Справа № 214/7251/20
2/214/717/21
01 квітня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Шевченко Ю.С.
за участю предсчтаника позивач - ОСОБА_1
за участю відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійним договору, суд, -
29 березня 2021 року, тобто за два дні до судового засідання по даній справі, яке призначено на 1 квітня 2020 року, до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_2 , в яких він виклав думку про те, що є очевидними ознаки вчинення дисциплінарного проступку суддею Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Просоловим В.М. , шо унеможливлює його, відповідача, сподіватися на справедливе судове рішення, що головуючий суддя зобов'язаний заявити самовідвід та самовідвід має бути задоволений.
В обґрунтування заперечень зазначив наступне. Вважає, що головуючи суддя Просолов В.М. 25.03.2021 року, під час розгляду цієї цивільної справи, вчинив намагання шляхом зловживання повноваженнями свого службового становища порушити правила норм процесуального права, а саме не направлення відповідачу №2 ухвали суду про відкриття провадження у справі, не направлення відповідачу №2 позовної заяви разом з додатками та перешкоджання суддею Просоловим В.М. можливості надати відповідачем №2 відзиву до позивача та не направлення цим судом належним чином повідомлення про початок судового розгляду. Вказує, що такі дії судді є очевидним виключенням цим суддею на законний судовий захист відповідачами своїх прав у цьому судовому процесі, що таким чином виключає їх з переліку належного судового захисту у даному процесу, а це вже істотне значення та підстави щодо подальшого сумніву справедливого та законного вирішення суті спору. Вказує, що 25 березня 2021 року суддею відбувалося грубе відношення до нього, як до відповідача та як до людини, а саме на поставлене цим суддею питання, він не мав змоги надати відповіді, я був позбавлений права надати пояснення у повному обсязі, при цьому очевидно, що судовий процес відбувався односторонньо, тенденційно та за рахунок грубих порушень норм процесуального права саме відповідачів по надуманому позову. Вказує, що суддя зловживаючи службовими правами головуючого поклав на нього обов'язки, не встановлені порядком здійснення цивільного судочинства, а саме надати відповідачу №2 такі матеріалами позовної заяви за наявності які має він, а не ті, що має суд, та які саме суд зобов'язаний направити їх позивачам. Зазначає, що суддя Просолов В.М. до сьогодні будь-яких повідомлень на зазначену адресу відповідача №2 не направляв та вважає, що цей обов'язок покладено процесуально на відповідача №1 та цей суддя продовжуючи очевидно порушуючи процесуальне та матеріальне право відповідача №2 в апріорі на отримання належне судове повідомлення та право на захист та право на відзив. Зазначає, що дії судді Просолова В.М. надають підстави вважати про можливу позапроцесуальну домовленість цього судді у вирішенні спору на користь іншій стороні. Вказує, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов'язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Зазначає, що якщо суддя не дотримується обов'язку надати або надіслати копії судових рішень учасникам справи, які не були присутні під час його оголошення, то такі дії є ознаками дисциплінарного проступку та надає підстави для недовіри такому судді під час судочинства, який є злісним порушником процесуального Закону. Вбачає очевидні порушення Державою Україною, в особі Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу, міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Також посилається на практику ЄСПЛ, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Вважає, що практика судді Просолова В.М. не давала суду обґрунтованих процесуальних підстав для підтвердження факту належного повідомлення сторони, а саме відповідача №2 у судовій справі, зокрема не визначала чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання, його дії є дискримінаційними. Крім того, посилається на положення Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні, практику Верховного Суду, ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України.
У судовому засіданні на питання головуючого, чи є ці заперечення заявою про відвід, відповідач пояснив, що заявляє відвід головуючому.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що підстав для відводу не мається.
Згідно ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід; якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Оскільки заява про відвід надійшла до суду менше чим за три дні до судового засідання, вона розглянута головуючим.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як передбачено ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ст.214 ЦПК України, при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні; головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи ; у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу ; головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
На думку головуючого, об'єктивних підстав для сумніву у неупередженості судді, не мається.
Так, в обґрунтування відводу ОСОБА_2 посилається на те, що судом не були направлені відповідачці ОСОБА_4 ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява разом з додатками. Але це твердження є необґрунтованим, так як в первісному позові ОСОБА_4 не була відповідачкою, а копія уточненого позову, в якому вона зазначена відповідачкою, їй направлена 4 березня 2021 року, що вбачається з супровідного листа (а.с.178).
25 березня 2021 року після судового засідання головуючий дійсно роз'яснив, що відповідачка ОСОБА_4 в тому випадку, якщо не отримала позов та якісь інші документи, має право отримати їх в суді особисто або подати заяву про направлення їй цих документів. Також суд роз'яснив, що відповідач ОСОБА_2 має можливість вручити ОСОБА_4 ті документи, які є в його розпорядженні. Також суд роз'яснив, що ОСОБА_4 викликається судом за допомогою смс-повідомлень, а в разі згоди відповідач ОСОБА_2 може отримати в суді повістку для ОСОБА_4 , яка є йому матір'ю. Такі роз'яснення ніяким чином не порушують прав ОСОБА_2 , відповідають вимогам ст.214 ЦПК України, ст. 128 ЦПК України.
Твердження щодо позапроцесуальної домовленості судді у вирішенні спору на користь іншої сторони, є вигаданим.
Головуючий по справі діє неупереджено,об'єктивно та рівно ставиться до сторін по справі, відповідачка ОСОБА_4 не заперечує факт отримання нею смс-повідомлень, в своєму клопотанні від 28 березня 2021 року (а.с.197-198) не висловлює недовіри суду. В задоволенні цього клопотання їй не відмовлено, доручено надати відповідь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, об'єктивних підстав для сумніву в неупередженості та об'єктивності судді, не існує, що заява про відвід визначає лише незгоду з законними діями головуючого. Не мається також підстав вважати, що головуючий прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 252, 253, 258-261 ЦПК України, суд,
-
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Прасолова В.М. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 1 квітня 2021 року.
Головуючий суддя : В.М.Прасолов