17.03.2021 Справа № 920/759/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/759/20
за позовом Керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40000),
до відповідача Комунального підприємства “Водоканал Білопілля” (вул. Торгова площа, буд. 27, м. Білопілля, Сумська область, 41800),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Білопільської міської ради (вул. Соборна, буд. 70, м. Білопілля, Сумська область, 41800),
про стягнення 2 335 289 грн 92 коп.,
представники учасників справи:
прокурор - Тихонова О.М.;
від позивача - Семенова О.М.
від відповідача - Рогалевич О.М.
від третьої особи - Нікітенко А.А
24.07.2020 до Господарського суду Сумської області звернувся Керівник Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 335 289 грн 92 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.07.2020 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
17.08.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №7062 від 17.08.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що 30.08.2016 Департаментом екології та охорони ресурсів Сумської обласної державної адміністрації відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0750 СУМ з терміном дії до 30.08.2019, рішення про припинення права спецводокористування Департаментом не приймалось. У період з 01.01.2018 по 20.06.2019 відповідач здійснював спеціальне водокористування згідно з дозволом та здійснював оплату відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач подав разом з відзивом клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білопільської міської ради. Відповідач зазначає, що комунальне підприємство «Водоканал Білопілля», як стратегічний об'єкт функціонування систем життєзабезпечення територіальної громади м. Білопілля, здійснює постачання питної води населенню міста (4787 споживачів), всіх об'єктів соціальної сфери міста, державних та громадських установ та організацій (166 об'єктів). Підприємство не має можливості сплати коштів в сумі 2 335 289, 92 грн. на вимогу прокуратури, прийняття судового рішення про стягнення коштів в примусовому порядку призведе підприємство до банкрутства та повної його зупинки; постачання води до лікувальних закладів, дитячих садків, шкіл, позашкільних закладів освіти, культури, пожежних служб, енергетичних підприємств буде зупинене, виникне загроза для життя та здоров'я людей. Згідно із Статутом, затвердженим рішенням 9 сесії VII скликання Білопільської міської ради від 23.12.2019 № 166, комунальне підприємство «Водоканал Білопілля», діє на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органу місцевого самоврядування - Білопільській міській раді. Білопільська міська рада, як засновник підприємства та представницький орган територіальної громади міста є заінтересованою стороною в розгляді даної справи. Комунальним підприємством «Водоканал Білопілля» здійснюється господарська діяльність на території Білопільської міської ради, тому у разі визнання судом порушень у діях підприємства, шкода відшкодовується в дохід міського бюджету м. Білопілля. Участь Білопільської міської ради у справі сприятиме всебічному, повному та об'єктивному встановленню судом дійсних обставин справи.
21.08.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. №7319 від 21.08.2020), в якій зазначає, що Державна екологічна інспекція у Сумській області не заперечує факту наявності у відповідача дозволу на спеціальне водокористування УКР 0750 СУМ від 30.08.2016 з терміном дії до 30.08.2019 і не фіксувала факту відсутності дозволу на спеціальне водокористування в акті планової перевірки. Пунктом 10 Дозволу на спеціальне водокористування УКР 0750 СУМ від 30.08.2016 передбачалось, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст. 19 Кодексу України про надра, у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб'єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 23 Кодексу України про надра.
21.08.2020 прокурор подав відповідь на відзив (вх. №7330 від 21.08.2020), в якій зазначає, що перевіркою не фіксувався факт відсутності у відповідача дозволу на спеціальне водокористування. Пунктом 10 Дозволу на спеціальне водокористування УКР 0750 СУМ від 30.06.2016 року передбачено, що відповідно до ст.17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст. 19 Кодексу України про надра, у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб'єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами. Чинним законодавством передбачено обов'язок отримання суб'єктом господарювання дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на користування ділянкою надр для видобутку підземних вод.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.09.2020 задоволено клопотання Комунального підприємства “Водоканал Білопілля” про залучення до участі у справі третьої особи; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білопільську міську раду; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 19.10.2020, 11:30; зобов'язано учасників справи надіслати заяви по суті справи (позовну заяви з доданими до неї документами, відзив на позовну заяву, відповіді на відзив) третій особі, докази надсилання подати суду; встановлений третій особі п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду та заяв по суті справи для подання пояснень третьої особи щодо позову та відзиву відповідно до ст. 168 ГПК України; встановлений відповідачу семиденний строк з дня отримання відповідей на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.
24.09.2020 позивач подав заяву (вх. №8548 від 24.09.2020) про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповіді на відзив третій особі.
30.09.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. №8724 від 30.09.2020), в якому вказує на те, що прокурором не доведено, що Державна екологічна інспекція у Сумській області неналежним чином здійснює захист своїх прав. Також відповідач зазначає, що Державною екологічною інспекцією у пункті 2 розділу VI акту, складеного за результатами проведеного планового заходу державного нагляду зазначено, що відповідач проводить господарську діяльність без документу дозвільного характеру, а саме у підприємства відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води). Разом з цим, детального опису даних, а саме періоду відсутності дозволу та об'ємів використаної води за період здійсненого позивачем нарахування збитків, а саме з 01.01.2018 по 20.06.2019, в акті перевірки №323/05 не зазначено. Позивачем не подано доказів на підтвердження того, що акт перевірки складений на підставі довідки за формою 2-тп (водгосп) та журналу обліку води за період з 01.01.2018 по 20.06.2019. Державна екологічна інспекція не надала доказів правомірності нарахування збитків в сумі 2 335 289,92 грн та підтверджень про забір води об'ємом 585 068 м.куб. Позивачем розрахунок розміру відшкодування збитків проведений за інформацією (вихідними даними), яка не зазначена в акті перевірки (період порушення та об'єм використаної води). КП «Водоканал Білопілля» вважає, що в діях підприємства відсутній такий елемент складу правопорушення, як вина, тому цивільно-правова відповідальність не настає. 18.09.2019 Білопільським районним судом розглянуті матеріали по справі № 573/1329/19, які надійшли від Державної екологічної інспекції за результатами перевірки КП «Водоканал Білопілля». За даною справою розглядався адміністративний протокол про адміністративне правопорушення № 011328 від 20.06.2019 відносно директора КП «Водоканал Білопілля», складений за результатами перевірки підприємства державним інспектором з охорони навколишнього середовища. За результатами розгляду, Білопільським районним судом прийнята постанова про закриття провадження по справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Виділення коштів для отримання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється за погодженням власника майна підприємства та його засновника, Білопільської міської ради, з міського бюджету. КП «Водоканал Білопілля» неодноразово зверталося до Білопільського міського голови з питанням про виділення коштів на оформлення документації для отримання спеціального дозволу на розробку надр. КП «Водоканал Білопілля» вчасно, в строки визначені приписом № 241/05 від 26.06.2019, а саме 23.12.2019, після розробки, направило на адресу Державної служби геології та надр України заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з відповідними додатками. Після розгляду даної заяви, Держгеонадра повернуло матеріали на доопрацювання. З розрахунку, викладеного у календарному плані робіт з геолого-економічної оцінки ділянки КП «Водоканал Білопілля» протягом дослідно-промислової розробки (таблиця № 2 заяви на отримання дозволу), загальна вартість робіт, необхідних для отримання дозволу на користування надрами, складає 317 тис. гривень. В 2015 році КП «Водоканал Білопілля» зверталося до Державної служби геології та надр України з заявою про оформлення спеціального дозволу (ліцензії) на промислову розробку прісних підземних вод з свердловин. Держгеонадра України повернуло дану заяву на доопрацювання. За відсутності фінансування від міської ради, роботи в даному напрямку зупинялись з причин, які не залежали від відповідача. При цьому, за підсумками фінансової діяльності 2019 року, КП «Водоканал Білопілля» є збитковим. На сьогодні КП «Водоканал Білопілля» відновлена робота по отриманню відповідного дозволу. 03.06.2020 КП «Водоканал Білопілля» укладено договір № 98/6Б-20, згідно з яким підрядник на замовлення відповідача проводить роботи по створенню пакету документів для отримання спеціалізованого дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод згідно з технічним завданням. Вказані обставини підтверджують те, що підприємством проводяться необхідні заходи для оформлення спеціального дозволу на промислову розробку прісних підземних вод з свердловин.
01.10.2020 прокурор подав заяву (вх. №8731 від 01.10.2020) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання третій особі позовної заяви та відповіді на відзив.
06.10.2020 Білопільська міська рада подала пояснення (вх. №8869/20), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, вказуючи на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області. Третя особа підтримує позицію відповідача, викладену у запереченні на відповідь на відзив.
16.10.2020 прокурор подав заяву №31/1-2968-20 від 12.10.2020 (вх. №3155к) про зміну предмету спору, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства «Водоканал Білопілля» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами, в сумі 2335289 грн. 92 коп. (два мільйони триста тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 92 копійки), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA078999980333169331000018526 в УДКСУ у Білопільському районі Сумської області, одержувач коштів Білопільська міська ОТГ, код ЄДРПОУ 38020201, МФО 899998, код бюджетної класифікації 24062100; стягнути з відповідача на користь прокуратури Сумської області витрати по сплаті судового збору.
Судове засідання 19.10.2020 не відбулось, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Жерьобкіної Є.А. у період з 13.10.2020 по 04.11.2020.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2020 призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 23.11.2020, 10:45.
У судовому засіданні 23.11.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 02.12.2020, 11:30.
01.12.2020 позивач подав заяву (вх. №10682/20 від 01.12.2020) про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема копій журналу обліку споживання приладами обліку води та звіту про використання води за 2018 рік.
02.12.2020 прокурор подав пояснення (вх. № 10689 від 02.12.2020), в якому зазначає, що видобувати підземні води без отримання спеціального дозволу на користування надрами при використанні підземних вод за умови неперевищення продуктивності заберу води в обсязі 300 куб. м на добу мають право суб'єкти господарювання тільки для власних господарсько-побутових потреб, а видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу. Згідно з дозволом відповідачу на спеціальне водокористування від 30.08.2016, у розпорядженні водокористувача знаходиться 9 свердловин (з яких дві резервні та три законсервовані), що розміщені в м. Білопілля Сумської області, глибина свердловин від 100,0 м до 500,0 м. Згідно з абзацом 3 пп. а) п. 6 дозволу, водокористування дозволяється при дотриманні таких умов, зокрема забору підземних вод не більше: 1468,29 м3/добу; 514,653 тис. м3/рік. Відповідно до звіту про використання води за формою 2-тп (водгосп) та журналу обліку споживання приладами обліку води за період з 01.01.2018 по 20.06.2019 (535 днів), підприємством було забрано із підземних водоносних горизонтів 585068 м3 підземної води. Таким чином, відповідачем за добу в зазначений період видобувалось підземної води 1093,6 м3.
У судовому засіданні 02.12.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 10.12.2020, 11:30.
08.12.2020 від третьої особи надійшло пояснення свідка, міського голови (вх. № 10843 від 08.12.2020), в якому останній зазначає, що питання відсутності дозволу на користування надрами на підприємстві тримається на постійному контролі. Директор КП «Водонакал Білопілля» неодноразово звертався до міської ради з питанням про виділення коштів для отримання відповідного дозволу, але оформлення такого документу коштує приблизно 900 тис.грн. Міською радою спільно з відповідачем вживаються заходи по отриманню дозволу на користування надрами. З міського бюджету виділено 70 тис.грн та укладено договір на оформлення документів.
09.12.2020 прокурор подав заяву про долучення до матеріалів справи доказів направлення учасникам справи пояснення (вх. № 10689 від 02.12.2020).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2020 прийнято до розгляду заяву Конотопської місцевої прокуратури №31/1-2968-20 від 12.10.2020 (вх. №3155к від 16.10.2020) про зміну предмету позову; закрите підготовче провадження та призначено справу №920/759/20 до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 20.01.2021, 11:00.
14.12.2020 відповідач подав доповнення до заперечення на відповідь на відзив (вх. №11054 від 14.12.2020), в якому вказує на відсутність вини в діях КП «Водоканал Білопілля» щодо неотримання спеціального дозволу на користування надрами.
05.01.2021 відповідач подав клопотання (вх. №58/21 від 05.01.2021), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання уповноваженого представника через перебування у відпустці.
У судовому засіданні 20.01.2021, за участю прокурора та представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 17.02.2021, 11:00.
Відповідача та третю особу повідомлено про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 20.01.2021.
У судовому засіданні 17.02.2021, за участю прокурора та представників учасників справи, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 16.03.2021, 10:30.
У судовому засіданні 16.03.2021, за участю прокурора та представників учасників справи, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 17.03.2021, 12:30.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
За приписами ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За приписами ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Відповідно до ст. 34 вказаного Закону, завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Державна екологічна інспекція в Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
З матеріалів справи вбачається, що у період з 20.06.2019 по 26.06.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області було проведено планових захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання (відповідачем) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 323/05.
Згідно з розділом IV акту (опис виявлених порушень), під час перевірки встановлений факт порушення відповідачем ст. 16,19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст. 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ст. 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» п. 133 додатку, зокрема провадження господарської діяльності без документу дозвільного характеру - у підприємства відсутній дозвіл на користування надрами (підземні води).
Перевірка проведена за участю директора Комунального підприємства “Водоканал Білопілля”; акт, складений за результатами перевірки, підписаний відповідачем без зауважень.
Відповідно до припису № 241/05 від 26.06.2019 Державної екологічної інспекції у Сумській області, відповідача зобов'язано, в тому числі розробити документи для отримання дозволу на користування надрами (підземні води) та направити на розгляд в Держгеонадра України у строк до 01.01.2020.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 011328 від 20.06.2019, встановлено факт порушення ОСОБА_1 , який обіймає посаду директора КП «Водоканал Білопілля», порядку провадження господарської діяльності, а саме: провадження діяльності без одержання документу дозвільного характеру, а саме провадження господарської діяльності з видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, п. 133 Додатку до ст. 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», ст. 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП).
Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №573/1329/19 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрите у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення № 011328 від 20.06.2019 та додані до нього матеріали не містять об'єктивних та переконливих відомостей, документальних доказів про те, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність у розумінні ст.164 КУпАП; в протоколі не знайшло відображення, в чому полягала самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність з боку ОСОБА_1 ).
11.11.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 169/05 про відшкодування заподіяних державі збитків в результаті самовільного користування надрами, до якої додав розрахунок збитків на суму 2335289 грн 92 коп., здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (п. 9.1.).
У відповідь на претензію, відповідач листом № 2/8 від 14.11.2019 повідомив, що протягом останніх років підприємство неодноразово зверталося до Державної служби геології та надр з проханням оформлення спеціального дозволу (ліцензії) на промислову розробку прісних підземних вод зі свердловини. Вчасно звернувшись до компетентних органів з питань одержання дозволу на користування надрами, КП «Водоканал Білопілля» не отримало погоджений дозвіл на користування надрами. Не припиняючи водокористування, з метою забезпечення населення м. Білопілля водою питної якості, відповідач не міг завдати збитків державі, адже державна політика у сфері питного водопостачання, відповідно до ст. 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» будується, крім іншого, на принципах пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування та гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб. Відсутність дозвільних документів не є підставою для припинення подачі води як фізичним, так і юридичним особам. Припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення загрожує техногенною катастрофою для мешканців м. Білопілля, так як КП «Водоканал Білопілля» є об'єктом життєзабезпечення і стратегічного значення.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.
Прокурор зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім цього, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків. Ненадходження цих коштів до державного та місцевого бюджетів, перешкоджає державі у здійсненні нею зобов'язань щодо відновлення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки держави. Прокурором встановлено, що за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля, Державною екологічною інспекцією у Сумській області, до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів, не здійснено достатніх заходів, що спрямовані на захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення збитків з відповідача в судовому порядку. Листом від 11.06.2020 № 31/1-5654вих20 Конотопська місцева прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо вжиття позивачем заходів до захисту порушених інтересів держави, враховуючи встановлений перевіркою факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема щодо звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення забору підземних вод без дозволу. Листом від 12.06.2020 Державна екологічна інспекція у Сумській області повідомила заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури, що не має можливості звернутися з позовом до суду через відсутність коштів для сплати судового збору. Листом від 13.07.2020 № 31/1-6809вих20 керівник Конотопської місцевої прокуратури повідомив Державну екологічну інспекцію у Сумській області про намір звернутися до суду з позовом до КП «Водоканал Білопілля» про стягнення на користь держави в особі інспекції збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
На підставі викладеного, судом встановлено, що прокурором дотримано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 53 Господарського процесуального кодексу України, останній звернувся до суду з позовом з обґрунтуванням в чому полягає порушення інтересів держави, необхідності їх захисту, підстав для звернення до суду з позовом, з зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та причин не звернення Державної екологічної інспекції в Сумській області до суду з позовом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, положеннями Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі статтями 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр.
Отже, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно зі статтею 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 м3 на добу.
Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
Чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття «господарсько-побутові потреби», проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями «водокористування для потреб галузей економіки» та «промислові потреби» (постанова Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 922/2610/14).
Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтями 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.
Відповідно до статті 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.
Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
З матеріалів справи судом встановлено, що у діях відповідача наявні всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, а саме:
- протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні.
Судом встановлено, що у спірний період у відповідача був наявний дозвіл на спеціальне водокористування УКР0750СУМ від 30.08.2016 зі строком дії до 30.08.2019, в якому, в тому числі, передбачено забір свіжої води з підземних вод не більше 1468,29м.куб./добу; 514,653 тис.м.куб/рік. Разом з цим, дозвіл на користування надрами, отримання якого, в разі використання підземних вод, є однією з умов водокористування, про що прямо вказано у п. 10 дозволу на спеціальне водокористування, відповідачем не отриманий.
- вина, що підтверджується актом перевірки, приписом, а також наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 (далі - Методика) та причинний зв'язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Згідно з пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 х W х Тар (грн.), (23), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів відповідачем, визначено позивачем на підставі наданих відповідачем звіту про використання води за 2018 рік за формою № 2-ТП (водгосп) та журналу обліку споживання приладами обліку води за 2018 рік, січень-червень 2019 року, які підтверджують факт видобування та подальшого використання відповідачем підземної води за період з 01.01.2018 по 20.06.2019 (535 днів) об'ємом 585068 м.куб. (1093,6 м3 за добу).
За цих обставин, з урахуванням положень п. 9.2. Методики, суд вважає безпідставними твердження відповідача про необґрунтованість розрахунку збитків, а також посилання на те, що вихідні дані для проведення розрахунку (період наявного порушення та об'єм води) мали бути зазначені в акті перевірки.
Відповідачем не спростований розрахунок позивача ні в частині застосованого періоду, ні в частині об'єму використаної води.
Суд зазначає, що внесення плати за користування надрами у розмірі, встановленому Податковим кодексом України, здійснюється за умови наявності спеціального дозволу на користування надрами.
За самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається за формулою відповідно до Методики. Внесення плати за користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами не звільняє від відповідальність за порушення законодавства про надра.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 922/1699/15.
Надані відповідачем докази не спростовують вини останнього у порушенні законодавства про надра (використанні підземних вод без дозволу) та не свідчать про звернення відповідача у період, за який стягується шкода, до Державної служби геології та надр України щодо оформлення спеціального дозволу на користування надрами. Листом № 254 від 26.12.2017 відповідач звертався до Білопільського міського голови з проханням передбачити в бюджеті на 2018 рік кошти для фінансування отримання дозволів, ліцензій та проектів, зокрема ліцензії на видобуток надр (корисних копалин); у листі від 06.03.2017 № 70, адресованому Білопільському міському голові, відповідач просив дозвіл на створення на підприємстві маркшейдерської, геологічної служби та введення до штату посади інженера-гідрогеолога; обставина, зафіксована у довідці № 165 від 28.09.2020 про збиткову фінансову діяльність підприємства, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальність за порушення законодавства про надра; листи № 23 від 28.02.2012, № 137 від 30.07.2013, № 218 від 29.11.2013, направлялися відповідачем Білопільському міському голові поза межами періоду порушення (01.01.2018-20.06.2019) та на виконання листів Державної служби геології та надр України; лист № 146, направлений відповідачем Білопільському міському голові 16.08.2019, за результатами позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (а.с. 175,177, том 1, а.с. 96-101, том 2).
Також з матеріалів справи вбачається, що заявка на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (видобування, прісні води) подана відповідачем до Державної служби геології та надр України 23.12.2019, тобто після перевірки та внесення припису № 241/05 від 26.06.2019 Державною екологічною інспекцією у Сумській області. Надані відповідачем договори № 98/6Б від 03.06.2020, № 97/8Б-20 від 10.09.2020, укладені також після перевірки. До цього часу, востаннє відповідач звертався до Державної служби геології та надр України щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами у 2015 році і листом від 09.12.2015 № 16363/13/12-15 документи на отримання дозволу були повернуті відповідачу, у зв'язку з їх невідповідністю додатку № 1 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 № 615 (а.с.147-156, 134-146, том 1).
Обставина закриття постановою Білопільського районного суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №573/1329/19 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не має насідком звільнення Комунального підприємства “Водоканал Білопілля” від обов'язку відшкодувати збитки, завдані підприємством внаслідок порушень законодавства про надра, з урахуванням приписів статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», 110, 111 Водного кодексу України, ст. 67 Кодексу України про надра.
На підставі викладеного, оскільки судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у використання підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами, в сумі 2335289 грн. 92 коп. (два мільйони триста тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 92 копійки), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA078999980333169331000018526 в УДКСУ у Білопільському районі Сумської області, одержувач коштів Білопільська міська ОТГ, код ЄДРПОУ 38020201, МФО 899998, код бюджетної класифікації 24062100.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Суд враховує, що згідно з наказом Генерального прокурора «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» № 410 від 03.09.2020 змінено найменування юридичної особи Прокуратури Сумської області на Сумську обласну прокуратуру, без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Водоканал Білопілля” (вул. Торгова площа, буд. 27, м. Білопілля, Сумська область, 41800, код ЄДРПОУ 33429825) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37970834) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами, в сумі 2335289 грн. 92 коп. (два мільйони триста тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 92 копійки), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA078999980333169331000018526 в УДКСУ у Білопільському районі Сумської області, одержувач коштів Білопільська міська ОТГ, код ЄДРПОУ 38020201, МФО 899998, код бюджетної класифікації 24062100.
3. Стягнути з Комунального підприємства “Водоканал Білопілля” (вул. Торгова площа, буд. 27, м. Білопілля, Сумська область, 41800, код ЄДРПОУ 33429825) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 35029 грн 35 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено та підписане суддею 05.04.2021 (у період з 19.03.2021 по 02.04.2021 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).
Суддя Є.А. Жерьобкіна