження представника Грєнкова І.В. на самостійне одноособове вирішення питань регулювання земельних відносин, які віднесені до виключної компетенції Харківської міської ради, як представника територіальної громади м. Харкова.
Судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було встановлено, а позивачем не доведено, наявності порушеного права у зв'язку з находженням спірних споруд на території земельної ділянки, що знаходиться у комунальній власності.
До того ж, ще у жовтні 2017р. Департамент земельних відносин Харківської міської ради на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017р. у справі №922/827/17 прийняв до земель запасу земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014. В зазначеному рішенні суду зазначалось про необхідність повернення земельної ділянки з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. В акті про приймання земельної ділянки до земель запасу міста №153/17 від 19.10.2017р. зауваження щодо стану земельної ділянки відсутні.
Апелянт зазначає, що позивачем обрано, а судом першої інстанції застосовано до об'єктів нерухомого майна, розташованих з порушенням (як зазначено у рішенні суду) вимог земельного та містобудівного законодавства неналежний спосіб захисту права, а саме у вигляді його демонтажу. Демонтаж, як обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, не може бути застосовано відносно об'єктів нерухомого майна.
Також, скаржник зазначає, що в рішенні суду не встановлено, кому належать спірні об'єкти.
Апелянт посилається на те, що господарський суд безпідставно та не вмотивовано та в порушення ст. 99 ГПК України відхилив клопотання відповідача про призначення комплексної судової експертизи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, які мають значення для вирішення справи.
Скаржник вважає, що місцевим судом в ухваленому рішенні, в порушення приписів Господарського процесуального кодексу України, не було встановлено жодної фактичної обставини та змісту спірних правовідносин, відсутні будь-які посилання суду на надані сторонами докази у справі та будь-яка оцінка з боку суду аргументів відповідача.
Місцевим судом при вирішенні спору не застосовано передбачені ст.376 Цивільного кодексу України наслідки розташування спірних об'єктів з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства, а також положень ст.186 Цивільного кодексу України, що надає визначення головної речі та приналежності, оскільки спірні об'єкти необхідні для забезпечення електроенергією вже існуючого нерухомого майна, будівель та споруд, збереження яких дозволено відповідним рішенням Харківської міської ради.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №922/1125/19 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі №922/1125/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019р. у справі №922/1125/19 залишено без змін (суддя-доповідач Попков Д.О., судді Пелипенко Н.М., Стойка О.В.) (т.4, а.с.212-225).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2020 по справі №922/1125/19 касаційне провадження у справі №922/1125/19 за касаційною скаргою ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 в частині підстави, передбаченої п.1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, закрито (т.5, а.с.141-156).
Касаційну скаргу ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №922/1125/19 задоволено. Скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі № 922/1125/19, а справу передано на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №922/1125/19 Верховним Судом зазначено, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи №922/1125/19 після зупинення провадження справі, а отже, доводи скаржника в касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції принципу змагальності сторін, а саме, права скаржника на участь у судовому засіданні, є обґрунтованими.
Також Верховним Судом зазначено, що під час нового розгляду справи господарський суд апеляційної інстанції має забезпечити належне повідомлення про час і місце розгляду справи осіб, які беруть у ній участь.
Частиною 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2021, сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко», м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 №922/1125/19, встановлено строк учасникам справи до 23.02.2021 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу (т.5, а.с. 159-160).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 справу №922/1125/19 призначено до розгляду на 31.03.2021 о 10:00 год (т.5, а.с. 167-168).
04.03.2021 від позивача, Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить поновити пропущений строк на подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №922/1125/19. Прийняти відзив ХМР у справі №922/1125/19 до розгляду. апеляційну скаргу Пат «Концерн АВЕК та Ко» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі №922/1125/19 залишити без змін (т.5, а.с. 172-176).
Частиною другою статті 118 України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, можливість продовження встановленого судом процесуального строку обумовлена поданням відповідної заяви учасника справи до закінчення цього строку.
Оскільки відзив на апеляційну подано після закінчення встановленого судом процесуального строку та за відсутності відповідного клопотання (заяви) про продовження такого строку, то на підставі частини другої статті 118 ГПК України відзив позивача на апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції залишає без розгляду.
30.03.2021 від відповідача, ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» надійшло клопотання про зупинення провадження у справи, у якому останній просить зупинити провадження у справі №922/1125/19 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №520/2885/21.
Клопотання обґрунтовано тим, що 24.02.2021 ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дії Харківського голови щодо передачі на розгляд Департаменту територіального контролю ХМР клопотання ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» №1039 від 14.09.2020 та доданих до нього документів про надання дозволу на збереження об'єкта самочинного будівництва - будівлі РП-ТП міського типу ІІ-РПК-2Т з установкою двох трансформаторів 10/0,4 кв потужності 1000 кВа та двох КТП за адресою: м.Харків, пр-т Ювілейний, 5 на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:14:001:0014 та надання дозволу для завершення будівництва та ведення об'єкта самочинного будівництва в експлуатацію до положень чинного законодавства;
- визнання протиправною бездіяльність Харківського міського голови щодо не передачі на розгляд Департаменту містобудування та архітектури ХМР клопотання ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» №1039 від 14.09.2020 та доданих до нього документів про надання дозволу на збереження об'єкта самочинного будівництва - будівлі РП-ТП міського типу ІІ-РПК-2Т з установкою двох трансформаторів 10/0,4 кВ потужності 1000 кВа та двох КТП за адресою: м,Харків, пр-т. Ювілейний,5 на земельній ділянці кадастровий номер 63101366600:14:001:0014 та надання дозволу для завершення будівництва та ведення об'єкта самочинного будівництва в експлуатацію відповідно до положень чинного законодавства;
- зобов'язання Харківського міського голову або особу, яка здійснює повноваження Харківського міського голови передати Департаменту містобудування та архітектури ХМР на розгляд клопотання ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» №1039 від 14.09.2020 про надання дозволу на збереження об'єкта самочинного будівництва - будівлі РП-ТП міського типу ІІ-РПК-2Т з установкою двох трансформаторів 10/0,4 кВ потужності 1000 кВа та двох КТП за адресою: м.Харків, пр-т. Ювілейний, 5 на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:14:001:0014 та надання дозволу для завершення будівництва та ведення об'єкта самочинного будівництва в експлуатацію відповідно до положень чинного законодавства;
- визнання протиправними дії ХМР щодо залишення без розгляду клопотання ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» №1039 від 14.09.2020 та повернення наданих до нього документів щодо надання дозволу на збереження об'єкта самочинного будівництва - будівлі РП-ТП міського типу ІІ-РПК-2Т з установкою двох трансформаторів 10/0,4 кВ потужністю 1000 кВа та двох КТП за адресою: м.Харків, пр-т. Ювілейний, 5 на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:14:001:0014 та надання дозволу для завершення будівництва та ведення об'єкта самочинного будівництва в експлуатацію до положень чинного законодавства.
01.03.2021 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі №520/2885/21 за вказаним позовом ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» до Харківської міської ради.
Тобто, ПрАТ «Концер АВЕК та Ко» приймаються усі передбачені законодавством заходи щодо можливості збереження об'єкта самочинного будівництва, який є предметом спору у цій справі.
Відповідач розраховує на можливість отримання від позивача дозволу на збереження спірного об'єкта (це об'єкт відповідає цільовому використанню земельної ділянки, містобудівній документації та ін.), а наступний розгляд цієї справи та можливе задоволення позовних вимог перешкодить можливості його подальшого збереження, що негативно відобразиться на інтересах тисяч харків'ян, інтереси яких і представляє позивач.
При цьому, фізичне знищення предмету позову по цій справі фактично ніяким чином не відобразиться на правах та інтересах позивача.
Відповідач зазначає, що залежно від вирішення питання №520/2885/21 щодо порушення порядку розгляду клопотань ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» про надання дозволу на збереження об'єкта самочинного будівництва, подальше вирішення справи без урахування наслідків розгляду справи №520/2885/21 може унеможливити збереження об'єкта самочинного будівництва та призведе до вище зазначених негативних наслідків.
Розглянувши зазначене клопотання суд апеляційної інстанції відмовляє в його задоволенні з наступних підстав .
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з приписами ст.195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Колегією встановлено, що матеріали справи (зібрані докази) дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом спору у справі №922/1125/19, а отже суд апеляційної інстанції не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.
Згідно пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Стаття 227 ГПК України містить вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, при наявності яких суд зобов'язаний це зробити.
Причиною зупинення провадження у справі згідно вказаної норми Господарського процесуального кодексу України є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим зумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий ті ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Колегія суддів вважає, що порушення провадження у справах №520/2885/21, предметом розгляду яких є вирішення питання щодо порушення порядку розгляду клопотань ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» про надання дозволу на збереження об'єкта самочинного будівництва, не перешкоджає з'ясуванню обставин у даній справі 922/1125/19, в якій предметом спору є усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова, та не є підставою для зупинення провадження у справі.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що зібрані по справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у цій справі, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі 922/1125/19 до вирішення справ №520/2885/21.
Апелянт у судове засідання з'явився, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні позову.
Також, представник скаржника у судовому засіданні повідомила суд, що останнім на адресу позивача 30.03.2021 була направлена мирова угода та просила відкласти розгляд справи до вирішення питання щодо укладення мирової угоди.
Позивач у судове засідання з'явився, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважав, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з укладення мирової угоди заперечував.
Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначене клопотання відповідача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається з метою врегулювання спору. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Позивачем у судовому засіданні було повідомлено суд, що намірів укладення мирової угоди у останнього не має.
Третя особа, АТ “Харківобленерго в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (т.5, а.с. 170).
Про причини неявки суд не повідомлено, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалася.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю третьої особи АТ «Харківобленерго», враховуючи що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши відповідача, позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №163356320 від 12.04.2019, земельна ділянка загальною площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 5 (змінено на проспект Ювілейний, 5), знаходиться у комунальній власності (запис про право власності № 6105644 від 23.06.2014), власником є Харківська міська рада (т.1, а.с. 26).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.03.2019 №160402760 ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” (ЄДРПОУ 22649344) 06.07.2017 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 №922/827/17 припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 5 (змінено на пр. Ювілейний, 5) для експлуатації та обслуговування розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центру (т.1, а.с. 28).
Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 по справі №922/827/17 позов Харківської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" задоволено повністю, вирішено розірвати договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 30.06.2004 №66106/04, укладений між Харківською міською радою та Акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко", а також зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (вул. Сумська, буд. 70, м. Харків, 61002, код: 22649344) повернути земельну ділянку, загальною площею 2,2115 га по пр. Ювілейному (колишня адреса проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ), 5 у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243), з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 по справі №922/827/17 не було оскаржено і набрало законної сили.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.03.2019 №160403248 право власності на нежитлову будівлю літ. “ Ч-1” загальною площею 60,4 кв м по пр. Ювілейному, 5 зареєстроване за ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” на підставі свідоцтва про право власності від 14.07.2004 (т.1, а.с. 27)
Рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18 ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” було дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. “ 3-1”, літ. “ 1-2”, літ. “М-2”, літ. “Н-2”, літ. “Т-2”, літ. “У-2”, літ. “Ш-2”, літ. “Є-2”, літ. “В-1”, літ. “Д-2”, літ. “Е-1”, літ. “ї-2”, літ. “Л-2”, літ. “ 0-2”, літ. “С-2”, літ. “Ф-2”, літ. “ 4-2”, літ. “И-2”, літ. “К-2”, літ. “П-2”, літ. “Р-2”, літ. “X-2”, літ. “Г-2”, літ. “А-2”, літ. “АА-2”, літ. “Я-2”, літ. “Ю-2”, літ. “Щ-2”, літ. “ББ-2”, літ. “ВВ-2”, літ. “ГГ-2”, літ. “Ц-2”, літ. “Б-2”, літ. “И-2”, літ. “Ж-2” по пр. Ювілейному,5. Змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) площею 2,2115 га по пр. Ювілейному, 5 на “для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів”. Надано вказану земельну ділянку в оренду строком до 22.08.2028. Завершення будівництва об'єкту виконати до 22.08.2021 (т.1, а.с.31-32).
Відповідно до бухгалтерської довідки від 16.08.2018 розподільча трансформаторна підстанція (РП ТП) та головний розподільчий щит (ГРЩ-1) знаходиться на балансі ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” (т.1, а.с. 33).
Згідно з технічним висновком про стан будівельних конструкцій, розташованих на території розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торгівельного центра по пр. Ювілейному, 5 в м. Харкові та можливості їх подальшої експлуатації, виконаного TOB “Інститут Градпроект” на замовлення ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко”, торгівельні споруди №12, 13, 14, 39 некапітальні.
Споруда ТА 1130-1133 площею 80 кв м, трансформаторна підстанція площею 128 кв м, дві комплектних трансформаторних підстанції, огорожа та розподільчий щит площею 24 кв м не увійшли до переліку об'єктів самочинного будівництва, щодо яких рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18 надано дозвіл на збереження та земельні ділянки для їх експлуатації і обслуговування.
Земельна ділянка загальною площею 2,2115 га по пр. Ювілейному, 5 з 06.07.2017 використовується ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:14:001:0014 площею 2,2115 га по пр. Ювілейному, 5 у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та некапітальних споруд торгівельного призначення.
На земельній ділянці розташована споруда ТА 1130-1133 площею 80 кв м, яку ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” зобов'язувалося у листі від 16.08.2018 №493/1 знести терміном до 01.11.2018 року (т.2, а.с. 9).
Крім того, на земельній ділянці розташована трансформаторна підстанція площею 128 кв м та дві комплектні трансформаторні підстанції. Земельна ділянка площею 0,0441 га, на якій розміщено вказані об'єкти, огороджена парканом.
Також, на земельній ділянці по пр. Ювілейному, 5 у м. Харкові розташовано розподільчий щит площею 24 кв м.
За результатами обстеження позивачем складено акт обстеження від 25.03.2019 (т.1, а.с. 21-25).
Вищевказана споруда ТА 1130-1133 площею 80 кв м, трансформаторна підстанція площею 128 кв м, дві комплектних трансформаторних підстанції, огорожа та розподільчий щит площею 24 кв м не увійшли до переліку об'єктів самочинного будівництва, щодо яких рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18 було надано дозвіл на збереження та земельні ділянки для їх експлуатації і обслуговування.
Разом з цим, відповідно до інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасуванні та анулюванні зазначених документів, розміщених на офіційному сайті Держархбудінспекції України (“www.dabi.gov.ua”, розділ “реєстр дозвільних документів”), який містить відповідну інформацію, з травня 2011 року відсутня інформація щодо споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв м, трансформаторної підстанції площею 128 кв м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щиту площею 24 кв м.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно від 12.04.2019 №163356320 право власності на земельну ділянку площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. Ювілейному, 5 зареєстроване за Харківською міською радою (форма власності комунальна).
Таким чином, розміщення споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв м, трансформаторної підстанції площею 128 кв м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щиту площею 24 кв м на земельній ділянці комунальної форми власності істотно порушують інтереси Харківської міської ради щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, на яких вони розміщені, оскільки вказані об'єкти не увійшли до переліку об'єктів самочинного будівництва, щодо яких рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18 надано дозвіл на збереження та земельні ділянки для їх експлуатації і обслуговування.
Отже, вказані об'єкти знаходяться на земельній ділянці комунальної форми власності у порушення вимог земельного та містобудівного законодавства.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2019р. у справі №922/1125/19 (т.3, а.с. 105-106, головуючий суддя Попков Д.О., судді Стойка О.В., Пелипенко Н.М) було задоволено клопотання ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” про поновлення строку для долучення до матеріалів справи доказів (договору про постачання електричної енергії №25 від 01.06.1999р., додаткової угоди від 10.11.2009р. до цього договору та договору оренди землі №66106/04 від 30.06.2004р.), долучено означені докази до матеріалів справи (т.3, а.с.105-106).
Також цією ухвалою суду частково задоволено клопотання скаржника про призначення у справі №922/1125/19 комплексної судової експертизи, призначено у справі №922/1125/19 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8-А, м. Харків, 61177), на вирішення експертів поставлено такі питання:
1. Чи відносяться трансформаторна підстанція площею 128кв.м., дві комплектні трансформаторні підстанції, огорожа та розподільчий щит площею 24кв.м., розташовані на земельній ділянці територіальної громади м. Харкова площею 2,2115га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, до об'єктів електроенергетики або електроустановок з певним визначеним режимом використання ? Якщо так, то якої категорії (типу) та технічними характеристиками і вимогами щодо безпеки?
2. Чи можливий технічно демонтаж трансформаторної підстанції площею 128кв.м., двох комплектних трансформаторних підстанцій та розподільчого щиту площею 24кв.м., у разі їх функціонального залучення до електричного живлення відповідної інфраструктури, з точки зору безпеки функціонування пов'язаних/приєднаних електричних мереж м. Харкова інших суб'єктів та інших споживачів електричної енергії? Які умови і порядок такого демонтажу?
3. Чи використовуються трансформаторна підстанції площею 128кв.м., дві комплектних трансформаторні підстанції та розподільчий щит площею 24кв.м. для електричного живлення інших, крім Відповідача, споживачів/субспоживачів електричної енергії? Якщо так, то яких саме і чи існує технічна можливість їх альтернативного забезпечення електричною енергією за наявними схемами підключення?”.
Апеляційним судом, на підставі додатково поданих відповідачем документів, встановлено, що підключення електроустановок ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" до електричних мереж АТ "Харківобленерго" здійснено на підставі Договору про приєднання до електричних мереж № 1/20/03 від 20.03.2006 та документації щодо підключення складеної останнім, з яких убачається, що спірне електричне обладнання прийнято в експлуатацію у 2006 році.
Постачання електричної енергії ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" здійснюється АТ "Харківобленерго" на підставі Договору про постачання електричної енергії №25 від 01.06.1999 (в редакції Додаткової угоди від 07.11.2013). Крім цього, з Додаткової угоди від 10.11.2009 до Договору про постачання електричної енергії № 25 від 01.06.1999 убачається, що до електромережі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на підставі Договору про постачання електричної енергії №000610 від 17.03.2005 приєднано як субспоживач ЗАТ "Український мобільний зв'язок", правонаступником якого є ПрАТ "ВФ Україна", а відтак, до спірної електромережі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" як субспоживача приєднано ПрАТ "ВФ Україна" (т.3, а.с. 80-91).
Згідно з висновком експертів за результатами проведення судової комісійної електротехнічної експертизи №26130/14139/14140 від 21.08.2020р. (т.4, а.с.165-198), останніми встановлено:
за визначенням Правил роздрібного ринку електричної енергії досліджувані РП-ТП, КТП-1, КТП-2 в межах їх загальної огорожі та ГРЩ-1, що розташовані на території земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові належать до електрифікованих об'єктів, що забезпечують постачання електричної енергії до струмоприймачів Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”. Означені об'єкти забезпечують постачання електричної енергії до струмоприймачів Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко” від точки її продажу оператором системи розподілу Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” за фактично встановленою у дослідженні ІІІ категорією надійності електропостачання. В обсязі наданих на дослідження матеріалів експертами констатується дотримання вимог безпеки щодо досліджуваних об'єктів РП-ТП, КТП-1, КТП-2 в межах їх загальної огорожі та ГРЩ-1, що розташовані на території земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові;
демонтаж трансформаторної підстанції площею 128кв.м., двох комплектних трансформаторних підстанцій та розподільчого щиту площею 24кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по просп. Ювілейному, 5 у м.Харкові, з відновленням енергопостачання споживача електричної енергії Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”, може бути виконаний з дотриманням вимог договору про постачання електричної енергії №25 від 01.06.1999р. щодо категорії надійності енергопостачання об'єктів споживача електричної енергії Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко” та об'єктів субспоживача Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” у межах нормативно визначеного терміну переривання електропостачання, пов'язаного з приєднанням до електричної мережі Акціонерного товариства “Харківобленерго” після виконання демонтажу зазначених об'єктів.
Трансформаторна підстанція площею 128кв.м., дві комплектні трансформаторні підстанції та розподільчий щит площею 24кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, використовуються для електричного живлення об'єктів споживача електричної енергії Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко” та об'єктів субспоживача Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”. На час проведення натурних досліджень альтернативного енергопостачання, крім фактично встановленого живлення базових станцій мобільного зв'язку “ВФ Україна” не передбачено.
Енергопостачання базових станцій мобільного зв'язку “ВФ Україна” за альтернативною схемою технічно можливе з виконанням електричного приєднання до інших розподільчих пристроїв 0,4кВ з живленням від інших ТП, що не приєднані до розподільчого пункту досліджуваної ТП.
Матеріали справи містять надані сторонами на вимогу експертів додаткові документи, які використовувалися останніми при проведення судової комісійної електротехнічної експертизи (т.4, а.с.1-144).
Розміщення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" зазначених електроустановок без належного оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку комунальної форми власності, стало підставою для звернення до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу цих об'єктів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ст. 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження набуття ним права власності на спірні споруди та права користування земельною ділянкою, у той час як позивач довів своє право власності на земельну ділянку належними доказами.
За таких обставин, господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідач використовує земельну ділянку без відповідних правових підстав, визначених статтями 116, 125, 126 Земельного кодексу України.
За змістом частин 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
За змістом статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У разі порушення своїх прав власник на підставі статті 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного із позивачем договору.
З огляду на те, що між відповідачем та власником спірної земельної ділянки (позивачем) немає договірних відносин щодо розміщення спірних споруд відповідачем, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та правомірні.
Таким чином, наявність на земельній ділянці комунальної форми власності споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв м, трансформаторної підстанції площею 128 кв м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв м, які не увійшли до переліку об'єктів самочинного будівництва, щодо яких рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18 було надано дозвіл на збереження та земельні ділянки для їх експлуатації і обслуговування, перешкоджає законному власнику земельної ділянки - територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради володіти, розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою під вказаними об'єктами, що є підставою для усунення перешкод у такому користуванні земельною ділянкою.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №914/2728/17, від 17.04.2019 у справі №921/1061/15-г/6, 04.06.2019 у справі №925/701/18.
Щодо доводів апеляційної скарги, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права, а саме у вигляді демонтажу, суд апеляційної інстанції зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає ст. 152 Земельного кодексу України.
В разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, зокрема, з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю (ст. 391 УК України).
З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дії, що порушує права або створює небезпеку порушення прав.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за наведених обставин, є обґрунтованими висновки господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади, шляхом демонтажу самовільно встановленої споруди ТА 1130-1133, трансформаторної підстанції, огорожі та розподільчого щита.
Довід скаржника про відсутність повноважень у представника Харківської міської ради Грєнкова І.В. за довіреністю (т.1, а.с. 15) ініціювати позов є необґрунтованим, оскільки обумовлений юридично неспроможним ототожненням функцій Харківської міської ради з питань регулювання земельних відносин із захистом прав власності на конкретну земельну ділянку від конкретного порушення - ці питання регламентуються за допомогою застосування, у тому числі, судового захисту, врегульованого процесуальним законодавством, яке не потребує попереднього прийняття позивачем рішення про звернення з позовною заявою.
Як встановлено ч.4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, це віднесено до сфери повноважень керівника або уповноваженого ним представника.
Харківським міським головою працівнику Департаменту, який звернувся до господарського суду надані повноваження представляти інтереси Харківської міської ради, в тому числі із усіма правами, що передбачені законом позивачу, відповідачу, заявнику та третій особі з питань використання земельних ділянок комунальної форми власності, в тому числі з питань укладення, зміни, виконання або розірвання договорів оренди землі у зв'язку з порушенням вимог земельного законодавства, умов договору.
Для виконання доручення йому надавалось право підписувати скарги, позови, відзиви, клопотання, заяви та інші документи, а також засвідчувати свої підписом копії документів та виписки з них .
Стосовно доводів скаржника в апеляційній скарзі про відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про призначення комплексної судової експертизи, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: - для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; - жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України). Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 73 ГПК України ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Враховуючи положення статей 73 та 99 ГПК України експертний висновок є одним з доказів, які мають подаватися до суду учасниками судового процесу.
З урахуванням положень ч.1 ст. 99 ГПК України, заявляючи клопотання про призначення комплексної судової експертизи, відповідач мав обґрунтувати неможливість надання ним самостійно експертного висновку у строки, встановлені для подання доказів, те, що, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, та неможливість вирішення спору без призначення судової експертизи.
Разом з цим ініціювання питання проведення судової експертизи повинно відповідати загальним правилам встановленим процесуальним законодавством для пред'явлення доказів по справі.
Вказаних обставин відповідачем суду доведено не було під час розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звертає увагу, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, апелянт не надав господарському суду доказів правомірного користування земельною ділянкою загальною площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. Ювілейний, 5 у м. Харкові та зведення на ній: споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв м; трансформаторної підстанції площею 128 кв м; двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв м, які не увійшли до переліку об'єктів самочинного будівництва, щодо яких рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18 було надано дозвіл на збереження та земельні ділянки для їх експлуатації і обслуговування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрати пов'язані із проведенням експертизи), віднести на рахунок Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”, м. Харків.
Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі №922/1125/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі №922/1125/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 05.04.2021р.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя І.В. Зубченко
Суддя Л.Ф. Чернота