вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/732/20
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "НИВА"
до фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича
про стягнення заборгованості,
за участю представників:
позивача: Шинкарик О.П. (наказ №4/2021 від 19.03.2021 року);
відповідача: Третяка Т.О. - адвоката (посвідчення №6554/10 від 23.03.2018 року),
26 березня 2020 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "НИВА" (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 86 886,56 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01.07.2017 року, згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення, а відповідач зобов'язувався приміщення прийняти, вчасно та в повному обсязі сплачувати орендні та інші платежі.
Відповідач плату за оренду об'єкта оренди за листопад 2019 року не сплатив.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 52 463,60 грн. боргу, 31 478,16 грн. штрафів та 84,91 грн. трьох процентів річних.
Ухвалою суду від 02.04.2020 року позовну заяву приватного акціонерного товариства "НИВА" залишено без руху, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
05 травня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.05.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу запропоновано в строк до 04.06.2020 року надати суду відзив на позовну заяву.
01 червня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 27.05.2020 року.
03 червня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав письмові пояснення щодо обставин справи.
Ухвалою суду від 07.07.2020 року позивачу продовжено строк для подання відповіді на відзив до 31.07.2020 року.
30 липня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав відповідь на відзив №28/07-20 від 28.07.2020 року.
Ухвалою суду від 31.07.2020 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07 вересня 2020 року.
31 серпня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення щодо задоволення позовної заяви, а також клопотання про повернення позовної заяви від 27.08.2020 року.
Ухвалою суду від 07.09.2020 року позовну заяву приватного акціонерного товариства "НИВА" залишено без руху.
21 вересня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав пояснення №18/09-20 від 18.09.2020 року та долучив документи на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2020 року.
Ухвалою суду від 25.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26 жовтня 2020 року.
15 жовтня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви від 12.10.2020 року.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області №82-АР від 20.10.2020 року, у зв'язку із припиненням трудових відносин із суддею ОСОБА_2., справу №911/732/20 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 року, для розгляду цієї справи визначено суддю Грабець С.Ю., яка прийняла до свого провадження справу та призначила підготовче засідання на 11 листопада 2020 року, про що постановлено ухвалу суду від 22.10.2020 року.
Ухвалою суду від 10.11.2020 року підготовче засідання відкладено на 25 листопада 2020 року, а ухвалою суду від 23.11.2020 року підготовче засідання відкладено на 11 грудня 2020 року.
11 грудня 2020 року представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідача в засіданні проти задоволення позову заперечували.
У задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви без розгляду судом було відмовлено.
Ухвалою суду від 11.12.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 23 грудня 2020 року. Представника позивача зобов'язано надати письмові пояснення щодо обставин справи.
23 грудня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав пояснення щодо обставин справи №23/12-20 від 23.12.2020 року.
У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідача в засіданні проти задоволення позову заперечували.
У підготовчому засіданні 23.12.2020 року оголошено перерву до 20 січня 2021 року.
20 січня 2021 року в засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представників позивача та відповідача зобов'язано надати витребувані судом документи.
09 лютого 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав пояснення щодо обставин справи №05/02-21 від 05.02.2021 року.
10 лютого 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.
10 лютого 2021 року представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в засіданні проти задоволення позову заперечував.
У підготовчому засіданні 10 лютого 2021 року оголошено перерву до 24 лютого 2021 року.
24 лютого 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав пояснення щодо обставин справи №22/02-21 від 22.02.2021 року, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог №22/02-21-1 від 22.02.2021 року, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 86 801,65 грн.
24 лютого 2021 року представник відповідача подав пояснення щодо обставин справи №05/02-21 від 05.02.2021 року.
24 лютого 2021 року представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували.
Ухвалою суду від 24.02.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 24 березня 2021 року.
24 березня 2021 року в судовому засіданні представник позивача просила суд стягнути з відповідача 37 581,85 грн. плати за оренду об'єкта оренди та 12 728,40 грн. витрат на комунальні послуги, від стягнення з відповідача 31 478,16 грн. штрафів відмовилась.
Суд розглянув клопотання представника позивача про зменшення трьох процентів річних та, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про те, що позивач від стягнення з відповідача трьох процентів річних відмовився.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки позивач від стягнення трьох процентів річних та штрафів відмовився, провадження у справі в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних та штрафів підлягає закриттю.
Крім цього, в судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, представник позивача заявила усне клопотання про вирішення судом питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката після прийняття рішення у цій справі, яке підлягало задоволенню судом.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. До закінчення судових дебатів також заявив усне клопотання про вирішення судом питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката після прийняття рішення у цій справі, яке підлягало задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судом враховуються при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
З метою встановлення дійсних обставин справи судом вчинялись відповідні процесуальні дії, що підтверджується ухвалами суду від 13.10.2020 року, від 22.10.2020 року, від 10.11.2020 року, від 23.11.2020 року, від 11.12.2020 року та від 20.01.2021 року. У зв'язку із значним обсягом поданих доказів, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті відбувся 24 березня 2021 року.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
01 липня 2017 року між приватним акціонерним товариством "НИВА" (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем Шаріпо Русланом Альбертовичем (далі - відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №1НИВ0170019 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове складське приміщення загальною площею 81,00 (вісімдесят одна ціла) квадратних метрів, на 1 - му поверсі адмінприміщення літ. А (далі за текстом "приміщення 1"), нежитлове складське приміщення загальною площею 295,00 (двісті дев'яносто п'ять цілих) квадратних метрів на 4-му поверсі складу літ. Б (далі за текстом "приміщення 2"), нежитлове складське приміщення загальною площею 22,00 (двадцять дві цілих) квадратних метрів на 4-му поверсі складу літ. Б (далі за текстом "приміщення 3"), нежитлове складське приміщення загальною площею 13,00 (тринадцять цілих) квадратних метрів на 4-му поверсі складу літ. Б (далі за текстом "приміщення 4"), нежитлове складське приміщення загальною площею 187,4 (сто вісімдесят сім цілих чотири десятих) квадратних метрів на 4-му поверсі складу літ. Б (далі за текстом "приміщення 5"), що іменовані далі за текстом "об'єкт оренди", та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. План об'єкта оренди наведений у додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.3. договору, сторони підтверджують, що вони мають право, компетенцію та повноваження на укладання, підписання та виконання цього договору, а також на надання прав та повноважень по ньому.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що балансова вартість 1 квадратного метра об'єкта оренди з врахуванням індексації складає 175,99 грн.
Згідно з п. 1.5. договору, об'єкт оренди передається відповідачу "01" липня 2017 року по акту приймання - передачі (надалі за текстом акт №1).
Відповідно до п. 2.3.6. договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за оренду, компенсацію комунальних платежів; інших платежів, передбачених цим договором, у відповідності з умовами договору.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим договором.
Згідно з п. 3.2 договору, плата за оренду нараховується відповідачу з дати підписання сторонами акта №1.
Відповідно до п. 3.3. договору, якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується відповідачем щомісяця, не пізніше 10-го числа місяця наступного за оплачуваним.
Пунктом 3.4. договору встановлено, що позивач виставляє відповідачу рахунок на оплату плати за оренду, розрахованої відповідно до додатка №2 до цього договору. Відповідач зобов'язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні відповідачем зазначених рахунків, плата за оренду розраховується відповідачем самостійно відповідно до додатка №2 до цього договору.
Згідно з п. 3.5. договору, у разі необхідності визначення розміру плати за оренду, а також інших платежів за цим договором, за певну кількість днів, розмір плати за оренду, а також інших платежів за один день визначається шляхом ділення розміру плати за оренду, а також інших платежів за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому.
Відповідно до п. 3.6. договору, відповідач, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об'єкта оренди до загальної площі будівлі.
Пунктом 3.6.1. договору встановлено, що компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується відповідачем за діючими тарифами.
Згідно з п. 3.6.2. договору, відповідач компенсує позивачу витрати на комунальні послуги на підставі виставлених позивачем рахунків, згідно отриманих від позивача розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення позивачем лічильників - на підставі їх показників.
Відповідно до п. 3.6.3. договору, перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Позивач до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє відповідачу рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та акта покладається на відповідача. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного акта відповідачем, останній зобов'язаний сплатити таку компенсацію позивачу у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання відповідачем рахунка або відповідного акта за такий оплачуваний місяць сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена відповідачем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена відповідачем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - відповідач здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання акта.
Пунктом 9.1. договору встановлено, що відповідач передає відповідачу об'єкт оренди в день закінчення строку оренди або дострокового припинення цього договору. Передача об'єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі (надалі - акт №2), який складається в двох примірниках та підписується сторонами (їх уповноваженими представниками).
Згідно з п. 10.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повернення об'єкта оренди по акту №2 та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 10.2. договору, строк оренди починається з моменту прийняття позивачем об'єкта оренди за актом №1 і закінчується "30" червня 2018 р. (включно).
01 липня 2017 року позивач передав відповідачу нежитлове складське приміщення, площею 81,00 м.кв., на 1-му поверсі будівлі Адмінприміщення літ. А (далі за текстом "Приміщення 1"); нежитлове складське приміщення, площею 295,00 м.кв., на 4-му поверсі будівлі складу літ. Б (далі за текстом "Приміщення 2"); нежитлове складське приміщення, площею 22,00 м.кв., на 4-му поверсі будівлі складу літ. Б (далі за текстом "Приміщення 3"); нежитлове складське приміщення, площею 13,00 м.кв., на 4-му поверсі складу літ. Б (далі за текстом "Приміщення 4"); нежитлове складське приміщення, площею 187,4 м.кв., на 4-му поверсі складу літ. Б (далі за текстом "Приміщення 5"), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, про що сторонами підписано акт №1 приймання-передачі.
Пунктом 1.1. додатку №2 до договору оренди нежитлових приміщень №1НИВ0170019 від 01 липня 2017 року (далі - додаток №2 до договору) встановлено, що відповідач зобов'язаний вносити плату за оренду об'єктом оренди в розмірах і в строки, обумовлені цим додатком.
Згідно з п. 1.2. додатку №2 до договору, плата за оренду об'єкта оренди за кожний місяць складається з двох частин: орендної плати та додаткової плати.
Відповідно до п. 1.2.1. додатку №2 до договору, орендна плата за кожний місяць визначається на момент виставлення рахунку за наступною формулою: Орендна плата = Базова орендна ставка * Пл., де: Базова орендна ставка - становить 40 (сорок) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ, за 1 м. кв. в місяць. Пл. - загальна площа Об'єкта оренди в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 598,40 (п'ятсот дев'яносто вісім цілих чотири десятих) квадратних метрів. * - означає математичний знак множення, = означає математичний знак рівняння.
Пунктом 1.2.2. додатку №2 до договору встановлено, що додатковою платою є вартість експлуатаційних витрат, яка містить в собі: оплату плати за землю, оплату податку на нерухомість, хімічний аналіз стічних вод, обслуговування та ремонт ліфтів, обслуговування та ремонт мереж каналізації та водопостачання будівлі, обслуговування та ремонт електричних мереж будівлі, обслуговування та ремонт ливневої каналізації будівлі, обслуговування та ремонт системи пожежної сигналізації будівлі (що є на момент передачі приміщення в оренду), обслуговування та ремонт системи сповіщення про пожежу, обслуговування та ремонт пожежної сигнальної кнопки, обслуговування та ремонт фасаду будівлі, обслуговування та ремонт трансформаторних підстанцій будівлі, обслуговування та ремонт даху будівлі, обслуговування та ремонт іншого обладнання позивача, вивіз побутового сміття з будівлі, прибирання та вивіз снігу з прилеглої території у зимовий період, прибирання прилеглої території будівлі та місць загального користування приміщення, дезінфекцію та дератизацію будівлі, охорона будівлі, адміністративні витрати. Додаткова плата (вартість експлуатаційних витрат) за кожен місяць визначається на момент виставлення рахунку за формулою: СД0 = СД х Пл., де
СД0 - означає додаткову плату відповідного місяця у гривнях, в тому числі ПДВ (20%);
СД - означає додаткову плату за 1 кв.м. Об'єкта оренди, яка складає 18 (вісімнадцять) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%);
Пл. - загальна площа Об'єкта оренди в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 598,40 (п'ятсот дев'яносто вісім цілих чотири десятих) квадратних метрів.
х - означає математичний знак множення;
= - означає математичний знак рівняння.
Пунктом 1.3. додатку №2 до договору встановлено, що суми плати за оренду відповідачем позивачу, відповідно до умов цього додатку, містять у собі податок на додану вартість в розмірі 20% та всі інші податки, що підлягають оплаті та включаються відповідачем в склад кінцевої ціни послуг відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з п. 1.4. додатку №2 до договору, у разі необхідності визначення розміру плати за оренду за певну кількість днів, розмір плати за оренду за один день визначається шляхом ділення розміру плати за оренду за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому.
Додатком №3 до договору оренди нежитлових приміщень №1НИВ0170019 від 01 липня 2017 року (далі - додаток №3 до договору) встановлено принципи розподілу спожитої електроенергії, вартість опалення за оплачуваний період та принципи розподілу спожитої води.
Починаючи з вересня 2017 року, між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди до договору оренди, відповідно до умов яких змінювалась площа об'єкта оренди, плата за оренду об'єкта оренди, а також продовжувався строк дії договору оренди.
Так, згідно з умовами додаткової угоди №1 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №1), 29 вересня 2017 року позивачем відповідачу було передано нежитлове складське приміщення, площею 120,00 (сто двадцять цілих) квадратних метрів, на 4 (четвертому) поверсі будівлі складу (літ. Б) (далі за текстом "Приміщення 6"), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим збільшувалась плата за об'єкт, а строк дії договору оренди був продовжений до 30 червня 2018 року.
Відповідно до умов додаткової угоди №2 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №2), 01 лютого 2018 року позивачем відповідачу було передано нежитлове складське приміщення, площею 20,4 (двадцять цілих чотири десятих) квадратних метрів, на 2 (другому) поверсі будівлі адмінприміщення (літ. А) (далі за текстом "Приміщення 7"), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим плата за об'єкт оренди була збільшена, а строк дії договору оренди був продовжений до 30 червня 2018 року.
Згідно з умовами додаткової угоди №3 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №3), з 19 лютого 2018 року додаткова плата за 1 кв.м. об'єкта оренди становила 19 (дев'ятнадцять) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% в місяць.
Відповідно до умов додаткової угоди №4 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №4), з 14 червня 2018 року продовжено строк дії договору оренди до 30 червня 2019 року (включно), а базова орендна ставка була змінена.
Згідно з умовами додаткової угоди №5 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №5), з 18 жовтня 2018 року додаткова плата за 1 кв.м. об'єкта оренди складала 23 (двадцять три) гривні 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% в місяць.
Відповідно до умов додаткової угоди №6 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №6), з 29 березня 2019 року базова орендна ставка була змінена, а п. 1.2.1. договору доповнено наступним абзацом: "ФП - означає фіксовану плату, що не залежить від орендованої площі та складає 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, в місяць".
25 червня 2019 року сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №7), відповідно до п. 1 якої, строк оренди був продовжений до 31 травня 2020 року (включно), у зв'язку з чим п. 10.2 договору викладено в наступній редакції:
"10.2. Строк оренди починається з моменту прийняття відповідачем об'єкта оренди за актом №1 і закінчується "31" травня 2020 року (включно)".
Згідно з п. 2. додаткової угоди №7, сторони домовились внести зміни до договору та з 01 липня 2019 року викласти підпункт 1.2.1. пункту 1.2. додатку №2 до договору в наступній редакції:
"1.2.1. Орендна плата за кожний місяць визначається на момент виставлення рахунку за наступною формулою:
Орендна плата = ((Базова орендна ставка 1 * Пл. 1) + (Базова орендна ставка 2 * Пл. 2) + (Базова орендна ставка 3 * Пл. 3) + (Базова орендна ставка 4 * Пл. 4) + (Базова орендна ставка 5 * Пл. 5) + (Базова орендна ставка 6 * Пл. 6) + (Базова орендна ставка 7 * Пл. 7)) + ФП, де:
Базова орендна ставка 1 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 1 - площа Приміщення 1 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 81,00 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 2 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 2 - площа Приміщення 2 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 295,00 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 3 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 3 - площа Приміщення 3 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 22 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 4 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 4 - площа Приміщення 4 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 13,00 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 5 - становить 90 (дев'яносто) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 5 - площа Приміщення 5 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 187,4 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 6 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 6 - площа Приміщення 6 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 120,00 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 7 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 7 - площа Приміщення 7 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 20,4 квадратних метрів.
ФП- означає фіксовану плату, що не залежить від орендованої площі та складає 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, в місяць.
1.2.2. Додатковою платою є вартість експлуатаційних витрат, яка містить в собі: оплату плати за землю, оплату податку на нерухоме майно, хімічний аналіз стічних вод, обслуговування та ремонт ліфтів, обслуговування та ремонт мереж каналізації та водопостачання будівлі, обслуговування та ремонт електричних мереж будівлі, обслуговування та ремонт ливневої каналізації будівлі, обслуговування та ремонт системи пожежної сигналізації будівлі (що є на момент передачі приміщення в оренду), обслуговування та ремонт системи сповіщення про пожежу, обслуговування та ремонт пожежної сигнальної кнопки, обслуговування та ремонт фасаду будівлі, обслуговування та ремонт трансформаторних підстанцій будівлі, обслуговування та ремонт даху будівлі, обслуговування та ремонт іншого обладнання позивача, вивіз побутового сміття з будівлі, прибирання та вивіз снігу з прилеглої території у зимовий період, прибирання прилеглої території будівлі та місць загального користування приміщення, дезінфекцію та дератизацію будівлі, охорона будівлі, адміністративні витрати.
Додаткова плата (вартість експлуатаційних витрат) за кожен місяць визначається на момент виставлення рахунку за формулою: СД0 = СД * Пл., де
СД0 - означає додаткову плату відповідного місяця у гривнях, в тому числі ПДВ 20%;
СД - означає додаткову плату за 1 кв. об'єкта оренди, яка складає 23 (двадцять три) гривні 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% в місяць.
Пл. - загальна площа об'єкта оренди в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 738,8 квадратних метрів.
* - означає математичний знак множення,
+ - означає математичний знак додавання,
= означає математичний знак рівняння".
14 листопада 2019 року сторонами укладено додаткову угоду №9 до договору №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року (далі - додаткова угода №9).
Згідно з п. 1. додаткової угоди №9, сторони погодили достроково припинити строк оренди 15 листопада 2019 року за згодою сторін.
Відповідно до п. 2. додаткової угоди №9, повернення з тимчасового користування (оренду):
- нежитлового складського приміщення площею 81,00 (вісімдесят одна ціла) квадратних метрів, на 1 - му поверсі будівлі адмінприміщення (літ. А) (далі за текстом "Приміщення 1");
- нежитлового складського приміщення площею 295,00 (двісті дев'яносто п'ять цілих) квадратних метрів на 4-му поверсі будівлі складу (літ. Б) (далі за текстом "Приміщення 2");
- нежитлового складського приміщення площею 22,00 (двадцять дві цілих) квадратних метрів на 4-му поверсі будівлі складу (літ. Б) (далі за текстом "Приміщення 3");
- нежитлового складського приміщення площею 13,00 (тринадцять цілих) квадратних метрів на 4-му поверсі складу (літ. Б) (далі за текстом "Приміщення 4");
- нежитлового складського приміщення площею 187,4 (сто вісімдесят сім цілих чотири десятих) квадратних метрів на 1-му поверсі адмінприміщення (літ. А) (далі за текстом "Приміщення 5");
- нежитлового складського приміщення площею 20,4 (двадцять цілих чотири десятих) квадратних метрів на 2 (другому) поверсі будівлі адмінприміщення (літ. А) (далі за текстом "Приміщення 6"), іменовані далі за текстом "Об'єкт оренди", який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 10 здійснюватиметься 15 листопада 2019 року акта №2 приймання-передачі.
15 листопада 2019 року відповідач повернув позивачу вищевказані приміщення, що підтверджується актом №2 приймання-передачі, проте плату за оренду об'єкта оренди в повному обсязі за період користування об'єктом оренди не сплатив.
У судовому засіданні 24 березня 2021 року представник позивача просила стягнути з відповідача 37 581,85 грн. боргу з оплати за оренду об'єкта оренди та 12 728,40 грн. витрат на комунальні послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
01 червня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 27.05.2020 року, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав, що договір оренди є неукладеним, удаваним правочином, а також послався на закінчення строку дії договору, що, на думку представника відповідача, звільняє відповідача від обов'язків щодо сплати орендної плати та витрат на комунальні послуги.
Доводи представника відповідача спростовуються, у зв'язку з наступним.
В обґрунтування заперечень проти задоволення позову представник відповідача послався на те, що договір оренди є неукладеним, оскільки сторони договору не дійшли згоди щодо всіх істотних умов, а саме предмету договору.
На думку представника відповідача, площі приміщень, якими користувався відповідач, не відповідали площам приміщень, зазначеним у договорі.
Доводи представника відповідача спростовуються п. 1.1. договору, відповідно до якого відповідач прийняв у тимчасове оплачуване користування нежитлові приміщення, а саме: приміщення №1, загальною площею 81,00 квадратних метрів; приміщення №2, загальною площею 295,00 квадратних метрів, приміщення №3, загальною площею 22,00 квадратних метрів, приміщення №4, загальною площею 13,00 квадратних метрів, приміщення №5, загальною площею 187,4 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з акту приймання - передачі №1 від 01 липня 2017 року, відповідач прийняв: приміщення, площею 81,00 м.кв., на 1-му поверсі будівлі Адмінприміщення літ. А; приміщення, площею 295,00 м.кв., на 4-му поверсі будівлі складу літ. Б; приміщення, площею 22,00 м.кв., на 4-му поверсі будівлі складу літ. Б; приміщення, площею 13,00 м.кв., на 4-му поверсі складу літ. Б; приміщення, площею 187,4 м.кв., на 4-му поверсі складу літ. Б, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
У подальшому, відповідно до умов додаткової угоди №1, позивач передав відповідачу приміщення №6, площею 120,00 квадратних метрів, а згідно з умовами додаткової угоди №2, позивач передав відповідачу приміщення №7, площею 20,4 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з акту приймання - передачі від 01 жовтня 2017 року, відповідач прийняв приміщення, площею 120,00 м.кв., на 4-му поверсі будівлі складу літ. Б, а відповідно до акту від 01 лютого 2018 року, відповідач прийняв приміщення, площею 20,4 м.кв., на 2-му поверсі будівлі Адмінприміщення літ. А, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Крім цього, у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджували б, що за період користування орендованими приміщеннями, відповідач звертався до позивача щодо невідповідностей площі орендованих приміщень площам, зазначених у договорі, додаткових угодах до нього та актах приймання-передачі приміщень.
Так, доводи представника відповідача про те, що договір оренди є неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо предмету договору, є необґрунтованими.
Також представник відповідача послався на те, що договір оренди є удаваним правочином, а саме правочином, який приховує відносини зі встановлення особистого сервітуту.
Доводи представника відповідача спростовуються, у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, хоча між ними насправді встановлюються інші правовідносини, тобто за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Для вчинення удаваного правочину необхідна спільна мета двох сторін приховати інший правочин, який бажають вчинити обидві сторони, а також настання відповідних результатів. Таким чином, обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж тих, щодо яких його було оформлено.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Так, оренда приміщення передбачає для орендаря усі права щодо володіння та користування об'єктом оренди, права орендаря не можуть бути обмежені власником приміщення.
Частиною 1 ст. 401 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Відповідно до ч. 1 ст. 402 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Частиною 1 ст. 403 Цивільного кодексу України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.
Згідно з ч. 2 ст. 403 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.
Так, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню та не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Відтак, на відміну від договору оренди приміщення, за яким передається право володіння та користування приміщенням, за правом сервітуту, жодну із правомочностей власника приміщення набувач сервітуту в повному обсязі не отримує.
01 липня 2017 року сторонами укладено договір №1НИВ0170019 оренди нежитлового приміщення, згідно з умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення та зобов'язувався вчасно і в повному обсязі сплачувати орендні та інші платежі.
Так, суд дійшов висновку про те, що сторонами був укладений саме договір оренди, тому твердження представника відповідача про укладення удаваного правочину є надуманими та безпідставними.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача послався на те, що після закінчення строку дії договору оренди, відповідач звільняється від обов'язків щодо сплати орендної плати та витрат на комунальні послуги.
Згідно з п. 1. додаткової угоди №9, сторони погодили достроково припинити строк оренди 15 листопада 2019 року за згодою сторін.
Як вже встановлено судом, 15 листопада 2019 року відповідач повернув позивачу орендовані приміщення, що підтверджується актом №2 приймання-передачі.
Так, після припинення дії договору оренди відповідач продовжував користуватись орендованим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Так, законодавство в сфері орендних відносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з актом повернення об'єкта оренди.
Судом встановлено, що відповідач після припинення дії договору оренди продовжував користуватись орендованими приміщеннями, тому обов'язки відповідача щодо сплати за оренду об'єкта оренди припинені не були до підписання сторонами акту №2 приймання-передачі та фактичного повернення орендованих відповідачем приміщень позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у листопаді 2019 року користувався приміщеннями неповний календарний місяць, тому розмір орендної плати за цей період розраховується відповідно до п. 3.5. договору, на підставі формули, вказаної в п. 1.2.1. додаткової угоди №7 до договору, а саме:
Орендна плата = ((Базова орендна ставка 1 * Пл. 1) + (Базова орендна ставка 2 * Пл. 2) + (Базова орендна ставка 3 * Пл. 3) + (Базова орендна ставка 4 * Пл. 4) + (Базова орендна ставка 5 * Пл. 5) + (Базова орендна ставка 6 * Пл. 6) + (Базова орендна ставка 7 * Пл. 7)) + ФП, де:
Базова орендна ставка 1 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 1 - площа Приміщення 1 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 81,00 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 2 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 2 - площа Приміщення 2 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 295,00 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 3 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 3 - площа Приміщення 3 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 22 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 4 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 4 - площа Приміщення 4 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 13,00 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 5 - становить 90 (дев'яносто) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 5 - площа Приміщення 5 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 187,4 квадратних метрів.
Базова орендна ставка 7 - становить 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 м. кв. в місяць. Пл. 7 - площа Приміщення 7 в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 20,4 квадратних метрів.
Так, за листопад 2019 року орендна плата за користування відповідачем приміщеннями складала: (80 грн. * 81,00 кв.м.) + (80 грн. * 295,00 кв.м.) + (80 грн. * 22,00 кв.м.) + (80 грн. * 13,00 кв.м.) + (90 грн. * 187,4 кв.м.) + (80 грн. * 20,4 кв.м.) + 1 500,00 грн., тобто 52 878,00 грн.
Розмір додаткової плати (вартість експлуатаційних витрат) за цей період розраховується за формулою: СД0 = СД * Пл., де
СД0 - означає додаткову плату відповідного місяця у гривнях, в тому числі ПДВ 20%;
СД - означає додаткову плату за 1 кв.м. Об'єкта оренди, яка складає 23 (двадцять три) гривні 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% в місяць.
Пл. - загальна площа Об'єкта оренди в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі, що складає 738,8 квадратних метрів.
* - означає математичний знак множення, + - означає математичний знак додавання, = означає математичний знак рівняння".
До матеріалів справи долучено договір №1НИВ0190020 оренди нежитлового приміщення від 21 жовтня 2019 року, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , згідно з умовами якого позивач передав, а ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 120,00 м.кв., яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язувався вчасно і в повному обсязі сплачувати орендні та інші платежі.
Так, відсутні підстави для стягнення з відповідача плати за оренду об'єкта оренди, площею 120,00 м.кв., у листопаді 2019 року, оскільки, починаючи з 21 жовтня 2019 року вищевказаним приміщенням користувалась інша особа.
Тому, додаткова плата за користування приміщеннями у листопаді 2019 року складала: (23,00 грн.* 618,8 кв.м.), тобто 14 234,40 грн.
Згідно з п. 3.5. договору, у разі необхідності визначення розміру плати за оренду, а також інших платежів за цим договором, за певну кількість днів, розмір плати за оренду, а також інших платежів за один день визначається шляхом ділення розміру плати за оренду, а також інших платежів за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому.
Відповідно до п. 1.4. додатку №2 до договору, у разі необхідності визначення розміру плати за оренду за певну кількість днів, розмір плати за оренду за один день визначається шляхом ділення розміру плати за оренду за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому.
Відтак, плата за оренду об'єкта оренди за 14 днів листопада 2019 року становить: (52 878,00 грн. + 14 234,40 грн.) : 30 днів * 14 днів.
Відповідач документів, що підтверджували б сплату боргу перед позивачем, суду не надав, тому стягненню з відповідача підлягає плата за оренду об'єкта оренди у сумі 31 318,14 грн.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 12 728,40 грн. витрат на комунальні послуги.
Відповідно до п. 3.6. договору, відповідач, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об'єкта оренди до загальної площі будівлі.
Пунктом 3.6.1. договору встановлено, що компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується відповідачем за діючими тарифами.
Згідно з п. 3.6.2. договору, відповідач компенсує позивачу витрати на комунальні послуги на підставі виставлених позивачем рахунків, згідно отриманих від позивача розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення позивачем лічильників - на підставі їх показників.
Відповідно до п. 3.6.3. договору, перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Позивач до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє відповідачу рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та акта покладається на відповідача. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного акта відповідачем, останній зобов'язаний сплатити таку компенсацію позивачу у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання відповідачем рахунка або відповідного акта за такий оплачуваний місяць сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена відповідачем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена відповідачем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - відповідач здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання акта.
Представник позивача рахунків на комунальні послуги, розрахунків фактичних витрат та актів наданих послуг за листопад 2019 року суду не надав.
В обґрунтування заявлених вимог щодо компенсації витрат на комунальні послуги за спожиту позивачем електроенергію суду надано копії акту №А-6116365633 прийняття-передавання електричної енергії за листопад 2019 року від 30.11.2019 року на суму 82 565,24 грн. та акту №А-6214779313 приймання-передачі наданих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за листопад 2019 року від 30.11.2019 року на суму 2 533,25 грн.
Разом з цим, відповідно до п.п. 1.2.2. додатку №3 до договору, сума електроенергії, що підлягає оплаті розраховується індивідуально для кожного орендаря по формулі:
N = (N1. - N2. - N3.) * S + N4.,
де: N - сума електроенергії, що підлягає оплаті; N1. - величина електроенергії спожитої у будівлі у цілому за оплачуваний період, відповідно до показань загальних приладів обліку будівлі; N2. - величина електроенергії спожитої орендарями з індивідуальними приладами обліку; N3. - величина додаткової електроенергії спожитої орендарями; N4. - величина додатково спожитої орендарем електроенергії (п. 1.1.3., якщо така є, якщо немає N дод. = 0); S - процентне співвідношення площі об'єкта оренди до площі будівлі; * - означає математичний знак множення; = означає математичний знак рівняння"; + - означає математичний знак додавання.
При цьому, документів, що підтверджували б величину електроенергії, спожитої у будівлі в цілому за оплачуваний період, відповідно до показань загальних приладів обліку будівлі, та величину енергії, спожитої відповідачем, а також величину додаткової електроенергії, спожитої орендарями та відповідачем, як і документів, що містили б інформацію щодо наявності в приміщеннях, орендованих відповідачем, приладів обліку, суду надано не було.
Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 34,00 грн. компенсації витрат на комунальні послуги за водопостачання.
В обґрунтування заявленої вимоги представник позивача надав суду копію акту надання послуг №1911319 за листопад 2019 року від 30.11.2019 року на суму 2 065,93 грн.
Разом з цим, відповідно до п.п. 3.2.1. додатку №3 до договору, кількість спожитої води, що підлягає оплаті відповідачем, визначається як, множення спожитої води, перерахованої в п. 3.1.2., із процентним співвідношенням площі об'єкта оренди до площі будівлі, скореговане на величину спожитої води перерахованої в п. 3.1.1.
Відповідно до п.п. 3.2.2. додатку №3 до договору, кількість підлягаючої до оплати води розраховується індивідуально для кожного орендаря по формулі:
А = (А1. - А2.) * S - де:
А - кількість спожитої води, що підлягає оплаті;
А1. - кількість води, спожитої у будівлі у цілому за оплачуваний період, відповідно до показань загальних приладів обліку будівлі;
А2. - кількість води, спожитої орендарями з індивідуальними приладами обліку;
S - процентне співвідношення площі об'єкта оренди до площі будівлі;
* - означає математичний знак множення; = - означає математичний знак рівняння; - - означає математичний знак віднімання.
Документів, що підтверджували б кількість води, спожитої у будівлі в цілому за оплачуваний період, кількість води, спожитої орендарями з індивідуальними приладами обліку, процентне співвідношення площі об'єкта оренди до площі будівлі, а також документів, що містили б інформацію щодо наявності загальних та індивідуальних приладів обліку, суду надано не було.
Також позивач просив стягнути з відповідача 9 638,45 грн. компенсації витрат на комунальні послуги з опалення.
Згідно з п. 2.1. додатку №3 до договору, вартість опалення за оплачуваний період (То) грн. визначається формулою:
То = Sо * Тар, де
Sо - площа об'єкта оренди, м2;
Тар - тариф, який встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування в місті;
* - означає математичний знак множення; = - означає математичний знак рівняння.
Представником позивача документів, що підтверджували б площу об'єкта оренди, а також тариф, який встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування в місті, суду надано не було.
На підтвердження здійснення позивачем витрат на комунальні послуги, понесених позивачем за листопад 2019 року, представником позивача надано копії платіжних доручень №2390 від 18 листопада 2019 року на суму 2 533,25 грн. та №2413 від 02 грудня 2019 року на суму 2 065,93 грн., які долучені до матеріалів справи.
Разом з цим, з вищевказаних платіжних доручень не вбачається, що позивачем оплачені витрати за спожиті відповідачем послуги, оскільки рахунок № НОМЕР_1 за листопад 2019 року, акт №1911319 за листопад 2019 року, а також договір №420015133 від 01.01.2019 року та договір №319 від 21.10.2015 року, на які містяться посилання у вищевказаних платіжних дорученнях, суду надано не було. Відтак, встановити, які саме послуги оплачував позивач на підставі вищевказаних платіжних доручень, є неможливим
Крім цього, платіжне доручення №2293 від 03 жовтня 2019 року на суму 186 114,24 грн. не може підтверджувати оплату позивачем комунальних послуг, спожитих відповідачем у листопаді 2019 року.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 728,40 грн. витрат на комунальні послуги є безпідставною, необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 61, 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 231, ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 283, ч. 1, ч. 4 ст. 286, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 291, Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 235, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 402, ч. ч. 1, 2 ст. 403, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. ч. 1, 3, 5 ст. 626, ст. 629, ч. 1 ст. 759, ч. ч. 1, 2 ст. 762, ч. 1 ст. 763, ч. 1 ст. 785, Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ст. 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. ч. 1, 3 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 84,91 грн.
Закрити провадження у справі в частині стягнення штрафу в сумі 31 478,16 грн.
Задовільнити частково позов приватного акціонерного товариства "НИВА" до фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича про стягнення заборгованості в сумі 50 310,25 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Шаріпо Руслана Альбертовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь приватного акціонерного товариства "НИВА" (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 10, ідентифікаційний код 19253407) 31 318,14 грн. (тридцять одну тисячу триста вісімнадцять грн. 14 коп.) заборгованості по сплаті орендних платежів; 1 308,50 грн. (одну тисячу триста вісім грн. 50 коп.) витрат на сплату судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 05.04.2021 року.
Суддя С. Грабець