Справа № 120/5969/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Т.М.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
05 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у вигляді не здійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 при обчисленні починаючи з 01.03.2018 до 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246- VIII “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 N 2629-УІІ1 “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019 року;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року N2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019 р., та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 сплатити недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017року №704 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України №2246-VIII “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018 р. та Законом України від 23.11.2018 N2629- VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час проходження військової служби відповідачем нараховувались та виплачувались суми основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, без дотримання вимог постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а саме без застосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в частині врахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року, відповідно, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням. На звернення позивача, відповідачем нарахування та виплата недоплачених сум основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, проведена не була. Позивач стверджує, що такі дії відповідача призводять до недоплати йому сум основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за вказаний період, чим порушують гарантовані чинним законодавством України права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що примітки до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, не узгоджуються з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, а отже вони не можуть бути застосовані для перерахунку отриманого грошового забезпечення. Крім того, відповідач просить суд звернути увагу на дію в часі норм законодавства. За загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 відповідно до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 14.12.2019 року №660 звільнений з військової служби.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2019 року №250 посаду здав та був виключений із списків особового складу 31.12.2019 року.
Військові частини НОМЕР_3 (у якій позивач проходив військову службу) та військова частина НОМЕР_2 (командир якої видавав наказ про виключення мене із списків військової частини) перебувають на усіх видах забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 (далі - Відповідач), а тому грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось військовою частиною НОМЕР_1 .
Позивач, вважаючи, що повного розрахунку при звільненні він не отримав, 27 серпня 2020 року, звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням: надати Довідку про фактично отримане грошове забезпечення, починаючи з 01.03.2018 по день звільнення з військової служби (31.12.2019 року); надати інформацію про розмір тарифної сітки за посадою починаючи з 01.03.2018 по день звільнення з військової служби; вчинити дії щодо перерахунку та виплати починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII “Про Державний бюджет У країни на 2018 рік” на 01.01.2018 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; вчинити дії щодо перерахунку та виплати починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року N 2629- VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Відповіді на зазначене звернення позивач не отримав.
Розмір посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями позивача з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року виплачувався відповідно до пункту 4 постанови КМУ № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача, щодо необхідності проведення йому перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) є помилковими та законодавчо не обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно із частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІІ (Закон №2262-XII), призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (Постанова №704) збільшені розміри грошового забезпечення військовослужбовців. На виконання вказаної правової норми Закону №2262-XII та Постанови №704, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Постанова №103).
Згідно структури Постанови №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункті 4 постановляючої частини Постанови №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за №381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Отже, додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Водночас, Постановою №103 до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня 2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Однак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови№704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови з яких не було вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводитися виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, що є суто технічною помилкою, а не колізією норм права, яка не впливає на розміри окладів, оскільки Примітки Додатків 1 та 14 Постанови №704 не є нормами права та не встановлюють розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а лише роз'яснюють, у даному випадку, порядок обчислення (множення посадового окладу на відповідний тарифний коефіцієнт тощо).
Правовою нормою, яка встановлює розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та порядок їх обчислення є пункт 4 Постанови №704.
Одночасно, суд вважає за необхідне відмітити, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 6 грудня 2016 року, який набрав чинності 1 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До того ж, Додатки 1 і 14 до Постанови №704 затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі Постанови №103, відповідно пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови №704.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Ці ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 у справі №240/11952/19.
Таким чином, відсутні підстави для перерахунку посадового окладу позивача та його окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%).
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.