Рішення від 23.03.2021 по справі 922/3363/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3363/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, 01010, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, поверх 16, адреса для листування: 03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490;

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 03057, м. Київ, вул. Смоленського, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133;

до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз”, 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд 1, код ЄДРПОУ 03359500;

про стягнення заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року у розмірі 31 119 857,75грн.

за участі представників учасників справи

позивача - Цулаія Г.З. , довіреність №54 від 26.01.2021року;

відповідача - Юркової Т.С, довіреність №др-197-1220 від 28.12.2020року;

третьої особи - не з'явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” з позовом до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз”, в якому просить стягнути з останнього заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року у розмірі 31119857,75грн., з яких: 28 313 654,02грн. - боргу за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року, 2 164 822,22грн. - пені, 471 952, 42 грн. - 3%річних та 169 429,09грн. - інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, ст. ст. 526, 530, 536, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України, а також неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з компенсації добових небалансів природного газу (виникли у період з січень - березень 2020 року), які на думку позивача мають бути сплачені відповідачем на підставі договору транспортування природного газу № 1910000186 від 31.12.19 за виставленими ТОВ Оператор ГТС України рахунками. Крім того, з підстав порушення грошового зобов'язання позивач, окрім суми основного боргу просить стягнути з відповідача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3363/20 за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "23" листопада 2020 р. о 11:20. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

17.11.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в котрому той проти задоволення позову заперечував, вказував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження обсягів негативного небалансу, оскільки всі надані позивачем докази є односторонніми, а отже не можуть бути прийняті судом. Всі акти та довідки, які надсилались позивачем відповідачу були підписані неналежним представником позивача, а отже є недійсними. Позивачем недоведено наявність вини відповідача у виникненні негативного небалансу, а отже відсутній склад цивільно-правового правопорушення. Надані позивачем акти, довідки форми 1, форми 2, форми 3, а також дані, які завантажені до інформаційної системи викликають сумніви щодо їх достовірності, оскільки на підставі них неможливо встановити обсяги відповідних небалансів.

Протокольною ухвалою від 23.11.2020 задоволено усне клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відкладено підготовче засідання по справі на 23.12.2020 о 12:00.

25.11.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в котрій позивач щодо тверджень відповідача про те, що акти врегулювання щодобових небалансів та реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи є односторонніми та підписані самим позивачем, а тому не можуть бути належними доказами по даній справі зазначив, що вказаний акт складений на підставі даних, які надані відповідачем, і лише підсумовують дані, які внесені відповідачем до інформаційної платформи. Щодо доводів відповідача про відсутність повноважень у представника Позивача Олійника В. В. на підписання в акту врегулювання щодобових небалансів та рахунку до Договору №2002000118 від 04.02.2020, зазначив про те, що до матеріалів справи долучено довіреність №287 від 31.01.2020, якою уповноважено вказану особу на здійснення відповідних повноважень, в тому числі на підписання відповідних актів. Щодо тверджень відповідача про відсутність вини останнього у виникненні небалансу замовника, оскільки відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає відповідальність відповідача у формі внесення плати за небаланс, зазначив, що саме на відповідача покладаються обов'язки щодо вчинення ним дій направлених на балансування для мінімізації виникнення небалансів, у зв'язку з чим відповідальність за наявність негативного небалансу покладається на відповідача в силу закону.

27.11.2020 від третьої особи надійшли пояснення, в котрих останній повідомив суд про те, що укладений між сторонами договір є Типовим договором, а тому при визначенні вартості негативних небалансів у даному випадку слід керуватись умовами вказаного договору та вимогами Кодексу ГТС.

22.12.2020 від відповідача надійшли пояснення, в котрих відповідач вказував на відсутність факту врегулювання позивачем добового небалансу за січень, лютий, березень 2020 року, оскільки ним не було дотримано відповідної послідовності дій визначених Кодексом ГТС, позивачем на вірно здійснено розрахунок плати за добовий небаланс, так як не обгрунтовано методики розрахунку вартості газу.

12.01.2021 від відповідача надійшли пояснення, в котрих відповідач зазначив, що у лютому-березні 2020року був відсутній негативний небаланс, так як рішеннями судів від 25.06.2020 по справі № 922/380/20 визнано право Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на споживання природного газу у лютому 2020 року та у березні 2020 року, а рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2020 у справі №922/680/20 визнано за Комунальним підприємством «Теплові мережі Роганської селищної ради» право на споживання природного газу у березні 2020 р., а тому вказані вимоги є безпідставними. В свою чергу у січні 2020 року, позивачем не надано доказів вчинення останнім балансуючих дій, у зв'язку з чим, останнім не вірно визначено обсяги негативного небалансу. У відповідача були відсутні підстави для проведення врегулювання небалансів.

Водночас, 12.01.2021 від позивача надійшла нотаріально завірена заява, в котрій надавались відповіді на питання визначені позивачем у позові.

Протокольною ухвалою від 23.12.2020 відкладено підготовче засідання по справі на 13.01.2021 о 12:00.

Протокольною ухвалою від 13.01.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 21.01.2021 о 12:00.

Протокольною ухвалою від 21.01.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 25.01.2021 о 15:00.

Протокольною ухвалою від 25.01.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2021 о 11:00

03.02.2021 через електронну адресу суду від позивача надійшли пояснення, в котрих позивач вказував, що відповідно до довідки АБ «Укргазбанк» № 15932/3565/2021 від 03.02.2021 року, та реєстру платежів на користь ТОВ «Оператор ГТС України», після подання позову до суду відповідачем сплачено за добові небаланси згідно договору №2002000118, 647013,46грн. - 30.09.2020р., 323506,73грн. - 15.10.2020 року, 323506,73грн - 22.10.2020, а позивачем на підставі: - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-11846 від 20.10.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 32522,64грн., - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-12982 від 19.11.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 98040,45грн.; - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-14137 від 16.12.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 120166,81грн.; - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-21-595 від 16.01.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 91717,08грн.; а всього відповідачем сума основного боргу зменшилась на загальну суму 1636473,90грн. у зв'язку з чим сума осново боргу становить 26 677 180,12грн., з яких: за січень 2020 у розмірі 4791273,65грн.; за лютий 2020 у розмірі 13 184 317,99грн.; за березень 2020 у розмірі 8 701 588,48грн.

У судовому засіданні не відкрито розгляд у справі, у зв'язку з необхідністю отримання вказаних документів у належній формі, так як надані до пояснень додатки були пошкоджені при надсиланні до суду.

Протокольною ухвалою від 03.02.2021 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву у судовому засадні по справі до 22.02.2021 о 14:00.

08.02.2021 від позивача шляхом поштового зв'язку надійшли пояснення в порядку ст. 207 ГПК України від 03.02.2021, до яких були долучені відповідні докази.

17.02.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в котрих відповідач додатково вказував на те, що акти надані позивачем є неналежними доказами, позивачем не надано доказів вчинення останнім балансуючих дій. Крім цього, відповідачем надано наукові висновки членів Науково-консультативної ради Верховного Суду Беляневича О.А., Коссак В.М.. та ОСОБА_1 з питань права, які регулюють спірні відносини.

У судовому засіданні 22.02.2021 відкрито розгляд справи по суті та заслухано вступне слово учасників справи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити в повному обсязі. Наголосив на тому, що спірні добові небаланси відповідача виникали внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу. На підставі цього, відповідач зобов'язаний оплатити рахунки за добові небаланси.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що позивачем не доведено факт врегулювання добового небалансу за січень, лютий , березень 2020 року; не доведені обставини стосовно фактичного руху (передачі) у січні, лютому, березні 2020 року природного газу, тобто обставини щодо реальних змін його майнового стану; не доведення наявності перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу між фактичним об'ємом (обсягом) надходження природного газу та не обґрунтував визначення розміру плати за небаланс; не надано жодних належних та допустимих доказів вчинення ним балансуючих дій за січень, лютий, березень 2020 року для врегулювання негативного добового небалансу та інше.

Протокольною ухвалою від 22.02.2021 оголошено перерву у судовому засіданні, у зв'язку з необхідністю забезпечення можливості дослідження електронного доказу до 03.03.2021 о 12:20.

У судовому засіданні судом здійснювалось дослідження електронного доказу, а саме диску, на якому містились файли, а саме, акти врегулювання щодобових небалансів за січень-березень 2020 року, вихідні подобові дані завантажені до Інформаційної платформи ГРМ, реєстри файлів з відображенням дат їх направлення, а також осіб підписантів.

Представник позивача зазначив, що вказані докази, які містяться на вказаному диску долучені до матеріалів справи у паперовому вигляді та підтверджують обставини того, що всі односторонні акти, що надані позивачем складені на підставі даних, які завантажені саме відповідачем, що спростовує доводи відповідача про їх односторонність та неналежність. Крім цього, відповідними реєстрами підтверджується факт отримання відповідачем, як актів так і відповідних рахунків.

Протокольною ухвалою від 03.03.2021 оголошено перерву до 15.03.2021 о 12:15.

Проте, судове засідання по суті, призначене на 15.03.2021 не відбулось у зв'язку з лікарняним головуючого судді по справі.

Ухвалою суду від 18.03.2021 призначено судове засіданні на 23.03.2021 о 12:00.

У судовому засіданні 23.03.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позові, та просив задовольнити позов, а при розгляді справи врахувати пояснення подані 08.02.2021.

Відповідач проти позову заперечувала з підстав їх необгрунтованості, зазначила, що докази надані позивачем є неналежними, позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним балансуючих дій.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

04.02.2020 товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (Оператор) та приватним акціонерним товариством Оператор газорозподільнії системи «Харківгаз» (Замовник) укладено договір №2002000118 транспортування природного газу (далі договір), за умовами якого (п. 2.1., абз. 1 п. 2.2.) Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.3. договору, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до п. 2.5 договору, Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Оператор, згідно з п. 2.6. договору, має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

У п. 2.7. договору визначено, що Додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Пунктом 2.8. договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п. 4.1. договору, Замовник зобов'язаний зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Пунктом 5.1. договору закріплено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються Сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ).

Відповідно до положень 9.3. договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Згідно з п. 11.4. договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється Сторонами актом звірки (п. 11.5. договору).

Пунктом 17.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його укладення, а в частині транспортування природного газу з 7:00 годин 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію Регулятором, прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства; наявності у Оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Цей договір діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з п. 17.2. договору, усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін.

Повідомленням на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи відповідача підтверджено, що визначені в ньому уповноважені особи, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи, ознайомлені з вимогами Кодексу газотранспортної системи та інструкціями оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою та зобов'язуються їх дотримуватись у т.ч. дотримуватись заходів безпеки щодо доступу до платформи та інтерфейсу користувача платформи сторонніми особами.

Посилаючись на співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень-березень 2020 року позивач вказує, що ним виявлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого позивач здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за січень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 1610,65732 тис.куб.м. (16670303 кВт х год.) на загальну суму 5 9632449,72 грн.;

- за лютий 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 2100,93446 тис.куб.м. (21744672 кВтхгод) на загальну суму 13184317,99грн.

- за березень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 1736,55148 тис.куб.м. (17973308 кВт х год.) на загальну суму 8701588,48грн.

Згідно з Довідками №№1, 2, 3 позивача, вказані добові небаланси відповідача виникали внаслідок: безпідставного відбору відповідачем у відповідні періоди з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (Довідки №1 та № 3); несанкціонованого відбору з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в зазначені періоди не було жодного постачальника природного газу (Довідка № 2)

На виконання положень п. 11.4 договору та відповідно до п. 2.8. договору позивачем через інформаційну платформу направлені відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000118 за газовий місяць січень 2020 року, № 02-2020-2002000118 за газовий місяць лютий 2020 року, № 03-2020-2002000118 за газовий місяць березень 2020 року.

Крім того, на виконання п. 9.3. договору та відповідно до п. 2.8. договору позивачем через інформаційну платформу направлені відповідачу рахунки на оплату за щодобові небаланси за період січень-лютий 2020 року, а саме: № 01-2020-2002000118 від 31.01.20 на суму 9090226,14 грн., № 02-2020-2002000118 від 29.02.20 на загальну суму 13184317,99 грн., № 03-2020-2002000118 від 31.03.20 на загальну суму 8701588,48грн.

На підтвердження позовних вимог позивачем разом з позовною заявою надано до суду:

- копії актів надання послуг балансування обсягів природного газу за період з січня по березень 2020 року, складені ТОВ Оператор ГТС України в односторонньому порядку, копії розрахунків вартості послуг балансування та рахунків на оплатку таких послуг;

- електронні докази надсилання вказаних вище Актів врегулювання добових небалансів за газові місяці та рахунків за добовий небаланс через інформаційну платформу відповідачу, а саме: цифровий диск DVD-R № 9086 509-REB1849 (Форми №№ 2, 3, 4, 9 та реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газовий місяць січень-березень 2020 року Акт врегулювання добових небалансів за газові місяці, рахунок); реєстр файлів завантажених до Інформаційної платформи відповідача за січень-березень 2020 року); крім того відповідні реєстри файлів, а також актів та рахунків за спірний період оформлено позивачем на папері та надано у додатках до позову.

03.03.2020 ТОВ «Оператор ГТС України» до AT «Харківгаз» було надіслано листа вих.№ТОВВИХ-20-2477 з вимогою в найкоротший час перерахувати на користь Позивача грошові кошти на загальну суму 9 090 226,14 грн. на оплату за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року.

У відповідь 05.03.2020 Позивачем було отримано від AT «Харківгаз» листа №31005-СЛ-3780-0320 від 04.03.2020 з пропозицією укласти договір реструктуризації заборгованості за січень 2020 року за договором транспортування природного газу від 02.02.2020 №2002000118 шляхом сплати грошових коштів за графіком платежів

Водночас, позивач вказує, що відповідачем на користь позивача частково було проведено оплату за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року всього на загальну суму 2 662 478,89 грн., а саме: 25.05.2020 сплачено 454 511,31 грн., 02.06.2020 сплачено 317 929,72 грн., 30.06.2020 сплачено 24 175,62 грн., 30.06.2020 сплачено 454 511,31 грн., 09.07.2020 сплачено 113 627,83 грн., 15.07.2020 сплачено 113 627,83 грн., 20.07.2020 оплачено 113 627,83 грн., 20.07.2020 сплачено 13 959,71 грн., 28.07.2020 сплачено 113 627,83 грн., 04.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 11.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 18.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 20.08.2020 сплачено 13 601,44 грн., 25.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 01.09.2020 сплачено 113 627,83 грн., 08.09.2020 сплачено 113 627,83 грн., 15.09.2020 сплачено 113 627,83 грн., 18.09.2020 сплачено 20 255,52 грн., 22.09.2020 сплачено 113 627,83грн.

Окрім цього, відповідно до довідки АБ «Укргазбанк» № 15932/3565/2021 від 03.02.2021 року, та реєстру платежів на користь ТОВ «Оператор ГТС України», після подання позову до суду відповідачем сплачено за добові небаланси згідно договору №2002000118, 647013,46грн. - 30.09.2020р., 323506,73грн. - 15.10.2020 року, 323506,73грн - 22.10.2020, а позивачем на підставі: - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-11846 від 20.10.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 32522,64грн., - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-12982 від 19.11.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 98040,45грн.; - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-14137 від 16.12.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 120166,81грн.; - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-21-595 від 16.01.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 91717,08грн.; а всього відповідачем сума основного боргу зменшилась на загальну суму 1636473,90грн., у зв'язку з чим станом на день розгляду справи загальна сума основного боргу становить 26677180,12грн.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем в повному обсязі не виконано свої зобов'язання з оплати за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року на загальну суму 26 677 180,12грн, чим порушено умови п.п.2.5, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України (далі - Кодекс ГТС), а також порушено права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів за січень-березень 2020 року Позивачем на підставах п.п. 13.1, 13.5 Договору, ст.536, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.З ст.198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу пеню в розмірі 2 164 822,22 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 471 952,42 грн. та інфляційні втрати в розмірі 169 429,09 грн..

Водночас, заперечення відповідача зводяться до того, що:

1. Акти врегулювання щодобових небалансів підписані не повноважним представником позивача;

2. Акти врегулювання щодобових небалансів є односторонніми та підписані самим позивачем, а тому не можуть вважатись належними та допустимими доказами для підтвердження наявності заборгованості, при цьому інших первинних бухгалтерських документів для підтвердження відомостей відображених в актах позивачем не надано;

3. Відсутність вини відповідача у виникненні небалансу замовника;

4. Відповідач заперечував, що його пропозиція реструктуризації заборгованості вартості добових небалансів жодним чином не свідчить про визнання ним заборгованості за добові негативні небаланси за січень 2020 в сумі 9090226,14грн.

5. Позивачем необґрунтовано методики визначення вартості газу негативного щодобового небалансу.

6. Позивачем не доведено вчинення ним балансуючих дій відповідно до п. 3 Глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до якого, оператор ГТС вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів, при цьому посилання позивача на наявні в матеріалах справи договори про купівлі-продажу газу у АТ «НАК «Нафтогаз України» є безпідставним, оскільки останнім не надано докази використання придбаного газу саме для врегулювання небалансів. Окрім цього, відповідач вказує, що позивачем не дотримано процедури направлення актів та рахунків на адресу відповідача передбаченої п. 19.2 договору

7. Позивачем безпідставно нараховано заборгованість за небаланс за січень 2020р., оскільки договір на транспортування природного газу, який регулює відносини між сторонами, було укладено 04.02.2020р., в той час, як рахунок на оплату небалансу було складено ще 31.01.2020р., тобто до підписання договору, що на думку відповідача є недопустимим

8. Відповідач вважає, у лютому-березні 2020року був відсутній негативний небаланс, так як рішеннями судів від 25.06.2020 по справі № 922/380/20 визнано право Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на споживання природного газу у лютому 2020 року на загальний об'єм 3142,000тис.куб.м., та у березні 2020 року на загальний об'єм 2620,000тис.куб.м.; рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2020 у справі №922/680/20 визнано за Комунальним підприємством «Теплові мережі Роганської селищної ради» право на споживання природного газу у березні 2020 р. на загальний об'єм 737,831тис.куб.м., а тому вказані вимоги є безпідставними.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості газу, яким позивач урегульовував добові небаланси відповідача, які виникали внаслідок відбору відповідачем (або його споживачами) газу з газотранспортної системи у кількості більшій ніж ним було замовлено у зазначені періоди.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Цивільного та Господарського кодексів України.

Пунктами 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що газотранспортна система це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

В силу приписів частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу», транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

Положеннями пунктів 9 та 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що замовник це фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG; оператор газорозподільної системи це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з абзацом 36 пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи договір транспортування це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3011 від 24.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 42795490) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу з 01 січня 2020 року.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного замовником з оператором газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова НКРЕКП) від 30.09.2015 №2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Відповідно до частини 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи України, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Умови взаємодії з оператором газотранспортної системи, порядок присвоєння ЕІС-кодів та вимоги до інформаційної платформи урегульовані у Розділі IV Кодексу газотранспортної системи, так, зокрема, у главі 1 цього розділу визначено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.

Суб'єкти ринку природного газу, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.

Вимоги до наповнення інформаційної платформи поточними та статистичними даними, передбачені у пункті 4 глави 1 Розділі IV Кодексу газотранспортної системи, згідно з якою, інформаційна платформа має містити, зокрема, такі дані: перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди та інше.

Також, інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, серед іншого, ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М).

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем на підставі типового договору транспортування природного газу, був укладений договір, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат. В силу статті 204 Цивільного кодексу України вказаний договір є правомірним.

У договорі, серед іншого, сторони погодили, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом.

На виконання умов договору замовником, відповідачем у справі, було направлено повідомлення позивачу про призначення уповноваженої особи замовника, яка була зареєстрована, як повноважний представник відповідача та мала доступ до інформаційної платформи. З метою надання інформації споживачем, його уповноважена особа у кожному місяці розміщувала на інформаційній платформі інформацію, яка є обов'язковою для розміщення згідно з наведеними вище нормами Кодексу газотранспортної системи.

Так, у матеріалах справи містяться Реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»» за січень, лютий та березень 2020 року: Форма - 3, у яких відображена інформація про фактичний місячний відбір/споживання, що не вимірюється цілодобово та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу; а також Реєстри файлів; Форма 4, яка містить інформацію про оператора газотранспортної системи , яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони у іншу; Форма 9, яка містить повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку входу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС. Отже, дані про фактичне споживання ним газу кожного газового місяця,зокрема, за період січень-березень 2020 року, подавалася відповідачем самостійно до інформаційної платформи, вказане підтверджується наявним в матеріалах справи диском DVD-RW.

Оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором (пункт 2 глави 3 розділу XII Кодексу газотранспортної системи)/

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи України, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної торгової точки.

Передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу (пункт 11 глави 7 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи.

У пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи України визначенні такі поняття: балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації; інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи. Інформація про небаланс замовника послуг транспортування надається оператором газотранспортної системи в метрах кубічних та інформативно в одиницях енергії (кВт·год). При цьому розрахунки здійснюються в метрах кубічних (пункти 3-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи)

Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (пункт 1 глави 6 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи)

З аналізу договірних умов (п. 9.2, 9.3, 11.4 договору) та вищевказаних норм Кодексу ГТС, акт врегулювання щодобових небалансів складається позивачем односторонньо на підставі даних, які подані відповідачем до інформаційної платформи щодо кількості газу поданого до ГТС та фактично відібраного.

Як вбачається з довідок №2, №3, за результатами співставлення алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень-березень 2020 року позивачем було встановлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу. На підставі поданих відповідачів до інформаційної платформи даних (форма 3), позивачем був здійснений розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць:

- січень 2020 року у розмірі 1610,65732 тис.куб.м. (16670303 кВт х год.);

- лютий 2020 року у розмірі 2100,93446 тис.куб.м. (21744672 кВтхгод);

- березень 2020 року у розмірі 1736,55148 тис.куб.м. (17973308 кВт х год.).

На виконання умов п. 2.8, 9.3 договору позивачем:

- 14.02.2020 через інформаційну платформу направив відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів №01-2020-20020001118 від 31.01.2020 за газовий місяць січень 2020р. та рахунок на оплату в розмірі 9090226,14грн.

- 14.03.2020 через інформаційну платформу направив відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів №01-2020-20020001118 від 29.02.2020 за газовий місяць лютий 2020р. та рахунок на оплату в розмірі 13184317,99грн.

- 14.04.2020 через інформаційну платформу направив відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів №01-2020-20020001118 від 31.03.2020 за газовий місяць березень 2020р. та рахунок на оплату в розмірі 8701588,58грн.

Отже виходячи з приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та положень 9.3. договору № 1910000186 від 31.12.19, відповідач мав оплати рахунки за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, а саме: з огляду відправлення позивачем відповідачу через інформаційну платформу акту та рахунку за добовий небаланс:

- за січень 2020 року на суму 9090226,14грн. - строк оплати по 21.02.2020 включно;

- за лютий 2020 року на суму 13184317,99грн. - строк оплати по 20.03.2020 включно;

- за березень 2020 року на суму 8701588,58грн. - строк оплати по 21.04.2020 (з урахуванням святкових днів) включно.

Всього у загальній сумі 28 313 654,02грн..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до подання позову до суду, частково проведено оплату за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року всього на загальну суму 2 662 478,89 грн., а саме: 25.05.2020 сплачено 454 511,31 грн., 02.06.2020 сплачено 317 929,72 грн., 30.06.2020 сплачено 24 175,62 грн., 30.06.2020 сплачено 454 511,31 грн., 09.07.2020 сплачено 113 627,83 грн., 15.07.2020 сплачено 113 627,83 грн., 20.07.2020 оплачено 113 627,83 грн., 20.07.2020 сплачено 13 959,71 грн., 28.07.2020 сплачено 113 627,83 грн., 04.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 11.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 18.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 20.08.2020 сплачено 13 601,44 грн., 25.08.2020 сплачено 113 627,83 грн., 01.09.2020 сплачено 113 627,83 грн., 08.09.2020 сплачено 113 627,83 грн., 15.09.2020 сплачено 113 627,83 грн., 18.09.2020 сплачено 20 255,52 грн., 22.09.2020 сплачено 113 627,83грн.

При цьому, як вбачається з довідки АБ «Укргазбанк» № 15932/3565/2021 від 03.02.2021 року, та реєстру платежів на користь ТОВ «Оператор ГТС України», відповідачем після подання позову до суду сплачено за добові небаланси згідно договору №2002000118, 647013,46грн. - 30.09.2020р., 323506,73грн. - 15.10.2020 року, 323506,73грн - 22.10.2020, а позивачем на підставі: - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-11846 від 20.10.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 32522,64грн., - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-12982 від 19.11.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 98040,45грн.; - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-20-14137 від 16.12.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 120166,81грн.; - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-21-595 від 16.01.2020 здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 91717,08грн.; а всього відповідачем сума основного боргу зменшилась на загальну суму 1636473,90грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відмови чи непогодження відповідача на здійснені позивачем зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно перелічених заяв, суд виходячи з положень ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, вважає здійснене позивачем зарахування обґрунтованим та правомірним

На підставі вищенаведеного, оцінюючи в сукупності докази представлені сторонами, суд констатує, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості за небаланси у січні-березні 2020р., розмір якої станом на день подання позову становить 28 313 654,02грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після відкриття провадження у справі відповідачем включно до 16.01.2021р. було частково погашено основний борг на суму 1636473,90грн., суд дійшов висновку що в частині позовних вимог зі стягнення боргу у розмірі 1636473,90грн. провадження підлягає закриттю на підставі п. 2. ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмету спору, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 26 677 180,12грн., з яких:

- за січень 2020 у розмірі 4 791 273,65грн.;

- за лютий 2020 у розмірі 13 184 317,99грн.;

- за березень 2020 у розмірі 8 701 588,48грн.

Відповідно до ст. 610 та ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточної оплати за негативні щодобові небаланси у строки визначені п. 9.3 договору, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати обсягів негативних щодобових небалансів: - за січень 2020 року на суму 9090226,14грн. з 22.02.2020 включно;

- за лютий 2020 року на суму 13184317,99грн. з 21.03.2020;

- за березень 2020 року на суму 8701588,58грн. з 22.04.2020.

Так, позивачем за період прострочення відповідачем зобов'язання за оплату заборгованості позивачем нараховано:

- за січень 2020 з 22.02.2020р. по 21.08.2020р. нараховано пеню у розмірі 686366,69грн, за період прострочення з 22.02.2020 по 29.09.2020 нараховано 3% річних у розмірі 147835,15грн. та інфляційних втрат у розмірі 130410,17грн.

- за лютий 2020 з 21.03.2020р. по 20.09.2020р. було нараховано відповідачу пеню у розмірі 963968,17грн, за період прострочення з 21.03.2020 по 29.09.2020 нараховано 3% річних у розмірі 208571,59грн. та інфляційних втрат у розмірі 65315,11грн.

- за березень 2020 з 21.04.2020р. по 29.08.2020р. було нараховано відповідачу пеню у розмірі 514487,36грн, за період прострочення з 21.04.2020 по 29.09.2020 нараховано 3% річних у розмірі 115545,68грн. та інфляційних втрат у розмірі 26296,20грн.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 13.5 договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За змістом частини 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм па праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження своєї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені нарахованої позивачем за порушення строків оплати за добові небаланси за січень 2020 з 22.02.2020р. по 21.08.2020р. у розмірі 686366,69грн; за лютий 2020 з 21.03.2020р. по 20.09.2020р. у розмірі 963968,17грн.; за березень 2020 з 21.04.2020р. по 29.08.2020р. у розмірі 514487,36грн, на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, а тому є такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, як вбачається з поданого позивачем розрахунку, останнім на підставі положень ст. 625 ЦК України, нараховано 3% річних за порушення строків оплати за добові небаланси за січень 2020 за період прострочення з 22.02.2020 по 29.09.2020 у розмірі 147835,15грн., за лютий 2020 за період прострочення з 21.03.2020 по 29.09.2020 у розмірі 208571,59грн., за березень 2020 за період прострочення з 21.04.2020 по 29.09.2020 у розмірі 115545,68грн., а також інфляційні витрати за порушення строків оплати за добові небаланси за січень 2020 за період прострочення з лютого по вересень 2020 у розмірі 130410,17грн; за лютий 2020 за період прострочення з березня по вересень 2020 у розмірі 65315,11грн. за березень 2020 за період прострочення квітень-вересень 2020 у розмірі 26296,20грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3%річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що такі є вірними, відповідають періоду в якому існував борг, а також фактичній заборгованості з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, а тому підлягають до задоволення повністю.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року у розмірі 29 483 383,85грн., з яких 26 677 180,12грн. - боргу, 2 164 822,22грн. - пені, 471 952,42грн. - 3%річних та 169 429,09грн. - інфляційних.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, висловленим у відзиві на позов, а також в ході розгляду справи по суті, суд вважає такі необгрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються наступним.

По-перше. Щодо твердження про те, що акт врегулювання щодобових небалансів підписний з боку позивача неуповноважених представником, суд зазначає, що як вбачається з копії довіреностей уповноваженої особи позивача Олійника В.В. від 21.01.2020р. №125 та від 31.01.2020р. №287, з метою засвідчення повноважень перед третіми особами в процесі здійснення господарської діяльності, ТОВ «Оператор ГТС України» в особі генерального директора Макогона С.Л, який діє на підставі Статуту Товариства, було уповноважено начальника управління реалізації послуг Олійника Володимира Васильовича від імені Товариства підписувати акти, звіти та розрахунки за договорами транспортування природного газу, в тому числі акти наданих послуг та акти приймання-передачі природного газу, рахунки-фактури, заяви на приєднання до газорозподільних мереж, розрахунки заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат, інші розрахунки, необхідні для ведення господарської діяльності, звіти про використання договірної потужності та акти звірки розрахунків за надані послуги за договорами транспортування природного газу, листи щодо питань розрахунків за договорами транспортування природного газу, підписувати від імені Товариства Додаток 1, Додаток 2 та Додаток 3 до договору транспортування природного газу.

Крім того, у довіреності №287 конкретизовано, що уповноваженій особі, окрім іншого, належить право підпису актів надання послуг та актів врегулювання щодобових небалансів.

Таким чином, суд зазначає, що такі твердження відповідача не відповідають дійсності та повністю спростовуються матеріалами справи.

По-друге. В ході розгляду даної справи було повністю спростовано доводи відповідача і в частині того, що акти врегулювання небалансів не можу братися до уваги судом, оскільки такі є односторонніми документами позивача.

Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено Постанову №2497 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору транспортування природного газу», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1383/27828.

Пунктом п. 11.4. Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1383/27828 встановлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Позивача на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Аналогічний за своїм змістом пункт містить Договір транспортування природного газу №2002000118 від 04 02.2020 укладений між ТОВ «Оператор ГГС України» та АТ «Харківгаз».

Згідно вимог чинного законодавства України, до документів, які підтверджують факт отримання послуг, перш за все відноситься відповідний акт. Його форма чітко не регламентована, проте, щоб мати статус первинного документу, акт повинен містити всі реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частинами 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення', особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Постанови Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору транспортування природного газу», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1383/27828 є імперативними та такими, що розширеному тлумаченню не підлягають.

Вказаними імперативними нормами чинного законодавства України не встановлено вимог про те, що акт повинен містити особистий підпис або інше погодження представника юридичної особи, якій послуги надавалися та необхідності деталізації відомостей про джерела внесення в нього інформації.

Акт врегулювання щодобових небалансів, в салу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинним документом, оскільки мас всі необхідні встановлені ним обов'язкові реквізити. Акт містить посилання на номер та дату договору, відповідно до якого акт складено; назву замовника та виконавця; дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка його підписала; зміст та обсяг наданих послуг; вартість послуг. Доказів того, що вказаний акт не мас юридичної сили або визнаний в установленому порядку недійсним Відповідачем не надано.

Твердження Позивача про те, що односторонній акт врегулювання щодобових небалансів, засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів, що також підтверджується Податкової консультацією Державної фіскальної служби України № 2637-/6/99-99-15-03-02-15/ІПІС від 10.06.2019.

В довідках №1, №3 Позивача зазначена інформація узагальнена на підставі вказаних документів. Зокрема у довідці №3 відображено розрахунок обсягу негативного добового небалансу.

Тобто, у Формах 2, 3 відображаються дані, які протягом січня 2020 року подає на інформаційну платформу Оператора ГТС уповноваженими особами Відповідача щодо інформації про попередні та остаточні прогнози та фактичний місячний відбір/споживання природного газу споживачами оператора ГРМ. Вказані у Формах 2, 3 дані дзеркально відображені та систематизовані у Довідках 1,3

Окрім цього, суд зауважує, що в даному випадку досліджуючи умови договору та Кодексу ГТС, яким у своїй діяльності керуються сторонами, встановив, що фактично вся діяльність позивача, як оператора ГТС та відповідача, як оператора ГРС здійснюється за допомогою інформаційної платформи в мережі інтернет.

Так, спочатку відповідач подає у систему інформацію щодо кількості відібраного ним природного газу у кожній газовій добі, а позивач, отримуючи таку інформацію, співставляє її з обсягами газу, які виділені та погоджені для відповідача і визначає чи в конкретній ситуації має місце небаланс (позитивний чи негативний), після чого односторонньо складає акт врегулювання небалансів та виставляє рахунки відповідачу.

Підтвердженням цього є п. 11.4. договору, відповідно до якого врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів.

Суд також звертає увагу сторін на п. 9.6 договору, згідно якого розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають врегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити, визначаються за даними оператора. Однак, відповідачем не було оспорено а судовому порядку, а ні даних щодо кількості відібраного ним газу, а ні щодо питання вартості таких щодобових небалансів, що спростовує вищевказані доводи відповідача.

По-третє. Щодо відсутності вини відповідача у виникненні небалансу у спірному періоді.

Пунктом 1 розділу XIII Кодексу ГТС встановлено, що замовник послуг транспортування зобов'язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.

Відповідно до абз.70 п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу визначена як портфоліо балансування

Згідно з п і глави 2 розділу XIV Кодексу передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.

Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом.

При цьому, вказані положення Кодексу ГТС відображені в умовах Договору транспортування природного газу, який укладено з Відповідачем, відповідно до п. 4.1 якого Замовник зобов'язався, зокрема, дотримуватись обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом, а також вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

Незважаючи на це Відповідач, зловживаючи своїми правами та обов'язками, не вчинив жодних дій по збалансуванню свого портфоліо балансування та уникнення виникнення негативних добових небалансів, та продовжував відбирати природний газ всупереч вищезазначених вимог.

Окрім цього, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що негативні небаланси відповідача виникали внаслідок відбору з газотранспортної системи природного газу в зазначений період без подання відповідних обсягів газу до газотранспортної системи. Підтвердженням цього є співставлення відомостей відображених у довідках №1,3, з відомостями вказаними у довідці №2.

А тому, з огляду, що договірними умовами передбачено, що у разі відібрання кінцевими споживачами газу у більшому розмірі, ніж було обумовлено, то відповідальність в такому випадку несе саме оператор газорозподільної системи, тобто відповідач у справі, що свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача.

По-четверте. Щодо заперечень відповідача про те, що здійснені ним платежі з відповідним призначенням та його пропозиція реструктуризації заборгованості вартості добових небалансів жодним чином не свідчить про визнання ним заборгованості за добові негативні небаланси за січень 2020 в сумі 9090226,14грн., суд зазначає, що дійсно, чинне законодавство не містить переліку дій, які свідчать про визнання боргу, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (див. ч. 1 ст. 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем спрямовувалися кошти саме на погашення заборгованості за небаланс, що підтверджується зазначенням відповідного призначення окремих платежів: а саме « 1000120 Оплата за добовий небаланс за січень 2020р. зг. рах. №01-2020-2002000118 від 31.01.2020р. (дог. №2002000118 від 04.02.2020р.)+Р.1.3.1+».

Також, додатковим доказом, що підтверджує визнання відповідачем своєї заборгованості перед позивачем за негативні небаланси за січень 2020 рік, слугує також лист відповідача від 04.03.2020р. стосовно пропозиції укласти з позивачем договір реструктуризації заборгованості за січень 2020р. шляхом сплати грошових коштів за графіком платежів до 30.09.2020р.

При цьому, суд наголошує, що відповідачем, жодним чином у вказаному листі не оспорювалось, а ні розміру заборгованості, а ні обсягу газу віднесеного позивачем до негативного небалансу, а ні обставин щодо отримання ним відповідних документів на підтвердження вказаної заборгованості, а лише висловлено прохання, яке направлене до позивача щодо зміни строків оплати шляхом надання відповідної рострочки.

В даному контексті суд звертає увагу на те, Верховний суд у постановах від 09.11.2018р. у справі №911/3685/17 та від 24.04.2019р. у справі №569/8314/14 зазначив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку з урахуванням конкретних обставин справи належать, з поміж іншого: письмове прохання відстрочити сплату боргу та часткова сплата боржником основного боргу.

Водночас, суд зазначає, що не дивлячись на здійснення відповідних платежів із вказівкою на призначення платежу, звернення відповідача до позивача з листом про реструктуризацію боргу за січень 2020, під час розгляду справи відповідач повністю заперечував щодо існування суми боргу за негативні небаланси за січень 2020 року, посилаючись на те, що вказані дії вчинялись останнім у відповідності до положень п.9.6 договору та фактично є переплатою останнього.

Вказані зміни у поведінці відповідача на переконання суду, свідчать про суперечливість у поведінці відповідача щодо обставин наявності чи відсутності в останнього заборгованості за негативні небаланси за січень 2020 року, що в розумінні доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є неприпустимим, а отже такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом.

По-п'яте. Стосовно ціни природного газу на підставі якої позивач розраховував вартість негативних небалансів для відповідача за січень 2020р., то суд зазначає, що відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обгрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» до компетенції Регулятора на ринку природного газу належить, зокрема, затвердження правил балансування як частини кодексу відповідної газотранспортної системи (у тому числі методології визначення платежів, пов'язаних із балансуванням), що мають бути справедливими, недискримінаційними, обумовленими об'єктивними чинниками та такими, що створюють економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.

У відповідності до пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу, у відповідності з пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць

Згідно з положеннями пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201, при провадженні ліцензованої діяльності оператор ГТС повинен, зокрема здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (підпункт 24 пункту 2.3 Ліцензійних умов), визначати розмір плати за небаланси замовників, виходячи із обгрунтованих та реальних витрат ліцензіата, пов'язаних із здійсненням балансування, відповідно до правил щодо балансування, прийнятих згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про ринок природного газу» (підпункт 43 пункту 2.3. Ліцензійних умов).

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Згідно з пунктом 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу, оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави.

В січні 2020 року Позивач здійснював визначення маржинальної ціни на підставі пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС таким чином:

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за то газову добу, на величину коригування.

Пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС встановлено, що послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не г короткостроковим стандартизованим продуктом.

У відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем було укладено з AT «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України») договори купівлІ-продажу природного газу для забезпечення здійснення балансуючих дій та інших потреб Товариства від 01.01.2020 № 200100000, від 01.01.2020 № 200100001, від 01 01.2020 № 200100002, від 01.01 2020 № 200100005, від 01.01.2020 № 200100006

31.01.2020 позивач та AT «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» уклали додаткові угоди гідно яких було змінено строк проведення оплати позивачем (до 15.02.2020) та знижено ціну за 1000 куб. м газу для першої газової доби передачі газу з 6 635,00 грн. до 5 434,00 грн. за 1000 куб м. без ПДВ, яку має сплатити Відповідачем.

31.01.2020 на виконання вищевказаних договорів позивачем було підписано акти приймання-передачі. Крім того отримані обсяги природного газу були оплачені в повному обсязі.

У березні 2020, відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» Позивачем було укладено з НАК «Нафтогаз України» договори купівлі-продажу природного газу для забезпечення здійснення балансуючих дій та інших потреб Товариства від 12.03.2020 № 2003000041, 12.03.2020 № 2003000042, 12.03.2020 № 2003000042, 16 03.2020 № 2003000056, 16 03.2020 № 2003000057, 19.03 2020 № 2003000083, 19.03.2020 № 2003000084, 19.03 2020 № 20030000S5, 19.03 2020 № 2003000086, 13.03.2020 № 2003000094, 13.03.2020 № 2003000095, 13.03.2020 №2003000096.

Згідно положень п. 7.1 договору, визначено, що вартість послуг розраховується: розподілу потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором, транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Таким чином, суд констатує, що позивачем у відповідності до положень п. 7.1. договору та положень пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, ціну на газ сформовано для відповідача виходячи з реальних витрат позивача на придбання природного газу за вищенаведеними договорами з АТ НАК «Нафтогаз України», що відповідає вимогам як чинного законодавства так і умовам договору.

По-шосте. Відповідач також зазначав, що позивачем не було дотримано порядку врегулювання небалансів, який передбачено в п. 9.1 договору. Зокрема, відповідач наполягав на тому, що позивачем не доведено вчинення ним балансуючих дій відповідно до п. 3 Глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до якого, оператор ГТС вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів, при цьому посилання позивача на наявні в матеріалах справи договори про купівлі-продажу газу у АТ «НАК «Нафтогаз України» є безпідставним, оскільки останнім не надано докази використання придбаного газу саме для врегулювання небалансів.

Суд, з такими доводами відповідача не погоджується та звертає увагу на наступному.

Згідно з п.2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Відповідно до абз.70 п.5 глави 1 розділу І Кодексу сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу визначена як портфоліо балансування.

Пунктами 1,3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що Оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для:

- підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи;

- досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС встановлено, що послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;

Водночас, пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС встановлено, що врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування,

Таким чином, необхідно розрізняти послугу балансування, яка, фактично, є купівлею оператором газотранспортної системи природного газу для вчинення балансуючих дій, спрямованих на забезпечення підтримання певної кількості та тиску газу в газотранспортній системі, та послугу з врегулювання добового небалансу, яка є складовою послуги транспортування природного газу та надається замовникам цих послуг оператором газотранспортної системи.

Відповідно до абз.9 п.5 глави 1 розділу І Кодексу балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

Згідно з абз.99 п.5 глави 1 розділу І Кодексу фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу,

Згідно з абз 46 п.5 глави 1 розділу І Кодексу комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.

Пунктом 3 глави 3 розділу XIV Кодексу визначено, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Відповідно до абз.71 п.5 глави 1 розділу І Кодексу послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом.

Згідно п.3 глави 5 розділу XIV Кодексу послуги балансування мають бути закуплені у ринковий спосіб через прозору та недискримінаційну процедуру публічних закупівель відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд зазначає, що в даному випадку слід розрізняти комерційне та фактичне балансування, оскільки при фізичному балансуванні оператором ГТС вживаються відповідні балансуючі дії, які в тому числі, спрямовані на забезпечення підтримання певної кількості та тиску газу в газотранспортній системі, при цьому, комерційне балансування, фактично є врегулюванням набалансів, а саме різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації, що має місце в даному випадку.

При цьому, відповідно до п. 9.1 договору, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовнику в обсягах добового небалансу.

Водночас, в п. 9.3 договору сторони передбачили механізм яким саме чином відбувається купівля/продаж природного газу в такому випадку. Зокрема оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс. Замовник має оплатити рахунок у термін до 5 робочих днів.

З наведеного вбачається, що окремого договору на купівлю/продаж чи врегулювання небалансу сторони не укладають, а застосовують правовий механізм, який визначений у вказаних вище умовах договору.

Таким чином, суд зазначає, що твердження відповідача про не вчинення позивачем балансуючих дій відповідно до п. 3 Глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до якого, оператор ГТС, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів, оцінюються судом критично, оскільки предметом спору в даному випадку є стягнення заборгованості за добові негативні небаланси, яке відноситься до комерційного балансування, що в свою чергу є складовою послуги газотраспортування та не потребує здійснення позивачем вказаних балансуючих дій чи отримання відповідних послуг.

Щодо посилань відповідача про недотримання відповідачем процедури здійснення надсилання документації за договором передбаченої п. 19.2 договору, суд зазначає наступне.

Згідно положень п. 19.2 Договору, передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою.

При цьому, згідно положень п. 19.1 договору, сторони обмінюються інформацією, що стосується надання Послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

У відповідності до положень п. 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передасться в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕІПТ), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи.

Відповідно до пунктів 17, 18 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Згідно з п.2.8. Договору взаємовідносини між Замовником (яким є Відповідач) та Оператором (яким є Позивач) при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи (копія повідомлення додається) за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Таким чином, п.п.2.8, 19.1 Договору взаємовідносини між Замовником (яким є Відповідач) та Оператором (яким є Позивач) при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Сторони обмінюються інформацією, що стосується надання Послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Згідно з п. 19.3 Договору повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів зазначених у п.19.2 цього розділу (у тому числі шляхом надсилання засобами електронного обігу), вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.

Таким чином, підписуючи Договір на визначених в ньому умовах, відповідач був достеменно обізнаний з тим, що обмін повідомленнями, вимогами, актами, рахунками та іншою інформацією між ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «Харківгаз» зокрема, aлe не виключно, буде здійснюватися через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.

По-сьоме. Одним із заперечень відповідача стосовно підставності нарахування позивачем плати за небаланс за січень 2020р. було те, що договір на транспортування природного газу, який регулює відносини між сторонами, було укладено 04.02.2020р., то як рахунок на оплату небалансу було складено ще 31.01.2020р., тобто до підписання договору, що на думку відповідача є недопустимим.

Стосовно наведеного, суд звертає увагу відповідача на наступному:

У відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можу здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Так, сторонами в п. 17.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його укладення, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020р. та діє до 31.12.2020р.

Отже, строк дії договору сторони визначили у відповідності до ст.631 ЦК України, поширивши їх на свої правовідносини, які виникли до підписання договору, що цілком відповідає чинному законодавству.

По-восьме. Відповідач вважає, у лютому-березні 2020року був відсутній негативний небаланс, так як рішеннями судів від 25.06.2020 по справі № 922/380/20 визнано право Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на споживання природного газу у лютому 2020 року та у березні 2020 року, а рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2020 у справі №922/680/20 визнано за Комунальним підприємством «Теплові мережі Роганської селищної ради» право на споживання природного газу у березні 2020 р., а тому вказані вимоги є безпідставними.

При цьому, відповідач зазначає, що згідно даних останнього обсяг негативного небалансу склав :

- за лютий 2020 року - 0,00тис. куб., оскільки 2100,93446тис.куб негативного небалансу заявленого позивачем, складаються з 2099,57366тис.куб.- обсяг спожитий КП "Обласний інформаційно-технічний центр", 0,5905тис.куб. - обсяг спожитий ТОВ «ДВ «Нафтовидобувна компанія», 0,7703тис.кубю - обсяг спожитий АТ «Харківгаз» для забезпечення виробничо-технологічних втрат природного газу (негативний небаланс);

- за березень 2020 року - 0,00тис.куб., оскільки 1736,55148 тис.куб.м. негативного небалансу заявленого позивачем, складаються з 1455,62909тис.куб.м. спожитий КП "Обласний інформаційно-технічний центр", 280,92239 тис. куб.м. спожитий КП «Теплові мережі Роганської селищної ради».

В обґрунтування вказаних обставин, позивач посилається на рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2020, яке залишене без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та Постановою Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 922/380/20 та рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 у справі №922/680/20.

Проте, як вбачається з рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2020, яке залишене без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 та Постановою Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 922/380/20 за позовом КП «Обласний інформаційно- технічний центр» до АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та АТ «Харківгаз» про визнання права на споживання природного газу визнано право Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на споживання природного газу у лютому 2020 року: - за договором №3274/1920-ТЕ-32 від 15.11.2019 року в обсязі 2000,000тис.куб.метрів; - за договором №3275/1920-БО-32 від 15.11.2019 року в обсязі 950,000тис.куб.метрів; - за договором №3276/1920-КП-32 від 15.11.2019 року в обсязі 92,000тис.куб.метрів, на загальний об'єм 3142,000тис.куб.м.

Крім цього, вказаним рішенням господарського суду Харківської області, також визнано право Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на споживання природного газу у березні 2020 року: - за договором №3274/1920-ТЕ-32 від 15.11.2019 року в обсязі 1800,000 тис.куб.метрів; - за договором №3275/1920-БО-32 від 15.11.2019 року в обсязі 800,000 тис.куб.метрів; - за договором №3276/1920-КП-32 від 15.11.2019 року в обсязі 80,000 тис.куб.метрів, на загальний об'єм 2620,000тис.куб.м.

Також, рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 у справі №922/680/20 за позовом КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» до АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та АТ «Харківгаз», про визнання права на споживання природного газу, визнано за Комунальним підприємством «Теплові мережі Роганської селищної ради» право на споживання природного газу у березні 2020 р.: - за договором постачання природного газу № 3058/1920-ТЕ-32 від 24.09.2019 р. в обсязі 535,609 тис.м.куб.; - за договором постачання природного газу № 3059/1920-БО-32 від 24.09.2019 р. в розмірі 196,295 тис.м.куб.; - за договором постачання природного газу № 3059/1920-КП-32 від 24.09.2019 р. в розмірі 5,927 тис.куб.м. на загальний об'єм 737,831тис.куб.м.

Виходячи з аналізу вказаних рішень, суд зазначає, що вказаними рішенням визнано право КП"Обласний інформаційно-технічний центр" та КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» на споживання природного газу у лютому, березні 2020 року, яке виникло у останніх на підставі договорів постачання природного газу, які укладені з АТ «НАК «Нафтогаз України», при цьому спірні обсяги природного газу, які входили до предмету дослідження по вказаних справи, за спірні періоди по даній справі значно перевищують обсяги небалансів, які, на думку відповідача повинні бути зараховані позивачем.

Так, за лютий 2020 року, визнано право на споживання природного газу за КП"Обласний інформаційно-технічний центр" у загальному обсязі 3142,000тис.куб.м. (рішення по справі №922/380/20); в свою чергу, за березень 2020 у визнано право на споживання природного газу за КП"Обласний інформаційно-технічний центр" та КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» у загальному обсязі 3357,831тис.куб.м..

При цьому, у вказаних рішеннях суду жодним чином не встановлювались та не досліджувались обставини того, що вказані обсяги природного газу є обсягами негативних щодобових небалансів, хоча відповідач був учасником справи, крім цього, всупереч доводам відповідача у вказаних рішеннях не встановлювались та не досліджувались обставини щодо споживання природного газу обсязі 0,5905тис.куб.м - ТОВ «ДВ «Нафтовидобувна компанія» та у обсязі 0,7703тис.куб.м -АТ «Харківгаз» для забезпечення виробничо-технологічних втрат природного газу (негативний небаланс), крім цього, суд зазначає, що не дивлячись на існування вказаних рішень, відповідач не вчиняв жодних дій направлених на здійснення перерахунків обсягів щодобових небалансів за вказані спірні періоди, у зв'язку з чим, такі доводи відповідача є суперечливими та необгрунтованими.

Додатково, оцінюючи надані відповідачем відповіді на запитання позивача викладені у нотаріально завіреній заяві, суд дійшов, що ті відомості, які вказані відповідачем не можуть вважатись відповідями на поставлені запитання, оскільки такі фактично являють собою власне тлумачення умов договору та законодавства України, яке регулює вказані відносини, а самі відповіді носять теоретичний характер та не містять жодної конкретики щодо поставлених позивачем питань.

Окремо, щодо посилань відповідача на наукові висновки членів Науково-консультативної ради Верховного Суду Беляневича О.А., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з питань права, які регулюють спірні відносини, суд зазначає, що вказані висновки, які долучені відповідачем до матеріалів справи, жодним чином не підтверджують позицію відповідача, вказані висновки стосуються виключно питань щодо правової кваліфікації відносин, в тому числі відносин пов'язаних з транспортуванням природного газу, такі висновки мають загальнотеоретичне значення для даної справи, вони жодним чином не спростовують підставність чи безпідставність вимог позивача стосовно відповідача. Недолікам правового регулювання, а також підставності чи безпідставності існування такого правовідношення між сторонами у сфері ринку природного газу, як балансування та сплата за небаланс газотранспортної системи, може бути надано правову оцінку в іншому судовому процесі за окремим предметом позову, однак не у розглядуваній справі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду, що провадження у справі щодо стягнення 1 636 473,90грн. підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, суд на підставі положень п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати зі сплати судового збору у розмірі 86338,29грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, при цьому, 24547,11грн. - витрат зі сплати судового збору можуть бути повернуті позивачу в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», а в іншій частині судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз” (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд 1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (01010, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, поверх 16, адреса для листування: 03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року у розмірі 29 483 383,85грн., з яких 26 677 180,12грн. - боргу, 2 164 822,22грн. - пені, 471 952,42грн. - 3%річних та 169 429,09грн. - інфляційних.

Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз” (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд 1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (01010, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, поверх 16, адреса для листування: 03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 442 250,76грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі щодо стягнення 1 636 473,90грн. - закрити, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, 01010, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, поверх 16, код 42795490;

Відповідач: Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз”, 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд 1, код ЄДРПОУ 03359500;

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 03057, м. Київ, вул. Смоленського, буд. 19, код 39369133;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2021.

Суддя Н.А. Новікова