ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21028/20
провадження № 2/753/1063/21
"31" березня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач у грудні 2020 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04.08.2016 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (надалі за текстом - Позивач), та ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач) був укладений кредитний договір у вигляді анкети-заяви № б/н від 04.08.2016, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на дані умови, що підтверджується тим, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, складає між нею та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти.
Вказав, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього станом на 27.10.2020 виникла заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 55 688,91 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 0,00; заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 36 168,91 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 0,00; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 17 043,98 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 2 476,02 грн.; нарахована пеня в розмірі 0,00 грн.; нарахована комісія в розмірі 0,00. Посилався на те, що на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2021 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «адресат відсутній».
Отже з огляду на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Доцільності в огляді веб-сайту АТ КБ «Приватбанк» для фіксування змісту розділу 2.1. Умов та правил надання банківських послуг суд не вбачає, оскільки в матеріалах позову є паперова копія електронного документа «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанк», а отже, цей доказ доставлений до суду, його зміст встановлено та зафіксовано.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.08.2016 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір із ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRART», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, довідку про зміну умов кредитування, виписку по рахунку відповідача.
Із позову вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 27.10.2020 становить 55 688,91 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 0,00; заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 36 168,91 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 0,00; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 17 043,98 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 2 476,02 грн.; нарахована пеня в розмірі 0,00 грн.; нарахована комісія в розмірі 0,00.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір. Пунктом 2.1.1.5.5 цих Умов передбачено, що відповідач зобов'язується погашати заборгованість за цим Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Пунктом 2.1.1.5.6 Умови надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, в разі укладення договору, кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема нараховані відсотки.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15), у постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17, у постанові від 27.07.2020 по справі №188/1815/17.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує,що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Також суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.08.2016 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку із цим, такі Умови та правила надання банківських послуг і Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами Договору про надання банківських послуг від 04.08.2016.
Відтак, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за тілом кредиту - 36 168,91 грн.
Разом з тим, позивач пред'явив вимогу про стягнення з відповідача процентів, нарахованих на прострочений кредит на підставі статті 625 ЦК України та посилався на те, що розмір відсотків від суми неповернутого в строк кредиту зазначений у розрахунку заборгованості і становить 86,4 % за період з 01.07.2019 по 27.10.2020 у сумі 2 476,02 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.
Дослідивши розрахунок заборгованості за договором № б/н від 27.10.2020 встановлено, що позивач розрахував відсотки на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України з 01.07.2019 по 27.10.2020, виходячи з процентної ставки 86,4 % від тіла кредиту 2 476,02 грн.
Доводи Банку, що за Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг Банк використав своє право щодо зміни умов договору та збільшив відсоткову ставку до 86,4 % для картки «Універсальна», яка у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості, суд вважає неспромсожними та відхиляє.
Таким чином, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 439,54 грн. за період прострочення з 01.07.2019 по 27.10.2020 (період прострочення грошового зобов'язання 484 днів) виходячи з суми заборгованості, яка була визначена позивачем у розрахунку станом на 27.10.2020 та в межах позовних вимог.
Розрахунок 3 % річних здійснювався за формулою: 36 186,91 грн. (сума заборгованості, визначена Банком станом на 27.10.2020) x 3 x 484 (кількість днів прострочення) : 365 : 100 = 1 439,54 грн.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Закріпивши принцип змагальності сторін, гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їхніх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, зокрема й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Поряд з цим відповідачем до суду не надано власного розрахунку заборгованості по відсоткам на спростування доводів і розрахунку Банку або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 36 168,91 та 3% річних у розмірі 1 439,54 грн., тобто у розмірі 67,53 % (37 608,45 х 100 : 55 688,91). А тому судовий збір за розгляд справи у пропорційному розмірі - 1 419,50 грн. слід покласти на відповідача (2102 х 67,53 % :100).
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати у розмірі 1 419,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.08.2016 у розмірі 36 168,91 грн. та 3 % річних у розмірі 1 439,54 грн. та судовий збір у розмірі 1 419,50 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Ю.С. Мицик