Справа № 159/1166/19 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І. М.
Провадження № 22-ц/802/434/21 Категорія: 36 Доповідач: Киця С. I.
01 квітня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Галицька І. П.,
з участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_2 , Гетьман І. О.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» про розірвання договору, визнання дій незаконними, зобов'язання до вчинення дій, стягнення майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Наконечним Валерієм Гавриловичем, та апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2021 року,
Позивач ОСОБА_1 01.03.2019 звернувся в суд з позовом до Управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» про розірвання договору, визнання дій незаконними, зобов'язання до вчинення дій, стягнення майнової та моральної шкоди, згідно з яким позивач просив розірвати договір № 6935 від 19.03.2014, визнати дії відповідача незаконними, виключити його зі списку боржників, поданого до управління соціального захисту населення у 2017 році; стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 200000 грн, матеріальну (майнову) шкоду в розмірі 22354 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що квартиронаймачем кв. АДРЕСА_1 , де проживала його сім'я разом з матір'ю, він став після смерті матері у вересні 2008 року. Тоді ж він отримав повідомлення про нарахування субсидії для його сім'ї. Він регулярно сплачував обов'язкову плату за житлово-комунальні послуги згідно з повідомленнями, що надходили з відділу субсидій управління соцзахисту населення (далі УСЗН), а решту сплачувало УСЗН. З 09.03.2006 він має інвалідність 3 гр., з 2011 року 2 гр., з 2015 року 1 гр. За житлово-комунальні послуги він сплачував регулярно обов'язкову плату згідно з повідомленнями із УСЗН до 2014 року. Ніяких переплат чи заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги у нього не було. У 2014 року почались затримки у нарахуванні субсидій. Усно звернувся до відповідача і повідомив, що виникла помилка, так як у нього не може бути заборгованості тому, що регулярно сплачує обов'язкову плату, нараховану відділом субсидій УСЗН. Але повідомлення з погрозою про відключення питної води продовжували приходити. 08.05.2018 він звернувся до відповідача письмово з приводу того, що боргу в нього немає і бути не може; він регулярно сплачує обов'язкову плату за житлово-комунальні послуги, нараховану відділом субсидій УСЗН; борг може бути створений відділом субсидій. На його письмове звернення відповідач, покликаючись на договір від 19.03.2014, на який він відразу уваги не звернув, так як такого не укладав, дав відповідь. Коли у серпні 2008 року померла його мати, він став квартиронаймачем і уклав договори з усіма підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги. З вересня 2008 року він регулярно сплачував кошти за житлово-комунальні послуги згідно з отриманими повідомленнями з відділу субсидій УСЗН, де була вказана обов'язкова плата. Субсидія нараховувалась його сім'ї більше 10 років і раніше ніякої переплати не виникало. На даний час відповідач до суду не звернувся і продовжує надсилати повідомлення з погрозами. Замість звернення до суду за законним стягненням боргів при існуванні таких, відповідач надіслав УСЗН список боржників, куди включив і його сім'ю. Відповідач використовував як інструмент вимагання коштів незаконно створеного боргу спірний договір з підробленим підписом. Зазначає, що ст. 46 Конституції України, ЖК України передбачено відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги нарахуванням субсидій, яких його сім'ю незаконного позбавили. На даний час борги зростають по усіх житлово-комунальних службах. Його малозабезпеченій сім'ї неможливо сплачувати за житлово-комунальні послуги суму, удвічі більшу за середньомісячний її доход. Всі договірні відносини та відповідальність настає в межах укладених договорів, підписаних обома сторонами. Спірний договір з відповідачем він не укладав і підпис на договорі не його. Покликаючись на ст. 23, ч. 1 ст. 1 167 ЦК України, судову практику, зазначає, що він має інвалідність 1 гр., а тому розмір морального відшкодування оцінює в сумі 200000 грн, прямої матеріальної шкоди в сумі 22354 грн. Просить позов задовольнити.
13.03.2019 представником позивача адвокатом було подано до суду виправлену позовну заяву (уточнену), у якій з аналогічним обґрунтуванням зазначено позовні вимоги, однак, вже про розірвання договору № 6935 від 19.03.2014; визнання дій відповідача незаконними, виключення його зі списку боржників, поданого до УСЗП у 2017 році, стягнення моральної шкоди в сумі 200000 грн, стягнення майнової шкоди в сумі 22354 грн.
18.04.2019 позивачем подано до суду першої інстанції клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Клопотання про призначення експертизи заявлено позивачем і в позовній заяві.
В судовому засіданні в суді першої інстанції заяву про призначення почеркознавчої експертизи підтримали, кожен зокрема, позивач та його представник адвокат.
На пропозицію суду позивачеві та його представникові адвокату надати зразки вільних, умовно вільних та експериментальних зразків підпису позивача, останнім надано суду ксерокопії аркушів його паспорта із підписами та експериментальні зразки його підпису у судовому засіданні 16.10.2020.
На пропозицію суду запропонувати запитання для експерта в рамках експертизи, надати пропозицію щодо експертної установи (експерта) позивач та його представник адвокат обмежились врахуванням доводів заяви про призначення експертизи; представники відповідача поклались на розсуд суду.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2021 року клопотання позивача задоволено. Призначено у справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено таке питання: чи виконано підпис у графі під словами «Споживач», ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. -, та над словом (підпис), М.П. у оригіналі договору № 6935 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 19.03.2014, що укладений між сторонами, ОСОБА_1 .? Проведення експертизи доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43001, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16). Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи, у т. ч. зразки підписів позивача та оригінал оспорюваного договору. Витрати по оплаті за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Сторонам роз'яснено, що за змістом ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Постановлено експертизу провести у строк до 25.03.2021. Провадження в справі на час проведення експертизи зупинено.
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Наконечного В. Г. подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу в якій вказує, що позивач не погоджується з ухвалою, оскільки ОСОБА_1 11.02.2021 звернувся до прокуратури Волинської області з заявою про вчинення посадовими особами Управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» можливого злочину, то вважає передчасною ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2021 в частині зупинення провадження у цивільній справі в зв'язку з призначенням експертизи. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В подальшому до Волинського апеляційного суду надійшла окрема апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2021 в якій вказано, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Позивач зазначає, що суддя суду першої інстанції не дала можливості ні позивачу, ні його представнику поставити експерту ті питання, які мають значення для вирішення справи. Що стосується підробленого, на думку ОСОБА_1 , його підпису в договорі, то в своїх клопотаннях від 18.04.2019 та 11.12.2019 він посилався на копії своїх паспортів, де без експертизи зрозуміло, що в договорі № 6935 від 19.03.2014 не його підпис. Вважає, що проведення експертизи потрібно доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз і для нього, як для інваліда 1 групи, експертиза має бути проведена безкоштовно. Зазначення в ухвалі суду про те, що учасники справи не скористались правом надання додаткових пропозицій щодо обсягу питань, які доцільно поставити перед експертом, не відповідає дійсності, оскільки в клопотаннях від 18.04.2019 та 11.12.2019 він вказував, що експерту слід звернути увагу на почерк особи, яка підписала договір від імені відповідача, так як є велика ймовірність, що саме ця особа підписала договір за ОСОБА_1 . В клопотанні від 19.04.2019 просив суд винести окрему ухвалу відповідно до ч. 11 ст. 262 ЦПК України, у задоволенні цього клопотання безпідставно відмовлено судом. Після постановлення ухвали, якою витрати по оплаті експертиза покладено позивача, не дивлячись на те, що він є інвалідом 1 групи, а також те, що можлива підробка підпису містить ознаки кримінального правопорушення і почеркознавча експертиза проводиться за рахунок держави, він звернувся до прокуратури з заявою відповідно до ст. 214 КПК України. Просить скасувати ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2021 та зупинити провадження у справі на строк достатній для вирішення питання відповідно до його звернення в прокуратуру Волинської області за ознаками кримінального правопорушення, де експертиза буде проведена слідчим з дотриманням норм процесуального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Наконечним В. Г. не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки в ній відсутнє обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали. Частиною 5 ст. 252 ЦПК України суду надано право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення судом експертизи. Просить залишити ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2021 в цій справі без змін.
В суді апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційні скарги з зазначених у них підстав. Просить скасувати ухвалу про призначення експертизи.
Представники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожен зокрема, апеляційні скарги не визнали. Просять залишити ухвалу без змін.
Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
За ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
При вирішенні питання про призначення експертизи суд керується ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5, Науково-методичними рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Зазначення в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не дав можливості ні позивачу, ні його представнику поставити експерту ті питання, які мають значення для вирішення справи, спростовуються матеріалами справи та звукозаписом судового засідання.
Позивач ОСОБА_1 не заперечує питання поставлене судом на вирішення експертизи і у апеляційній скарзі не зазначає інших питань, які б вважав за потрібне поставити експерту.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно вказав в ухвалі те, що учасники справи не скористались правом надання додаткових пропозицій щодо обсягу питань, які доцільно поставити перед експертом, не відповідає дійсності, оскільки в клопотаннях від 18.04.2019 та 11.12.2019 він вказував, що експерту слід звернути увагу на почерк особи, яка підписала договір від імені відповідача, так як є велика ймовірність, що саме ця особа підписала договір за ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ОСОБА_1 заперечує справжність свого підпису на договорі № 6935 від 19.03.2014, укладеному з відповідачем. Питання, поставлене на вирішення експертизи, стосується предмету доказування у цій справі.
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Науково-методичними рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено орієнтовний перелік вирішуваних експертизою питань.
При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи (ч. 1 ст. 107 ЦПК України).
Для проведення експертизи судом відібрані експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 .
Пунктом 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Провадження у справі в цьому випадку зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
Отже, зупинення провадження при призначенні експертизи є правом суду.
Позивач в апеляційній скарзі не вказує як саме зупинення провадження у справі на час проведення експертизи порушує його права.
Для виконання почеркознавчої експертизи потрібен час, оскільки експертом проводиться дослідження підпису на документі і експертиза проводиться поза межами суду. Суд першої інстанції правильно зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.
Посилання на те, що проведення експертизи потрібно доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз і для нього, як особи з інвалідністю 1 групи, експертиза в цивільній справі за його ж клопотанням має бути проведена безкоштовно, є власним, нічим не підтвердженим, тлумаченням позивачем норм законодавства.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України. Згідно даного Переліку Волинська область відноситься до зони обслуговування Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Стяття 15 Закону України «Про судову експертизу» визначає питання фінансування судово-експертної діяльності, зокрема з державного бюджету. Почеркознавча експертиза у даній цивільній справі не відноситься до експертиз, які фінансуються з державного бюджету. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника. А тому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно поклав витрати за проведення експертизи на позивача, за клопотанням якого вона і призначена.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив у постановленні окремої ухвали відповідно до ч. 11 ст. 262 ЦПК України, а також про безпідставність відмови у задоволенні заявленого відводу судді, не можуть слугувати обґрунтуванням для скасування ухвали про призначення експертизи у справі.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання. Апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Наконечним Валерієм Гавриловичем, та апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2021 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді