05 квітня 2021 року справа №200/8093/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 р. у справі № 200/8093/20-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 200/8093/20-а з апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (станом на день подання позовної заяви), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, що діє на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1261 грн. 20 коп. Проте, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.
При цьому, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік умов за яким суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати сторону. Обставини зазначені апелянтом у клопотанні не відповідають підставам визначеним у цій статті.
Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами відсутність коштів та вчинення будь-яких дій з боку апелянта щодо отримання необхідного фінансування для цих цілей, не може свідчити про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 та правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Суд не приймає посилання апелента на висновки Європейського Суду з прав людини, оскільки зазначені висновки мали місце в інших справах та приймались до інших правовідносин та спрямовані на захист прав людини, а не суб'єкта владних повноважень, який виступає відповідачем у справі щодо оскарження фізичної особою його дій та рішень. Також, норми Закону України “Про судовий збір” не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, обов'язок сплати судового збору гарантується на принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статті 129 Конституції України основним засадам судочинства.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» ).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.
З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 1261 грн. 20 коп.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банка (МФО) - 899998; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785; розрахунковий рахунок - UA758999980313161206081005630; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - Судовий збір, на рішення по справі (Номер справи), Перший апеляційний адміністративний суд.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.2, 5 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 133, 169, 296, 298, 321, 325 КАС України, -
Відмовити у задоволені клопотання Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 р. у справі № 200/8093/20-а - залишити без руху.
Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду докази сплати судового збору в сумі 1261 грн. 20 коп.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Г. Казначеєв