Справа № 161/4341/21
Провадження № 2-а/161/144/21
31 березня 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Черняка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Гергеля Романа Віталійовича, Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови,
06 березня 2021 року (згідно відмітки на конверті, в якому надійшов позов) позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а також відсутність у відповідачів доказів, що підтверджують вчинення позивачем цих правопорушень.
Також посилається на ряд процесуальних порушень, які, на думку позивача, були допущені відповідачами, а саме розгляд справи не уповноваженою службовою особою відповідача, а також незаконне використання мобільного телефону для фіксування події правопорушення.
Просить суд скасувати постанову відповідача від 24 лютого 2021 року серія ЕАН №3827180.
У письмовому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
У письмових поясненнях від 30 березня 2021 року, які за своїм змістом є відповіддю на відзив, позивач наполягає на обґрунтованості своїх вимог.
Також у письмовому клопотанні від 29 березня 2021 року позивач просив суд викликати в якості свідків працівників поліції - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки розгляд справи здійснюється в спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, згідно правила ч.5 ст.286 КАС України, а клопотання про розгляд справи у судовому засіданні позивач суду не подавав.
Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.
Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на вищевикладене, а також відсутність від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, суд здійснює розгляд у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 лютого 2021 року о 15 год. 03 хв. на автодорозі Н22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 127 км + 700 м., поліцейським роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Гергелєм Романом Віталійовичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3827180, в якій встановлено, що ОСОБА_1 24 лютого 2021 року о 14 год. 50 хв. на автодорозі Н22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 127 км + 700 м., керував автомобілем Jeep Cherokee, НОМЕР_1 , у лівій крайній смузі, без мети повороту чи випередження, при вільній правій смузі, чим порушив п.11.5 ПДР. Такі дії кваліфіковані поліцейським як вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за яке накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.
В першу чергу суд вважає за необхідним відмовити у задоволенні позову до поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Гергеля Романа Віталійовича, оскільки він не є належним відповідачем у цій справі, а за змістом ст.222 КУпАП належним відповідачем у даному спорі є орган Національної поліції, тобто другий відповідач - Управління патрульної поліції у Волинській області, від імені якого і винесена оскаржувана постанова.
Щодо позовних вимог до належного відповідача - Управління патрульної поліції у Волинській області, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач, Управління патрульної поліції у Волинській області, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен був надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Переглянувши наданий відповідачем відеозапис події з нагрудних камер поліцейських, а також мобільного телефону поліцейського, суд дійшов висновку, що на ньому зафіксований рух автомобіля під керуванням позивача у крайній лівій смузі, при вільній правій смузі. При цьому на автомобілі позивача не були увімкнуті будь-які покажчики повороту, а права смуга була вільна від будь-якої техніки чи транспортних засобів.
Таким чином, на думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів суд факт порушення позивачем приписів п.11.5 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що він рухався у лівій смузі у зв'язку з роботою на правій смузі снігоочисної техніки та наявністю вибоїн, адже з наданого відеозапису видно, що права смуга руху є вільною в межах значної оглядовості, а тому рухатися саме лівою смугую у позивача підстав не було.
Його доводи про те, що він мав намір здійснити розворот, також суперечать наданому відеозапису, оскільки відповідного лівого світлового покажчику повороту позивач не подавав.
Щодо посилань позивача на те, що відеозапис з особистого мобільного телефону, не може бути покладений в основу оскаржуваної постанов, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, наданий відповідачем відеозапис події може бути доказом у справі, оскільки на ньому зафіксовані обставини, що мають значення для справи та підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Стосовно доводів позивача про те, що з ним спілкувався один поліцейський, а постанову виніс зовсім інший, суд зауважує, що з наданих відеозаписів з нагрудних камер поліцейських слідує, що з позивачем спілкується декілька поліцейських, які несли службу на стаціонарному пості «Прогрес». Факт несення у той день та час служби і поліцейським ОСОБА_4 , який безпосередньо виніс оскаржуване рішення, підтверджується наданою позивачем відповіддю на адвокатський запит від 18 березня 2021 року №23аз/41/17/01-2021.
Міркування позивача хто саме, на його думку, мав роздруковувати йому постанову у справі про адміністративне правопорушення, не спростовують того факту, що розгляд справи стосовно нього був здійснений поліцейським, який був присутній на місці події, ніс службу, бачив факт вчинення адміністративного правопорушення, зафіксував відомості про особу правопорушника, його усні пояснення стосовно події правопорушення та виніс відповідну постанову.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а в ході розгляду суд не знайшов істотних процесуальних порушень під час розгляду уповноваженою службовою особою відповідача справи про адміністративне правопорушення, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що слід залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.286 КАС України, суд, -
Постанову поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Гергеля Романа Віталійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24 лютого 2021 року серії ЕАН №3827180 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачами у справі є:
1) поліцейський роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Гергель Роман Віталійович, службова адреса м. Луцьк, вул. Залізнична, 15;
2) Управління патрульної поліції у Волинській області, адреса місцезнаходження м. Луцьк, вул. Залізнична, 15.
Повне судове рішення складено та підписано 31 березня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк