Справа № 569/6924/20
31 березня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді Панас О.В.
при секретарі судового засідання Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 20.02.2019 року та судових витрат у справі.
В обґрунтування позову вказує, що він 20.02.2019 року позичив грошові кошти для особистих потреб ОСОБА_2 у розмірі 50 000,00 дол. США та зобов'язався повернути їх до 25 серпня 2019 року. Дані обставини підтверджуються відповідною розпискою. Проте, в супереч взятим на себе зобов'язанням за вказаною вище розпискою, Відповідач повернув лише частину позиченої суми та не повернув борг у розмірі 45 569,36 дол. США. Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно, до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене вище, Відповідач вважається боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання. Він неодноразово, звертався до Позичальника з метою досудового врегулювання спору та добровільного виконання ним своїх грошових зобов'язань, однак останній відмовився повертати борг в добровільному порядку. На момент звернення до суду, загальна сума заборгованості складає 1 285 847,75 грн., та складається з наступного: 45 569,36 * 27,7386 = 1 264 030.25 грн. (з розрахунку: сума заборгованості - 45 569,36 дол. США * 27,7386 грн. - (офіційний курс дол. США станом на день складання позовної заяви -27,7386 грн. за 1 дол. США ) = 1 264 030, 25 грн.) , та 3% річних в розмірі 21817,50 грн. ( з розрахунку: сума заборгованості (1264030,25)* 3 : 100 * 210 ( кількість днів прострочення) : 365 = 21 817, 50 грн. Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі, в якій просить розглянути справу без його участі. Відповідач ОСОБА_2 , будучи попередженим про день, час та місце слухання справи рекомендованою кореспонденцією, оголошеннями на сайті Рівненського міського суду за веб-адресою: http://court.gov.ua/, в судове засідання не з'явився повторно. З заявою про розгляд справи в його відсутність не звертався, причину неявки суду не повідомив. Письмового відзиву на позов не подав.
За таких обставин, в зв'язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.ст.280-282 ЦПК України враховуючи, що позивач не подавав до суду заперечень проти даного порядку розгляду справи. Ухвалою суду від 21.05.2020 р. прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_1 , відкрите загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою суду від 20.10.2020 р. закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду з викликом учасників справи.
Суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Згідно ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Судом встановлено, що 20.02.2019 року відповідач ОСОБА_2 прийняв від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50000 дол. США для особистих потреб, та які зобов'язувався повернути до 25 серпня 2019 року. Фактична передача грошей від позикодавця до позичальника в сумі 50000 доларів США підтверджується розпискою наданою ОСОБА_1 , оригінал якої оглянуто в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи. Відповідно до ч.1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Позивач подав до суду оригінал розписки ОСОБА_2 про позику з умовами погашення позики. Оскільки оригінал розписки перебуває у кредитора, то приходжку до висновку, що у строк, передбачений договором, відповідач кошти не повернув. Встановлено, що позивач звертався 25.02.2020 р. до відповідача із письмовою вимогою щодо погашення заборгованості за борговою розпискою , проте в добровільному порядку борг не повернуто. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Зазначена норма узгоджуються з вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 612 ЦК України, якими встановлюється визначення прострочення боржника, боржник вважається таким, що прострочив, якщо, він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір позики, за яким Відповідач порушив свої зобов'язання, а саме не повернув кошти у визначений договором строк, а відтак підлягають до стягнення кошти в розмірі 1 264 030,25 грн. (з розрахунку: сума заборгованості - 45 569,36 дол. США * 27,7386 грн. - (офіційний курс дол. США станом на день складання позовної заяви -27,7386 грн. за 1 дол. США ) = 1 264 030, 25 грн. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене вище, Відповідач вважається боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання. Розрахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період 26.08.2019 р. по 23.03.2020 р. становить 21817,50 грн. ( з розрахунку: сума заборгованості 1 264 030,25 * 3 : 100 * 210 ( кількість днів прострочення) : 365 = 21 817, 50 грн. За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовна заява є обгрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, тому підлягає до задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 20.02.2019 р. у розмірі 1 285 847,75 грн., що складається з суми боргу - 1 264 030,25 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 21 817,50 грн. Відповідно до квитанції №0.0.1640656300.1 від 06.03.2020 року ОСОБА_1 сплачено 10510,00 грн. судового збору, виходячи з ціни позову - 1285847,75 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення 10510,00 грн. судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141,223, 263-268, 273, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20.02.2019 року у розмірі 1 285 847,75 грн (один мільйон двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн.. 75 коп. та понесені судові витрати в сумі - 10510 (десять тисяч п'ятсот десять) грн. 00 коп. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 26.05.2005 р. Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено - 02.04.2021 р.
Суддя: О.В.Панас