Ухвала
31 березня 2021 року
м. Київ
справа №757/36194/19
провадження №61-4527ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, яка підписана виконувачем обов'язків голови Анатолієм Коржем, на постанову Київського апеляційного суду
від 22 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор», Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання рішення протиправним, усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення,
24 березня 2021 року Печерська районна в м. Києві державна адміністрація звернулась із касаційною скаргою, яка підписана виконувачем обов'язків голови Анатолієм Коржем , на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року, повний текст якої виготовлено 24 лютого 2021 року в указаній вище справі.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Київського апеляційного суду від 22 лютого
2021 року виготовлено 24 лютого 2021 року, а оприлюднено 02 березня 2021 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не дотримано вимоги частини третьої статті 392 ЦПК України.
Так, згідно із частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Частинами першою, третьою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта цієї статті).
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга підписана виконувачем обов'язків голови Анатолієм Коржем , однак, згідно відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підписантом юридичної особи Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, тобто особою уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є Папуша Максим Миколайович . Керівником юридичної особи Печерської районної в м. Києві державної адміністрації є Кондрашова Наталія Михайлівна.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Анатолія Коржа представляти Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію в порядку самопредставництва.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких)подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте заявником не уточнено щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зауважити, що суд не бере до уваги додане до касаційної скарги платіжне доручення від 10 березня 2021 року №118 про сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн, оскільки вказані кошти сплачено на неналежний розрахунковий рахунок.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зважаючи на те, що позовну заяву ОСОБА_1 пред'явлено у липні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2019 року становив 1 921 грн.
Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн (1 921*0,4) (редакція закону на момент пред'явлення позовної заяви). Закон пов'язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.
Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви окремо за кожну вимогу немайнового характеру (визнати протиправним зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення) - 3 073,60 грн ((768,40*2)*200%)
Таким чином розмір судового збору складає 3 073,60 грн.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, яка підписана виконувачем обов'язків голови Анатолієм Коржем, на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Висоцька