05 квітня 2021 року м.Київ №320/14183/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько канадська компанія "АТЛАС - АГРО" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 адміністративний позов задоволено, а саме:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.09.2020 №0002460402 Головного управління ДПС у Київській області, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю “Українсько канадська компанія “АТЛАС-АГРО” нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму завищеного бюджетного відшкодування в розмірі 87 500 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.09.2020 №0002450402 Головного управління ДПС у Київській області, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю “Українсько канадська компанія “АТЛАС-АГРО” визначено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3 883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 00 коп.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.09.2020 №0002440402 Головного управління ДПС у Київській області, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю “Українсько канадська компанія “АТЛАС-АГРО” збільшено суму грошового зобов'язання на 34 622 грн. 65 коп., з яких збільшення за податковим зобов'язанням 27 698 грн. 12 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6 924 грн. 53 коп.;
- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько канадська компанія "АТЛАС - АГРО" з Головного управління ДПС у Київській області суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
16.03.2021, від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення додаткових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 18200 грн., які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що у судовому засіданні від 09.03.2021, представник позивача, адвокат Ніколенко Є.А., перед початком судових дебатів у справі заявив про подання доказів протягом п'яти днів з моменту ухвалення рішення у даній справі.
Згідно із частиною 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а відповідно до частини 5 цієї ж статті КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача та прийняття додаткового судового рішення, суд зазначає про таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Приписи ст. 134 КАС України не виключають права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 р. (справа №810/4749/15) зазначив, що на підставі аналізу положень ст. 134 КАС України склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2018 р. (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 травня 2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).
Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З заяви представника позивача вбачається, що він просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 18 200 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача були подані при зверненні до суду: договір про надання правової допомоги №7/20-N від 10.09.2020; додаток №3 від 16.11.2020 до договору про надання правової допомоги №7/20-N від 10.09.2020; платіжне доручення №4804508 від 19.11.2020 про сплату витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.; акт №3 приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2020.
На підтвердження додаткових витрат на професійну правничу допомогу, до даної заяви, представником позивача були додані наступні докази: копія додатку №4 від 29.01.2021, платіжне доручення №4804531 від 01.02.2021 на суму 8000 грн., акт приймання-передачі від 10.02.2021; копія додатку №5 від 01.03.2021, платіжне доручення №4804540 від 15.03.2021; акт приймання-передачі від 10.03.2021; копія додатку №6 від 09.03.2021; платіжне доручення №4804539 від 15.03.2021 на суму 6200 грн.; акт приймання-передачі від 11.03.2021.
Так, з наданого договору №7/20-N про надання правової допомоги від 10.09.2020 (далі - договір) вбачається, що між ТОВ «Українсько канадською компанією «АТЛАС АГРО» (клієнт) та адвокатським об'єднанням «ЕН ТІ ЕМ - ПАРТНЕРС» (адвокатське об'єднання) в особі керуючого партнера Ніколенка Є.А., був укладений даний договір, згідно п.1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання надавати юридичні послуги та правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується здійснювати оплату юридичних послуг та правової допомоги, наданим адвокатським об'єднанням в порядку та у строки, що передбачені цим договором та додатками до нього.
Згідно п.4.1 зазначеного договору, вартість допомоги та/або юридичних послуг, що надаються адвокатським об'єднанням клієнту на умовах цього договору та підлягає оплаті клієнтом на користь адвокатського об'єднання, відображається у відповідних додатках до цього договору, що є невід'ємною частиною.
Так, з додатку №3 від 16.11.2020 до договору вбачається, що сторони погодили, що адвокатським об'єднанням за дорученням клієнта буде надана наступна правова допомога та/або юридичні послуги - підготовка, написання та відправка позову до суду, вартістю 6000 грн.
Саме така сума витрат на правову допомогу була стягнута з відповідача рішенням суду від 09.03.2021.
Однак, з додатку №4 від 29.01.2021, додатку №5 від 01.03.2021, додатку №6 від 09.03.2021 до договору №7/20-N від 10.03.2020, вбачається, що сторони погодили та відповідно адвокатським об'єднанням була надана наступна правова допомога та/або юридичні послуги на загальну суму 18200 грн., яка включає в себе:
- підготовку, написання та відправку відповіді на відзив у справі вартістю 6000 грн.;
- участь у судовому засіданні 02.02.2021 вартістю 2000 грн.;
- підготовку, написання та відправку додаткових пояснень у справі вартістю 2000 грн.;
- участь у судовому засіданні 02.03.2021 вартістю 2000 грн.;
- підготовку, написання та подання клопотання про долучення додаткових доказів у справі вартістю 1000 грн.;
- підготовку, написання та подання заяви в порядку ч.7 ст. 139 КАС України щодо подання доказів по судовим витратам протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення у справі вартістю 800 грн.;
- підготовку, написання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат вартістю 2400 грн.;
- участь у судовому засіданні 09.03.2021 вартістю 2000 грн.
Водночас, відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №620/636/20, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір додаткових витрат на правничу допомогу до 10000,00 грн., які підлягають компенсації позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та відповідно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «Українсько канадська компанія «АТЛАС АГРО» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько канадська компанія "АТЛАС - АГРО" (код ЄДРПОУ 42321290) з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) додаткові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.