Номер провадження 2-о/229/79/2021
Справа № 229/1714/21
02 квітня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.
за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дружківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Міністерство юстиції України східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті особи,-
Заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м.Торез, Донецької області, з метою подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть. Отримати документи, що підтверджують факт смерті за зразками законодавства України не є можливим, оскільки смерть ОСОБА_2 настала на тимчасово окупованій території України.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася. Про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, у заяві зазначено про можливість розгляду справи без її участі. На вимогах наполягає.
Представник заінтересованої особи Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Міністерство юстиції України східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Частиною 2 ст.317 ЦПК України, вказано, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Тобто, суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Торез (Чистякове), Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 , копією лікарського свідоцтва про смерть №75 (хронічна серцево-судинна недостатність).
Судом встановлено, що у реєстрації смерті ОСОБА_3 було відмовлено, оскільки для підтвердження факту смерті Дружківському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Міністерство юстиції України східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018№2268-VIII діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті ОСОБА_3 для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд приймає до уваги надані: свідоцтво про смерть, копію лікарського свідоцтва про смерть та вважає, що даний факт знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а тому заявлені вимоги слід задовольнити, встановивши факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Торез (Чистякове), Донецької області, Україна, що надасть можливість заявникові отримати свідоцтво про смерть, видане відповідно до законодавства України, тому, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 268, 273, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ); заінтересована особа дружківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Міністерство юстиції України східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) (ЄДРПОУ 26552286, місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул.Соборна, 13) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки ст.Попутна, Отрадненського району, Краснодарського краю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Торез (Чистякове), Донецької області, причина смерті: хронічна серцева недостатність.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію рішення невідкладно надіслати до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Міністерство юстиції України східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) для державної реєстрації смерті особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: В.О. Лебеженко