29 березня 2021 року Справа № 915/44/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агромаш-Калина”, 22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Незалежності, буд. 46, код ЄДРПОУ 32320510,
представник позивача: адвокат Таганцов Богдан Анатолійович, адреса для листування: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 76, кв. 2
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро К”, 54036, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, буд. 69, код ЄДРПОУ 38457731
про: стягнення заборгованості,
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
встановив:
11.01.2021 позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару №9 від 18.01.2019 в сумі 113428,36 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/44/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 16.01.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 164, ч. 1 ст. 172 України та встановлено 10-денний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
02.02.2021 на адресу суду надійшов супровідний лист позивача від 29.01.2021, до якого додано докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, а також клопотання про витребування у відповідача ТОВ “Агро К” (код ЄДРПОУ 38457731) оригіналу договору на поставку товару №9 на умовах повної передплати від 18.01.2019, укладеного між ТОВ “Агромаш-Калина” та ТОВ “Агро К”.
Ухвалою суду від 05.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено відповідачу процесуальний строк для подання до суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.
Зазначеною ухвалою судом постановлено: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро К” оригінал договору на поставку товару №9 на умовах повної передплати від 18.01.2019, укладеного між ТОВ “Агромаш-Калина” та ТОВ “Агро К”, зобов'язано відповідача витребуваний доказ надати суду у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
17.02.2021 представником позивача подано до господарського суду заяву про розподіл судових витрат на підставі доказів про надання правничої допомоги, що будуть подані, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідно до приписів ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними; докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
За приписами ч. 8, 9 ст. 81 ГПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали; у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Частиною 1 статті 134 ГПК України встановлено, що у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Відповідачем вимоги ухвал суду від 05.02.2021 не виконано, витребуваний доказ суду не надано.
Ухвалою суду від 15.03.2021 судове засідання у справі призначено на 29 березня 2021 року о 10:20 год., повторно зобов'язано відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро К” виконати вимоги ухвали суду від 05.02.2021 та надати суду оригінал договору на поставку товару №9 на умовах повної передплати від 18.01.2019, укладеного між ТОВ “Агромаш-Калина” та ТОВ “Агро К”. Судом також попереджено відповідача про застосування заходів, передбачених ст. 134 ГПК України у разі неподання суду письмових доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, а саме: про застосування тимчасового вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження їх судом.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.01.2021 адреса місцезнаходження відповідача: 54036, Миколаївська область, м. Миколаїв, Одеське шосе, буд. 69.
Ухвали господарського суду від 05.02.2021 та від 15.03.2021 направлено ТОВ “Агро К” рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою: 54036, Миколаївська область, м. Миколаїв, Одеське шосе, буд. 69. Однак, зазначені відправлення не вручено адресатові та повернуто поштовим відділенням до суду із позначкою “за закінченням терміну зберігання”, “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою та повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
З зазначеного витікає, що відповідач належним чином повідомлений про необхідність вчинення відповідної процесуальної дії, надання суду витребуваного доказу, а саме: оригіналу договору на поставку товару №9 на умовах повної передплати від 18.01.2019, укладеного між ТОВ “Агромаш-Калина” та ТОВ “Агро К”, вимоги ухвал суду від 05.02.2021 та від 15.03.2021 не виконав, витребуваний доказ суду не надав.
Відповідно до ст. 131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ст. 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 134 ГПК України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що докази, які витребувано у відповідача мають суттєве значення для повного, всебічного та неупередженого розгляду справи, відповідачем не виконано вимоги ухвали суду, витребувані докази не подано, не повідомлено суд про неможливість подання витребуваних доказів, суд дійшов висновку про застосування до відповідча заходів процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення доказів для дослідження судом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Оскільки ухвала про вилучення доказів як виконавчий документ є способом виконання судового рішення, в якому вказано що і кому, в який строк суд зобов'язує виконати, стягувач щодо виконання таких виконавчих документів не зазначається (правова позиція викладена в п. 48 постанови КАС ВС від 27.01.2020 № П/811/236/16 (К/9901/13367/18).
Згідно зі ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи наведені положення закону та встановлені вище обставини, а також необхідність дослідження судом оригіналу договору на поставку товару №9 на умовах повної передплати від 18.01.2019, укладеного між ТОВ “Агромаш-Калина” та ТОВ “Агро К”, суд дійшов висновку, про необхідність в порядку ст. ст. 131, 132, 134 ГПК України, застосувати заходи процесуального примусу, а саме вилучення держаним виконавцем доказів для дослідження судом, а саме: оригіналу договору на поставку товару №9 на умовах повної передплати від 18.01.2019, укладеного між ТОВ “Агромаш-Калина” та ТОВ “Агро К”.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 915/44/21 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
На підставі ч. 6 ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст.ст. 18, 131, 132, 134, п. 6 ч. 1 ст. 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Застосувати заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро К” (54036, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, буд. 69, код ЄДРПОУ 38457731) для дослідження їх судом.
2 Тимчасово вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро К” (54036, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, буд. 69, код ЄДРПОУ 38457731) оригінал договору на поставку товару №9 на умовах повної передплати від 18.01.2019, укладеного між ТОВ “Агромаш-Калина” та ТОВ “Агро К”.
3. Вилучення доказів доручити Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18 (БЦ «Ера»).
4. Копію ухвали направити учасникам справи. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, направити Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18 (БЦ «Ера»).
5. Зупинити провадження у справі №915/44/21 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження їх судом.
6. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
7. Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро К”, 54036, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, буд. 69, код ЄДРПОУ 38457731
Згідно ч. 3 ст. 134 ГПК України, дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.04.2021.
Суддя В.О.Ржепецький