ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6588/21
провадження № 1-кс/753/1222/21
"01" квітня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність Київської місцевої прокуратури № 2 в рамках кримінального провадження № 12019100020003637, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 259 КК України, -
Адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді Дарницького районного суду міста зі скаргою на бездіяльність Київської місцевої прокуратури № 2 щодо не розгляду поданою нею 24 березня 2021 року скарги щодо невчинення слідчим процесуальних дій за кримінальним провадженням № 12019100020003637 відомості про яке внесено до ЄРДР від 17 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 259 КК України.
Скарга мотовована тим, що 24 березня 2021 року адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до Київської місцевої прокуратури № 2 зі скаргою щодо невчинення слідчим процесуальних дій за кримінальним провадженням № 12019100020003637 відомості про яке внесено до ЄРДР від 17 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 259 КК України, проте станом на 01 квітня 2021 року відповіді на її звернення відповідно до припису норми ст. 220 КПК України не отримала.
Виходячи з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз'яснив, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював учинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого.
Проте, як вбачається з матеріалів скарги адвокат ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , не надала жодного належного та допустимого доказу звернення нею або ОСОБА_3 до Київської місцевої прокуратури № 2 з обумовленою скаргою, а саме відсутня копія такого звернення (заяви) з відміткою про її реєстрацію в канцелярії правоохоронного органу, відтак слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обставини, зазначені у скарзі.
Слідчим суддею встановлено, що в матеріалах скарги відсутні відомості, які б свідчили про вчинену бездіяльність спрокурором, що є підставою для повернення такої скарги.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення скарги та повторного звернутись до слідчого судді з порушенням питання про поновлення строку на оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора відповідно до положень §1 глави 26 КПК України.
В свою чергу в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні здійснюється судами.
При цьому відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України "(Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74 - 75, рішення від 07 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально - правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У справі “Preda and Dardari v. Italy” (1999) Суд вказав, що “метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією”.
Окрім того, дана скарги подана скаржником через систему «Електронний суд» без особистого підпису скаржника.
Водночас, скарга (заява) подається до суду в письмовій формі і підписується заявником або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином заява, яка засвідчена електронно-цифровим підписом та яка подана через систему «Електронний суд» до функціонування судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не може вважатися заявою, поданою та підписаною у встановленому законом порядку.
Аналогічна позиція викладена в постанові КЦС ВС № 761//14537/15-ц від 19.04.2019 (http://reestr.court.gov.ua/Review/81287436).
Проєкт Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему розроблено відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про доступ до судових рішень» та інших нормативно-правових актів.
Положення визначає порядок функціонування ЄСІТС в судах, ВРП, ВККСУ, ДСА України, їх органах та підрозділах, а також права та обов'язки щодо роботи із системою.
ЄСІТС - це сукупність підсистем, які забезпечують автоматизацію документообігу, розгляду судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів.
Система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення.
Станом на дату надходження скарги до цього суду в електронніх формі й на час постановлення цієї ухвали Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, оголошення про функціонування системи Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади не проведено, відтак відсутні підстави для звернення скаржником до суду в системі «Електронний суд» та унеможливлює її прийняття саме в електронній формі.
Так, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні містити власноручний підпис заявника.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», керуючись ст.ст. 220, 303, 304, 309 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність Київської місцевої прокуратури № 2 в рамках кримінального провадження № 12019100020003637, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 259 КК України, - повернути скаржнику.
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.