Дата документу 30.03.2021
Справа № 334/190/21
Провадження № 3/334/331/21
30 березня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 031573 від 03.01.2021, 03.01.2021 об 11.42 годині в м. Запоріжжі по вул. Гребельній, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN з реєстраційним № НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у медзакладі відмовився в присутності двох свідків. Водія відсторонено від керування. Про повторність попереджений. Транспортний засіб залишено на місці без порушень ПДР, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Захисник - адвокат Івлєв М.М. у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив закрити провадження у справі за відсутності події і складу правопорушення. Клопотання обґрунтовує тим, що протокол складений з порушеними вимог ст. 256 КУпАП, оскільки не складений у двох примірниках, другий примірник ОСОБА_1 не вручений. Права та обов'язки йому не роз'яснені. У ньому не зазначені ознаки наркотичного сп'яніння, визначені Інструкцією № 1452/735. Пояснення свідків написані аналогічно, при цьому вони не попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. На відеозапису відсутній свідок ОСОБА_2 . В матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Відеозапис не вівся безперервно, а тому не є допустимим доказом.
Свідок ОСОБА_3 дав наступні показання. Взимку 2021 року приблизно о 12-13.00 годині він їхав по вул. Гребельна з греблі. На перехресті з бул. Вінтера на світлофорі його зупинив поліцейський та запросив бути свідком при складанні протоколу за водіння у стані сп'яніння. Він погодився. При ньому поліцейські склали документи, а потім на відеокамеру запропонували ОСОБА_1 проїхати для огляду на стан сп'яніння. Той відмовився. Перед цим він спілкувався з ОСОБА_4 . На його думку той був тверезий, вів себе адекватно та стримано. Він пояснював ОСОБА_5 , що того притягнуть до відповідальності у разі його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Той відповів, що у будь-якому випадку йому буде погано. При ньому поліцейські з ОСОБА_4 майже не спілкувались.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення додані:
- рапорт поліцейського Онишкевича О. від 03.01.2021,
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 03.01.2021,
- письмові пояснення свідка ОСОБА_2 від 03.01.2021,
- довідка з бази даних «Адмінпрактика»,
- витяг з бази даних «Армор»,
- відеозапис події,
- докази повноважень поліцейських.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2-6 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейським або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан наркотичного сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан наркотичного сп'яніння в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан наркотичного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура встановлення факту перебування особи, що керує транспортним засобом, у стані наркотичного сп'яніння також врегульована положеннями Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до п.2 - 4 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Зазначені вимоги містять розділи І та ІІ Інструкції № 1452/735.
Зокрема, відповідно до п. 12 Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з Додатком № 1 до Інструкції № 1452/735 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повинно містити відомості, зокрема, щодо результату огляду.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Досліджене суддею Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 03.01.2021 у графі «Результати огляду» містить наступні відомості - «від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у присутності двох свідків».
Таким чином, вищевказане Направлення не містить обов'язкових відомостей щодо результатів огляду, а отже не є допустимим доказом у цій справі.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Лучанінова проти України» (заява №16347/02) від 9 червня 2011 року, п.39, зазначив наступне: «Суд зауважує, що заявницю було визнано винною у вчиненні дрібної крадіжки. Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення за таке правопорушення передбачалось стягнення у вигляді штрафу або виправних робіт. З огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться, є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; та ухвалу щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року). Той факт, що стягнення, застосоване до заявниці Тростянецьким районним судом,- штраф - було згодом замінено на зауваження, не може позбавити правопорушення, про яке йдеться, притаманного йому кримінального характеру».
Таким чином, згідно з практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення повинне здійснюватися із дотриманням вимог до кримінального провадження.
Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
Таким чином, оскільки Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 03.01.2021, є недопустимим доказом, недопустимими доказами також є докази, отримані з його допомогою: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 031573 від 03.01.2021, рапорт поліцейського Онишкевича О. від 03.01.2021, письмові пояснення свідка ОСОБА_2 від 03.01.2021, показання свідка ОСОБА_3 , надані в судовому засіданні, довідка з бази даних «Адмінпрактика», витяг з бази даних «Армор», відеозапис події.
Суддя встановив, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння за відсутності допустимого доказу - Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений поліцейськими з порушенням вимог, визначених ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку № 1103, п. 12 Інструкції № 1452/735, а отже, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП вказаний огляд є недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Встановив, що оскільки огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння є недійсним, його вина у відмові від проходження відповідного огляду та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, «поза розумним сумнівом» не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30).
Оскільки докази визнані судом не допустимими, у тому числі з іншої підстави, ніж зазначені у клопотанні захисника, дійшов висновку про відсутності необхідності надання детальної відповіді на аргументи захисника щодо недопустимості доказів.
Також, суддя відхиляє аргумент захисника щодо відсутності у справі Акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки відповідно до п. 12 Інструкції № 1452/735 наявність вказаного Акту при виявленні ознак наркотичного сп'яніння не передбачена.
Керуючись ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановив:
Клопотання захисника - адвоката Івлєва М.М. про закриття провадження в справі - задовольнити.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: