ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.03.2021Справа № 910/19734/20
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Свириденко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартак ТТ"
вул. Ігорівська, буд. 1/8, літ. "А", другий поверх, м. Київ, 04070
до Фізичної особи-підприємця Васіної Ірини Геннадіївни
АДРЕСА_1
про стягнення 530 340,21 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тартак ТТ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Васіної Ірини Геннадіївни про стягнення 530 340,21 грн. боргу за Договором від 29.06.2017 №29-06/2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк Товариству для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.12.2020 вирішено здійснювати розгляд справи №910/19734/20 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 27.01.2021.
Протокольною ухвалою суду від 27.01.2021 розгляд справи відкладено на 17.02.2021.
16.02.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
17.02.2021 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 17.03.2021.
Ухвалою суду від 17.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.03.2021.
У судовому засіданні 31.03.2021 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений ухвалою суду від 17.03.2021.
Частиною 2 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з ч. 7 зазначеної статті учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 910/23064/17.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення №0105477266580 повернуто до суду з посиланням на відсутність адресата за такою адресою.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/19734/20, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У судовому засіданні 31.03.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
29 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тартак ТТ» та ФОП Васіна Ірина Геннадіївна уклали Договір купівлі-продажу №29-06/2017 (далі - Договір), відповідно до якого ФОП Васіна Ірина Геннадіївна як продавець (далі - Продавець, Відповідач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти ТОВ «Тартак ТТ» як покупцю (далі - Покупець, Позивач) обрізні пиломатеріали, соснові (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та вчасно здійснювати розрахунки.
Відповідно до п. 2.1 Договору, поставка Товару здійснюється партіями на підставі замовлень Покупця, оформлених Специфікацією та/або зазначених у видатковій накладній без оформлення Специфікації.
Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, на умовах, зазначених у Специфікаціях (п. 2.2 Договору).
Згідно з пунктами 3.1-3.2 Договору Покупець оплачує поставлений Продавцем Товар за цінами, зазначеними в Специфікації та/або у видатковій накладній чи рахунку Оплата здійснюється в безготівковій формі 100% по готовності товару до відгрузки. Курс долара відносно гривні визначається на день оплати товару, Покупцем.
За твердженням Позивача, котре не спростовано Відповідачем, з 15.02.2017 року Позивач вносив попередню оплату за Товар, однак, поставки товару відбувалися не на всю суму оплати.
Позивач звертаючись до суду із позовом вказує, що в період з 15.02.2017 до 10.04.2019 року Позивач здійснив оплату за товар за Договором на загальну суму 7 301 257,90 грн., на підтвердження чого долучає до позову засвідчені банком оригінали платіжних доручень, де платником є Позивач, а отримувачем коштів - Відповідач на загальну суму 7 291 813,11 грн.
29.10.2018 Позивачем було повернуто Відповідачеві товар на суму 9 444,79 грн.
Водночас, як заявлено Позивачем у позові, товар за вищевказаний період Відповідачем був поставлений в загальному на суму 6 770 917,69 грн. На підтвердження чого Позивач надає засвідчені копії видаткових накладних за Договором на загальну суму 6 770 917.69 грн.
Отже, за період з 15.02.2017 до 10.04.2019 року Позивач передплатив Товару на загальну суму 7 301 257,90 грн, в той час як Відповідач поставив Товару на суму 6 770 917,69 грн.
Таким чином, за вищевказаний період у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 530 340,21 грн., яка виникала поступово в процесі виконання Договору.
Однак, відповідач у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив поставку оплаченого Товару, не повернув вищевказану грошову суму.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
На виконання умов Договору позивач здійснив оплату товару на суму на загальну суму 7 301 257,90 грн, в той час як Відповідач поставив Товару на суму 6 770 917,69 грн.
Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання передбачені Договору та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив поставку оплаченого Товару. У зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 530 340,21 грн.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов'язання поставки товару або повернення оплати у розмірі 530 340,21 грн. відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васіної Ірини Геннадіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартак ТТ" (вул. Ігорівська, буд. 1/8, літ. "А", другий поверх, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 40133509) 530 340,21 грн. основного боргу та 7955,11 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 05.04.2021
Суддя М.О. Лиськов