79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.02.2021 справа № 914/2162/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , Закарпатська область, м.Тячів
до відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
про визнання протиправними дій та бездіяльності
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Чижович І.З.
Обставини розгляду справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності.
Ухвалою суду від 26.08.2020 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду: відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; листа про неможливість підписати електронні протоколи та доказів скерування цього листа з додатками на адресу відповідача 04.11.2019 р.
Ухвалою суду від 28.09.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2020 р.
Ухвалою суду від 26.10.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 26.10.2020 р. відкладено підготовче засідання на 23.11.2020 р.
В судовому засіданні 23.11.2020 р. оголошено перерву до 10.12.2020 р.
Судове засідання 10.12.2020 р. не відбулося через тимчасову втрату працездатності суддею Гоменюк З.П. в період з 07.12.2020 р. по 11.12.2020 р. включно.
В перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності судді Гоменюк З.П., тобто 14.12.2020 р., суд ухвалою призначив підготовче засідання у справі на 04.01.2021 р.
Ухвалою суду від 04.01.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 04.01.2021 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2021 р.
В судове засідання 01.02.2021 р. з'явилися представники сторін. В цьому судовому засіданні суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представників сторін. При цьому, представник позивача просив позов задоволити, а представник відповідача - в його задоволенні відмовити. Суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення учасників справи з приводу доказів.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 22.02.2021 р.
Через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№4127/21 від 22.02.2021р.), в якому представник позивача повідомив про неможливість з'явитись в судове засідання у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді та просив здійснювати судовий розгляд без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
В судове засідання 22.02.2021 р. з'явився представник відповідача.
В судовому засіданні 22.02.2021 р. суд заслухав заключне слово відповідача, після чого, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв'язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі і вийшов до нарадчої кімнати для його ухвалення.
В судовому засіданні 22.02.2021 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він став переможцем електронного аукціону з продажу нежитлових приміщень, проведеного 01.11.2019 р., проте, процедуру приватизації цих нежитлових приміщень не було доведено до завершення з підстав, незалежних від його волі.
Так, позивач ствердив, що 02.11.2019 р. йому стало відомо про існування ухвали суду від 07.10.2019 р., якою було забезпечено позов шляхом заборони вчиняти стосовно вищезгаданих нежитлових приміщень дії, спрямовані на організацію і проведення електронних торгів та оформлення результатів торгів, і на виконання вимог суду позивач утримався від вчинення таких дій, а також в межах строку на підписання протоколу скерував відповідачеві лист щодо неможливості підписати електронні протоколи через існування заборони.
Як ствердив позивач, відповідач погодився з наведеними обставинами та наказом від 08.11.2019 р. призупинив вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію нежитлових приміщень до моменту скасування заборони, проте після скасування 23.03.2020 р. ухвали суду лише 17.07.2020 р. направив позивачеві примірник протоколу про результати електронного аукціону для підписання, а в подальшому безпідставно склав акт про відмову переможця від підписання протоколу та договору, що призвело до визнання аукціону таким, що не відбувся, і призначення нового аукціону.
Позивач звернув увагу суду на те, що відповідач дізнався про наявність обставин, які є перешкодою для завершення процедури приватизації, ще 08.10.2019 р., тобто в день отримання ним ухвали суду про забезпечення позову - фактично за місяць до проведення повторного аукціону, однак не вжив жодних заходів щодо його відміни та/або зупинення, отримав гарантійні внески від учасників аукціону, провів аукціон, визначив переможця аукціону і лише після цього зупинив приватизаційну процедуру, а в подальшому її неочікувано відновив, не взяв до уваги бажання позивача придбати приміщення за заявлену ціну, не вчиняв жодних дій після скасування судових заборон, невчасно надіслав протокол про результати аукціону і протиправно склав акт про відмову від підписання протоколу.
Позивач заявив, що внаслідок бездіяльності відповідача визначені законодавством на підписання протоколу і договору строки (3 та 30 днів відповідно) були в будь-якому випадку пропущені - як з дня формування протоколу, так і з дня скасування ухвали про забезпечення позову, яка була перешкодою для завершення приватизації. При цьому, позивач не відмовлявся від підписання протоколу та договору і не підписав такі документи з незалежних від нього обставин - у зв'язку з закінченням строків ще до отриманням протоколу, а також через те, що 10.07.2020 р. позивач вибув закордон і перебуває там і станом на час звернення до суду, відтак, він був позбавлений можливості особисто отримати надіслані документи з підстав необізнаності про їх існування та відсутності в Україні.
За твердженням позивача, жодні вимоги законодавства не визначали порядок дій, які необхідно було вчинити йому в даній ситуації, як і не покладали на нього будь-яких інших обов'язків, а отже, враховуючи те, що процедура оформлення результатів торгів була зупинена на невизначений строк до настання обставин, які не залежать від волі позивача, він не міг розраховувати на той чи інший строк підписання протоколу, очікувати відповідного листа від відповідача саме у липні 2020 року, та обмежувати своє право на вільне пересування.
Позивач переконаний, що протиправні дії та бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача як учасника та переможця аукціону, зокрема мали для нього негативні наслідки у вигляді позбавлення права на завершення приватизаційної процедури, права повернути гарантійний внесок, права взяти участь в повторному аукціоні тощо.
У зв'язку з цим, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчасного повідомлення позивачеві про відновлення процедури приватизації нежитлових приміщень та невчасного надсилання і підписання протоколу про результати електронного аукціону; визнати протиправними дії відповідача щодо складення акту про відмову позивача від підписання протоколу про результати електронного аукціону та його завантаження в електронну торгову систему.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач, посилаючись на невчасність вчинення дій відповідачем, не посилається на жодну законодавчо передбачену норму, яку, на його думку, порушив відповідач, і якою на відповідача покладався би обов'язок повідомити позивача про відновлення процедури приватизації, встановлювались строки на таке повідомлення чи строки на надсилання або підписання протоколу. Більш того, відповідач взагалі не вправі підписати протокол за відсутності підпису позивача, відтак бездіяльність щодо його невчасного підписання не мала місця.
Відповідач заявив, що законодавством не врегульовано процедуру дій органу приватизації у випадку забезпечення судом позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, направлені на організацію, проведення та оформлення результатів електронних торгів. Разом з тим, правомірність дій відповідача в частині не відміни, а призупинення аукціону у зв'язку із наявністю судової заборони, доведена рішенням суду, яким позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності управління в частині невідміни електронного аукціону, визнання протиправним та скасування наказу про його призупинення. Як вказав відповідач, не регламентовано також і дій органу приватизації у випадку скасування такої судової заборони та відповідачеві не може ставитись у вину відхилення, на думку позивача, від такої процедури, оскільки її не існує.
Відповідач пояснив, що розгляд апеляційних скарг на ухвалу про забезпечення позову відбувся без виклику та участі учасників справи і відповідачеві стало відомо про зміст постанови не в день її прийняття - 23.03.2020 р., як помилково стверджує позивач, а лише 12.06.2020 р., про що свідчить відмітка на супровідному листі, яким суд скерував постанову.
Як повідомив відповідач, не одержавши від переможця електронного аукціону у встановлений строк підписаних протоколів, що надсилались йому управлінням після скасування судом ухвали, відповідач діяв виключно в межах законодавчих вимог та склав акт про непідписання протоколу про результати електронного аукціону, який було завантажено в систему «Prozorro.Продажі», після чого в системі автоматично розпочався відлік часу для прийняття заяв на участь в аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій і такий аукціон відбувся 07.09.2020р., а за його результатами 06.10.2020 р. було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.
Позивач погодився з твердженням відповідача про те, що законодавством не передбачено порядок дій учасників та організаторів торгів в ситуації, яка склалася, однак заявив, що якщо, як зазначає відповідач, відсутність законодавчого регулювання не може ставитись у вину відповідачеві, то це повинно було однаковою мірою стосуватись і позивача, проте негативні наслідки для останнього все ж настали.
Позивач звернув увагу суду і на те, що, за твердженням відповідача, позивачем був пропущений строк на підписання протоколів, однак в дійсності позивач не пропустив його; строк же, на який вказував орган приватизації, був встановлений не законодавством України, а безпосередньо самим відповідачем як організатором торгів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Органом приватизації, яким є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, було оголошено електронний аукціон для продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: м.Львів, вул. Пекарська, 95 з датою проведення аукціону 08.10.2019 р.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 07.08.2019 р. у справі №463/8077/19 задоволено заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконними та скасування ухвали і наказ; у порядку забезпечення позовних вимог, до розгляду справи по суті: заборонено ДП «Прозорро.Продажі», організаторам відкритих торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Пекарська, 95 та заборонено ДП «Прозорро.Продажі», організаторам відкритих торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Пекарська, 95.
У зв'язку з відсутністю осіб, які виявили намір взяти участь в електронному аукціоні, 07.10.2019 р. в електронній торговій системі було автоматично оголошено аукціон №UА-РS-2019-10-07-000020-2 із зниженням стартової ціни щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: м.Львів, вул.Пекарська, 95, призначений на 01.11.2019 р.
У протоколі про результати електронного аукціону від 01.11.2019 р. №UА-РS-2019-10-07-000020-2 зазначено, зокрема, такі відомості: статус електронного аукціону - аукціон відбувся; найменування лоту - нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 274,6 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. Пекарська, 95; стартова ціна лоту - 1204080 грн з урахуванням ПДВ; ціна продажу лоту з урахуванням ПДВ - 6000000 грн; розмір гарантійного внеску - 120408 грн; розмір реєстраційного внеску - 834,60 грн; учасники електронного аукціону - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теймур», Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал», ОСОБА_1 ; переможець електронного аукціону - ОСОБА_1 .
У протоколі вказано, що переможець електронного аукціону зобов'язується: підписати в трьох оригінальних примірниках протокол про результати електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронною торговою системою та в межах цього строку направити його на підписання оператору, через який таким переможцем електронного аукціону подано цінову пропозицію/найбільшу закриту цінову пропозицію/ставку; укласти договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону; провести повний розрахунок (внести на рахунок оператора, через який таким переможцем електронного аукціону подано цінову пропозицію/найбільшу закриту цінову пропозицію/ставку, винагороду оператору (плату за участь в електронному аукціоні) протягом трьох робочих днів з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в електронній торговій системі; сплатити на рахунок органа приватизації ціну продажу об'єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу.
04.11.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з листом, в якому повідомив, що 02.11.2019 р. він довідався про те, що ухвалою Личаківського районного суду від 07.10.2019 р. у справі №463/8077/19 заборонено будь-яким особам, в тому числі переможцю електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
08.11.2019 р. відбулось засідання аукціонної комісії для забезпечення приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні без умов нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , (другий поверх, загальна площа 274,6 кв.м) на виконання ухвал Львівської міської ради №361 від 31.03.2016, №1214 від 10.11.2016 (зі змінами внесеними від 29.11.2018 №4287), за результатами якого складено протокол №2 засідання аукціонної комісії.
У протоколі вказано, що 01.11.2019 р. о 13:58:02 в електронній торговій системі відбувся електронний аукціон з продажу нежитлових приміщень загальною площею 274,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем якого є ОСОБА_1 , оскільки ним було запропоновано найвищу ціну за об'єкт, а саме 6000000 грн.
Також у протоколі зазначено, що 08.10.2019 р. на адресу управління комунальної власності, листом, зареєстрованим у Центрі надання адміністративних послуг м.Львова за №З-Ф-119355-2302 від 07.10.2019 р., скерованим ОСОБА_2 , надійшла ухвала Личаківського районного суду м.Львова від 07.10.2019 р. про забезпечення позову у справі №463/8077/19, якою заборонено ДП «Прозорро.Продажі», організаторам відкритих електронних торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,9кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено ДП «Прозорро.Продажі», організаторам відкритих електронних торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, переможцем електронного аукціону №UA-PS-2019-10-07-000020-2, ОСОБА_1 скеровано лист щодо неможливості підписати вищевказані електронні протоколи у зв'язку з існуванням заборони здійснювати будь-які дії з оформлення результатів електронного аукціону.
Як зафіксовано у протоколі, члени комісії, заслухавши інформацію та ознайомившись з ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 07.10.2019 р. вирішили рекомендувати управлінню комунальної власності, як органу приватизації: призупинити вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію нежитлових приміщень загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на аукціоні, в тому числі підписання протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-10-07-000020-2 (сформований 01.11.2019 р. о 13:58:02) до моменту скасування заборони та/або скасування ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 07.10.2019 р. про забезпечення позову у справі №463/8077/19; повідомити учасника електронного аукціону ОСОБА_1 про прийняте управлінням комунальної власності рішення щодо електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації комунальної власності (нежитлового приміщення загальною площею 274,6 кв.м на АДРЕСА_1 ), номер лоту в електронній торговій системі UA-PS-2019-10-07-000020-2.
Наказом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 08.11.2019 р. №177 «Про приватизацію шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 » призупинено вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію вищенаведених нежитлових приміщень, шляхом продажу на аукціоні, в тому числі підписання протоколу про результати електронного аукціону №UА-РS-2019-10-07-000020-2, сформованого 01.11.2019 р. 13:58:02, до моменту скасування заборони та/або скасування ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 07.10.2019 р. у справі №463/8077/19 про забезпечення позову, а також доручено відділу реформування власності управління комунальної власності опублікувати даний наказ та ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 07.10.2019 р., справа №463/8077/19, в електронній торговій системі через особистий кабінет в день його підписання та повідомити переможця електронного аукціону ОСОБА_1 про прийняте управлінням комунальної власності рішення.
Постановою Львівського апеляційного суду від 23.03.2020 р. у справі №463/8077/19 скасовано ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 07.10.2019 р. та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні її заяви про забезпечення позову.
Вказана постанова була надіслана учасникам справи, в тому числі і Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, супровідним листом №463/8077/19/13117/2020 від 01.04.2020 р. та отримана Управлінням 12.06.2020 р., що вбачається з проставленого на вхідній кореспонденції штампу Центру надання адміністративних послуг м.Львова Львівської міської ради.
10.07.2020 р. ОСОБА_1 покинув територію України, про що свідчать відмітки іноземних держав у закордонному паспорті особи.
Листом №2302-вих-53069 від 14.07.2020 р. «Про підписання протоколу про результати електронних торгів», адресованим ОСОБА_1 і АТ КБ «Приватбанк» (до відома), Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило, зокрема те, що 23.03.2020 р. було скасовано ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 07.10.2019 р. і управління отримало вказану постанову 12.06.2020 р.
З врахуванням цього та з метою належного виконання норм чинного законодавства управління цим листом скерувало ОСОБА_1 чотири оригінали примірників протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-10-07-000020-2 (сформований 01.11.2019 13:58:02) та повідомило, що йому за рекомендаціями комісії відповідно до протоколу №3 від 09.07.2020 р. засідання аукціонної комісії для забезпечення приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні без умов нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (другий поверх, загальна площа 274,6 кв.м) необхідно до 28.07.2020 р. підписати протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-10-07-000020-2 (сформований 01.11.2019 13:58:02) у встановленому порядку та скерувати вищезазначений підписаний протокол на адресу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради рекомендованим листом або наручно для завантаження його у систему «Рrozorro.Продажі» та підписання у подальшому договору купівлі-продажу нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
07.08.2020 р. начальником Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради складено та підписано акт про непідписання протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-10-07-000020-2, сформованого 01.11.2019 р. о 13:58:02 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
У акті наведено відомості про обставини, які стосувались проведення та оформлення результатів електронного аукціону, та вказано, що переможець електронного аукціону ОСОБА_1 у встановлені строки не підписав і не скерував на адресу управління комунальної власності примірники протоколів про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-10-07-000020-2 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим даним актом засвідчується факт непідписання вказаного протоколу.
Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, і вказане не заперечується позивачем, в подальшому в системі «Prozorro.Продажі» було автоматично оголошено новий аукціон та розпочато відлік часу для прийняття заяв на участь в аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни і подальшого подання цінових пропозицій. Такий аукціон відбувся 07.09.2020 р., а 06.10.2020 р. за його результатами із переможцем аукціону ТзОВ «Тантал» укладено договір №3333 купівлі-продажу нежитлових приміщень другого поверху заг.площею 274,6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .
В квітні 2020 року ОСОБА_1 звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності в частині невчинення дій, спрямованих на відміну електронного аукціону з підстав наявності судової заборони на його проведення та оформлення результатів, що призвело до протиправного неповернення гарантійного внеску, визнання протиправними дій в частині призупинення процедури приватизації нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 шляхом їх продажу на аукціоні, визнання протиправним та скасування наказу від 08.11.2019 р. №117.
Рішенням від 19.10.2020 р. у справі 914/941/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим (тут і надалі норми законодавства наводяться в редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин).
У статті першій Закону надано, серед іншого, такі визначення:
- аукціон - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну;
- аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті;
- аукціон із зниженням стартової ціни - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким орган приватизації знижує стартову ціну об'єкта приватизації у встановленому цим Законом порядку;
- електронна торгова система - дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи. Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;
- завершення приватизації - продаж об'єкта приватизації (усіх акцій, передбачених до продажу, єдиного майнового комплексу, іншого майна тощо) та перехід права власності на такий об'єкт покупцю, що оформлюється наказом відповідного органу приватизації;
- організатор аукціону - Фонд державного майна України, його регіональні відділення, представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад або залучені ними юридичні особи, які діють відповідно до договору, укладеного з державними органами приватизації;
- органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад;
- приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями;
- рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об'єкта приватизації шляхом видання наказу.
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону, приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
Суб'єктами приватизації згідно з положеннями ст.6,Закону є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.
Покупцями об'єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути: 1) громадяни України, іноземні громадяни; 2) юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті; 3) юридичні особи інших держав, крім передбачених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.8 Закону).
Згідно з ч.1 ст.10 Закону, порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
За положеннями ч.2 цієї статті, приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Як встановлено частиною першою статті 13 Закону, приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об'єктів приватизації.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування (ч.4 ст.15 Закону).
Відповідно до ч.8 ст.15 Закону, продаж об'єктів на аукціоні, крім аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, здійснюється за наявності не менше двох учасників аукціону та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону на підвищення стартової ціни.
Згідно з ч.9 Закону, у разі якщо об'єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім випадку, передбаченого частиною восьмою цієї статті, проводиться повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків.
Частинами 9 та 10 ст.15 Закону визначено, що якщо повторний аукціон зі зниженням стартової ціни визнається таким, що не відбувся, у разі якщо для участі у такому аукціоні подано заяву на участь від одного покупця, то орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни, з урахуванням зниження стартової ціни відповідно до частини дев'ятої цієї статті. У разі якщо об'єкт приватизації не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - десятою цієї статті, проводиться аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій зі зниженням стартової ціни, визначеної згідно з правилами, встановленими статтею 22 цього Закону, на 50 відсотків. Продаж об'єктів на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подання цінових пропозицій здійснюються за наявності не менш як одного учасника аукціону.
Як передбачено ч.13 цієї статті, у випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення.
Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. №432.
Електронний аукціон є процедурою визначення переможця електронного аукціону, в ході якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком (п.37 Порядку).
Відповідно до п.38 Порядку, оголосити електронний аукціон має право виключно орган приватизації на підставі відповідного рішення про затвердження умов продажу об'єкта приватизації з урахуванням вимог пункту 9 цього Порядку.
Згідно з пунктами 39 та 40 Порядку, для оголошення електронного аукціону з умовами, без умов орган приватизації обирає запис про об'єкт приватизації в реєстрі, що містить унікальний код такого об'єкта. Аукціон із зниженням стартової ціни автоматично оголошується в електронній торговій системі на підставі рішення про затвердження умов продажу об'єкта приватизації.
Якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся» (п.49 Порядку).
Відповідно до положень п.4 Порядку, формування протоколів про результати електронних аукціонів здійснюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону, а у разі коли для участі в аукціоні не подано жодної заяви або подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, - в день закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні за формою, опублікованою на офіційному веб-сайті адміністратора електронної торгової системи.
Як вбачається з матеріалів справи, приватизація комунального майна - нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Пекарська, 95 - здійснювалась шляхом його продажу на електронному аукціоні на підставі передбачених законодавством документів, в тому числі відповідного переліку об'єктів комунальної власності м.Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні, та затверджених умов продажу об'єктів приватизації.
У зв'язку з відсутністю осіб, які виявили намір взяти участь в оголошеному електронному аукціоні без умов, 07.10.2019 р. в електронній торговій системі було автоматично оголошено аукціон із зниженням стартової ціни, переможцем якого став позивач, що підтверджено протоколом про результати електронного аукціону від 01.11.2019 р.
Суд звертає увагу позивача на те, що аукціон, якого стосуються оскаржувані дії, був аукціоном із зниженням стартової ціни, а не аукціоном за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, яким був тільки аукціон, що відбувся 07.09.2020 р., та проведення і оформлення результатів якого не входить до предмету доказування у справі.
У зв'язку з цим, положення Порядку, які стосуються організації проведення і визначення переможця електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, на які посилається позивач в позовній заяві, не підлягають застосуванню до даних правовідносин. Ці правовідносини врегульовано розділами Порядку «Організація та порядок проведення електронного аукціону з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни» і «Визначення переможця електронного аукціону з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни», положення яких суд використовує у своєму рішенні.
Згідно з п.63 Порядку, переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.
Як встановлено п.66 Порядку, переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у випадках, передбачених пунктом 67 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Пунктом 64 Порядку передбачено, що переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; укладає договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Відповідно до п.68 Порядку, переможець електронного аукціону підписує протокол про результати електронного аукціону в порядку, встановленому пунктом 64 цього Порядку. Оператор електронного майданчика підписує протокол про результати електронного аукціону та надсилає його до органу приватизації протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування (у разі, коли електронний аукціон відбувся).
Після отримання від оператора електронного майданчика, через який подано найвищу цінову пропозицію, підписаного переможцем електронного аукціону та таким оператором протоколу про результати електронного аукціону орган приватизації затверджує та опубліковує протокол через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку «Протокол затверджено» в інтерфейсі особистого кабінету, після чого електронному аукціону автоматично присвоюється статус «Очікується підписання договору». Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування протоколу.
У межах строку, встановленого для опублікування протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації перевіряє заяву на участь в електронному аукціоні, подану шляхом заповнення електронної форми, та електронні копії документів переможця електронного аукціону щодо відповідності вимогам Закону.
Якщо протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, рішення про приватизацію шляхом викупу не опубліковано в електронній торговій системі, електронна торгова система автоматично оголошує новий аукціон.
Згідно з п.70 Порядку, договір купівлі-продажу об'єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору. Даний обов'язок виникає в органа приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.
Пунктами 72- 74 Порядку встановлено, що після укладення між органом приватизації і переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу та його опублікування органом приватизації через особистий кабінет в електронній торговій системі і натискання електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету електронному аукціону автоматично присвоюється статус «Аукціон завершено. Договір підписано». Після отримання повної оплати за укладеним договором та натискання органом приватизації через особистий кабінет в електронній торговій системі електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету електронному аукціону автоматично присвоюється статус «Договір оплачено. Очікується наказ». Після видання та опублікування органом приватизації наказу про завершення приватизації протягом 10 календарних днів з дня присвоєння електронному аукціону статусу, визначеного пунктом 73 цього Порядку, шляхом натискання органом приватизації в електронній торговій системі електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету електронному аукціону автоматично присвоюється статус «Приватизація об'єкта завершена».
Відповідно до положень ч.9 ст.14 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе. Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки. Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
Згідно з ч.10 цієї статті Закону, після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об'єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону та у разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини дев'ятої цієї статті. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об'єкта (ч.6 ст.15 Закону).
Аналогічні за змістом положення містяться і в п.67 Порядку - у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об'єкта.
Отже, позивач був зобов'язаний підписати протокол про результати електронного аукціону та надати його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів починаючи з 02.11.2019 р., а оператор електронного майданчика - підписати протокол та надіслати його до органу приватизації протягом чотирьох робочих днів з 02.11.2019 р.
Після отримання від оператора підписаного переможцем аукціону та оператором протоколу про результати електронного аукціону відповідач повинен був затвердити та опублікувати протокол протягом 10 робочих днів з 02.11.2019 р.
Разом з тим, фактичні обставини, які мали місце при проведенні та оформленні результатів даного аукціону, відрізняються від обставин, які чітко врегульовані відповідним законодавством про приватизацію.
Так, орган приватизації на виконання ухвали про забезпечення позову призупиняв вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію та підписання протоколу про результати електронного аукціону до моменту скасування заборони та/або скасування ухвали. Варто зазначити, що і переможець аукціону був обізнаний про існування встановленої ухвалою суду заборони та, більш того, у строк, визначений законодавством для підписання переможцем протоколу, не підписував протокол і сам звернув увагу відповідача на заборону оформлення результатів аукціону у надісланому листі.
Вчинені відповідачем дії щодо призупинення хоча і не були передбачені нормами чинного законодавства, проте здійснювались на виконання судового рішення (ухвали), обов'язкового на той час для всіх осіб, в тому числі і органу приватизації та переможця аукціону, а отже, не могли вважатись протиправними, що підтверджено судовими рішеннями у справі №914/941/20 (під час розгляду цієї справи суд також досліджував правомірність невчинення відповідачем дій, спрямованих на відміну електронного аукціону, та підставність неповернення позивачеві гарантійного внеску).
Існування судової заборони та зумовлене ним призупинення процедури приватизації вплинули на те, що дотримання строків, встановлених для оформлення результатів аукціону, стало неможливим.
З огляду на те, що дане призупинення було правомірним, не можуть вважатись протиправними і дії відповідача щодо відновлення процедури приватизації після скасування ухвали про забезпечення позову.
Порядок відновлення процедури приватизації, порядок повідомлення переможця про це та відповідні строки не визначені законодавчо, так само як і порядок та строки призупинення цієї процедури, про що йшлося раніше.
Стаття 8 ЦК України передбачає, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Пункт шостий статті 3 ЦК України відносить до таких засад цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Суд вважає, що відповідач як учасник цивільних правовідносин, скеровуючи на відому йому адресу позивача лист про те, що підстави, які зумовили призупинення процедури приватизації, відпали, та надаючи при цьому оригінали протоколів для підписання, діяв добросовісно, бажаючи одержати від позивача у спосіб, який не суперечить вимогам законодавства, підписані екземпляри протоколів та набути змогу завершити розпочату процедуру приватизації.
Як вбачається з поданої відповідачем копії супровідного листа, яким йому було надіслано постанову суду, про скасування ухвали відповідач дізнався лише 12.06.2020 р., а не 23.03.2020 р., як стверджував позивач, тому суд переконаний, що повідомлення 14.07.2020 р. позивачеві про можливість оформлення результатів аукціону та необхідність підписання протоколів не виходило за межі розумних строків і, оскільки точні строки для такого повідомлення законодавством не передбачені, в суду відсутні підстави вважати його невчасним, як і підстави вважати невчасними надсилання та підписання протоколу.
Крім того, невчасними, тобто вчиненими поза межами певного строку, можуть бути лише дії особи, а не бездіяльність, яка полягає, власне, у відсутності, невчиненні жодних дій взагалі.
Отже, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невчасного повідомлення позивача про відновлення процедури приватизації і невчасного надсилання та підписання протоколу не можуть бути задоволені судом.
У листі, яким позивачеві надсилались для підписання примірники протоколу, відповідач зазначив про те, що їх необхідно підписати до 28.07.2020 р. та скерувати відповідачеві для завантаження протоколу у систему «Рrozorro.Продажі» та підписання у подальшому договору купівлі-продажу.
На переконання суду, самостійне визначення відповідачем строку для підписання протоколу було єдино можливим у ситуації, що склалася, адже в силу існування заборони суду та призупинення процедури приватизації строк для підписання, встановлений Порядком, не міг бути дотриманий жодною із осіб, які повинні підписувати протокол. При цьому, саме орган приватизації був в змозі ініціювати підписання протоколу переможцем, так як лише він виступав учасником справи, в якій було скасовано ухвалу про забезпечення позову, тобто був особою, якій, безумовно, стало відомо про те, що процедура приватизації може правомірно продовжуватись. Визначений відповідачем строк був достатнім для вчинення переможцем аукціону дій щодо підписання та повернення протоколу і значно перевищував строк у три робочих дні, встановлений законодавством для підписання протоколу за звичайних обставин.
Позивач посилається на те, що визначені законодавством строки внаслідок бездіяльності відповідача закінчились ще до отримання протоколу позивачем, що, разом з відсутністю особи на території України протягом строку, встановленого відповідачем для підписання, зумовило неможливість підписання протоколу переможцем аукціону.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що йому було відомо про існування заборони на вчинення дій з оформлення результатів аукціону, до того ж, позивач як переможець електронного аукціону замість підписання протоколу про результати та надання його оператору електронного майданчика протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу, у цей строк звернувся до відповідача з листом, в якому заявив про те, що судом заборонено, в тому числі і переможцю аукціону, вчиняти будь-які дії з оформлення результатів електронного аукціону. З огляду на викладене, позивач не міг не усвідомлювати того, що протокол не може бути та не буде підписано у встановлений законодавством строк, а відтак і повинен був розуміти, що, у разі, якщо встановлена судом заборона коли-небудь припинить свою дію, підписання протоколу зможе відбутися тільки за межами цього строку.
Безумовно, позивач володіє правом на вільне пересування та міг знаходиться поза межами України під час того як відповідач повідомив йому про наявність можливості завершити процедуру приватизації, однак, раніше погодившись з тим, що під час дії заходів забезпечення позову підписання протоколу є неможливим та достеменно знаючи, що процедура оформлення результатів аукціону є призупиненою, позивач повинен був припускати, що скасування заходів забезпечення позову або скасування ухвали про їх вжиття і, відповідно, виникнення необхідності підписати протокол, може відбутись в будь-який час та незалежно від присутності переможця аукціону в Україні. В суду відсутні докази того, що позивач як до вибуття за кордон, так і після цього, цікавився тим, чи заборона на оформлення результатів аукціону є діючою та чи існує можливість завершити таке оформлення, а також відсутні докази того, що позивач повідомляв орган приватизації про виїзд за межі України та неперебування за відомою відповідачеві адресою. Вчинення цих дій хоча і не є обов'язком переможця аукціону, проте дозволило би уникнути негативних наслідків непідписання протоколу, виникнення яких позивач пояснює виключно виною відповідача.
Твердження позивача про те, що він бажав підписати протокол та не відмовлявся від його підписання суперечать його попередній поведінці та іншим посиланням, зробленим під час розгляду справи. Вибуття позивача за кордон на тривалий період разом з його незацікавленістю поточним станом процедури, в якій він бере участь, не може вважатись добросовісною та розумною поведінкою особи, яка дійсно прагне підписання відповідного протоколу, оформлення результатів аукціону та набуття внаслідок цього необхідного їй майна.
Позивач, зазначаючи про те, що він не підписав протокол у визначені в листі відповідача строки, пояснює це існуванням незалежних від нього обставин - необізнаністю та відсутністю в Україні, проте водночас заявляє, що протокол і не міг бути підписаним у зв'язку з тим, що встановлені законодавством строки минули ще до отриманням переможцем аукціону протоколу.
Суду видається неприйнятною позиція переможця аукціону, яка проявлялася у тому, що він спочатку сам формально не дотримався встановлених законодавством вимог, не підписавши протокол у трьохденний строк та повідомивши відповідача про неможливість такого підписання, а згодом посилався на те, що протокол взагалі не міг бути підписаний з огляду на закінчення цього строку з вини відповідача, та одночасно вказував, що такий протокол не було підписано через необізнаність та відсутність позивача в Україні.
Складення та завантаження відповідачем акту про відмову від підписання протоколу про результати аукціону було здійснено 07.08.2020 р., тобто навіть значно пізніше останнього дня для підписання протоколу позивачем.
Враховуючи можливість відновлення процедури оформлення результатів аукціону, яка з'явилась після того як суд скасував ухвалу про забезпечення позову і відповідач довідався про це, цілком зрозумілим видається намагання останнього завершити таку процедуру.
Відповідач не мав змоги отримати підписаний позивачем протокол у будь-який інший спосіб, а також не міг протягом невизначеного періоду часу очікувати на підписання протоколу позивачем, зволікаючи таким чином із здійсненням приватизації комунального майна та діючи всупереч інтересам територіальної громади, а тому суд вважає, що за обставин, які фактично склалися у правовідносинах сторін та не були врегульовані законодавством, дії відповідача щодо складення та завантаження відповідачем акту про відмову від підписання протоколу не можуть бути розцінені як протиправні.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 ЦК України).
Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Пунктом другим частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
З урахуванням наведених законодавчих норм, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд дійшов висновку, що права позивача не були порушені, а дії відповідача не підлягають визнанню протиправними, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За умовами ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки в позові відмовлено, судові витрати відповідно до вищенаведених норм необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 22.02.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 22.03.2021 р.
Суддя З.П. Гоменюк