вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" березня 2021 р. м. Київ Справа №911/3234/20
За позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, Митрополита Василя Липківського, 45)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1)
Про стягнення 8000000,00 грн
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
від позивача Прохоров Є.І., (посвідчення №1015)
від відповідача Борщик С.В., адвокат (посвідчення №5392/10)
обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» (далі - відповідач) про стягнення 8000000,00 грн, з яких 4000000,00 грн штрафу та 4000000,00 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Антимонопольним комітетом України, розглянувши справу №125/60/68-рп/к.18 про порушення, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» законодавства про захист економічної конкуренції, прийнято рішення №99-р/тк від 26.12.2019, яким було визнано, серед іншого, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» вчинило порушення, передбачені п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за які накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс», що станом на день подання позовної заяви сплачено не було.
Провадження у справі за вказаними вимогами відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2020 №911/3234/20, якою постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.12.2020, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.
За відсутністю достатнього фінансування суду у 2020 та забезпечення суду поштовими марками на здійснення відправлення поштової кореспонденції, а також тимчасового припинення відправлення поштової кореспонденції Господарського суду Київської області з 04.11.2020, про що здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Господарського суду Київської області в мережі Інтернет (https://ko.arbitr.gov.ua/sud5012/pres-centr/news/1017892/), у суду була відсутня можливість, станом на день постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання в порядку, встановленому ч.5 ст.242 та ч.3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.6 ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
17.11.2021 старшим секретарем Господарського суду Київської області Булавіною Є.С. у порядку ч.6 ст.120 Господарського суду Київської області зміст ухвали Господарського суду Київської області від 16.11.2020 №911/3234/20 доведено до відома власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» ОСОБА_1 , яка прийняла телефонограму о 10 годині 50 хвилин, що засвідчено підписом старшого секретаря на відповідному бланку з текстом переданої телефонограми.
Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд Київської області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами, що постановлені у цій справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
03.12.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, зумовленій самоізоляцією контактної особи з хворим на COVID-19.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2020 призначено підготовче засідання у справі №911/3234/20 на 15.01.2021.
З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України після відновлення відправлення поштової кореспонденції Господарського суду Київської області, ухвала Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 16.11.2020 та ухвала від 10.12.2020 направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, зокрема, на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.11.2020.
Поштовий конверт з вказаними ухвалами про відкриття провадження у справі №911/3234/20 від 16.11.2020 та призначення підготовчого засідання на 15.01.2021 повернуто до суду без вручення адресату.
У підготовче засідання, призначене 15.01.2021, сторони не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.02.2021, про що сторін повідомлено ухвалами в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
11.02.2021 до Господарського суду Київської області відповідачем подано клопотання про зупинення розгляду справи від 11.02.2020 та клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 11.02.2021, в якому порушено питання про поновлення строку для подання доказів, заяв та клопотань по справі.
У судовому засіданні 11.02.2021 відповідач підтримав заявлене клопотання про зупинення розгляду справи та зазначив, що розгляд справи №911/3234/20 Господарським судом Київської області є неможливим, оскільки в провадженні Північного апеляційного господарського суду в порядку апеляційного перегляду перебуває справа №910/1141/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспіль Промінвест» до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» про визнання протиправним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк, адже у випадку задоволення Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги та відповідно задоволення позовних вимог у справі №910/1141/20 Антимонопольний комітет України не матиме правових підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені, а відтак провадження у справі №911/3234/20 має бути зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №910/1141/20.
Позивач заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зупинення розгляду справи з мотивів того, що відповідач мав право на оскарження рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк у двомісячний строк з моменту його отримання, однак своїм правом на його оскарження не скористався. Поряд з цим, вказав, що відповідач у справі №911/3234/20 є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у справі №910/1141/20, та рішення у вказаній справі жодним чином не буде впливати на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс», оскільки рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк оскаржується іншим суб'єктом господарювання. Також, зазначив, що рішення прийняте за результатами розгляду справи №910/1141/20 в подальшому не буде мати правових наслідків для розгляду справи №911/3234/20, адже рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк в частині Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» набрало законної сили та є чинним.
Розглянувши у судовому засіданні 11.02.2021 зазначене клопотання відповідача про зупинення розгляду справи та врахувавши пояснення сторін, судом на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про залишення клопотання відповідача про зупинення розгляду справи №911/3234/20 без задоволення з огляду на наступне.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, як це передбачено п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №911/3234/20 на стадії розгляду справи по суті, у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі в порядку п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, а отже таке клопотання залишене судом без задоволення.
11.02.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про перерву у судовому засіданні на 25.02.2021.
22.02.2021 до Господарського суду Київської області відповідачем подано відзив на позовну заяву від 11.02.2020 з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву та доказів по справі і встановлення додаткового строку для подання доказів неотримання відповідачем копії рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк.
Клопотання про поновлення строку для подання відзиву відповідачем мотивоване тим, що ухвалу суду від 16.11.2020 про відкриття провадження у справі останнім отримано лише 09.02.2021 під час ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи.
В обґрунтування порушеного питання щодо встановлення додаткового строку для подання доказів відповідач зазначав, що у зв'язку з обмеженим часом на підготовку відзиву у відповідача не було можливості підготовити та надати до суду разом з відзивом докази, що стосуються неотриманням відповідачем копії рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк.
У судовому засідання 25.02.2021 представник відповідача підтримав подані ним клопотання та просив їх задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення поданих відповідачем клопотань з огляду на те, що справа №911/3234/20 перебуває на стадії розгляду справи по суті та відповідачем необґрунтовано поважності причин пропуску строку на подання відзиву та доказів у справі №911/3234/20.
25.02.2021 Господарським судом Київської області після виходу з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспромсервіс" у задоволенні: клопотання від 11.02.2021 про поновлення строку для подання доказів, заяв та клопотань у справі; у поновлені строку для подання відзиву та доказів у справі; у встановленні додаткового строку для подання доказів неотримання відповідачем копії рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк, повний текст якої складено та підписано 26.02.2021.
25.02.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про перерву у судовому засіданні на 04.03.2021.
04.03.2021 до Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи засвідчених копій документів, що додані позивачем до позовної заяви, оскільки при оформленні додатків до позову позивачем не було належним чином засвідчено їх копій.
04.03.2021 до Господарського суду Київської області відповідачем подано клопотання про визнання доказу недопустимим, мотивоване тим, що додаток до позовної заяви з текстом рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк (а.с.13-35 т.1 справи №911/3234/20) не містить підпису уповноваженої особи, при цьому наявний в матеріалах справи примірник такого рішення містить іншу кількість аркушів, ніж рішення, зазначене в листі позивача №143-26-13/01-532 від 14.01.2020, з яким рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк надсилалося відповідачу, що свідчить про невідповідність такого примірника оригіналу.
У судовому засіданні, призначеному 04.03.2021, відповідач підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Представник позивача заперечував проти поданого клопотання та пояснив, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк перебуває у вільному доступі, оскільки рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції оприлюднюються на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України, і додана до позовної заяви копія рішення роздрукована позивачем з його офіційного сайту. З приводу доводів відповідача щодо меншої кількості аркушів позивачем зазначено, що рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом, відомості щодо фізичних осіб замінюються, а тому у зв'язку з виключенням відомостей щодо фізичних осіб, обсяг тексту зменшується, а відтак посилання відповідача на невідповідність обсягу та змісту рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк, копію якого додано до позовної заяви, оригіналу є необґрунтованим.
Господарським судом Київської області прийнято подані позивачем копії документів, оскільки такі документи не є новими доказами у справі в розумінні Господарського процесуального кодексу України, а є належним чином засвідченими копіями документів, копії яких були додані до позовної заяви без належного оформлення.
Водночас суд відхиляє клопотання відповідача від 04.03.2021 про визнання доказу недопустимим, та зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч.4 ст.91 Господарського процесуального кодексу України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Оскільки відповідачем ставилась під сумнів відповідність поданої позивачем копії рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №99-р/тк від 26.12.2019, в судовому засіданні 04.03.2021 позивачем надано для огляду суду та відповідачу оригінал такого рішення Антимонопольного комітету України.
Оглянувши у судовому засіданні оригінал рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк, суд встановив, що оригінал відповідає копії, доданій до матеріалів справи, а тому остання є належним та допустимим доказом у справі №911/3234/20.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольни їх в повному обсязі.
Відповідач заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в позові в повному обсязі. Заперечуючи проти позову відповідач вказав, що позивач в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами не довів наявність у нього правових підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення сум коштів.
04.03.2021 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
26.12.2019 за результатами розгляду матеріалів справи №125/60/68-рп/к.18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспромсервіс" тимчасовою адміністративною комісією Антимонопольного комітету України прийнято рішення №99-р/тк (далі - рішення №99-р/тк від 26.12.2019), яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспромсервіс" вчинило порушення, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів конкурсів, під час участі в конкурсі на закупівлю квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України за лотом №1 (оголошення №286/7/7202-НЕР у газеті «Народна армія» від 30.11.2017 №48 (5528) та №286/7/7203-НЕР від 30.11.2017, розміщене на вебсайті Міністерства оборони України), проведеному Міністерством оборони України.
За вказане порушення зазначеним рішенням на Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспромсервіс" накладено штраф у розмірі 4000000,00 грн.
Листом №143-26-13/01-532 від 14.01.2020, копія якого залучена по матеріалів справи, позивач направив відповідачу копію прийнятого ним рішення №99-р/тк від 26.12.2019 та повідомив про необхідність сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення,
На підтвердження належного повідомлення відповідача про прийняте тимчасовою адміністративною комісією Антимонопольного комітету України рішення №99-р/тк від 26.12.2019 позивачем надано до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303505586509, з якого вбачається що відправлення відповідачем отримано 14.02.2020.
Оскільки відповідач накладений на нього штраф у встановлені законом строк та порядку не оплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (п.4 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Згідно з ч.2 ст.5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації.
Пунктами 1, 6 ч.1 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Частиною 2 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Антимонопольного комітету України прийнятого рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.
Статтею 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.
Судом встановлено, що позивач листом №143-26-13/01-532 від 14.01.2020 направив відповідачу копію прийнятого ним рішення №99-р/тк від 26.12.2019 та повідомив про необхідність сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення, яке відповідачем отримано 14.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0303505586509.
Частиною 2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» унормовано, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно з ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Суд не приймає до уваги доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача суми штрафу, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів оскарження відповідачем прийнятого позивачем рішення №99-р/тк від 26.12.2019, у зв'язку із чим зазначене рішення, станом на момент звернення позивача із даним позовом та постановленням рішення у даній справі, є чинним.
Господарським судом Київської області встановлено, що відповідачем протягом встановлених вищенаведеними нормами закону строків рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №99-р/тк від 26.12.2019 не виконано, штраф у розмірі 4000000,00 грн не сплачено. Протилежного суду не доведено, доказів оплати відповідачем штрафу до суду не подано.
За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 4000000,00 грн правомірними, обґрунтованими, відповідачем належним чином не спростованими, а тому, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача 4000000,00 грн пені, нарахованої за період з 15.04.2020 по 29.10.2020, на підставі ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» унормовано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що оскільки розмір пені, нарахованої за вказаний період складає 11880000,00 грн, у той час як в силу вимог ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, останнім заявлено вимогу про стягнення пені в межах розміру штрафу, накладеного вищезазначеним рішенням, що становить 4000000,00 грн.
На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені, наявний в матеріалах справи, є вірним, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 4000000,00 грн пені.
Заперечуючи проти позовних вимог під час розгляду спору по суті представник відповідача наголошував здебільшого на недоліках в оформленні позовних матеріалів, що не спростовує фактів, встановлених судом при вирішенні спору.
Щодо посилань відповідача на оскарження рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №99-р/тк Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспіль Промінвест» у справі Господарського суду міста Києва №910/1141/20, суд приймає до уваги, що на час вирішення Господарським судом Київської області спору у справі №911/3234/20 рішення позивача є чинним та не скасованим, а отже наведене не є підставою для відмови у даному позові.
Частиною 7 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Приписами ч.9 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин, враховуючи, що станом на день вирішення спору в суді штраф відповідачем не сплачений, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4000000,00 грн штрафу та 4000000,00 грн пені є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 120000,00 грн, які сплачено позивачем відповідно до платіжного доручення №960 від 02.11.2020.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Інших судових витрат, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромсервіс" про стягнення 8000000,00 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромсервіс" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, ідентифікаційний код 30535707) 4000000 (чотири мільйони) 00 грн штрафу та 4000000 (чотири мільйони) 00 грн пені в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/21081100, код ЄДРПОУ: 38050812, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів: 21081100 (символ звітності 106).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромсервіс" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, ідентифікаційний код 30535707) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) 120000 (сто двадцять тисяч) грн 00 коп витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.04.2021.
Суддя О.О. Третьякова