05 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1320/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
18 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік в сумі 32760,00 грн;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області нарахувати та виплати ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2017-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік в сумі 32760,00 грн.
Ухвалою суду від 23 березня 2021 року позовну заяву адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано адвокату Шурхну Кирилу Анатолійовичу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
29 березня 2021 року від представника позивача через відділ діловодства та обліку звернення громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 11026/2021 надійшла заява від 29 березня 2021 року б/н, до якої додано заяву від 29 березня 2021 року б/н про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши надані представником позивача матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що про підстави невиплати грошових коштів позивачу стало відомо лише у лютому 2021 року, коли він отримав лист відповідача від 02 лютого 2021 року про те, що грошові кошти виплачені позивачу не будуть. Лише в лютому позивач дізнався не тільки про невиплату грошових коштів, а й про підстави такої невиплати, після чого стало можливим сформувати позовні вимоги. З урахуванням викладеного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду.
Щодо посилання представника позивача на те, що позивач зміг звернутися до суду лише після отримання від відповідача відповіді на своє звернення, суд зазначає таке.
Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.
У зв'язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про перерахунок та доплату щорічної допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у межах спірних правовідносин не є обов'язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.
Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20.
Суд зазначає, що позивач з 22 вересня 2015 року є учасником бойових дій, а отже, і отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2015 року. Таким чином позивачу має бути достеменно відомо про порядок, розміри та строки виплати такої допомоги.
Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 міститься у відкритому доступі на сайті Конституційного Суду України та позивач міг дізнатися про його зміст та передбачити наслідки пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки (минулі роки).
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати адвокату Шурхну Кирилу Анатолійовичу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська