01 квітня 2021 року
м. Харків
справа № 638/5439/16-ц
провадження № 2-ві/638/11/21
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Яковлевої В.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бієнко Світлани Миколаївни про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Ганни Сергіївни у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Клитного Федіра Анатолійовича про скасування заходів забезпечення позову,
установив:
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Клитного Ф.А. про скасування заходів забезпечення позову по справі № 638/5439/16-ц.
29 березня 2021 року до суду надійшла заява про відвід судді Подус Г.С. у вищевказаній цивільній справі.
Заява мотивована тим, що на думку представника позивача суд не може розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження, в зв'язку з чим розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову неможливий до розгляду касаційної скарги по суті.
Посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України вважає, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харковавід 31 березня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бієнко С.М. про відвід у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Клитного Ф.А. про скасування заходів забезпечення позову визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід передано для її вирішення іншому судді відповідно до вимог частини третьої статті 40 та частини першої статті 33 ЦПК України.
На час розгляду цього питання провадження у справі зупинено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2021 року для вирішення заяви про відвід судді визначено головуючого суддю (суддя - доповідач) Яковлеву В.М.
Питання щодо заявленого відводу суд вирішує в порядку, передбаченому статтями 40, 381 ЦПК України.
Відповідно до положень частини сьомої, восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали заяви, обговоривши доводи заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бієнко С.М. суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу судді Подус Г.С., з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, відповідно до вимог якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Крім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (пункт 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Як вбачається зі змісту клопотання, в обґрунтування заявленого відводу представник ОСОБА_1 - адвокат Бієнко С.М. посилається на те, що суд не може розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову, з огляду на те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 638/5439/16-ц, у зв'язку із чим розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову неможливий до розгляду справи в касаційному порядку.
Таким чином, підстави заявленого відводу стосуються процесуальних дій судді під час судового розгляду клопотання, порядок оскарження яких в апеляційному порядку передбачено цивільним процесуальним законодавством. Водночас частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доводів, які б свідчили про наявність інших обставин, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, заявником не наведено. Доказів, які б прямо чи опосередковано свідчили про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді та є підставами для відводу, визначеними статтею 36 ЦПК України, матеріали справи не містять.
Оскільки судом не встановлено, матеріалами справи та доказами не підтверджено наявності обставин, які б дійсно викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності суддіПодус Г.С., підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні.
Враховуючи вищевикладене, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бієнко С.М. у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Клитного Ф.А.про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 259-261, 389 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бієнко Світлани Миколаївни про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Ганни Сергіївни у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Клитного Федіра Анатолійовича про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її підписання суддею та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Яковлева