Єдиний унікальний номер справи 333/2341/20
Номер провадження 2/333/188/21
Іменем України
01 березня 2021 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інформаційного агентства «АйПіНьюс» в особі засновника агентства Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 16, кв. 62), власника веб-сайту (реєстранта доменного імені https://ipne.ws) Громадська організація «Комісія по боротьбі з корупцією» (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 45) про захист честі, гідності та ділової репутації,
Позивач ОСОБА_1 , Головний лікар КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР звернулася до інформаційного агентства «АйПіНьюс» в особі засновника ПП «Науково-виробничої фірми «ШІК-СЕРВІС» та реєстранта (власника) доменного імені https://ipne.ws ГО «Комісія по боротьбі з корупцією» з позовом про захист честі, гідності і ділової репутації. Просить визнати недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача як Головного лікаря КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР та фізичної особи інформацію, яку було поширено на сайті https://ipne.ws Інформаційного агенства «IPnews+» ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації під назвою мовою оригіналу «Передала $5 тысяч: директор детдома “ ОСОБА_2 ”, сбившая полицейского, избежала наказания», ІНФОРМАЦІЯ_2 у публікації під назвою мовою оригіналу «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина».
Подано Заяву про зміну предмету позову від 09.09.20р., змінено вимогу 1 про визнання недостовірною інформацію шляхом доповнення переліку висловлювань твердженням, яке викладено у назві публікації від 07.10.2019 року «Передала $5 тысяч: директор детдома “Солнышко”, сбившая полицейского, избежала наказания», змінено вимогу 2 про визнання недостовірною інформацію шляхом доповнення переліку висловлювань твердженням, яке викладено у назві публікації від 16.04.2020 року «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина».
В обґрунтування позову позивач зазначила, що в зазначених статтях містяться твердження про скоєння нею злочинів, корупційних діянь, інших правопорушень, а саме давання хабаря судді, умисний наїзд на працівника поліції з наслідками його травмування, порушення обов'язків з догляду за дитиною, незаконне нарахування собі надбавок.
Стверджує, що звинувачення у вчиненні злочину відповідно до статті 62 Конституції України має ґрунтуватися виключно на обвинувальному вироку суду; звинувачення у протиправних діях має ґрунтуватися на доказах, які в силу вимог закону є належними та допустимими для даних тверджень (рішення суду про винність особи в скоєнні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, факти, встановлені рішенням суду, визнання фактів позивачем, висновки компетентного органу державного нагляду, підтверджені судовим рішення або визнані позивачем тощо).
Зазначає, що у публікаціях Відповідачі не посилаються на жодні докази достовірності поширеної інформації. Відсутні рішення суду або інші законні докази, що вказують на скоєння Позивачем дій, про факт здійснення яких стверджується у публікаціях.
У позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову зазначено, що недостовірна інформація поширена Відповідачами серед необмеженого кола осіб з метою створення негативного уявлення щодо дій та поведінки Позивача, чим порушено особисті немайнові конституційні права Позивача, нанесено шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_1 . Поширення такої негативної неправдивої інформації завдає істотної шкоди діловій репутації Позивача, зокрема як Головному лікарю КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко», оскільки справляє враження на суспільство, переконуючи його в тому, що її вчинки є аморальними, вона зневажає закон, та має причетність до злочинів, але попри це вдало уникає кримінальної відповідальності.
Щодо визначення відповідачів позивач зазначає, що відповідно до п. 9, 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 належними відповідачами в цій справі є засновник друкованого засобу масової інформації, яким є засновник інформаційного агентства «АйПіНьюс» ПП «Науково-виробнича фірма «ШІК-СЕРВІС», і власник веб-сайта (реєстрант доменного імені), яким є ГО «Комісія по боротьбі з корупцією».
Ухвалою суду від 15 травня 2020 року справа прийнята до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 05.10.2020 року судом витребувано у ТОВ «Інтернет Інвест» відомості про реєстранта (власника) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 07.10.2019 року та станом на 16.04.2020 року.
21 грудня 2020 року ухвалою суду підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Феденко Л.А. дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Представник додатково заявила про реалізацію права позивача на стягнення з відповідачів судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних на залучення експерта для проведення лінгвістичної експертизи на замовлення позивача, і зазначила, що позовна заява та заява про зміну предмету позову містить попереднє визначення сум витрат на правничу допомогу та проведення експертизи.
Позовну заяву просила задовольнити повністю, визнати недостовірною, такою що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача та зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, стягнути судові витрати.
Відповідачем ПП «Науково-виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» надіслано Відзив, згідно якого проти позову заперечує, посилається на неналежність відповідача та поширення інформації у наведених у позові публікаціях у формі оціночних суджень. У задоволенні позову просить відмовити повністю. Відповідач просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідачем ГО «Комісія по боротьбі з корупцією» відзив на позов не надано, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомлені.
Взявши до уваги заяви учасників процесу, дослідивши письмові матеріали, встановивши чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновків про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Правовідносини виникли між сторонами з приводу порушення особистих немайнових прав фізичної особи внаслідок поширення недостовірної інформації, тому при вирішенні спору суд застосовує норми Книги другої, а також глави 3 Цивільного кодексу України, Закону України «Про інформацію».
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Інформаційного агентства «АйПіНьюс» (адреса сайта: https://ipne.ws) розміщено публікацію під назвою на мові оригіналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, сбившая полицейского, избежала наказания».
У вказаній статті зазначено, що «Директор КУ «Запорожский областной дом ребенка «Солнышко» ОСОБА_3 незаконно приписывала себе надбавки, а также своим приказом устроила себя еще на одну должность - детского психолога, за что тоже, конечно, получала отдельную зарплату. … ОСОБА_4 приказала водителю трогаться с места, когда перед машиной уже стояли сотрудники полиции. Ее это не остановило. В приказном порядке она заставила водителя ехать прямо на правоохранителей. …Как IPnews стало известно из достоверных источников, с целью избежания ответственности за коррупционные правонарушения, ОСОБА_3 лично передала 5000 долларов США судье ОСОБА_5 для положительного решения по результатам рассмотрения материалов. …».
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15-50 дня на веб-сайті Інформаційного агенства «IPnews» (адреса сайта: https://ipne.ws) розміщено ще одну публікацію під назвою на мові оригіналу «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина».
В цьому матеріалі міститься інформація мовою оригіналу, що «IPnews» стало известно из собственных компетентных источников, о том, что в одном из коммунальных учреждений нашего города грубо нарушаются права сотрудников. Так, скандально известная главврач дома ребенка «Солнышко» ОСОБА_3 оказывает психологическое давление на сотрудников с целью заставить их написать заявление на отпуск без сохранения заработной платы. Сотрудникам, которые не соглашаются на условия руководства, создают невыносимые условия труда и угрожают увольнением. … Учитывая множество названых очевидно незаконных действий главврача дома ребенка «Солнышко», остается открытым вопрос о бездействия полиции и прокуратуры. На лицо факт системности, начиная от нарушения главврачом прав работников дома ребёнка и угроз увольнением, до коррупционных деяний и гибели воспитанника. …».
Автори вказаних статей в публікаціях не зазначені.
Щодо твердження представника відповідача, про зазначення позивачем неналежних відповідачів по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ЗУ «Про телекомунікації», домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється, а доменне ім'я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Законом України «Про авторське право та суміжні права» у статті 1 визначено поняття «власник веб-сайту» - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Як роз'яснено Верховним судом України у пункті 9 Постанови Пленуму від 27.02.2009 N1, якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого ЗМІ не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.
Згідно статті 6 Закону України «Про інформаційні агентства» суб'єктами діяльності інформаційних агентств є: засновник (співзасновники) інформаційного агентства.
Як закріплено нормою статті 34 Закону України «Про інформаційні агентства» відповідальність за порушення цього Закону несуть суб'єкти діяльності інформаційних агентств, винні у порушенні положень частини третьої статті 2 цього Закону.
Відповідно до даних Повного витягу з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності №2580 від 08.09.2020 року Інформаційне агентство «АйПіНьюс» (Information agency «IPNews») зареєстроване як суб'єкт інформаційної діяльності з 17.01.2013 року.
Згідно відомостей даного витягу №2580 з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності засновником Інформаційного агентства «АйПіНьюс» (Information agency «IPNews», м. Запоріжжя, вул. Чумаченка б.16, кв.62) є Приватне підприємство «науково-виробнича фірма «ШІК-СЕРВІС», код ЄДРПОУ 30105848, місцезнаходження засновника: 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка б.16, кв.62.
Судом встановлена, що Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «ШІК-СЕРВІС» було засновником Інформаційного агентства «АйПіНьюс» станом на дату публікацій 07.10.2019 року та 16.04.2020 року.
Відповідно до відомостей, наданих на вимогу суду реєстратором доменних імен ТОВ «Інтернет Інвест» листом від 28.10.2020 року №346, реєстрантом доменного імені https://ipne.ws, а отже власником веб-сайту, станом на дату публікацій 07.10.2019 року та 16.04.2020 року є Громадська організація «Комісія по боротьбі з корупцією».
Враховуючи, що автор статей не зазначений, а також те, що Інформаційне агентство «АйПіНьюс» не є юридичною особою, належними відповідачами по справі є саме реєстрант доменного імені Громадська організація «Комісія по боротьбі з корупцією» та засновник Інформаційного агентства «АйПіНьюс» - Приватне підприємство «науково-виробнича фірма «ШІК-СЕРВІС».
Відповідно до ст.ст. 3, 28 Конституції України честь і гідність людини визначено найвищою соціальною цінністю, кожен має повагу до його гідності. Разом з тим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 на веб-сайті Інформаційного агенства «АйПіНьюс» розміщено дві публікації стосовно Позивача під назвою на мові оригіналу «Передала $5 тысяч: директор детдома “Солнышко”, сбившая полицейского, избежала наказания» та відповідно «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина».
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Так, наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 42, 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).
Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).
Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України, статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України та частини 3 статті 12 ЦПК України, статті 81 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Надаючи правову оцінку змісту опублікованим 07.10.2019 року та 16.04.20 року статей на сайті інформаційного агентства «АйПіНьюс» під заголовками (мовою оригіналу): «Передала $5 тысяч: директор детдома “Солнышко”, сбившая полицейского, избежала наказания», та відповідно «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина», суд дійшов наступних висновків.
Стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, сбившая полицейского, избежала наказания» була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://ipne.ws інформаційного агентства «АйПіНьюс», тобто серед необмеженого кола осіб.
У вказаній статті мовою оригіналу зазначено, що «Директор КУ «Запорожский областной дом ребенка «Солнышко» ОСОБА_3 незаконно приписывала себе надбавки, а также своим приказом устроила себя еще на одну должность - детского психолога, за что тоже, конечно, получала отдельную зарплату. … ОСОБА_4 приказала водителю трогаться с места, когда перед машиной уже стояли сотрудники полиции. Ее это не остановило. В приказном порядке она заставила водителя ехать прямо на правоохранителей. … Как IPnews стало известно из достоверных источников, с целью избежания ответственности за коррупционные правонарушения, ОСОБА_3 лично передала 5000 долларов США судье ОСОБА_5 для положительного решения по результатам рассмотрения материалов. …».
Стаття під назвою на мові оригіналу «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина» була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті https://ipne.ws Інформаційного агенства «АйПіНьюс», що також вказує на поширення інформації серед необмеженого кола осіб.
В цьому матеріалі міститься інформація, що ««IPnews» стало известно из собственных компетентных источников, о том, что в одном из коммунальных учреждений нашего города грубо нарушаются права сотрудников. Так, скандально известная главврач дома ребенка «Солнышко» ОСОБА_3 оказывает психологическое давление на сотрудников с целью заставить их написать заявление на отпуск без сохранения заработной платы. Сотрудникам, которые не соглашаются на условия руководства, создают невыносимые условия труда и угрожают увольнением. … Учитывая множество названых очевидно незаконных действий главврача дома ребенка «Солнышко», остается открытым вопрос о бездействия полиции и прокуратуры. На лицо факт системности, начиная от нарушения главврачом прав работников дома ребёнка и угроз увольнением, до коррупционных деяний и гибели воспитанника. …».
Поширена інформація стосується Позивача, оскільки в публікаціях прямо вказується її посаду, ім'я та прізвище.
Вказані висловлювання містять негативну інформацію стосовно Позивача, так як в обох статтях висловлюється різко негативне ставлення до даної особи і стверджується про скоєння нею злочинів та порушення Позивачем норм чинного законодавства. За своїх змістом публікації від 07.10.2019 року та від 16.04.2020 року спрямовані справити враження на суспільство відносно того, що вчинки Позивача є аморальними, позивач зневажає закон та має причетність до злочинів та правопорушень, але попри це вдало уникає кримінальної відповідальності.
Зазначена інформація у публікації від 07.10.2019 року стосовно Позивача викладена у формі фактичних тверджень про скоєння позивачем злочинів (наїзд на працівника поліції, передача хабаря судді), вчинення корупційного діяння, інших правопорушень (незаконне нарахування собі надбавок). Зміст висловлювань містить конкретну інформацію про події та певні обставини (сума коштів, посади та прізвища посадових осіб), до статті додається постанова суду, про яке йде мова у статті, містить вказівку на те, що «дії» Позивача мають ознаки складу злочинів.
У статті від 16.04.20р. уживаючи твердження: «Елена Лебедева оказывает психологическое давление на сотрудников с целью заставить их написать заявление на отпуск без сохранения заработной платы. Сотрудникам, которые не соглашаются на условия руководства, создают невыносимые условия труда и угрожают увольнением», «на лицо факт системности, начиная от нарушения главврачом прав работников дома ребёнка и угроз увольнением, до коррупционных деяний и гибели воспитанника», Позивач прямо звинувачується у конкретних протиправних діях (незаконний тиск на працівників будинку дитини, порушення їх трудових прав), у скоєнні корупційних діянь та скоєнні злочину у вигляді невиконання або неналежного виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх, що призвело до загибелі дитини. Зміст висловлювань містить конкретну інформацію про події та певні обставини (спонукання працівників до написання заяви про відпустку без збереження заробітної плати, місце роботи таких працівників, дата смерті дитини, посада та прізвище посадової особи), вказівну на те, що «дії» Позивача мають ознаки складу злочинів.
З огляду на те, що оціночні судження не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності і спростувати, твердження про факти, події та їх обставини можуть бути перевірені, оскільки містять конкретну інформацію про подію і про особу, і у випадку недостовірності підлягає спростуванню.
До доводів відповідача-1 про поширення інформації стосовно Позивача у формі оціночних суджень суд ставиться критично з огляду на наступне.
Верховним судом України у Постанові Пленуму №1 роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, повинний бути визначений характер такої інформації та з'ясовувано, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Згідно із частиною другою статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Оціночні судження не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Однак здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Інформація, поширена у вказаних публікаціях стосовно Позивача, не є оціночним судженням, оскільки містить фактичні дані про дії Позивача та певні обставини, що надають змогу перевірити їх на предмет відповідності дійсності.
Як видно з тексту публікацій висловлювання не мають ознак оціночного судження, не містять мовно-стилістичних засобів (гіпербол, алегорій, сатири). Висловлювання містять відомості, які можна перевірити: чи вчиняла директор ДБ «Сонечко» наїзд на працівника поліції, чи віддавала наказ водію їхати на людину, чи існує факт передачі 5 тисяч доларів США головним лікарем будинку дитини ОСОБА_1 судді ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності за корупційні діяння, чи встановлено факт скоєння корупційного правопорушення, чи має місце нарахування головним лікарем собі надбавок з порушенням закону, чи є факти порушення або обмеження трудових прав працівників під час карантину, чи є вина головного лікаря у смерті дитини тощо.
З огляду на наведене, негативна інформація, поширена стосовно Позивача у статтях 07.10.2019 р. та 16.04.20р., має характер фактичних тверджень.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
В силу конституційних гарантій статті 62 Основного закону України обвинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Як закріплено статтею 2 Закону України «Про інформаційні агентства» інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах давати оцінку щодо винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, вказувати на особу, яка ніби вчинила кримінальне правопорушення до рішення суду.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень. Докази повинні відповідати передбаченим статтями 77,78,79 ЦПК України вимогам щодо їх належності, допустимості, достовірності.
У публікації від 07.10.19 інформаційне агентство «АйПіНьюс» не посилається на джерела інформації відносно наведених у статті подій. Відсутні судові рішення або інші докази, що вказують на скоєння Позивачем дій, про факт здійснення яких стверджується у даній статті.
В ході розгляду справи відповідачами також не надано суду доказів достовірності інформації, поширеної Інформаційним агентством «АйПіНьюС» 07.10.2019 року у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, сбившая полицейского, избежала наказания» та у статті під назвою «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина», опублікованої 16.04.2020 року.
При цьому до матеріалів справи Позивачем подано довідку МВС України про відсутність судимості та фактів притягнення до кримінальної відповідальності, видану на ОСОБА_1 , копію постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.10.2019 по справі №333/4000/19 про закриття адміністративної справи, довідку КУ «ЗОСБД «Сонечко» ЗОР від 12.05.2020р. про відсутність висновків Державної фінансової інспекції в Запорізькій області та інших компетентних органів державного нагляду про незаконність виплати надбавок головному лікарю, відсутність рішень суду про встановлення фактів незаконності виплати надбавок до заробітної плати головного лікаря.
З наведеного вбачається недоведеність відповідачами достовірності інформації, поширеної відносно Позивача у наведених публікаціях від 07.10.2019 року та від 16.04.2020 року, а отже, має місце розповсюдження недостовірної інформації стосовно Позивача.
Згідно з частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Окрім того, до матеріалів справи, за клопотанням Позивача від 24.11.20 року долучено висновок експерта № 14979 від 19.11.2020 року за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження за заявою адвокат Феденко Л.А., замовленого Позивачем на підставі статті 106 ЦПК України.
Згідно Висновку експерта № 14979 від 19.11.2020 року, заяви адвоката позивача від 02.11.20р. на вирішення лінгвістичної експертизи поставлені наступні питання:
1. Чи стосується інформація, викладена у публікації, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Інформаційного агентства «IPnews» під назвою (мовою оригіналу) «Передала $5 тысяч: директор детдома “Солнышко”, сбившая полицейского, избежала наказания» керівника (головного лікаря) Комунальної установи "Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" Запорізької обласної ради ОСОБА_1 ?
2. Чи містить текст публікації від 07.10.2019 року на веб-сайті Інформаційного агентства «IPnews» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, сбившая полицейского, избежала наказания» негативну інформацію про ОСОБА_1 . Головного лікаря КУ "Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" ЗОР? Якщо так, то в яких висловлюваннях міститься ця інформація?
3. В якій формі викладена негативна інформація у публікації, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Інформаційного агентства «IPnews» під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відносно ОСОБА_1 : у формі фактичного твердження або оціночного судження?
4. Чи стосується інформація, викладена у публікації, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті Інформаційного агентства «IPnews» під назвою (мовою оригіналу): «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина» керівника (головного лікаря) Комунальної установи "Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" Запорізької обласної ради ОСОБА_1 ?
5.Чи містить текст публікації від 16.04.2020 року на веб-сайті Інформаційного агентства «IPnews» під назвою «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина» негативну інформацію про ОСОБА_1 . Головного лікаря КУ "Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" ЗОР? Якщо так, то в яких висловлюваннях міститься ця інформація?
6. В якій формі викладена негативна інформація у публікації, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті Інформаційного агентства «IPnews» під назвою «Директор детдома «Солнышко» нарушает права работников детского дома во время карантина» відносно ОСОБА_1 : у формі фактичного твердження або оціночного судження?
Згідно Висновку експерта № 14979 від 19.11.2020 року (пункт 1,2,3 висновків) стосовно публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 « ОСОБА_7 », сбившая полицейского, избежала наказания» експертом зазначено, що текст публікації містить інформацію стосовно позивача, що у тексті публікації наявна інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , наявні у тексті публікації, викладено у формі фактичних тверджень.
Стосовно публікації під назвою «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина» у Висновку експерта № 14979 від 19.11.2020 року (пункт 4,5,6 висновків) експертом зазначено, що текст публікації містить інформацію стосовно позивача, що у тексті публікації наявна інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , наявні у тексті публікації, викладено у формі фактичних тверджень.
Доказів на спростування вищенаведених обставин відповідачами не надано. На висновок експерта відповідачами заперечення не подавалися.
Таким чином, має місце поширення інформаційним агентством «АйПіНьюс» 07.10.2019 року та 16.04.2020 року недостовірної інформації відносно Позивача з метою створення у необмеженого кола осіб негативного уявлення щодо дій та поведінки ОСОБА_1 , чим порушено особисті немайнові права Позивача. Статті, опубліковані 07.10.2019 та 16.04.20р. невизначеному колу осіб, містять негативну інформацію стосовно позивача, висловлювання є недостовірними та образливими, а їх поширення завдає шкоди її честі, гідності та діловій репутації позивача.
На підставі наведеного, в поширенні ІНФОРМАЦІЯ_1 та 16.04.2020 року інформаційним агентством «АйПіНьюс» інформації стосовно Позивача у публікаціях під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, сбившая полицейского, избежала наказания» та відповідно «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина» Суд вбачає наявність юридичного складу правопорушення, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про інформаційні агентства» інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах розповсюджувати інформацію, яка принижує честь і гідність людини, а також інформацію, яка ущемляє законні права й інтереси громадян, давати оцінку щодо винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, вказувати на особу, яка ніби вчинила кримінальне правопорушення до рішення суду.
Звинувачення у вчиненні злочину відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 62 Конституції України, статті 17 КПК України має ґрунтуватися виключно на обвинувальному вироку суду.
Факт скоєння особою протиправних дій має доводитися у встановленому законом порядку.
При цьому відповідачі не надали належних, переконливих доказів і не довели, що розповсюджена інформація є достовірною.
Таким чином, судом встановлено безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між поширенням відповідачами недостовірної інформації у формі фактичних тверджень та приниженням честі, гідності та ділової репутації позивача.
Статтею 32 Конституції України закріплено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч.1 ст. 277 ЦК України). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, що її поширила (ч.6 статті 277 ЦКУ).
Статтею 33 Закону України «Про інформаційні агентства» передбачено право громадян вимагати від інформаційного агентства спростування розповсюджених про них відомостей, що не відповідають дійсності, принижують їх честь та гідність. Спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію. Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством.
Аналогічну норму передбачено статтею 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації» згідно якої громадяни мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.
Пленумом Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.09 №1 у пункті 25 зазначено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.
Порядок спростування зазначено у статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації», в силу якої спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.
Оскільки спростування недостовірної інформації є засобом відновлення порушеного особистого немайнового права, воно має забезпечити досягнення максимальної його ефективності за умови, що спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію (Постанова Пленуму ВСУ №1 від 27.02.09 №1).
Оспорювана інформація не відповідає дійсності, не підтверджується зібраними по справі доказами, є негативною, створює негативне уявлення про позивача, та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.
Виходячи з вищевикладених приписів законодавства, враховуючи, що поширена відносно позивача інформація подана у формі фактичних тверджень, відповідачі не надали належних доказів правдивості такої інформації, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання поширеної що до нього інформації недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, та спростування недостовірної інформації.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати у рівних частках.
У позовній заяві, заяві про зміну предмету позову позивачем наданий попередній розрахунок судових витрат у вигляді судового збору на суму 3365,00, орієнтовних витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., орієнтовних витрат на проведення лінгвістичної експертизи на замовлення позивача у розмірі 15 000 грн.
Згідно ч.2, ч.4 статті 137 ЦПКУ за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем на підтвердження факту та розміру понесених витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи, надано копію договору з адвокатом №06/2020 від 21.02.2020, акт наданих послуг від 26.02.20р., рахунок-фактуру, докази оплати за юридичні послуги по справі на суму 14 900,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеної в акті, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для її виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 14 900 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 6 000 грн.
Відповідно ч.6, ч.7 статті 139 ЦПКУ розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Частиною 9 статті 139 ЦПКУ обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем до матеріалів справи надано копію договору від 09.11.2020 р. №09112020/1 з ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», рахунок на оплату від 09.11.20р., платіжний документ від 10.11.20р. про сплату 15 000 грн. за проведення лінгвістичної експертизи на замовлення позивача в межах даної справи.
Відповідачами не подано клопотання про зменшення витрат позивача на оплату витрат позивача на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи.
Судом перевірено та встановлено, що розмір та факт понесення позивачем судових витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи доведено належними доказами, розмір даних витрат відповідає вимогам ЦПКУ до співмірності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 28, 32, 34, 62, 68 Конституції України, ст. 15,16, 277 ЦК України, ЗУ «Про інформаційні агентства», ЗУ «Про телекомунікації», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інформаційного агентства «АйПіНьюс» в особі засновника агентства Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 16, кв. 62), власника веб-сайту (реєстранта доменного імені https://ipne.ws) Громадська організація «Комісія по боротьбі з корупцією» (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 45) про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.
Визнати недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації, інформацію стосовно ОСОБА_1 , яку було поширено ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://ipne.ws Інформаційного агентства «АйПіНьюс» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у наступних фрагментах публікації: «Передала $5 тысяч: директор детдома “ ОСОБА_2 ”, сбившая полицейского, избежала наказания», «Директор КУ «Запорожский областной дом ребенка «Солнышко» Елена ОСОБА_8 незаконно приписывала себе надбавки…», « ОСОБА_4 приказала водителю трогаться с места, когда перед машиной уже стояли сотрудники полиции. … В приказном порядке она заставила водителя ехать прямо на правоохранителей», «… С целью избежания ответственности за коррупционные правонарушения, ОСОБА_3 лично передала 5000 долларов США судье ОСОБА_5 для положительного решения по результатам рассмотрения материалов.».
Визнати недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації, інформацію, стосовно ОСОБА_1 розміщену ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті https://ipne.ws Інформаційного агентства «АйПіНьюс» під назвою «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина» у наступних фрагментах публікації: «Директор детдома « ОСОБА_2 » нарушает права работников детского дома во время карантина», «Елена ОСОБА_8 оказывает психологическое давление на сотрудников с целью заставить их написать заявление на отпуск без сохранения заработной платы. Сотрудникам, которые не соглашаются на условия руководства, создают невыносимые условия труда и угрожают увольнением», «На лицо факт системности, начиная от нарушения главврачом прав работников дома ребёнка и угроз увольнением, до коррупционных деяний и гибели воспитанника.».
Зобов'язати інформаційне агентство «АйПіНьюс» в особі засновника агентства Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» та власника веб-сайту Громадської організації «Комісія по боротьбі з корупцією» протягом 5 робочих днів спростувати недостовірну інформацію, розміщену інформаційним агентством «АйПіНьюс» ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », шляхом оприлюднення в той самий спосіб, в який зазначена інформація була поширена, а саме у розділі «Головні новини» на головній сторінці веб-сайту https://ipne.ws Інформаційного агентства «АйПіНьюс» тим же шрифтом, кольором шрифту та мовою публікації, під заголовком «Спростування» резолютивної частини рішення суду по даній справі.
Зобов'язати інформаційне агентство «АйПіНьюс» в особі засновника агентства Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» та власника веб-сайту Громадської організації «Комісія по боротьбі з корупцією» протягом 5 робочих днів спростувати недостовірну інформацію, розміщену інформаційним агентством «АйПіНьюс» ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті Інформаційного агентства «АйПіНьюс» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », шляхом оприлюднення в той самий спосіб, в який зазначена інформація була поширена, а саме у розділі «Головні новини» на головній сторінці веб-сайту https://ipne.ws Інформаційного агентства «АйПіНьюс» тим же шрифтом, кольором шрифту та мовою публікації, під заголовком «Спростування» резолютивної частини рішення суду по даній справі.
Стягнути з інформаційного агентства «АйПіНьюс» в особі засновника агентства Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» (ЄДРПОУ: 30105848, 69104, м. Запоріжжя, вул.. Чумаченка ,буд. 16, кв. 62) та власника веб-сайту Громадської організації «Комісія по боротьбі з корупцією» (ЄДРПОУ: 39142610, 69035, м. Запоріжжя, вул.. Правди, буд. 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1 682,5 грн. з кожного.
Стягнути з інформаційного агентства «АйПіНьюс» в особі засновника агентства Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» (ЄДРПОУ: 30105848, 69104, м. Запоріжжя, вул.. Чумаченка ,буд. 16, кв. 62) та власника веб-сайту Громадської організації «Комісія по боротьбі з корупцією» (ЄДРПОУ: 39142610, 69035, м. Запоріжжя, вул.. Правди, буд. 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати на залучення експерта (проведення лінгвістичної експертизи на замовлення позивача) у розмірі по 7500,00 грн. з кожного.
Стягнути з інформаційного агентства «АйПіНьюс» в особі засновника агентства Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «ШІК - СЕРВІС» (ЄДРПОУ: 30105848, 69104, м. Запоріжжя, вул.. Чумаченка ,буд. 16, кв. 62) та власника веб-сайту Громадської організації «Комісія по боротьбі з корупцією» (ЄДРПОУ: 39142610, 69035, м. Запоріжжя, вул.. Правди, буд. 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 3 000 грн. з кожного.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повне рішення суду складено 11 березня 2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов