ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6586/21
провадження № 1-кс/753/1221/21
"02" квітня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Дарницького управління поліції Головного управлння Національної поліції у м. Києві, що полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №12021100020000373 від 02.02.2021, -
У квітні 2021 року до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Дарницького управління поліції Головного управлння Національної поліції у м. Києві, що полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №12021100020000373 від 02.02.2021.
У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку про її повернення за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається зокрема якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності у кримінальному провадженні забезпечується у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій по кримінальному провадженню, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право під час досудового розслідування на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій по кримінальному провадженню, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
На обґрунтування скарги адвокат зазначає, що ОСОБА_3 є потерпілою у вищевказаному кримінальному провадженні, та адвокат ОСОБА_2 в її інтересах 16.03.2021 звернулася до слідчого з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій у межах кримінального провадження №12021100020000373 від 02.02.2021. Та, 25.03.2021 адвокатом ще раз подано клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у межах вказаного кримінального провадження, яке отримано останнім 26.03.2021 та у визначених процесуальним законом строк не розглянуто.
При цьому, статус ОСОБА_3 , як потерпілої у кримінальному провадженні №12021100020000373 від 02.02.2021 не вбачається із документів, поданих у розпорядження слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва, та жодних доказів наявності у неї прав потерпілої до скарги не додано, враховуючи приписи ст. 56 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю на даному етапі розгляду скарги встановити права та обов'язки особи в інтересах якої до суду звернувся адвокат заявника, та ставить під сумнів питання щодо повноважень (статусу) зазначеної особи у вказаному кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ст. 56 КПК України потерпілий має право зокрема подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявляти відводи та клопотання.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22,26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
За таких обставин, оскільки особою, що подала скаргу не надано всіх документів на підтвердження повноважень особи в інтересах якої адвокат має право подавати скаргу, суддя вважає за необхідне скаргу повернути особі, яка її подала.
Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обм-; не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах « Осман проти Сполученого королівства » від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги на бездіяльність слідчого не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення скарги та повторного звернутись до суду першої інстанції з порушенням питання про поновлення строку на оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора відповідно до положень §1 глави 26 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - повернути особі, яка її подала.
Слідчим суддею роз'яснюється, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено протягом п'яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: