ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6275/21
провадження № 2/753/5675/21
"02" квітня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, здійснення поділу майна та визнання право власності на це майно,
У березні 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, здійснення поділу майна та визнання право власності на це майно.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, згідно з п. 3, п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
ОСОБА_1 у позовній заяві заявляє такі вимоги:
-установити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу;
-визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири та 1/2 частину автомобіля, які вона вважає спільною сумісною власністю подружжя та здійснити поділ цього майна.
Водночас позивач не заявляє вимогу про визнання майна, яке вона просить поділити, спільною сумісною власністю подружжя.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою:
-позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
-немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач звернулася до суду у березні 2021 року та сплатила судовий збір у розмірі 6 810,00 грн за майнову вимогу і 908,00 грн за немайнову вимогу.
Вимоги про визнання права власності на майно та його поділ підлягають грошовій оцінці, проте позивач в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначає ціну позову, вартість спірних квартири та автомобіля, що унеможливлює перевірку правильності проведення розрахунку позивачем розміру судового збору, який сплачено за вимогу майнового характеру.
Також, ОСОБА_1 в порушення п. 5 та п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначає доказів, що підтверджують вказані у позові обставини придбання квартири та автомобіля у період фактичного проживання однією сім'єю разом з відповідачем; не додає документів, що підтверджують право власності відповідача на майно, яке позивач просить поділити як спільне майно подружжя.
Отже, позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 3, п. 4, п. 5 та п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, тому позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 3-5, 8 ч. 3 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, суд залишає позовну заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу слід надати позовну заяву в новій редакції з її копією для відповідача, у якій визначити ціну позову, відповідно до якої сплатити судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, а також зазначити способи захисту своїх прав відповідно до п. 4 ст. 175 ЦПК України та ст. 16 ЦК України, а також надати надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі та копії всіх документів, що додаються до позову, для відповідача.
Керуючись нормами ст. 175-177, 185, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, здійснення поділу майна та визнання право власності на це майно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.М. Курічова