02 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3833/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку полковник Пацан Миколи Аполлінарійовича, Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
- визнати дії начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку (далі - Херсонського ЗВ ВСП, відповідач-1) щодо видання пункту 1 резолютивної частині наказу від 26.10.2020 №35 "Про результати службової перевірки" протиправними;
- пункт 1 резолютивної частини наказу начальника Херсонського ЗВ ВСП від 26.10.2020 №35 "Про результати службової перевірки" відмінити повністю;
- зобов'язати начальника Херсонського ЗВ ВСП спростувати наведену у наказі 26.10.2020 №35 "Про результати службової перевірки" інформацію стосовно громадянина ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. У відведений судом строк позивач недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою суду від 13.01.2021 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Херсонський зональний відділ Військової служби правопорядку.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді накладення "суворої догани" на підставі ч.2 ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є протиправним та здійснено не у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та з порушенням процедури його накладення. Позивачу 09.10.2020 був доведений наказ начальника Херсонського ЗВ ВСП "Про призначення службової перевірки" від 08.10.2020 № 198, відповідно до п. 3 якого позивачу доручалось проведення службової перевірки за фактом отримання неправомірної вигоди військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , термін проведення службової перевірки до 05.11.2020. Згідно п. 4 наказу від 08.10.2020 № 198 позивачу було визначено у термін до 12.10.2020 підготувати проект службового листа командувачу Сухопутних військ ЗС України. На копії першого аркуша довідки №3812/1 від 08.10.2020 начальником Херсонського ЗВ ВСП полковником М.Пацаном позивачу були поставлені певні завдання (які були визначені у наказі від 08.10.2020 № 198), а саме: проект службового листа підготувати до 16.00 09.10.2020, перевірку до 05.11.2020. Близько 16.00 09.10.20 проект службового листа був підготовлений та наданий начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 на ознайомлення, яким під час ознайомлення були внесені деякі зміни на ранковій нараді посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відбувалась у період з 08.05 по 08.25, начальник Херсонського ЗВ ВСП нагадав позивачу про виконання доручення НГУ ВСП ЗС України, а саме підготовку проекту службового листа, на що позивач відповів, що вказаний документ опрацьований та до нього потрібно внести деякі корективи. 12.10.2020 о 14год. 47хв. документ був виконаний та роздрукований. О 14.27 та 14.41 на мобільний телефон позивача зателефонувала посадова особа Південного ТУ ВСП, прізвище та ім'я якої позивач не запам'ятав, та запитав про виконання доручення, на що відповів, що проект службового листа опрацьований та після перевірки і погодження його з начальником Херсонського ЗВ ВСП, буде направлений до Південного ТУ ВСП. Однак, військовослужбовець, з яким спілкувався позивач, сказав, що проекту службового листа не достатньо і потрібно опрацювати розширену доповідь. Позивач не погодився, тому як саме це завдання виконувати ніхто не доручав. На що військовослужбовець запропонував звернутись до начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Південного ТУ ВСП полковника В.Подрушняка з метою уточнення завдань. О 14.41 позивач зателефонував на мобільний телефон полковника ОСОБА_3 і запитав його про раптово виникле завдання, на що останній повідомив, що вказану доповідь від нього вимагають у ГУ ВСП ЗС України. Про вищевказану розмову та завдання щодо розширеної доповіді позивач одразу доповів начальнику Херсонського ЗВ ВСП полковнику М.Пацану, який сказав, щоб позивач у новій доповіді використав інформацію попередньої доповіді, а також дізнався у слідчого ТУ ДЕР розташованого у м. Мелітополі обставини затримання та інші подробиці. Під час опрацювання доповіді позивач використав інформацію, яку дізнався у телефонному режимі від помічника з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі. О 18.15 12.10.2020 доповідь була підписана начальником, зареєстрована за № 674/оч та разом із проектом службового листа, засобами АСУ "Дніпро" направлена на електрону адресу Південного ТУ ВСП, зокрема оперативному черговому Південного ТУ ВСП.
На виконання доручення начальника Південного ТУ ВСП від 13.10.2020 № 7477/1, за невчасне надання доповіді, було призначено службову перевірку, за результатами якої складено доповідну записку та видано наказ начальника Херсонського ЗВ ВСП від 26.10.2020 № 35, відповідно до яких вказано, що позивачем порушені вимоги ч. 2 ст. 37 Статуту внутрішньої служби ЗС України у зв'язку з чим накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана". Позивач не погоджується із дисциплінарним стягненням, оскільки згідно п.п. 1 та 3 наказу від 08.10.2020 № 198, ОСОБА_1 було визначено проведення службової перевірки у термін до 05.11.2020. Пунктом 4 наказу від 08.10.2020 № 198 позивачу визначено у термін до 12.10.2020 підготувати проект службового листа командувачу Сухопутних військ ЗС України. Проведеним розслідуванням встановлено, що військовослужбовці підполковники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не підтверджують надання полковником ОСОБА_6 наказу позивачу, а тільки усне завдання підготувати проект службового листа, інших завдань щодо опрацювання доповіді не ставилось. Крім того, начальником Херсонського ЗВ ВСП не враховані вимоги ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗС України, відповідно до яких, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, а також вимоги ч. 2 ст. 94 Дисциплінарного статуту ЗС України стягнення накладено на позивача, як на військовослужбовця, без достатніх на те підстав.
Ухвалою від 13.01.2021 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити без виклику представників сторін.
10.02.2021 відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що начальник зонального відділу полковник ОСОБА_7 при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, з дотриманням порядку, встановленого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. За результатами службової перевірки було встановлено, що підполковником ОСОБА_1 не було виконано усний наказ начальника зонального відділу у зазначений термін щодо проведення перевірки за фактом затримання підполковника ОСОБА_8 , чим порушено вимоги абз. 2 ст.37 Статут внутрішньої служби ЗС України в частині неухильного виконання відданого йому наказу у зазначений термін. 12.10.2020 о 08.15-08.20 на ранковій нараді начальників відділень (служб) Херсонського зонального відділу ВСП начальник зонального відділу полковник Пацан М.А. в актовому залі зонального відділу своїм усним наказом, відданим в присутності підполковника ОСОБА_9 , підполковника ОСОБА_10 , майора ОСОБА_11 та старшого лейтенанта ОСОБА_12 , наказав підполковнику ОСОБА_1 підготувати письмову доповідь про результати перевірки за фактом затримання підполковника ОСОБА_8 до кінця робочого дня до 17.30. Сам позивач підтвердив, що лише о 18.15 підготував розширену доповідь, яка була зареєстрована за №674/оч від 12.10.2020. Стаття 35 Закону України "Про Статут внутрішньої служби ЗС України" визначає 2 форми наказів, а саме усний та письмовий. Позивачем вказана доповідь була виконана не вчасно та надійшла до Південного територіального управління Військової служби правопорядку лише о 18.37 та після особистого втручання у процес підготовки доповіді начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Південного територіального управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_13 . Проект службового листа на командувача Сухопутних військ ЗС України не стосується взагалі предмету спору. Твердження позивача про те, що завдання, визначені наказом начальника зонального відділу від 08.10.2020 року №198, не відносяться до вимог усного наказу, визначеного 12.10.2020 року на ранковій нараді. Щодо тверджень позивача про неврахування начальником зонального відділу вимог ч.2 ст.86 Дисциплінарного статуту ЗС України, відповідач вказує, що під час накладення дисциплінарного стягнення було враховано - характер (неналежне виконання обов'язків військової служби), обставини - встановлені поясненнями посадових осіб, наслідки - невчасне невиконання поставленого завдання, попередня поведінка - 7 дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012). Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У періоді 01.03-23.03.2021 суддя Хом'якова В.В. знаходилась у відпустці та на курсах підвищення кваліфікації. Враховуючи принцип незмінності складу суду, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд розглядає справу поза межами встановленого КАС України строку.
Справа розглядається у письмовому провадженні без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Херсонському зональному відділі Військової служби правопорядку (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на посаді начальника групи проведення службових розслідувань Херсонського ЗВ ВСП, військове звання "підполковник". Безпосереднім начальником позивача є начальник Херсонського ЗВ ВСП полковник Пацан М.
Наказом № 35 від 26.10.2020 на позивача за порушення вимоги абзацу 2 статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальника групи проведення службових розслідувань Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана". В наказі зазначено, що підполковником ОСОБА_1 не було виконано усний наказ начальника зонального відділу у зазначений термін щодо проведення перевірки за фактом затримання підполковника ОСОБА_14 , чим порушено вимоги абзацу 2 статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині неухильного виконання відданого йому наказу у зазначений термін.
Службовою перевіркою, яка передувала прийняттю оспорюваного наказу, було виявлено наступні обставини. У зв'язку із надходженням на адресу зонального відділу службового листа з Південного територіального управління Військової служби правопорядку від 13.10.2020 року №7477/1 за вх. 3208 від 15.10.2020 начальником Херсонського зонального відділу ВСП була призначена службова перевірка за фактом отримання неправомірної вигоди військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_8 , проведення якої доручено позивачу в термін до 05.11.2020, за результатами перевірки наказано скласти доповідну записку, про що свідчить наказ начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку ОСОБА_7 № 198 від 08.10.2020, наказ доведений позивачу 09.10.2020. Пунктом 4 наказу доручено позивачу у термін до 12.10.2020 підготувати проект службового листа на ім'я командувача Сухопутних військ ЗСУ у відповідності до резолюції начальника Військової служби правопорядку у ЗСУ від 08.10.2020, накладеної на "Довідці про кримінальне правопорушення у ЗСУ № 3812/1" від 08.10.2020.
На виконання наказу від 08.10.2020 № 198 позивачу для опрацювання була надана копія першого аркуша довідки №3812/1 від 08.10.2020 з резолюцією НВСП у ЗС України - НГУ ВСП ЗС України про підготовку проекту службового листа до 16.00 09.10.2020, перевірку до 05.11.2020.
Як стверджує позивач, близько 16.00 проект службового листа був підготовлений та наданий начальнику Херсонського ЗВ ВСП на ознайомлення, яким під час ознайомлення були внесені деякі зміни.
12.10.2020 підполковнику ОСОБА_7 визначено завдання начальником ВЗВЗ та ІП-заступником начальника Південного ТУ ВСП полковником ОСОБА_13 до кінця робочого дня 12.10.2020 підготувати письмову відповідь про результати перевірки за фактом затримання підполковника ОСОБА_8 .
Відповідач стверджує, що 12.10.2020 на ранковій нараді о 08 год. 25 хвил. - 08 год. 20 хвил. підполковником ОСОБА_7 був відданий усний наказ підполковнику ОСОБА_15 до кінця робочого дня до 17 год. 30 хвил. підготувати вищевказану доповідь і подати на підпис для направлення по АСУ "Дніпро" командиру в/ч 1495. ОСОБА_1 наказ не оскаржував та не заперечував.
Підполковник ОСОБА_1 подав доповідь ОСОБА_7 на підпис лише о 18 год. 20 хвил. 12.10.2020.
Розширена доповідь за вказаним фактом надійшла до Південного ТУ ВСП 12.10.2020 о 18 год. 37 хвил.
В ході службового розслідування, яке проводив старший офіцер запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Херсонського ЗВ ВСП майор ОСОБА_16 , було опитано позивача, начальника - полковника ОСОБА_7 , офіцерів, які перебували на ранковій нараді 12.10.2020.
В ході службової перевірки виникли протиріччя між поясненнями полковника ОСОБА_7 та підполковника ОСОБА_1 , які по різному описують зміст усного наказу полковника ОСОБА_7 , який він віддав на ринковій нараді 12.10.2020.
Так, позивач стверджує, що вже зранку 12.10.2020 на нараді ним було докладено полковнику ОСОБА_7 про те, що проект службового листа командувачу Сухопутних військ ЗСУ опрацьований та до нього необхідно внести деякі корективи. Того ж дня о 14 год.47 хвил. документ був виконаний і роздрукований. Але позивачу телефонувала посадова особа Південного ТУ ВСП, прізвище та ім'я якої позивач не запам'ятав, та запитав про виконання доручення, на що позивач відповів, що проект службового листа опрацьований та після перевірки і погодження його з начальником Херсонського ЗВ ВСП, буде направлений до Південного ТУ ВСП. Однак, військовослужбовець, з яким спілкувався позивач, сказав, що проекту службового листа не достатньо і потрібно опрацювати розширену доповідь. Це було підтверджено начальником відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступником начальника Південного ТУ ВСП полковником В.Подрушняком, який в телефонній розмові з позивачем о 14 год. 41 хвил. підтвердив, що вказану доповідь від нього вимагають у ГУ ВСП ЗС України. Про вищевказану розмову та завдання щодо розширеної доповіді позивач одразу доповів начальнику Херсонського ЗВ ВСП полковнику М.Пацану, який сказав, щоб позивач у новій доповіді використав інформацію попередньої доповіді, а також дізнався у слідчого ТУ ДЕР розташованого у м. Мелітополі обставини затримання та інші подробиці. Під час опрацювання доповіді позивач використав інформацію, яку дізнався у телефонному режимі від помічника з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі. О 18.15 12.10.2020 доповідь була підписана начальником, зареєстрована за № 674/оч та разом із проектом службового листа, засобами АСУ "Дніпро" направлена на електрону адресу Південного ТУ ВСП, зокрема оперативному черговому Південного ТУ ВСП.
В свою чергу, з пояснень ОСОБА_7 (надані 21.10.2020) вбачається, що 12.10.2020 на ранковій нараді о 08 год. 25 хвил. - 08 год. 20 хвил. підполковником ОСОБА_7 дав усний наказ підполковнику ОСОБА_1 до кінця робочого дня до 17 год. 30 хвил. підготувати доповідь про результати перевірки за фактом затримання підполковника ОСОБА_8 і подати на підпис для направлення по АСУ "Дніпро" командиру в/ч НОМЕР_2 , оскільки про таке завдання він сам дізнався тільки 12.10.2020 о 07 год. 40 хвил. за телефоном від заступника начальника Південного ТУ ВСП полковника ОСОБА_13 . Але ОСОБА_1 виконав завдання невчасно і подав доповідь лише о 18 год. 20 хвил. того ж дня, після чого від командування ВЧ НОМЕР_1 надійшло багато зауважень щодо повноти та якості цієї доповіді.
Інші військовослужбовці пояснили наступне. Так, майор ОСОБА_9 , начальник відділення ВСП в гарнізонах Херсонського ЗВ ВСП підтвердив ту обставину, що 12.10.2020 на ранковій нараді начальник зонального відділу Пацан М.А. дав усне завдання полковнику ОСОБА_1 підготувати і до кінця робочого дня подати йому на підпис письмову доповідь за фактом затримання військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .
З пояснень офіцера ГМТЗ Херсонського зонального відділу ВСП ОСОБА_12 встановлено, що полковник ОСОБА_7 на ранковій нараді 12.10.2020 дав усний наказ підполковнику ОСОБА_1 підготувати якесь завдання, пов'язане із проведенням перевірки за фактом затримання військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_8
ОСОБА_11 , помічник начальника - начальник ФЕС Херсонського зонального відділу ВСП, підтвердив той факт, що полковник ОСОБА_7 усно визначив якесь завдання полковнику ОСОБА_1 , пов'язане із проведенням перевірки за фактом корупційного правопорушення з боку військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , строки виконання завдання не пам'ятає. Заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи Херсонського ЗВ ВСП ОСОБА_17 дав аналогічні пояснення.
Офіцер відділу Південного територіального управління ВСП Шеремет М. у рапорті на ім'я заступника начальника Південного ТУ ВСП повідомив про те, що 12.10.2020 чотири рази спілкувався з підполковником ОСОБА_18 щодо повного, всебічного, об'єктивного та своєчасного виконання вимог вказівки начальника Військової служби правопорядку у ЗСУ - начальника головного управління ВСП ЗСУ, але зазначені дії позитивного результату не дали. Лише після втручання полковника ОСОБА_13 18.37 12.10.2020 розширена доповідь за вказаним фактом надійшла до Південного територіального управління ВСП, доповідь містила як логічні, так і граматичні помилки та не відповідала дійсному стану справ .
В доповідній записці від 26.10.2020 майора ОСОБА_16 на ім'я начальника Херсонського зонального відділу ВСП був підтверджений факт віддання о 8 год. 20 хвилин 12.10.2020 усного наказу полковником ОСОБА_7 своєму підлеглому підполковнику ОСОБА_1 щодо підготовки письмової доповіді за результатами перевірки за фактом затримання підполковника ОСОБА_8 до кінця робочого дня, а також факт несвоєчасного виконання позивачем усного наказу. Доповідь надійшла до Південного ТУ ВСП лише о 18 год. 37 хвил. 12.10.2020, чим порушено вимоги абз. 2, 3 статті 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ в частині неухильного виконання відданого йому наказу. З урахуванням того, що ОСОБА_1 мав 7 діючих стягнень за порушення військової дисципліни, викладений висновок про те, що причинами порушення стала особиста недисциплінованість начальника групи проведення службових розслідувань ОСОБА_1 , запропоновано притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Начальником Херсонського ЗВ ВСП виданий наказ від 26.10.2020 № 35 "Про результати службового розслідування", відповідно до яких вказано, що позивачем порушені вимоги ч. 2 ст. 37 Статуту внутрішньої служби ЗС України, у зв'язку з чим накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана".
Позивач вважає наказ начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку №35 від 26.10.20 протиправним , тому звернувся до суду з адміністративним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржені рішення, дії на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № N 548-ХІУ затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, яким визначено загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах (далі - Статут Збройних Сил України).
Відповідно до статті 11 Статуту Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Cутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ. Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. (ст. 6 Статуту).
Згідно зі ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 35-37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості... Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Статтею 83 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно зі ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службова перевірка проводилась у відповідності до Дисциплінарного статуту ЗС України та вимог Порядку проведення службового розслідування у ЗС України затвердженого наказом МО України №608 від 27.11.2017 (далі - Порядок № 608). Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів , які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) (п.1 розділу І Порядку № 608).
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (п.1 розділу ІІІ Порядку № 608). Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (п.3 розділу ІІІ Порядку № 608). Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків (п.9 розділу ІІІ Порядку № 608).
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, що підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (п.п.1, 5 розділу V Порядку). Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (п.6 розділу V Порядку).
З аналізу наведених норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України вбачається, що командирам надано право накладати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани у випадках, передбачених нормами зазначених статутів.
Відповідно до абзацу 2 ст. 45 Дисциплінарного статуту визначено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Судом встановлено, що позивачем вимоги усного наказу начальника Херсонського ЗВ ВСП полковника М. Пацана не були виконані своєчасно, що позивач самостійно зазначив у поясненнях, наданих в ході службового розслідування. Зазначену обставину позивач не заперечує, проте, вважає, що з огляду на відсутність усного наказу зі сторони полковника ОСОБА_19 щодо підготовки до кінця робочого дня 12.10.2020 розширеної доповіді за фактом отримання військовим комісаром підполковником ОСОБА_2 неправомірної вигоди, у його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а відтак, і підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Твердження позивача про те, що йому не було доведено наказ про підготовки до кінця робочого дня розширеної доповіді, суд вважає таким, що не підтверджений доказами. Навпаки, факт отримання позивачем такого наказу підтверджується як поясненнями його начальника ОСОБА_19 , такі показами свідків, які були присутні на нараді 12.10.2020 та показами офіцера відділу Південного територіального управління ВСП ОСОБА_20 , матеріалами службової перевірки.
Щодо пояснень позивача, то суд відноситься до них критично через їх суперечливість, так, як сам позивач пояснював, що підготував розширену доповідь, але несвоєчасно. Якщо наказу підготувати таку доповідь від його безпосереднього начальника не надходило, тому незрозуміло, з яких причин він її готовив. Якщо такий наказ він отримав від ОСОБА_21 тільки після 14 години, як він стверджує після розмови із заступником начальника Південного ТУ ВСП полковником В.Подрушняком, і розумів, що у нього недостатньо часу для підготовки такої доповіді, позивач був зобов'язаний доповісти негайно про це начальнику, чого не було ним зроблено.
Суд зазначає, що з огляду на приписи ст.ст.11, 37 Статуту внутрішньої служби законний наказ командира (начальника) підлягає безумовному виконанню у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Відповідно до статей 110, 113 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у сфері військової служби підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу. Виконавши наказ, підлеглий може подати скаргу, якщо стосовно нього було вчинено неправомірні дії, але її подання не звільняє від виконання наказів командирів.
З огляду на наведене, суд вважає факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку доведеним, відповідач приймаючи наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення діяв в межах повноважень та в спосіб, передбачений законом, у зв'язку з чим дійшов висновку, що оскаржуваний наказ від 26.10.2020 №35 є законним та обґрунтованим.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 106020000