Справа № 761/17947/20
Провадження № 2/761/2310/2021
23 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Вольда М.А.
позивача ОСОБА_1
представник третьої особи Замашнюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС Володар», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди, -
В червні 2020 р. ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Кредитної спілки «КС Володар» (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, в якому просила суд визнати договір іпотеки (квартири) від 06.08.2013 р., укладений між Кредитною спілкою «КС Володар» та ОСОБА_2 , недійсним, стягнути з відповідачів 2570670,00 грн моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.12.1995 р. було укладено шлюб між позивачем та відповідачем 2. 19.07.2003 р. під час шлюбу було придбано квартиру АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована за відповідачем 3.
23 листопада 2010р. рішенням Шевченківського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
24 жовтня 2006р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № МL-002/726/2006. В цей же день, в забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №PCL-002/726/2006, відповідно до п.1.1. якого, ОСОБА_3 було передано в іпотеку АКБ «Райффайзенбанк Україна» нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка є спільною власністю подружжя (п.п. с) п.5.1. ст.5 договору іпотеки). Під час укладення договору іпотеки, нею ( ОСОБА_1 ) було надано нотаріально посвідчену згоду на укладення договору іпотеки.
28.09.2012 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги щодо ОСОБА_3 за кредитним договором № МL-002/726/2006 від 24.10.2006 р. перейшло до ОСОБА_2 .
Крім цього, 17.10.2012 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги щодо ОСОБА_3 за договором №PCL-002/726/2006 від 24.10.2006 р. перейшло до ОСОБА_2
11 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та відповідачем-2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчено приватним нотаріусом Журавльовою Л.М., реєстровий №2565, за яким , у зв'язку з порушенням іпотекодавцем основного зобов'язання за кредитним договором № МL-002/726/2006, укладеного між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 від 24 жовтня 2006 року на виконання зазначеного договору іпотекодавець передав іпотекодержателю в рахунок виконання основного зобов'язання право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу квартири від 19 грудня 2003 року. Речове право на предмет іпотеки зареєстровано державним реєстратором Журавльовою Л.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 11.04.2013 р., реєстраційний номер майна 39122480000.
06.08.2013 р. для забезпечення вимог іпотекодержателя за кредитним договором №ДЗ-891.3 від 06.08.2013 р., укладеного між ОСОБА_2 та Кредитної спілки «КС Володар», було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Журавльовою Л.М., за реєстровим №5951.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2018 р. у справі № 761/17947/20 визнано договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 11.04.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Миколаївною за реєстровим № 2565 - недійсним.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2020 р. у справі №761/5167/19 скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною, про право власності №628269 щодо виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 та запис №9377538 щодо виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_1 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрига», підставою якого є договір про іпотеку 5951 від 06.08.2013 року від нотаріуса Журавльової Л.М. Відновлено запис, скасований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі речових прав на майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності № 625365 з відновленням статусу власника квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 з дати арешту, накладеного на дане майно ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року. Скасовано записи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі про іпотеку № 2026263 від 06.08.2013 року о 16:51:55 год. щодо договору іпотеки серія та номер 5951, виданого 06.08.2013 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №4785841 від 06.08.2013 року о 17:08:14 год. та про заставну від 06.08.2013 року о 16:51:55 ,серія № АА000074, запис про відомості про останній індосамент від 26.11.2014 року о 09:59:28 год., дата індосаменту 17.09.2013 року, по якому ТОВ «Квадрига» стає новим власником застави за договором відступлення права вимоги, серія б/н, виданий 17.09.2013 року, вчинений між кредитною спілкою «Володар» (ЄДРПОУ 26476970) та ТОВ «Квадрига» (ЄДРПОУ 38881976) +копія, акт прийому-передачі до договору про відступлення права вимоги, серія та номер: б/н, виданий 17.09.2013 року, видавник - сторони договору. Скасовано записи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі про обтяження № 2026799 від 06.08.2013 року за договором іпотеки серія №5951, виданий 06.08.2013 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 4787656 від 06.08.2013 року о 17:49:41 год., укладений між кредитною спілкою «Володар» (ЄДРПОУ 26476970) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивач вважає, що договір іпотеки від 06.08.2013 р., укладений між Кредитною спілкою «КС Володар» та ОСОБА_2 , є недійсним, оскільки не було враховано право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке виникло 19.09.2003 р. з моменту укладення договору купівлі-продажу квартири.
Внаслідок цього діями відповідачів позивачу заподіяно також моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, зміні способу життя. Внаслідок порушення її прав, вона змушена докладати додаткових зусиль для звернення до суду. Моральну шкоду оцінює в 2570670,00 грн, що відповідає половини вартості квартири АДРЕСА_1 в перерахунку станом на 17.06.2020 р.
Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
В судовому засідання позивач позов підтримала за викладених у позовній заяві обставин, просила його задовольнити.
Представник третьої особи заперечує щодо задоволення позову.
Відповідачі в судове засіданні свого представника не направили, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлялися належним чином, причини неявки суд не повідомили, відзиву або заперечень до суду, одночасно з направленням його учасникам справи, не направив.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явились, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 16.12.1995 р., який рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2010 р. розірвано. (а.с. 16, 18)
19 вересня 2003р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В. посвідчено договір купівлі - продажу квартири, зареєстровано в реєстрі №14020, за яким, ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 17)
24 жовтня 2006р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № МL-002/726/2006. В цей же день, в забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №PCL-002/726/2006, відповідно до п.1.1. якого, ОСОБА_3 було передано в іпотеку АКБ «Райффайзенбанк Україна» нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка є спільною власністю подружжя (п.п. с) п.5.1. ст.5 договору іпотеки). (а.с. 19-27)
28.09.2012 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги щодо ОСОБА_3 за кредитним договором № МL-002/726/2006 від 24.10.2006 р. перейшло до ОСОБА_2 (а.с. 28)
17.10.2012 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги щодо ОСОБА_3 за договором №PCL-002/726/2006 від 24.10.2006 р. перейшло до ОСОБА_2 (а.с. 29)
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року в рамках розгляду цивільної справи №2610/23391/2012 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 101)
11 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчено приватним нотаріусом Журавльовою Л.М., реєстровий №2565, за яким, у зв'язку з порушенням іпотекодавцем основного зобов'язання за кредитним договором № МL-002/726/2006, укладеного між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 від 24 жовтня 2006 року на виконання зазначеного договору іпотекодавець передав іпотекодержателю в рахунок виконання основного зобов'язання право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу квартири від 19 грудня 2003 року. (а.с. 30-31)
Згідно ст. 82 ч.4 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі №761/38184/15-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 06.03.2018 р., визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни щодо посвідчення правочину: договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 квітня 2013р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстровано в реєстрі за №2565, а саме: порушення вимог пп. 4.2 пункту 4 Глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. за № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за № 282/20595. (а.с. 32-35, 36-40)
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2018 р. у справі №761/9942/15-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2018 р., визнано договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 11.04.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Миколаївною за реєстровим № 2565 - недійсним. (а.с.41-57)
Тобто, вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 11.04.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Миколаївною за реєстровим № 2565, визнано недійсним та визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни щодо посвідчення вказаного договору.
06.08.2013 р. між Кредитною спілкою «КС Володар» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ДЗ-891.3, за яким було надано кредит в розмірі 627600,00 грн зі сплатою 31 % річних з урахуванням застосування взаємно погодженого сторонами механізму зміни відсоткової ставки, визначеного згідно положень розд. 5 договору. Згідно п. 1.5 кредитного договору забезпечення виконання позичальником зобовязань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування витрат, пов'язаних з поверненням заборгованості позичальника, здійснюється шляхом укладення кредитодавцем з позичальником договору іпотеки (застави). (а.с. 69-73)
На а.с. 61-64- копія договору іпотеки (квартири), укладеного 06.08.2013 р. між Кредитною спілкою «КС Володар» та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за №5951, який забезпечує в повному обсязі вимоги іпотеко держателя за кредитним договором №ДЗ-891.3 від 06.08.2013 р., укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем. Предметом іпотеки за цим договором є квартира, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 135,4 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м, під номером АДРЕСА_1 . (а.с. 61-64)
Запис про вказану іпотеку був зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за номером 2026263.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2020 р. у справі №761/5167/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.09.2020 р., скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною, про право власності №628269 щодо виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 та запис №9377538 щодо виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_1 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрига», підставою якого є договір про іпотеку 5951 від 06.08.2013 року від нотаріуса Журавльової Л.М. Відновлено запис, скасований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі речових прав на майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності № 625365 з відновленням статусу власника квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 з дати арешту, накладеного на дане майно ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року. Скасовано записи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі про іпотеку № 2026263 від 06.08.2013 року о 16:51:55 год. щодо договору іпотеки серія та номер 5951, виданого 06.08.2013 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №4785841 від 06.08.2013 року о 17:08:14 год. та про заставну від 06.08.2013 року о 16:51:55 ,серія № АА000074, запис про відомості про останній індосамент від 26.11.2014 року о 09:59:28 год., дата індосаменту 17.09.2013 року, по якому ТОВ «Квадрига» стає новим власником застави за договором відступлення права вимоги, серія б/н, виданий 17.09.2013 року, вчинений між кредитною спілкою «Володар» (ЄДРПОУ 26476970) та ТОВ «Квадрига» (ЄДРПОУ 38881976) +копія, акт прийому-передачі до договору про відступлення права вимоги, серія та номер: б/н, виданий 17.09.2013 року, видавник - сторони договору. Скасовано записи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі про обтяження № 2026799 від 06.08.2013 року за договором іпотеки серія №5951, виданий 06.08.2013 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 4787656 від 06.08.2013 року о 17:49:41 год., укладений між кредитною спілкою «Володар» (ЄДРПОУ 26476970) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). (а.с. 58-60,88-92)
Тобто, за вказаним рішенням було серед іншого скасовано запис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі про іпотеку № 2026263 від 06.08.2013 року о 16:51:55 год. щодо договору іпотеки серія та номер 5951, виданого 06.08.2013 року.
Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки (квартири) від 06.08.2013 р., укладеного між Кредитною спілкою «КС Володар» та ОСОБА_2 , після того, як було визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 11.04.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Миколаївною за реєстровим № 2565, та визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни щодо посвідчення вказаного договору, та незважаючи на те, що запис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі про іпотеку № 2026263 від 06.08.2013 року о 16:51:55 год. щодо договору іпотеки серія та номер 5951, виданого 06.08.2013 року, також було скасовано.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: (1) пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; (2) наявність підстав для оспорення правочину; (3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
Згідно з положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 215 ЦК України розмежовано недійсні правочини на нікчемні - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).
Відповідно до положень частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
При цьому за змістом вказаних статей позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.
Згідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
В постанові Верховного суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зазначено, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18), де вказав, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Беручи до уваги наявність встановлених обставин за рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2020 р. у справі №761/5167/19, від 09.11.2017 р. у справі №761/38184/15-ц, від 30.01.2018 р. у справі №761/9942/15-ц щодо визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 11.04.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Миколаївною за реєстровим № 2565, визнання незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни щодо посвідчення вказаного договору, та скасування запису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною в Державному реєстрі про іпотеку № 2026263 від 06.08.2013 року о 16:51:55 год. щодо договору іпотеки серія та номер 5951, виданого 06.08.2013 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору іпотеки (квартири) від 06.08.2013 р., укладеного між Кредитною спілкою «КС Володар» та ОСОБА_2 , оскільки права позивача зазначеними судовими рішеннями захищені та на теперішній час не порушені, а ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Щодо відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.
Статтями 23, 1167 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може проявлятися, зокрема: в моральних переживаннях в зв'язку з порушенням права власності.
Як зазначено у п. 9 вказаної Постанови, Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Між тим, до істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Між тим, позивачем на виконання вказаних вимог законодавства не було надано суду належних доказів того, що йому було заподіяну моральну шкоду, яку ОСОБА_1 оцінила у розмірі 2570670,00 грн., не доведено причинно-наслідковий зв'язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідачів,що унеможливлює задоволення позову у цій частині.
Крім цього, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про визнання договору недійсним, яка задоволенню не підлягає, а тому суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності до вимог ч.3 ст.12 ЦК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків за час вимушеного прогулу, реальних збитків та моральної шкоди, суд не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.15, 16, 20, 23, 203, 215, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 211, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС Володар», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про визнання недійсним договору іпотеки від 06.08.2013 року, укладеного між Кредитною спілкою «КС «Володар» та ОСОБА_2 , та відшкодування моральної шкоди, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідачі: Кредитна спілка «КС Володар», код ЄДРПОУ 26476970, адреса знаходження м.Київ, просп.Перемоги, 90-А.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, адреса знаходження: м.Кив, вул.Данила Щербаківського, 52.
Повне рішення виготовлено 31.03.2021
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов