01 квітня 2021 року
м. Рівне
Справа № 567/317/20
Провадження № 22-ц/4815/332/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальістю «Західна агровиробнича компанія»
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року, ухвалене в складі судді Василевича О.В., повний текст рішення складено 10 грудня 2020 року у справі №567/317/20,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулоась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальістю «Західна агровиробнича компанія» про визнання недійсним договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що вона є власником земельної ділянки площею 4,0008 га, кадастровий номер 5624286900:04:002:0062, яка розташована на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У січні 2020 року від представника ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» вона дізналася про існування договору оренди землі від 25.01.2019 року на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286900:04:002:0062, площею 4,00 га (точна площа 4,0008 га), а також, що останнім було зареєстровано право оренди на належну їй земельну ділянку.
Проте передача належної їй земельної ділянки в оренду для ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» не відповідає дійсності, так як такий договір між ними не укладався, будь-яких довіреностей на укладення договору, його реєстрацію чи право розпорядження належною їй земельною ділянки не надавала. З умовами зазначеного договору вона не ознайомлювалася та згоди щодо них з відповідачем не досягала. Всі підписи, які містяться у зазначеному договорі та пов'язаних з ним документах, вона не здійснювала і такі виконані іншою особою.
Зазначила, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки була здійснена на підставі договору, що нею не підписувався.
У зв'язку з викладеним позивач просила на підставі статей 203, 215 ЦК України визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 25.01.2019 року між нею та ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» недійсним.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Покликається на те, що державна реєстрація оспорюваного договору оренди землі відбулась 31.01.2019 року, а тому оспорюваний договір оренди землі є укладеним і має бути визнаний недійсним.
Відзив до апеляційного суду не надходив.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам судове рішення не відповідає.
Установлено, що Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-РВ №002629, виданого 21 грудня 2001 року Почапківською сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №186, вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки загальною площею 4,27 га (ділянка № НОМЕР_1 площею 4,00 га, ділянка № НОМЕР_2 площею 0,27 га), які розташовані на території Почапківської сільської ради Острозького району.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 18.03.2020 року та відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.03.2020 року встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,0008 га, кадастровий номер 5624286900:04:002:0062, право власності на яку зареєстровано на її ім'я.
Водночас із зазначених документів вбачається, що така земельна ділянка перебуває в оренді ТзОВ «Західна агровиробнича компанія», про що здійснено відповідну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Підставою виникнення такого права та внесення відповідного запису вказано договір оренди землі від 25.01.2019р. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М. від 31.01.2019р.
Позивач посилаючись на те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 25.01.2019 року вона не підписувала, а підпис від її імені виконано іншою особою, просила суд визнати такий договір недійсним.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (статті 6, 14, цього Закону).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).
Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.
Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений 25 січня 2019 року між ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 .
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №1.1-295/20 від 11.08.2020р. підпис у розділі «реквізити сторін» у графі «орендодавець» у договорі оренди землі від 25.01.2019 р., кадастровий номер земельної ділянки 5624286900:04:002:0062, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. На підставі частини першої статті 210 ЦК України, статті 125 Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Судом було встановлено, що державна реєстрація оспорюваного договору оренди землі відбулась 31.01.2019 року.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», яке надано судам, зазначено, що недійсним може бути визнано лише укладений договір.
Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію оспорюваного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаним недійсним.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05 грудня 2019 року у справі № 177/1950/16-ц (провадження № 61-16253св19), підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.
Таким чином, оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 25 січня 2019 року не може вважатися таким, що відповідає вимогам закону та волевиявленню ОСОБА_1 , оскільки він нею не підписувався та не укладався, що відповідачем не спростовано.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховую, що позов задоволений витрати понесенні позивачем підлягають стягненню з відповідача .
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, ст.203,308,215 ЦК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про визнання недійсним договору оренди землі задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 25.01.2019 року, укладений між нею та ТзОВ «Західна агровиробнича компанія», земельної ділянки площею 4,0008 га, кадастровий номер - 5624286900:04:002:0062, яка розташована на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, що зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюком С.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45295427 від 31.01.2019 року.
Стягнути з ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 2102,00 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 01 квітня 2021 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С.С.