Справа № 2-7824/10 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/384/21 Категорія: 39 Доповідач: Здрилюк О. І.
29 березня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,
секретар судового засідання - Концевич Я.О.,
з участю представника заявника - Супруна О.В.,
боржника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2021 року,
28 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» засобами поштового зв'язку звернулося до суду із зазначеною заявою, яку мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.10.2010 у справі №2-7827/10 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4285,96 грн., 51,25 грн. судового збору та понесені витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн..
08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №372/292 від 13.12.2005, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «Дельта Банк».
У подальшому 11.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФУ «Європейська компанія розвитку» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №372/292 від 13.12.2005 перейшло до ТОВ «ФУ «Європейська компанія розвитку».
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2020 замінено стягувача у виконавчих листах стосовно примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 14.10.2010 у справі №2-7827/10 Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
Проведеною перевіркою документації по кредитних справах встановлено відсутність інформації про виконавче провадження у справі №2-7827/10 і така інформація відсутня в автоматизованій системі виконавчих проваджень.
Причиною пропуску строку пред'явлення виконавчих документів до виконання зазначено довготривалу процедуру передачі від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» у зв'язку із набуттям прав вимоги значної кількості оригіналів кредитних справ боржників.
Оскільки оригінали виконавчих листів, а також постанов про повернення виконавчого документа стягувачу до Товариства не передавалися та відсутні у стягувача, а виконавчі документи не перебувають на виконанні в органах виконавчої служби України, то вказані виконавчі документи про стягнення заборгованості було втрачено під час пересилки.
Ураховуючи наведене, заявник просив видати дублікати виконавчих листів №2-7827/10 від 14 жовтня 2010 року та поновити строк для пред'явлення цих виконавчих листів до виконання.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2021 року заяву задоволено.
Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання у справі № 2-7827/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4285,96 грн., 51,25 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Видано дублікати виконавчих листів у справі № 2-7827/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та постановити нову - про відмову у задоволенні заяви.
У відзиві на апеляційну скаргу заявник - ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», посилаючись на її безпідставність та законність і обґрунтованість судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.
У судовому засіданні боржник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.
Представник заявника апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.
Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду скасувати з таких підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки оригінали виконавчих листів у цій справі відносно обох боржників були втрачені під час передачі документації від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Європейська факторингова компанія розвитку», а рішення суду не виконано, то наявні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення до виконання.
Проте, такі висновки є помилковими, зроблені з порушенням норм процесуального права.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-7827/10 від 14.10.2010 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4285,96 грн., 51,25 грн. судового збору та понесені витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили 25.10.2010 (а.с.31-32).
На виконання рішення суду Луцьким міськрайонним судом Волинської області 26.07.2011 було видано виконавчі листи у цій справі та передано представнику стягувача, про що наявна відповідна відмітка у додатковому листі до справи.
На дату ухвалення та набрання законної сили цим рішенням суду діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 /у редакції станом на жовтень 2010/ (далі - Закон №606-XIV).
Згідно з п.1 ч.1 та п.1 ч.2 ст.21 цього Закону було передбачено, що виконавчі листи для виконання рішень в частині майнових стягнень може бути пред'явлено до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Цей строк переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (стаття 22 Закону).
Постановами державних виконавців було повернуто виконавчі документи стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю у боржників майна, а саме: 20.11.2012 відносно ОСОБА_1 , 19.03.2014 відносно ОСОБА_2 (а.с.98, 99).
Отже, за приписами Закону №606-XIV, який діяв на момент набрання рішенням законної сили, трирічний строк пред'явлення виконавчих листів до виконання за рішенням суду від 14.10.2010 поновив свій перебіг стосовно боржника ОСОБА_1 - з 21.11.2012 по 20.11.2015, а стосовно боржника ОСОБА_2 - з 20.03.2014 по 19.03.2017, тобто сплив ще до відступлення 11.05.2019 ПАТ «Дельта Банк» права вимоги ТОВ «ФК «Європейська факторингова компанія розвитку» за кредитними договорами.
Посилання заявника як у заяві, так і у відзиві на апеляційну скаргу про поважні причини пропуску пред'явлення виконавчих листів до виконання, оскільки він пропущений з незалежних від товариства обставин - відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Укладеним 11.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «ФК «Європейська факторингова компанія розвитку» договором №1370/К про відступлення прав вимоги передбачено права, обов'язки, гарантії, відповідальність сторін та інші умови (а.с.43-44).
Зокрема, згідно з п.2 право вимоги переходить до нового кредитора в день укладення цього договору; згідно з п.7 банк не відповідає перед новим кредитором за невиконання або неналежне виконання боржниками своїх зобов'язань за основними договорами; згідно з п.10 підписанням цього договору новий кредитор підтверджує, що до моменту укладення цього договору ознайомився із фактичним станом заборгованості за основними договорами, змістом основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов'язані із основними договорами та правами вимоги. Новий кредитор самостійно несе ризики, пов'язані із порушенням зазначених у цьому пункті договору гарантій та запевнень (а.с.43-44).
Таким чином, умовами укладеного договору повністю спростовуються посилання заявника на існування тих причин, які він вважає поважними.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Залишивши поза увагою зазначені вимоги законодавства, суд першої інстанції безпідставно, без обґрунтування, без будь-яких поважних на те причин поновив заявнику - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» пропущений строк пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Судом апеляційної інстанції не встановлено, а заявником не наведено та не надано доказів поважних причин пропущення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання і поновлення цього строку.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій.
Як з урахуванням вимог ст.ст.21, 22 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції станом на жовтень 2010 року, так і з урахуванням вимог ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції, у заявника відсутні поважні причини для поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у цій справі.
Відповідно до п. 4 ч. 17 Перехідних положень ЦПК України у чинній редакції, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватися у випадках втрати його оригінала та у межах строку пред'явлення його до виконання.
Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Оскільки у цій справі відсутні підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, то й відсутні підстави для видачі дублікатів цих виконавчих листів.
Разом із тим, втрата оригіналів виконавчих листів щодо обох боржників заявником не доведена, оскільки до своєї заяви Товариство приєднало копії оригіналів виконавчих листів, дублікати яких просить видати (а.с.96, 97).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду в частині вимог щодо видачі дубліката виконавчого документа протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді