Справа № 638/4844/21
Провадження № 2/638/3728/21
05.04.2021 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
02.04.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а саме позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міського управління юстиції 21.09.2002 року, актовий запис №309; неповнолітнього сина ОСОБА_3 залишити проживати з позивачем.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175, 177 ЦПК України.
Так, заява, зокрема, повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (пункт 6 частини 3 статті 175 ЦПК України); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (пункт 7 частини 3 статті 175 ЦПК України); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 175 ЦПК України); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 10 частини 3 статті 175 ЦПК України), натомість позовна заява таких відомостей не містить.
Більш того, пунктом 8 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а приписи частини 5 статті 177 ЦПК України містять вимогу про зобов'язання позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, всупереч положенням статті 95 ЦПК України, усі додатки, додані до позову, є належним чином не засвідченими.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору у розмірі 908, 00 грн., тобто позивачем оплачена одна вимога немайнового характеру.
З огляду на викладене, у зв'язку з поєднанням двох вимог немайнового характеру у позовній заяві, а саме: 1) розірвання шлюбу; 2) визначення місця проживання дитини, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за одну вимогу немайнового характеру.
Також суд звертає увагу позивача, що за приписами частини 4 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад осіб, що беруть участь у справі.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дзержинського районного суду
м. Харкова В.М. Хайкін