ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.04.2021Справа № 910/5213/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
заяву Громадської організації «Центр соціальних технологій «Інфопростір»
до Дніпропетровської обласної ради
про забезпечення позову,
Без повідомлення учасників справи.
Громадська організація «Центр соціальних технологій «Інфопростір» (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) про поновлення укладеного між сторонами договору оренди від 27.04.2018 року № 332-12/VII шляхом продовження строку його дії на строк 529 днів з фактичного моменту отримання Громадською організацією «Центр соціальних технологій «Інфопростір» об'єкту оренди - будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпро, пр. О. Поля, 2Д., за актом приймання-передачі.
Одночасно у позовній заяві позивачем викладено заяву про забезпечення позову шляхом заборони Дніпропетровській обласній раді до набрання законної сили рішенням у даній справі укладати будь-які договори оренди відносно будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпро, пр. О. Поля, 2 Д, з будь-якими особами, окрім Громадської організації «Центр соціальних технологій «Інфопростір».
Суд, розглянувши зазначену заяву, дійшов висновку про необхідність повернення її позивачу, з огляду на наступне.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником.
Згідно із частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
З поданої заяви вбачається, що вона від імені Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір" підписана адвокатом Кияненко Д.О. шляхом проставлення електронного цифрового підпису.
Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Положеннями частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копії письмових документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року).
Так, пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Судом встановлено, що адвокатом Кияненко Д.О. на підтвердження повноважень надано, зокрема, копію ордеру серії АЕ № 1060790 від 18.03.2021 року, що взагалі не містить будь-яких відміток про засвідчення такої копії відповідно до приписів п. 5.27 ДСТУ 4163-2003.
Також, з матеріалів поданої заяви вбачається, що на підтвердження повноважень адвоката Кияненко Д.О. заявником долучено копію ордеру серії АЕ № 1060790 від 31.03.2021 року, що також не засвідчена в порядку, встановленому чинним законодавством, та крім цього не містить підпису самого адвоката.
Суд зазначає, що Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 року № 118 (далі - Положення), встановлено єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Згідно з пунктом 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
У пунктах 9, 10 Положення встановлено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності), ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Відповідно до пунктів 12.10, 12.11 Положення ордер містить зокрема такі реквізити, як підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»), підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»).
Таким чином, копії ордерів серії АЕ № 1060790 від 18.03.2021 року та серії АЕ № 1060790 від 31.03.2021 року не можуть вважатися належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката Кияненко Д.О. на вчинення дій в інтересах Громадської організації «Центр соціальних технологій «Інфопростір».
Водночас, суд звертає увагу заявника на положення частини 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Заявником при поданні письмових доказів (копій ордеру в електронній копії) не було дотримано вимог частини 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України щодо посвідчення цих копій електронним цифровим підписом.
Викладене свідчить, що допустимих доказів відповідно до приписів статей 77, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повноважень у особи, яка підписала кваліфікованим електронним підписом заяву, як представника Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір", до такої заяви не додано.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року в справі № 925/2301/14 та від 19.12.2019 року в справі № 914/132/16.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року в справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в Господарському процесуальному кодексу України, обов'язок заявника дотримуватись вимог закону щодо форми і змісту заяви про забезпечення позову та надання оригіналів чи належним чином засвідчених копій документів у підтвердження наявності повноважень у представника заявника. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом повертати заяву заявнику.
За приписами частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на відсутність у поданих матеріалах належних та допустимих доказів наявності повноважень у особи, яка підписала КЕП заяву про забезпечення позову від імені Громадської організації «Центр соціальних технологій «Інфопростір», суд дійшов висновку про те, що така заява не відповідає приписам частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим підлягає поверненню заявнику.
Водночас, суд зауважує, що оскільки сама заява про забезпечення позову міститься у тексті позову та не викладена окремим процесуальним документом у письмовій формі, а заходи забезпечення, викладені в прохальній частині цього позову, у суду відсутня можливість виокремити заяву про забезпечення позову в окрему заяву для фактичного повернення її заявникові на підставі вищевказаних норм.
При цьому, суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
Також, суд звертає увагу заявника на можливість подання документів до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, як альтернативи звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 139, 140, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Громадської організації «Центр соціальних технологій «Інфопростір» про забезпечення позову повернути заявнику.
2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (05.04.2021 року) та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя В.С. Ломака