вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3200/20
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Білова М.В. розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Гнатюка Володимира Анатолійовича, АДРЕСА_1
до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд", м. Київ
про стягнення 131 866 грн. 92 коп.
та за зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київметробуд", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Гнатюка Володимира Анатолійовича, АДРЕСА_1
про стягнення 119 718 грн. 61 коп.
Представники:
позивача - Сапожнік С.В.;
відповідача - Кошкіна І.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 131 866 грн. 92 коп., з яких: 130 189 грн. 68 коп. - борг; 391 грн. 73 коп. - інфляційні збитки; 1 285 грн. 51 коп. - 3% річних.
Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою в якій просить суд стягнути з Фізичної особи підприємця Гнатюка Володимира Анатолійовича заборгованості у розмірі 119 718 грн. 61 коп., з яких: 112 918 грн. 79 коп. - борг; 3 295 грн. 38 коп. - 3% річних; 3 504 грн. 44 коп. - інфляційні збитки.
Відповідно до ухвали суду від 07.12.2020 р. розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що згідно укладеного між сторонами договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення працівників ПАТ "Київметробуд" за договором про надання послуг з перевезення № 18/003 від 01.01.2017 року.
Позивач (відповідач за первісним позовом) звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про стягнення з ФОП Гнатюк В.А. переплаченої суми коштів за надані послуги в сумі 112 918 грн. 79 коп. за період з грудня 2019 року по червень 2020 року, а також нарахованих на цю суму штрафних санкцій.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити первісний позов, в зустрічному позові відмовити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення первісного позову та просив задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.02.2021 року по 03.03.2021 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
01 січня 2017 року між ПАТ «Київметробуд» та ФОП Гнатюк Володимиром Анатолійовичем було укладено Договір про надання послуг з перевезення працівників ПАТ «Київметробуд» №18/003, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Перевізник здійснює своїми силами та власними транспортними засобами перевезення автомобільним транспортом працівників Замовника на об'єкти будівництва Дністровської ГАЕС.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що згідно з окремими заявками Перевізник здійснює перевезення працівників на інші об'єкти, не передбачені в п. 1.1. данного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору розмір плати за виконання перевезення визначається на підставі планово-розрахункової ціни вартості машино-години, складеної Перевізником, погодженої із Замовником.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата проводиться за фактично надані послуги з перевезення грошовими коштами.
Згідно з п. 2.4. договору оплата наданих послуг проводиться протягом 15 банківських днів з моменту отримання Замовником від Перевізника рахунку та підписаного Сторонами акту наданих послуг перевезення.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що остаточна вартість наданих послуг за цим договором визначається виходячи з актів фактично наданих послуг за строк дії даного договору.
29 грудня 2017 року між сторонами договору була укладена додаткова угода № 1 до Договору № 18/003 про надання послуг з перевезення працівників ПАТ «Київметробуд», якою уточнено розмір оплати за виконання перевезень.
31 грудня 2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору №18/003 про надання послуг з перевезення працівників ПАТ «Київметробуд», якою знову було уточнено розмір оплати за виконання перевезень.
26 грудня 2019 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду №3 до Договору № 18/003 про надання послуг з перевезення працівників ПАТ «Київметробуд», якою внесено зміни в термін дії договору, розмір оплати за послуги та банківські реквізити сторін договору.
В обґрунтування вимог за первісним позовом позивач посилається на те, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати наданих послуг згідно акту виконаних робіт № 52 від 25.05.2020 року та № 54 від 24.06.2020 року на суму 130 189 грн. 68 коп., яку просить суд стягнути з останнього.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідності до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно- правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 130 189 грн. 68 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1 285 грн. 51 коп. 3% річних та 391 грн. 73 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 285 грн. 51 коп. 3% річних та 391 грн. 73 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
В обгрунтування зустрічного позову відповідач зазначає, що за результатами здійсненої перевірки правомірності проведеного ФОП Гнатюк Р.А. розрахунку вартості фактично наданих за договором послуг за період з грудня 2019 року по червень 2020 року у відповідача існує переплата в сумі 112 918 грн. 79 коп., на які нараховано 3 295 грн. 38 коп. 3 % річних та 3 504 грн. 44 коп. інфляційних втрат, оскільки ФОП Гнатюк В.А. здійснював розрахунок виставлених послуг без врахування умов договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що в матеріалах справи містяться акти приймання здавання робіт, рахунки на оплату та шляхові листи (талони замовника) по перевезенню робочих ТЗ-7 ПАТ "КМБ", які підписано та скріплено печатками замовника.
Акти наданих послуг складені у повній відповідності із вимогами ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4. наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" N 88 від 24.05.95.
Жодних заперечень, зауважень до вищевказаних актів виконаних робіт з приводу неналежного надання послуг за весь період дії договору на адресу позивача за первісним позовом від відповідача не надходило. Обґрунтована відмова від підписання актів виконаних робіт та безпосередньо самі не підписані акти позивачу відповідачем не направлялися, а тому, послуги згідно актів є такими, що прийняті відповідачем за первісним позовом.
Обов'язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. В іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у наданих послугах.
Виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства, послуги вважаються наданими, а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав, тільки після складення акту виконаних робіт. Виключно складений акт породжує правові наслідки. При цьому складений акт - це акт, підписаний сторонами та скріплений печатками.
Вказані акти наданих послуг є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують фактичне здійснення такої господарської операції та, як наслідок, визначають вартість такої операції; відповідач за первісним позовом погодив проведення та вартість прийнятих робіт (наданих послуг), змінивши цим умови договору щодо ціни. На даний час спірні акти наданих послуг в судовому порядку не оскаржуються та не визнані судом недійсними.
За правовою позицією, викладеною в постанові Вищого господарського суду України N 15/5005/13476/2011 від 26.04.2012, акт виконаних робіт, згідно з умовами укладеного сторонами договору, є документом, який відповідним чином засвідчує факт надання послуги (здачі результатів виконаних робіт).
Окрім того, у своїй зустрічній позовній заяві позивач здійснюючи розрахунок неправильно вирахував, з урахуванням власної методики та маш/год суму, яка на думку останнього мала б підлягати сплаті. Вказані обставини, на думку відповідача за зустрічним позовом вказують на умисне перекручування даних в актах виконаних робіт, задля ухилення від виконання обов'язку по оплаті за отриманні послуги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд прийшов до висновку, що позивач за первісним позовом здійснював розрахунок наданих послуг у відповідності до умов укладеного договору та додаткових угод до нього.
Згідно умов договору, а саме п. 2.2. Розділу 3 «Вартість перевезення за погодженням із Замовником може коригуватись в залежності від зміни вартості ПММ, інших матеріально-технічних ресурсів, що забезпечують належний технічний стан транспортних засобів, шляхом укладання додаткових угод до даного договору».
Додатковою угодою №2 від 31.12.2018 року внесено зміни у п.2.1. договору та зокрема визначено, що «Вартість 1 маш-год може бути скоригована з урахування вартості ПММ та узгоджена відповідним розрахунком».
Додатковою угодою №3 від 26.12.2019 року внесено зміни у п.2.1. договору та зокрема визначено, що «Вартість 1 маш-год може бути скоригована з урахування вартості ПММ та узгоджена Сторонами шляхом внесення змін».
З метою виконання умов договору та додаткових угод до нього, враховуючи вартісні коливання ПММ сторонами узгоджено підписувати додаток до договору на кожний період перед здійсненням надання послуг по перевезенню шляхом затвердження калькуляції вартості на автобусні перевезення. Вказаний додаток до договору погоджений позивачем за первісним позовом та затверджений відповідачем за первісним позовом та підписаний спеціалістами відповідача за первісним позовом. На підставі вказаних додатків до договору позивачем за первісним позовом складались акти наданих послуг. Тобто вказані обставини вказують на те, що уповноваженими представниками відповідача за первісним позовом узгоджувалась та затверджувалась вартість наданих послуг між сторонами правочину щомісячно, що спростовує позицію позивача за зустрічним позовом про нібито хибність чи помилковість розрахунку зазначеного в акті приймання - передачі наданих послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем за зустрічним позовом, на думку відповідача за зустрічним позовом, зроблено не було.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі та відмовляє в задоволенні вимог за зустрічним позовом. Відповідно до ч. 9 ст.129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору за первісним позовом.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В. Чайки, буд. 16, код 01387432) на користь Фізичної особи-підприємця Гнатюка Володимира Анатолійовича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ) - 130 189 (сто тридцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 68 коп. боргу, 391 (триста девяносто одна) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 1 285 (одна тисяча двісті вісімдесят пять) грн. 51 коп. 3% річних, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
3. В зустрічному позові відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 02.04.2021 року.
Суддя Л.Я. Мальована