Справа № 240/12299/19
Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач: Франовська К.С.
25 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 14/2/2 від 22.10.2019 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту та зобов'язання провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, ухвалено відповідачем за порушення Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270. Позивач також вказала, що оцінюючи виконання завдань та виставляючи бали в кількості 20 відповідач умисно їх занижував, та коли виставляв 0 балів не зазначав критеріїв такої оцінки, що, вказує на умисне заниження балів під час оцінювання виконання завдань та упереджене, необ'єктивне оцінювання і ставлення до нього особисто, як до особи, що складала іспит. Також позивач окремо виклав власну правову позицію стосовно кожного питання письмового іспиту та вказав на невідповідності проставлених Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області балів щодо виконаних завдань.
Ухвалою від 14.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 у позові відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржила позивач, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що у своїй сукупності призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити .
На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки допущеним відповідачем порушенням Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, Порядку складення кваліфікаційного іспиту та Методики оцінювання для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, внаслідок чого порушено її право доступу до професії.
Позивач звертає увагу не те, що викладені судом у рішенні висновки не відповідають обставинам справи та дослідженим доказам.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, 03.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційних іспитів для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю і подала пакет необхідних документів.
Рішенням КДКА Житомирської області №21/3/1 від 10.12.2018 ОСОБА_1 допущено до складення кваліфікаційних іспитів для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.110-112 т.1).
20 вересня 2019 року позивач, будучи допущеною до складання письмового кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, взяла участь в іспиті.
Згідно протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області від 20.09.2019 року, ОСОБА_1 для складання письмового іспиту отримала білет №12 та практичне завдання №10 та склала іспит.
Результати оцінювання відображені у відомостях з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи та передані голові кваліфікаційної палати ОСОБА_2 .
За результатом складення письмового іспиту, позивач (білет №12), отримала 20 балів при необхідних 80 балів.
У змісті протоколу описано допущені в письмовій роботі недоліки по кожній фабулі окремо, та по практичному завданню.
Після обговорення, кваліфікаційна палата прийняла рішення, яким вказала : "Вважати ОСОБА_1 такою, що не склала письмовий кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю" .
В подальшому, 22.10. 2019 КДКА Житомирської області прийнято рішення № 14/2/2 від 22 жовтня 2019 року "Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту", яким затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту, та вирішено за результатами протоколу №24 від 20.09.2019 року засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
За змістом цього рішення, при складенні письмового іспиту позивач виконала чотири завдання, до кожного з них, додано фабулу, а саме:
-перше завдання - "позовна заява про захист права власності та визнання права власності на майно";
-друге завдання - "заява про відстрочку або розстрочку виконання рішення господарського суду, або зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови";
-трете завдання - "клопотання під час підготовки провадження про зміну запобіжного заходу";
- четверте - практичне завдання №10 ( висновок щодо можливих дій представника потерпілого, неповнолітнього у певній правовій ситуації.
Як зазначено у оскаржуваному рішенні, позивач допустила наступні помилки в письмовій роботі:
-по першому завданню -виконана робота містить фактично текст переписаної фабули. Посилання на ст.108 ЗК України неправильне, оскільки дана норма не підлягає застосуванню у даному випадку. Не було застосовано норми ст.387 ЦК України, яка регламентує право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Позовна вимога №1 сформульована невірно, позовна вимога №2- не конкретизовано коло осіб, щодо якіх заявлено позов, позовна вимога №3 свідчить про незнання юридичної термінології. В переліку додатків до позовної заяви не вказано копій та всіх документів, що до неї додаються, що є порушенням ч.1 ст.177 ЦПК України. Виконання завдання оцінено в 0 балів.
-по другому завданню- з аналізу тексту вбачається, що особа не володіє знаннями :
-щодо системи господарських судів, адже вказано назву суду "Північно-західний апеляційний господарський суд м.Житомир";
-щодо різниці в поняттях "відстрочка виконання рішення суду" та "Зміна порядку виконання рішення суду";
-щодо назви Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказано "Господарсько-процесуальний кодекс";
-щодо набрання рішенням законної сили.
Виконання завдання оцінено в 0 балів.
-по третьому завданню- виконано на задовільному рівні, роботу оцінено в 20 балів. Проте мотивувальну та прохальну частину клопотання викладено некоректно. Недостатньо обґрунтовані підстави для зміни запобіжного заходу. Допущені стилістичні помилки.
Практичне завдання №10-виконано на незадовільному рівні, виконання завдання оцінено в 0 балів.
Не було надано відповіді на питання: якими мають бути дії представника потерплого (неповнолітнього ОСОБА_3 )? Перераховано загальні положення Сімейного кодексу, але не вказано конкретних дій ( звернутись з заявою до органів поліції щодо відкриття кримінального провадження за ч.2 ст.164 КК України, звернення з заявою до відповідного територіального органу соцзабезпечення для призначення тимчасової державної допомоги, звернення стягнення на майно, звернення до суду з питанням про позбавлення батьківських прав).
Отже, як відображено в оскаржуваному рішенні, позивач отримала за результатами складення письмового іспиту 20 балів. Також вказано, що оскільки позивач не отримала мінімальної кількості балів - 80 за письмовий іспит, то вона вважається такою, що не склала письмовий іспит і не може бути допущена до складання усного іспиту.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №14/2/2 від 22.10.2019 відповідає п.4 розділу 5 Порядку та прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI (далі Закон №5076- VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 8 Закону №5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
При цьому, приписами ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №5076-VI визначено, що кваліфікаційний іспит - є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
На виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 р. №270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі Порядок №270).
Даний Порядок визначає перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.
Відповідно до п. 1 розділу 4 Порядку №270 організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
Згідно із п. 2 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит проводиться не рідше ніж один раз на три місяці. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту та список осіб, які допущені до його складення (із зазначенням прізвища, ім'я, по - батькові таких осіб та дати подання ними заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту) на своєму сайті (або на сайті НААУ) та/або через засоби масової інформації (у інший загальнодоступний спосіб) не пізніше ніж за сім днів до проведення іспиту.
Відповідно до п. 9 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №21/3/1 від 10.12.2018 року позивача за поданою заявою від 03.12.2018 року допущено до складення письмового іспиту, призначеного на 20 вересня 2019 року. У цій справі відсутні докази про надіслання ОСОБА_1 прийнятого КДКА рішення та щодо його оприлюднення на офіційному вебсайті КДКА.
Згідно із положеннями п.13 розділу 4 Порядку №270, проведення письмового іспиту та оцінювання результатів його складення здійснюється у наступному порядку.
Письмовий іспит складається першим. Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Як стверджує позивач та підтверджено показами свідка ОСОБА_4 , перед початком іспиту 20.09.2019 року, їх увагу КДКА не звернуто на відкритті запечатаного конверта з екзаменаційними білетами.
Кандидат, який складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи (п. 13.3 у редакції рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 150)
Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів.
Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування (у редакції рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 150).
Четверте завдання письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб'єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (п. 13.6 у редакції рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 150).
В ході розгляду справи встановлено, що обраний білет для складення іспиту був сформований КДКА відповідно до Програми складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України від 01.06.2013 № 153 та затверджений рішенням КДКА.
Відповідно п. 15 Розділу 4 Порядку, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями:
відмінний рівень - 26-30 балів;
добрий рівень - 21-25 балів;
задовільний рівень - 20 балів;
незадовільний рівень - 0 балів.
Зі змісту адміністративного позову встановлено, що фактично підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода з виставленими балами за результатами складеного кваліфікаційного іспиту.
Зокрема, позивачем викладено власну позицію стосовно кожного питання письмового іспиту та вказано на невідповідності проставлених відповідачем балів наданій нею відповіді.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст.50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
При цьому, як передбачено ч. 5 ст.50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Пунктом 1 розділу 5 Порядку №270 встановлено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складання іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.
При цьому, п. 4 розділу 5 Порядку №270 передбачено, що рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім'я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Як вбачається з рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 22.10.2019 позивач за результатами складання письмового іспиту отримала 20 балів, а тому відповідно до п. 13.12 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013р. (зі змінами), не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит, у зв'язку із чим не може бути допущена до складення усного кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до п. 13.9 Порядку № 270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
У той же час, як зазначено, позивач за результатами складання письмового іспиту 20.09.2019 року отримала 20 балів.
Разом з тим, у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту, дані якої покладені в основу оскаржуваного рішення, відображено інші результати іспиту: оцінка середніх балів за результатами письмового іспиту (20+20+20) становить 60 балів. Відомість підписана головою та секретарем кваліфікаційної палати(т.1 а.с.37).
Отже, судом встановлена невідповідність результатів іспиту у відомості прийнятому КДКА рішенню.
У п. 15 Порядку №270 визначено критерії, за якими здійснюється оцінювання завдань письмового іспиту.
Визначаючи рівень знань кандидата в адвокати, кваліфікаційна палата має обґрунтувати застосовані критерії оцінки.
Позивач наполягала, що критерії, викладені в п.15 Порядку, фактично не розглядалися, жодного аналізу правильності нарахування балів у документах, що складаються за результатами оцінювання, наведено не було.
Критерії оцінювання рівня знань за письмовими завданнями докладно виписані в Порядку. Наприклад, аби отримати оцінку «задовільно», підготовлений на іспиті процесуальний документ має відповідати визначеній законом формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Разом з тим письмове завдання може містити недоліки:
зміст свідчить про прогалини в знаннях з відповідного питання або ж про неправильне розуміння окремих аспектів поставленого питання;
відповідь узагалі не містить указівок на джерела правового регулювання або має лише загальні посилання на них;
складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу;
у роботі багато грубих орфографічних помилок.
Застосовані КДКА критерії, за якими здійснено оцінювання завдань письмового іспиту ОСОБА_1 не в повній мірі відповідають п.15 Порядку.
Крім того суд зазначає, що значна частина недоліків, наведених відповідачем, не може бути однозначно віднесено до того чи іншого критерію оцінки письмової роботи, визначеного положеннями Порядку №270, а отже, на думку суду, такі недоліки не можуть достеменно свідчити про рівень знань позивача у тій чи іншій галузі та слугувати підставою для відповідної оцінки.
Суд апеляційної інстанції завертає увагу і на таке.
З огляду на наведені норми діючого законодавства, слід дійти висновку, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів, які бажають набути статусу адвоката, враховуючи мету і завдання проведення такого кваліфікаційного іспиту, обов'язком відповідача є з'ясування та надання оцінки теоретичним знанням у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
При цьому, відповідач наділений самостійним правом на вирішення певного кола питань в межах закону (у тому числі й оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом). Такі дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Слід зауважити, що вказані повноваження обумовлені певною свободою (вільним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №820/3167/18.
Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 22 жовтня 2019 року №14/2/2 "Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту" щодо ОСОБА_1 .
Також суд зазначає, що враховуючи положення ч.5 ст.9 Закону №5076-VI, а також обставини протиправності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, про наявність підстав для зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.
Підсумовуючи, враховуючи викладені вимоги законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, які є підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Приписами ч.7 ст.139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно матеріалів справи, позивач у даній справі сплатила судовий збір :
-за подання позовної заяви до суду першої інстанції 720,00 грн., що підтверджено квитанцією №30 від 12.12.2019 (а.с.8 т.1)
-за подання апеляційної скарги 1153,00 грн., що підтверджено квитанцією №133 від 13.02.21 р.)(т.2 а.с.184).
Отже, відшкодуванню за рахунок КДКА в Житомирській області на користь ОСОБА_1 підлягає сума витрат по сплаті судового збору 1873,00 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року скасувати.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 14/2/2 від 22.10.2019 року в частині відмови у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
Зобов'язати Кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_5 у найближчий час проведення таких іспитів.
Стягнути з Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (10008 м.Житомир, вул.Велика Бердичівська,28, код ЄДРПОУ 25777050 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування судових витрат 1873(одна тисяча вісімсот сімдесят три) грн.00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 березня 2021 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.