Справа № 761/31165/20
Провадження №1-кп/761/1751/2021
іменем України
26 березня 2021 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019100100010277 від 26 жовтня 2019 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка, Диканського р-ну, Полтавської області, громадянина України, українця, маючого на утриманні малолітню дитину, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
26 жовтня 2019 року, приблизно о 19 годині 02 хвилини, ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «Рено» д. н. НОМЕР_1 рухався в крайній лівій смузі руху по вул. Іллєнка зі сторони вул. О. Теліги в напрямку вул. Сім'ї Хохлових та наближався до регульованої світлофорними об'єктами ділянки, навпроти будинку № 52-А по вул. Іллєнка в м. Києві.
В цей час, до вказаної ділянки в зустрічному напрямку у крайній лівій смузі руху, на заборонений червоний сигнал світлофору для його напрямку руху, зі швидкістю щонайменше 141 км/год., яка значно перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/годину, з порушенням вимог п. п. 2.3 «б», 8.7.3.(е); 8.10; 12.2; 12.4 ПДР України, (які перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками), рухався мотоцикл «Ямаха», д. н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , на якому в якості пасажира перебував ОСОБА_6 .
Грубо порушуючи вимоги п. п. 2.3 «б», 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року, ОСОБА_3 під час керування вказаним автомобілем проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку свого руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та повертаючи ліворуч на регульованому перехресті від вул. Іллєнка до заїзду до АЗС «ОККО», яка розташована з лівої сторони по ходу напрямку його руху та не надав дорогу мотоциклу «Ямаха» д. н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку прямо.
Внаслідок проявленої злочинної необережності водієм ОСОБА_3 та порушення ним правил безпеки дорожнього руху визначених ПДР України, водію мотоциклу «Ямаха» д. н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 в результаті зіткнення транспортних засобів спричинено тілесні ушкодження, а саме травми лівої стопи у вигляді відкритого перелому човниковоподібної кістки, яка відноситься до середнього ступеню тяжкості, а пасажиру даного мотоциклу ОСОБА_6 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку з формуванням поодиноких геморагічних вогнищ в лобній області зліва, пневмоцефалії, перелому лобної кістки зліва з переходом на дах орбіти та решітчастий лабіринт, гематом та осаджень м'яких тканин голови, які відносяться до тяжкого ступеню тяжкості.
Під час керування транспортним засобом водій автомобіля «Рено» д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушив п. п. 2.3 «б», 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України:
- п. 2.3 «б»: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 16.6 Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч…
Вищевказаними діями ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило одному потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а іншому потерпілому заподіяло тяжке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, а саме те, що у жовтні 2020 року близько 20 години 00 хвилин, керуючи автомобілем «Рено» д. н. НОМЕР_1 рухався в крайній лівій смузі руху по вул. Іллєнка зі сторони вул. О. Теліги в напрямку вул. Сім'ї Хохлових, під час здійснення маневру не побачив, як рухався мопед в результаті чого відбулось дорожньо-транспортна пригода. У вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що шкода відшкодована, потерпілі претензій до нього не мають, а тому просив суд не позбавляти його волі та не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керування.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого, показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що провина ОСОБА_3 , у вчиненні злочину викладеного у даному вироку суду доведена та його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України оскільки він своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального злочину, який відносяться, відповідно до ст.ст. 12, 25 КК України, до необережних тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, мотивацію кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утримані малолітню дитину, має постійне місце проживання, де характеризується посередньо, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Також судом враховується думка потерпілих, які просили суд, обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі.
У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 слід визнати його щире каяття та добровільне відшкодування завданої злочином шкоди потерпілому.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з урахуванням всіх обставин справи, на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Крім того, суд вбачає підстави для призначення покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортним засобом на визначений законом строк, оскільки останній має на утриманні малолітню дитину, проживає у сільській місцевості віддаленій від районного центру, а тому позбавлення права на користування авто суттєво вплине на якість життя ОСОБА_3 . При цьому, суд також звертає увагу і на те, що останній не притягувався раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення.
Судові витрати підлягають стягненню з винної особи на користь держави.
Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 2 (два) роки, якщо протягом указаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
- автомобіль марки «Renault Megane Scenic» д.н. НОМЕР_1 , приєднаний до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого про залучення до кримінального провадження речового доказу від 26.10.2019 року, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - залишити у володінні ОСОБА_3 ;
- мотоцикл «Yamaha», д.н. НОМЕР_2 приєднаний до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого про залучення до кримінального провадження речового доказу від 26.10.2019 року та поміщений на зберігання на територію майданчику тимчасового утримання транспортного засобу, розташованого по вул. Канальні 1, в м. Києві - повернути власникові;
- компакт - диск з відеозаписами приєднаний до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого від 22.12.2019 року - залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз: № 12-1/2283 від 28.08.2020 у сумі 1961 гривню, 40 копійок, № 12-1/1342-23-3/225 від 01.07.2020 у сумі 3922 гривню, 80 копійок, № 12-1/955 від 27.04.2020 у сумі 1961 гривню, 40 копійок, № 042-45-2020 у сумі 1796 гривню, 90 копійок, № 042-2238-2019 у сумі 1796 гривню, 90 копійок, - а всього у сумі 11439 ( одинадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) гривень 40 копійок .
Цивільний позов у провадженні не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1