02 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8065/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковалі" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податковогих повідомлень-рішень. Під час розгляду справи суд, -
30 грудня 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ковалі" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00029240705 від 08.12.2020, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000,00 грн та №00029220705 від 08.12.2020, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 68340,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП про наявні об'єкти оподаткування та зберігання пального без наявності на те відповідної ліцензії з огляду на Перехідні положення Податкового кодексу України, якими платників податків звільнено від штрафних санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати акцизного податку на період дії карантину.
Стосовно зберігання пального в місцях, на які не отримано ліцензію, позивач зазначив, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ковалі" здійснює господарську діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур з 14.03.2001 (за КВЕД 01.11) та має на балансі транспортні засоби, технічне обладнання та пристрої, які працюють на дизельному паливі в кількості 54 одиниці із загальним об'ємом паливних баків 43 110 літрів. Крім того, у позивача в оренді перебуває сільськогосподарська техніка в кількості 4 штуки з об'ємом паливних баків 3200 літрів. Усе дизельне паливо, що придбавалося позивачем протягом 2020 року заправлялося безпосередньо в баки сільскогосподарської техніки, об'єм яких значно перевищував обсяги придбаного пального в кожному конкретному періоді.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність та обґрунтованість спірних рішень, зазначивши, що вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства підтверджено матеріалами фактичної перевірки. Зокрема, контролюючий орган дійшов висновку про зберігання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ковалі" пального в місцях, на які не отримано ліцензію з огляду на неможливість відвантажити придбане протягом 2020 року пальне в повному обсязі до паливних баків наявних транспортних засобів.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
04.11.2021 на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 03.11.2020 № 1998 та направлень від 03.11.2020 № 343, 344 контролюючим органом проведено фактичну перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковалі" (далі - СТОВ "Ковалі") за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських об'єктів, або інших об'єктів права власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску пального), через які здійснює (проводить) діяльність СТОВ "Ковалі", податкова адреса: Полтавська область, Хорольський район, с. Ковалі, вул. Миру, буд. 65/2 , за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, що був зареєстрований 13.11.2020 за № 0450/16/31/РРО/03770276 /далі - Акт перевірки/.
Перевіркою виявлено наступні порушення:
- частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: зберігання пального, яке надійшло 19.03.2020, 07.08.2020, 11.08.2020, 24.09.2020 та 04.11.2020 в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);
- п. 63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України, а саме: не подання до податкового органу повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (за формою №20-ОПП) про наявні транспортні засоби, в кількості 13 одиниць.
06.10.2020 на підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення №00029240705 від 08.12.2020, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000,00 грн та №00029220705 від 08.12.2020, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 68340,00 грн
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.
Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
А відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, у силу пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Водночас Законом України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (зі змінами, внесеними законами від 30.03.2020 №540-IX та від 13.05.2020 №591-IX) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2 такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
У свою чергу, відповідно до абзаців першого, третього та четвертого пункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (надалі - Порядок №1588), платник податків зобов'язаний повідомляти за формою №20-ОПП про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку.
Відповідно до пункту 8.2 Порядку №1588, об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Юридична особа інформує про всі об'єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.
У силу пункту 8.4 Порядку №1588, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
У цій справі предметом спору є, зокрема, правомірність рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП про наявні 67 об'єктів оподаткування.
При цьому, це рішення прийняте відповідачем на підставі акта про результати фактичної перевірки щодо контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв.
Отже, у спірних відносинах податковий орган застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України за результатами фактичної перевірки, чим, на переконання суду, вийшов за межі свої повноважень з огляду на такі обставини.
Виходячи з наведених вище положень підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.2 статті 80 ПК України, предметом фактичної перевірки може бути виключно дослідження питань щодо дотримання платником податків норм законодавства з питань: регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Таким чином, з'ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8 Порядку №1588 не може бути предметом фактичної перевірки, адже повідомлення про об'єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), не пов'язане із отриманням дозвільних документів, тощо.
При цьому наказ Головного управління ДПС у Полтавській області від 03.11.2020 № 1998 у якості підстав для проведення фактичної перевірки СТОВ "Ковалі" містить посилання на положення підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Проте, згадані вище положення ПК України не вказують на наявність у контролюючого органу повноважень на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України в частині подання до податкової інспекції за місцем обліку повідомлення про об'єкти оподаткування.
Застосування законодавцем у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України словосполучення "та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи" не наділяє відповідача повноваженнями на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань подання платником повідомлення за формою №20-ОПП, оскільки таке повідомлення не є документом дозвільного характеру, наявність яких належить до предмета контролю у ході проведення фактичної перевірки.
До того ж, на дату проведення відповідачем фактичної перевірки СТОВ "Ковалі" чинною редакцією пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було встановлено мораторій на проведення фактичних перевірок, окрім перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Отже, у будь-якому випадку податковий орган під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не мав підстав для дослідження у ході проведення фактичної перевірки питання дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України.
Суд не надає оцінку доводам відповідача про неподання СТОВ "Ковалі" повідомлення за формою №20-ОПП за основним місцем обліку з огляду на вищенаведений висновок щодо порушення податковим органом порядку проведення перевірки платника податків.
При цьому суд виходить з того, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на формування податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, з огляду на допущені таким платником порушення, необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №808/1746/15 та від 20.09.2019 у справі №0340/1931/18.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення №00029220705 від 08.12.2020, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо порушення СТОВ "Ковалі" частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" встановлено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Під місцем зберігання пального у силу статті 1 названого Закону розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, а власне зберіганням пального згаданий Закон визначає діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Водночас згідно з частиною дев'ятнадцятою цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Як вже зазначалося судом, за результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" щодо зберігання пального, яке надійшло 19.03.2020, 07.08.2020, 11.08.2020, 24.09.2020 та 04.11.2020 у місцях, на які не отримано ліцензію на право зберігання пального.
Так, перевіркою встановлено, що СТОВ "Ковалі" за період з 01.01.2020 по 12.11.2020 здійснювало операції з придбання палива дизельного у ТОВ " ТД Облагропостач" та ТОВ "НАФТОБІЗНЕС КОНТРАКТ" 19.03.2020, 07.08.2020, 11.08.2020, 24.09.2020 та 04.11.2020 .
Подальша реалізація придбаного товару (палива дизельного та бензину) - відсутня. Згідно інформації отриманої від підприємства, вказане пальне використовувалось для сільськогосподарських робіт з обробітку ґрунту, догляд, збирання та транспортування врожаю, транспортні роботи.
В ході перевірки від підприємства отримано довідку про наявну техніку (транспортні засоби) та об'єм паливних баків. Технічних документів щодо підтвердження об'ємів паливних баків до перевірки не надано, у зв'язку з чим неможливо підтвердити злиття отриманих обсягів пального безпосередньо в паливні баки.
З огляду на викладене контролюючий орган дійшов висновку, що пальне придбане СТОВ "Ковалі" 19.03.2020 в кількості 32120 л, 07.08.2020 в кількості 4985л, 11.08.2020 в кількості 9045л, 24.09.2020 в кількості 15 760 л та 04.11.2020 в кількості 4985 л зберігалося в місцях, на які не отримано відповідну ліцензію.
Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд враховує, що основним видом діяльності СТОВ "Ковалі" є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний)
Згідно довідки СТОВ "Ковалі" від 01.11.2020 на балансі підприємства перебуває сільськогосподарська техніка, що працює на дизельному паливі в кількості 57 штук із загальним об'ємом паливних баків 43 110 л /а.с. 52-54/. Крім того, в оренді позивача перебуває 4 транспортних засоби на дизельному паливі загальним об'ємом паливних баків 3 200 л.
Згідно актів від 19.03.2020, 07.08.2020, 11.08.2020, 24.09.2020 та 04.11.2020 придбане у ТОВ " ТД Облагропостач" та ТОВ "НАФТОБІЗНЕС КОНТРАКТ" дизельне пальне було злито в паливні баки сільсокогосподарської техніки, зазначеної в актах /а.с. 56-64/.
Бухгалтерськими документами, що надавалися під час перевірки та містяться в матеріалах справи повністю підтверджується списання придбаного дизельного палива у місяці його придбання та відсутності його залишків по початок місяця, що слідує за місяцем придбання /відомості про рух дизельного палива, бухгалтерські записи по 203 рахунку/.
Водночас, суд враховує, що загальний обсяг паливних баків сільськогосподарської техніки позивача, що працює на дизельному пальному - 46310 л дозволяв заправити придбане дизельне пальне 19.03.2020 в кількості 32120 л, 07.08.2020 в кількості 4985л, 11.08.2020 в кількості 9045л, 24.09.2020 в кількості 15 760 л та 04.11.2020 в кількості 4985 л безпосередньо у паливні баки.
Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту зберігання СТОВ "Ковалі" пального, як надійшло протягом 2020 року в ємностях для зберігання пального та наявності у позивача таких ємностей.
Відтак, висновок контролюючого органу, що пальне придбане СТОВ "Ковалі" 19.03.2020 в кількості 32120 л, 07.08.2020 в кількості 4985л, 11.08.2020 в кількості 9045л, 24.09.2020 в кількості 15 760 л та 04.11.2020 в кількості 4985 л зберігалося в місцях, на які не отримано відповідну ліцензію, є непідтвердженим припущенням.
Також суд враховує, що позивач є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого пов'язана з обробітком сільськогосподарських земель, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що потребує залучення значної кількості сільськогосподарської техніки, використання технічного обладнання та пристроїв при виробництві зерна для доведення продукції до вимог, визначених у стандартах якості, та як наслідок, витрачання значної кількості пального.
За вищевикладених обставин, податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від №00029240705 від 08.12.2020, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000,00 грн за порушення ним частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" є протиправним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог СТОВ "Ковалі" у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 8525,10 грн.
Відтак, зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковалі" ( вул. Миру, 65/2, с. Ковалі, Хорольський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 03770276) до Головного управління ДПС у Полтавській області ( вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.12.2020 №00029240705 та №00029220705.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковалі" витрати по сплаті судового збору в сумі 8525,10 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя К.І. Клочко