Справа № 180/381/21
2/180/308/21
26 березня 2021 р.
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Марганці цивільну справу № 180/381/21 за позовною заявою адвоката Родрігес Наталії Аркадіївни, поданої в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, -
встановив:
Адвокат Родрігес Наталія Аркадіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків, внаслідок нещасного випадку, отримав виробничу травму, про що було складено Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Оглядом МСЕК від 29.09.2017 року ОСОБА_1 первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва та третю групу інвалідності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 160000 гривень, яку просив стягнути з відповідача.
01 березня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18 березня 2021 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву. У якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що 30.05.2017 року з підземним гірником очисного забою 6 розряду ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується актом №10/5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1. Відповідно п.7 Акту №10/5, основною причиною настання нещасного випадку, що стався з позивачем, є невиконання вимог інструкцій з охорони праці; п. 10 Акту №10/5 позивача визнано особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці, а саме ОСОБА_1 не дбав про особисту безпеку при виконання робіт та в процесі роботи не перевірив достатність заходів безпеки, справну роботу інструменту, обладнання, запобіжним, захисних, сигналізуючи автоматичних засобів з охорони праці, чим порушив п. 1.4. та п. 5.4. Інструкції з охорони праці №ОТ-ОШ-01-16 для підземного гірника очисного забою. Згідно висновків комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 30.05.2017 року з підземним гірником очисного забою 6-го розряду ОСОБА_1 , викладених в Акті № 10/5 за формою Н-1 та акті проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, вина АТ «Марганецький ГЗК» у настанні нещасного випадку, що стався з позивачем відсутня. Підприємством щорічно здійснюється фінансування на виконання заходів з охорони та безпеки праці працівників. На робочих місцях в кожному структурному підрозділі підприємства створюються умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечує дотримання вимог законодавства відносно прав робітників в області охорони праці. Зазначили, що згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Даним Законом визначено механізм відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків. Основу цього механізму становить страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, завданням якого є відшкодування матеріальної шкоди застрахованим та члена їх сімей. Зазначені виплати здійснюються не роботодавцем, а Фондом соціального страхування України. Підприємством своєчасно здійснюється перерахування страхових внесків, а Фонд соціального страхування України нарахував та сплатив позивачу одноразову допомогу та продовжує нараховувати та виплачувати щомісячні виплати. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №735034 від 03.10.2017 року за результатами первинного огляду ОСОБА_1 з 29.09.2017 року встановлено третю групу інвалідності та 50% втрати професійної працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №998717 від 14.11.2018 року та довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надання медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №050732 від 14.11.2018 року за результатами повторного огляду ОСОБА_1 з 01.10.2018 р. встановлено третю групу інвалідності та 30% втрати професійної працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом. Згідно Виписки з акту огляду медико-соціальної експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надання медичної та соціальної допомоги до довідки серії 12 ААА №054947 від 17.10.2019 року за результатами повторного огляду ОСОБА_1 з 24.09.2019 року по 01.10.2020 року встановлено третю групу інвалідності та 65% втрати професійної працездатності (первинно у зв'язку із професійним захворюванням: 30% вібраційна хвороба, 10% радикулопатія, 10% ХОЗЛ, 5% туговухість, всього 55%; повторно у зв'язку із трудовим каліцтвом: 10% трудове каліцтво). Рішенням Марганецького міського суду від 16.01.2020 року по справі №180/2271/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, з АТ «Марганецький ГЗК» на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в розмірі 6500,00 грн. Обґрунтування судом розміру відшкодування моральної шкоди, вчинено, в тому числі, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65% (55% внаслідок професійного захворювання, 10% внаслідок трудового каліцтва), встановленого МСЕК за результатами огляду, результати якого відображені у Виписці з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надання медичної та соціальної допомоги до довідки серії 12 ААА № 054947 від 17.10.2019 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.05.2020 року по справі № 180/2271/19 рішення Марганецького міського суду від 16.01.2020 року змінено в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з АТ «Марганецький ГЗК» на користь позивача, збільшивши його з 6500,00 грн. до 65000,00 грн. Сума у розмірі 65000,00 грн. було добровільно перерахована АТ «Марганецький ГЗК» на користь ОСОБА_1 15.06.2020 року. Таким чином, моральна шкода, спричинена ОСОБА_1 внаслідок ушкодження здоров'я (отриманого професійного захворювання та трудового каліцтва (виробничої травми), вже відшкодована АТ «Марганецький ГЗК» згідно рішення суду. Розмір моральної шкоди має відповідати засадам розумності, виваженості, справедливості. Позивач не наводить доказів, якими підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача.
30 травня 2017 року о 21-50 год. з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок: в той час, коли ОСОБА_1 переліз через кінцеву секцію конвеєра КТМ з негабаритної сторони штреку на габаритну сторону штреку та розпочав рух у напрямку до магнітної станції керування забійним обладнанням, на ПК-462,5, його ліва нога потрапила у щілину між дошками трапового настилу і він впав під оклади металокріплення з габаритної сторони штреку. Внаслідок чого отримав закритий перелом нижньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням, садна лівого передпліччя. За даним випадком складено акт за формою Н-1 №10/5 від 02.06.2017 року та акт за формою Н-5 від 02.06.2017 року (а.с.9-14).
Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.09.2018 року ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку із виробничою травмою (а.с.8).
З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки виробничу травму отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, а отже наявні у зв'язку з цим підстави, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Доводи АТ «МГЗК» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу, суд до уваги не приймає, оскільки обов'язок створити безпечні умови праці законодавством покладено на роботодавця.
Крім того, доводи представника відповідача факту відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи: факт заподіяння такої шкоди, у зв'язку із виробничою травмою, встановлений виписними епікризами, про тривалість лікування та перенесений фізичний біль. Так, позивач відчуває болі та скутість, обмеження руху в лівому голеностопному суглобі, болі посилюються після фізичного навантаження, що вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров'я, він обмежений в спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує його нормальні життєві зв'язки.
Таким чином, встановивши, що виробнича травма позивача, яка завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яким було допущено порушення трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок виробничої травми (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 211/2524/16-ц).
В своєму Рішенні від 27.01.2004 №2 Конституційний Суд України визначив, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії. Дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на той факт, що на користь відповідача вже сплачено моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, не може свідчити про те, що позивач звернувся із аналогічними вимогами, оскільки згідно рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.05.2020 року по справі №180/2271/19, право на компенсацію за моральну шкоду виникло у ОСОБА_1 з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії 12 ААА №054947 від 17.10.2019 року.
Позов адвоката Родрігес Наталії Аркадіївни, поданий в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом грунтується на довідці до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №735034 від 03.10.2017 року, у якій ОСОБА_1 первинно встановлено втрату працездатності внаслідок виробничої травми в розмірі 50% з 29.09.2017 року.
Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності змін його здоров'я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, з того приводу, що позивач відчуває болі та скутість, обмеження руху в лівому голеностопному суглобі, болі посилюються після фізичного навантаження, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 50000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Відповідно до Закону №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).
До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
В зв'язку з вищевикладеним, розмір моральної шкоди необхідно стягнути з урахуванням утримання з нього обов'язкових податків і зборів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає також стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 908 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 246, 258, 263-268, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву адвоката Родрігес Наталії Аркадіївни, поданої в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 гривень, з утриманням податків та зборів, згідно чинного законодавства України.
Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, 62, код ЄДРПОУ 00190911.
Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 26 березня 2021 року.
Суддя: Ю. А. Тананайська