Ухвала
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 759/11132/16-ц
провадження № 61-18295св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сержанюка А. С., Гуля В. В.,
від 11 листопада 2020 року,
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
до ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути
з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики
у розмірі 808 794, 64 грн, з яких: 647 130, 91 грн - сума основного боргу;
137 181,68 грн - відсотки за користування коштами; 24 482, 05 грн -
3 % річних.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва, у складі судді Миколаєць І. Ю., від 10 липня 2018 року позов ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість
за договорами позики від 14 жовтня 2015 року, 20 грудня 2015 року,
28 березня 2016 року у розмірі 21 342, 45 доларів США та 1 173, 85 Євро.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відсотків за договором позики та 3% річних від простроченої суми скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 169, 46 грн - відсотки
за користування грошовими коштами та 16 424 грн - 3% річних.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада
2020 року в частині стягнення відсотків за договором позики та трьох процентів річних і ухвалити нове судове рішення про відмову
ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за договором позики та трьох процентів річних, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
До Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада
2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
За змістом частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені певними доказами.
Враховуючи те, що заявник не навів достатньо обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції вправі зупинити виконання оскарженого судового рішення, а доводи, наведені у клопотанні, є у значній мірі аналогічними доводам, викладеним у попередньому клопотанні заявника про зупинення виконання оскарженого судового рішення, оцінка яким була надана в ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2021 року, заявлене клопотання до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду
від 11 листопада 2020 року, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада
2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович